01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"10" грудня 2012 р. Справа № 8/113-12
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований птахопереробний комбінат «Велес», ідентифікаційний код: 35698538, адреса для листування: 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28, місцезнаходження: 61145, м. Харків, Дзержинський район, вул. Космічна, 23-А,
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1 фактична адреса: АДРЕСА_2
про стягнення заборгованості
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 03.04.2012 року;
від відповідача: не з'явився, -
товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований птахопереробний комбінат «Велес»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки від 09.03.2011 року за № ВЛ-000000023 (далі за текстом: Договір) у вигляді 3-х процентів річних у сумі 16905,60 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ять гривень 60 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 3220,98 грн. (три тисячі двісті двадцять гривень 98 коп.), пені у сумі 38242,46 грн. (тридцять вісім тисяч двісті сорок дві гривні 46 коп.).
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач порушуючи умови Договору поставки від 09.03.2011 року за № ВЛ-000000023 неповністю та несвоєчасно здійснював оплату придбаних у Позивача товарів, в зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість за Договором перед Позивачем у вигляді 3-х процентів річних у сумі 16905,60 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ять гривень 60 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 3220,98 грн. (три тисячі двісті двадцять гривень 98 коп.), пені у сумі 38242,46 грн. (тридцять вісім тисяч двісті сорок дві гривні 46 коп.).
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.2012 року порушено провадження у справі № 8/113-12 та призначено останню до розгляду на 19.11.2012 року.
19.11.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 29.10.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 29.10.2012 року не виконав. Ухвалою суду від 19.11.2012 року розгляд справи відкладено на 10.12.2012 року.
10.12.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який частково виконав вимоги ухвал суду від 29.10.2012 року та від 19.11.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 29.10.2012 року та від 19.11.2012 року не виконав. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 10.12.2012 року.
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які вони посилались би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -
згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
В провадженні господарського суду Київської області перебувала справа № 25/101-11, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований птахопереробний комбінат «Велес»(далі за текстом: Позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки від 09.03.2011 року за № ВЛ-000000023 (далі за текстом: Договір), рішенням в якій від 11.10.2011 року вимоги Позивача задоволенні в повному обсязі шляхом стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований птахопереробний комбінат "Велес" основного боргу у сумі 647876,44 грн. (шістсот сорок сім тисяч вісімсот сімдесят шість гривень 44 коп.), пені у сумі 12948,79 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот сорок вісім гривень 79 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 4704,27 грн. (чотири тисячі сімсот чотири гривні 27 коп.), 3-х процентів річних у сумі 2506,21 грн. (дві тисячі п'ятсот шість гривень 21 коп.), штрафу у сумі 132575,28 грн. (сто тридцять дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять гривень 28 коп.), державного мита у сумі 8006,04 грн. (вісім тисяч шість гривень 04 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).
При розгляді господарським судом Київської області справи № 25/101-11 встановлено наступне:
«Між сторонами у справі укладено договір поставки від 09.03.2011 року за № ВЛ-000000023 (далі - Договір), відповідно до умов якого, Постачальник -Позивач зобов'язується поставляти Покупцеві -Відповідачу харчовий продукт тваринного походження в сирому вигляді, який не доведено до стану готового для їжі (далі -Товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар відповідно до замовлень покупця і товаросупроводжувальної документації, які становлять невід'ємну частину договору (пункт 1.1. Договору).
Відповідно до пункту 1.2. Договору асортимент, кількість, ціна за одиницю й загальна вартість кожної партії товару, що поставляється, погоджується сторонами на умовах зазначених у договорі й вказуються в товарних накладних на відповідну партію товару. Пунктом 3.1. Договору передбачено, що товари приймаються Покупцем по кількості, асортиментам і якості на складі Постачальника, на підставі товарних накладних і інших супровідних документів, що підтверджують якість і повноту поставки товарів. Згідно з пунктом 6.4. Договору розрахунки за відвантажений Товар здійснюються не пізніше 7 банківських днів з дати передачі Товару.
На виконання умов Договору, Позивач по видатковим накладним: № ВЛ-0019134 від 26.03.2011 на суму 52 200,00 грн., № ВЛ-0021016 від 14.04.2011 на суму 90 961,36 грн., № ВЛ-0021116 від 19.04.2011 на суму 163 635,54 грн., № ВЛ-0021337 від 28.04.2011 на суму 95 192,00 грн., № ВЛ-0022682 від 29.04.2011 на суму 150 958,08 грн., № ВЛ-0021408 від 03.05.2011 на суму 142 689,60 грн., № ВЛ-0021451 від 04.05.2011 на суму 159 467,10 грн., № ВЛ-0022780 від 07.05.2011 на суму 128 226,18 грн. та № ВЛ-0022783 від 10.05.2011 на суму 161 546,58 грн. поставив Відповідачу товар на загальну суму -1 144 876,44 грн., а Відповідач вказаний товар отримав. Зазначені накладні підписані та скріплені печатками товариств у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, їх завірені копії залучені до матеріалів справи № 25/101-11.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар здійснив частково, у розмірі 482 000,00 грн., що підтверджується виписками із банківського рахунку Позивача. За таких обставин, різниця між загальною вартістю товару та перерахованими коштами складала 662 876,44 грн.
Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами, складеним станом на 01.06.2011 року, який підписаний у двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, копія якого залучена до матеріалів справи № 25/101-11. Також з матеріалів справи № 25/101-11 вбачається, що Відповідачем надано Позивачу гарантійний лист від 23.06.2011 № 163, в якому він повідомив про графік погашення заборгованості перед останнім.
Після складання вказаних документів Відповідачем додатково сплачено за Договором 05.07.2011 5 000,00 грн., 07.07.2011 5 000,00 грн., 15.07.2011 5 000,00 грн., всього на суму 15 000,00 грн., що підтверджується виписками із банківського рахунку Позивача.
На час прийняття рішення у справі № 25/101-11 за Відповідачем існує заборгованість у розмірі 647 876,44 грн.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.
Приписами п. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами Договору, Відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 647 876,44 грн. Доказів сплати зазначеного боргу Відповідач суду не надав.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки Відповідачем порушено строки виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар, Позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України заявив до стягнення з Відповідача інфляційні втрати за період прострочення з травня по червень 2011 року в розмірі 4 704,27 грн. та 3% річних з простроченої суми за період з 20.05.2011 року по 04.07.2011 року в розмірі 2 506,21 грн.
Здійснений Позивачем у справі № 25/101-11 розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних відповідав вимогам законодавства та обставинам справи.
Крім того, Позивач на підставі пункту 7.2. Договору, заявив до стягнення з Відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком Позивача складає 12 948,79 грн. та на підставі пункту 7.3. Договору - стягнення штрафу у розмірі 20% від несвоєчасно оплаченої суми за товар, який за розрахунком Позивача складає 132 575,28 грн.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Крім того, Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Пунктом 7.2. Договору встановлено, що за несвоєчасне перерахування покупцем коштів постачальнику, покупець платить пеню постачальникові у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
Згідно з пунктом 7.3. Договору покупець, який прострочив оплату за пунктом 6.4. Договору, більш, ніж на 20 календарних днів, зобов'язаний, крім пені, що передбачена для нього пунктом 7.2. Договору, додатково сплатити штраф у розмірі 20% від несвоєчасно оплаченої суми за товар. Сплата штрафу не звільняє покупця від відповідальності за несвоєчасну оплату, що передбачено для нього пунктом 7.2. Договору.
За змістом статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Оскільки Договір між сторонами скріплений підписами уповноважених на це осіб та затверджений печатками підприємств, сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, дотримання положень такого Договору є обов'язковим як для Позивача, так і для Відповідача.
Здійснені Позивачем у справі № 25/101-11 розрахунки пені в розмірі 12 948,79 грн. та штрафу в розмірі 132 575,28 грн. є арифметично вірними, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи № 25/101-11.
З огляду на зазначене, суд у справі № 25/101-11 дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача 647 876,44 грн. основного боргу, 4 704,27 грн. інфляційних втрат, 2 506,21 грн. 3% річних, 12 948,79 грн. пені та 132 575,28 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, Відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.».
Таким чином, в силу вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вищевказані факти виникнення заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором, її наявність, види заборгованості і періоди її нарахування не підлягають новому доведенню при розгляді справи № 8/113-12, як такі, що встановленні рішенням господарського суду Київської області від 11.10.2011 року у справі № 25/101-11.
Крім того, в провадженні господарського суду Київської області перебувала справа № Б8/082-12 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований птахопереробний комбінат «Велес»(«Заявник»/ «Кредитор») про порушення справи про банкрутство боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі за текстом: «Боржник»), з підстав, передбачених ст. ст. 1, 6, 7, 8, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Господарським судом Київської області за наслідками розгляду справи № Б8/082-12 винесено ухвалу від 01.08.2012 року, якою відмовлено повністю в задоволенні заяви від 11.06.2012 року за №01/12-1 товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований птахопереробний комбінат «Велес»про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в зв'язку з чим припинено провадження у справі №Б8/082-12 та припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Київської області по справі №Б8/082-12 від 23.07.2012 року.
При розгляді господарським судом Київської області справи № Б8/082-12 встановлено наступне:
«Детально дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що підстави для порушення провадження у справі про банкрутство Боржника відсутні, в зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні заяви Заявника від 11.06.2012 року за №01/12-1 (вх. №1857 від 16.07.2012 року), а провадження у цій справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Відповідно до п. п. 1, 3 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.
Статтею 41 розділу VI «Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності»Закону про банкрутство встановлено, що відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Регулювання застосування процедури банкрутства громадянина-підприємця належить до зазначеного розділу VI вказаного Закону.
Заявник в заяві про порушення справи про банкрутство Боржника від 11.06.2012 року за №01/12-1 заявив вимоги порушити справу про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в порядку ст. 6 Закону про банкрутство, вмотивовані тим, що Заявник має безспірні вимоги до Боржника у сумі 386 853,03 грн. (триста вісімдесят шість тисяч вісімсот п'ятдесят три гривні 03 коп.). Свої вимоги Заявник підтверджує рішенням господарського суду Київської області від 11.10.2011 року у справі №25/101-11 (суддя Саванчук С.О.), відповідно до якого було вирішено стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований птахопереробний комбінат «Велес»- 647 876,44 грн. (шістсот сорок сім тисяч вісімсот сімдесят шість гривень 44 коп.) основного боргу, 12 948,79 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот сорок вісім гривень 79 коп.) пені, 4 704,27 грн. (чотири тисячі сімсот чотири гривні 27 коп.) інфляційних втрат, 2 506,21 грн. (дві тисячі п'ятсот шість гривень 21 коп.) 3% річних, 132 575,28 грн. (сто тридцять дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять гривень 28 коп.) штрафу, 8 006,04 грн. (вісім тисяч шість гривень 04 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Разом з тим, Заявник у своїй заяві від 11.06.2012 року за №01/12-1 зазначає, що заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований птахопереробний комбінат «Велес», на день подачі даної заяви становить 386 853,03 грн. (триста вісімдесят шість тисяч вісімсот п'ятдесят три гривні 03 коп.), обґрунтовуючи зазначену суму тим, що відповідно до листів Головного управління юстиції у Київській області від 28.05.2012 року за №716-15-24, від 29.05.2012 року за №124-15-18 та від 06.06.2012 року за №132-15-8, станом на 21.05.2012 року згідно наданих платіжних документів, на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований птахопереробний комбінат «Велес»Боржником перераховано кошти у сумі 422 000,00 грн. (чотириста двадцять дві тисячі гривень 00 коп.).
Дослідивши письмові пояснення Боржника від 27.07.2012 року б/№ (вх. №11956 від 27.07.2012 року), судом встановлено, що Боржником за період з 07.12.2011 року по 22.06.2012 року перераховано на рахунок Заявника 509 000,00 грн. (п'ятсот дев'ять тисяч гривень 00 коп.) на виконання рішення господарського суду Київської області від 11.10.2011 року по справі №25/101-11, що підтверджується платіжними документами від 07.12.2011 року на суму 6 300,00 грн. (шість тисяч триста гривень 00 коп.), від 08.12.2011 року на суму 18 700,00 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот гривень 00 коп.), від 09.12.2011 року на суму 25 000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень 00 коп.), від 12.12.2011 року на суму 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.), від 14.12.2011 року на суму 60 000,00 грн. (шістдесят тисяч гривень 00 коп.), від 16.12.2011 року на суму 60 000,00 грн. (шістдесят тисяч гривень 00 коп.), від 29.12.2011 року на суму 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.), від 13.01.2012 року на суму 23 000,00 грн. (двадцять три тисячі гривень 00 коп.), від 20.01.2012 року на суму 23 000,00 грн. (двадцять три тисячі гривень 00 коп.), від 27.01.2012 року на суму 25 000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень 00 коп.), від 02.02.2012 року на суму 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.), від 10.02.2012 року на суму 25 000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень 00 коп.), від 17.02.2012 року на суму 23 000,00 грн. (двадцять три тисячі гривень 00 коп.), від 24.02.2012 року на суму 25 000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень 00 коп.), від 03.03.2012 року на суму 27 000,00 грн. (двадцять сім тисяч гривень 00 коп.), від 06.04.2012 року на суму 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень 00 коп.), від 20.04.2012 року на суму 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень 00 коп.), від 25.05.2012 року на суму 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.), від 05.06.2012 року на суму 7 000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 коп.), від 08.06.2012 року на суму 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.), від 15.06.2012 року на суму 22 000,00 грн. (двадцять дві тисячі гривень 00 коп.) та від 22.06.2012 року на суму 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.).
Крім цього Боржником до пояснень додано копію акту звірки взаєморозрахунків між Заявником та Боржником, підписаного директором Заявника, з якого вбачається, що станом на 01.07.2012 року заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований птахопереробний комбінат «Велес»становить 138 876,44 грн. (сто тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят шість гривень 44 коп.), і як зазначає Боржник у своїх поясненнях, дана сума розрахована без врахування пені, інфляційних втрат, 3% річних, штрафу та судових витрат за рішенням господарського суду Київської області від 11.10.2011 року по справі №25/101-11.
Отже, станом на дату звернення Заявника до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Боржника, заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед Заявником складала 299 853,03 грн. (двісті дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три гривні 03 коп.).
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»№4282-VI від 22.12.2011 року, встановлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 липня по 30 вересня 2012 року - 1102 гривні (відповідно, розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати на вказаний період становить 330 600,00 грн.).
Відповідно до п. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Таким чином суд прийшов до висновку, що станом на дату звернення Заявника до суду з заявою від 11.06.2012 року за №01/12-1, сума заборгованості Боржника перед Заявником з урахуванням пені, інфляційних втрат, 3% річних, штрафу та судових витрат за рішенням господарського суду Київської області від 11.10.2011 року по справі №25/101-11, становила менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати.».
Таким чином, в силу вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вищевказані факти виникнення заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором, її наявність станом на 01.08.2012 року, види заборгованості і періоди її нарахування не підлягають новому доведенню при розгляді справи № 8/113-12, як такі, що встановленні ухвалою господарського суду Київської області від 01.08.2012 року у справі № Б8/082-12.
Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за Договором у вигляді 3-х процентів річних у сумі 16905,60 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ять гривень 60 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 3220,98 грн. (три тисячі двісті двадцять гривень 98 коп.), пені у сумі 38242,46 грн. (тридцять вісім тисяч двісті сорок дві гривні 46 коп.).
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Цивільний кодекс України у ч. 3 ст. 692 передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарський кодекс України у ст.230 передбачає, що застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов'язання, штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по неповній та несвоєчасній сплаті заборгованості за Договором, яка підтверджується матеріалами справи № 8/113-12 та в силу вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлена судом і засвідчена рішенням господарського суду Київської області від 11.10.2011 року у справі № 25/101-11 та ухвалою господарського суду Київської області від 01.08.2012 року у справі № Б8/082-12, є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, тобто не виконав встановлених Договором зобов'язань, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої Законом та Договором відповідальності.
За розрахунком Позивача розмір 3-х процентів річних становить 16905,60 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ять гривень 60 коп.), розмір інфляційних нарахувань становить 3220,98 грн. (три тисячі двісті двадцять гривень 98 коп.) та розмір пені становить 38242,46 грн. (тридцять вісім тисяч двісті сорок дві гривні 46 коп.).
Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим, вірним, таким, що відповідає умовам Договору та здійснений за період, за який рішенням господарського суду Київської області від 11.10.2011 року у справі № 25/101-11, не стягувався.
Враховуючи несвоєчасну та неповну сплату Відповідачем заборгованості за Договором, яка підтверджується матеріалами справи № 8/113-12 та в силу вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлена судом і засвідчена рішенням господарського суду Київської області від 11.10.2011 року у справі № 25/101-11 та ухвалою господарського суду Київської області від 01.08.2012 року у справі № Б8/082-12, керуючись Договором, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача заборгованість за Договором у вигляді 3-х процентів річних у сумі 16905,60 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ять гривень 60 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 3220,98 грн. (три тисячі двісті двадцять гривень 98 коп.) та пені у сумі 38242,46 грн. (тридцять вісім тисяч двісті сорок дві гривні 46 коп.), в зв'язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, є належними та допустимими письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятого ним, відповідно до Договору.
У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та не заперечувались Відповідачем по суду.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують повністю чи частково сплату ним заборгованості перед Позивачем.
Враховуючи те, що Відповідач у судові засідання доказів оплати заборгованості не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений, в зв'язку з чим вимоги Позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору у сумі 1660,00 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят гривень 00 коп.).
В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді витрат по сплаті судового збору у сумі 1660,00 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят гривень 00 коп.), у зв'язку з чим, зазначені суми господарських витрат відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України являються обґрунтованими та підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований птахопереробний комбінат «Велес»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, - задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1 фактична адреса: АДРЕСА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований птахопереробний комбінат «Велес», ідентифікаційний код: 35698538, адреса для листування: 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28, місцезнаходження: 61145, м. Харків, Дзержинський район, вул. Космічна, 23-А, заборгованість за Договором поставки від 09.03.2011 року за № ВЛ-000000023 у вигляді 3-х процентів річних у сумі 16905,60 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ять гривень 60 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 3220,98 грн. (три тисячі двісті двадцять гривень 98 коп.), пені у сумі 38242,46 грн. (тридцять вісім тисяч двісті сорок дві гривні 46 коп.) та судовий збір у сумі 1660,00 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят гривень 00 коп.).
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя П.Ф. Скутельник
Рішення підписано 10.12.2012 року