ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" листопада 2012 р. Справа № 2а-3492/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.
за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 1038,70 грн., -
12.11.2012 року управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області (надалі -позивач) звернулося з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1038,70 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що до відповідача відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за несвоєчасну сплату страхових внесків застосовано фінансові санкції та нарахована пеня на загальну суму 1038,70 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористалася. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за її відсутності суду не подала, про причини неявки суд не повідомила.
Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 27.12.2002 року зареєстрована як фізична особа-підприємець Долинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.09.2012 року за №14776644 та на момент розгляду справи судом, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»є платником страхових внесків, встановленого цим Законом (а.с. 12).
Позивачем за несвоєчасну сплату страхових внесків були винесені рішення від 26.05.2011 року за №№3310, 3311 та 1378 від 20.08.2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків на загальну суму 1038,70 грн. Дані рішення отримані відповідачем 07.06.2011 року та 13.09.2012 року, відповідно.
Рішення відповідачем не оскаржувалися, набрали чинності 21.06.2011 року (№№3310, 3311) та 27.09.2012 року (№1378) і підлягали сплаті протягом 10 робочих днів з моменту отримання, однак, сума боргу ним сплачена не була (а.с. 9-11).
Крім того, заборгованість відповідача перед управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області підтверджується перевіреним судом розрахунком боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та становить 1038,70 грн. (а.с. 8).
Відповідно до статті 15, діючого на момент спірних правовідносин, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року (надалі - Закон №1058-ІV) відповідач є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Частиною 2 статті 5 Закону передбачено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Частина 2 статті 17 Закону №1058-ІV встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Пунктом 2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року за №26-1 встановлено, що страхувальники щомісяця формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.
Згідно частини 3 статті 18 Закону №1058-ІV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
В частині 3 статті 20 Закону №1058-ІV зазначено, що обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до частини 6 статті 20 Закону №1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина 2 статті 20 зазначеного Закону).
Згідно з частиною 12 статті 20 Закону №1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
В силу частини 2 статті 106 Закону №1058-ІV, що діяв на момент спірних правовідносин, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (надалі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону №1058-ІV, також діючого на той момент, встановлено, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності передбаченої законодавством до територіальних органів Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приписами частини 13 статті 106 зазначеного Закону №1058-ІV встановлено, що при нарахуванні пені та накладенні штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Отже, судом установлено, що відповідач заборгував управлінню Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1038,70 грн.
Оскільки, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідачем повністю не погашена, вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Виходячи з викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області борг зі сплати страхових внесків в сумі 1038 (одна тисяча тридцять вісім) грн. 70 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Ю.О. Бобров
Постанова складена в повному обсязі 27.11.2012 року.