25 грудня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7912/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
при секретарі - Ковальові Д.О.,
за участю:
представника позивача - Бехтер Л.В.,
представника відповідача - Вербицької І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
14 грудня 2012 року Публічне акціонерне товариство "Полтавакондитер" (далі - ПАТ "Полтавакондитер", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2012 року № 0000801507.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що суми ПДВ згідно податкових накладних, виписаних у серпні 2012 року ТОВ «Восточная топливная компания» та ФОП ОСОБА_3, правомірно включені ПАТ "Полтавакондитер" до податкового кредиту за вересень 2012 року, оскільки вказані податкові накладні позивачем фактично отримані від зазначених вище контрагентів саме у вересні 2012 року, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2012 року. Крім того, до декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року позивачем додано заяву про відмову постачальників надати податкові накладні, в яких ПАТ "Полтавакондитер", відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, заявило про порушення продавцями порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. З огляду на викладене, позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 12.12.2012 року № 0000801507 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях відповідач посилався на те, що в ході перевірки встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ "Полтавакондитер" завищено суму від'ємного значення за вересень 2012 року на суму 73148 грн. Зазначав, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту за вересень 2012 року суму ПДВ у розмірі 73148 грн. по податкових накладних, виписаних ТОВ «Восточная топливная компания» та ФОП ОСОБА_3, оскільки по зазначених операціях першою подією було отримання позивачем товару у серпні 2012 року, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, а відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у день виникнення податкових зобов'язань, то звітним періодом по податкових накладних є серпень 2012 року. Тобто позивач мав право включити суми по податкових накладних до податкового кредиту серпня 2012 року. При цьому, вказав, що суми ПДВ по накладних мали бути включені ПАТ "Полтавакондитер» до податкового кредиту серпня 2012 року шляхом подання уточнюючого розрахунку або розрахунку коригування.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПАТ "Полтавакондитер" (ідентифікаційний код 00382208) 10.12.1991 року зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.
Згідно з поданою 19.10.2012 року ПАТ "Полтавакондитер" до ДПІ у м. Полтаві податковою декларацією з ПДВ за вересень 2012 року та додатками, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, складає 2 618 585 грн. та сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість - 2428780 грн., на рахунок платника у банку відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: за серпень 2012 року.
У період з 28.11.2012 року по 30.11.2012 року ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "Полтавакондитер" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2012 року.
За результатами перевірки складено акт № 4322/15-3/00382208 від 30.11.2012 року, у якому відображено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ "Полтавакондитер" завищено суму від'ємного значення за вересень 2012 року на 73 148 грн.
На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 12.12.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000801507, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2012 року у розмірі 73 148 грн.
Позивач, не погоджуючись із правомірністю зменшення йому розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2012 року №0000801507.
Надаючи оцінку вказаному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.
Як слідує зі змісту акту перевірки № 4322/15-3/00382208 від 30.11.2012 року, висновок про неправомірність включення ПАТ "Полтавакондитер" до складу податкового кредиту за вересень 2012 року суми ПДВ у розмірі 73148 грн. в результаті придбання товарів у ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Восточная топливная компания», податкова інспекція обґрунтовує тим, що станом на 28.11.2012 року за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено включення ПАТ "Полтавакондитер" до складу податкового кредиту за серпень, вересень 2012 року податкових накладних незареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, за вересень 2012 року поданий додаток №8 (вх. №9064723344 від 19.10.2012 року) в якому зазначено податкові накладні, в яких постачальниками порушено порядок виписки податкових накладних, та які незареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, по наступним контрагентам:
- ФОП ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_2) податкова накладна від 29.08.2012 року № 55 на суму ПДВ 12814,67;
- ТОВ «Восточная топливная компания» (і.п.н. 372519305140) податкова накладна від 31.08.2012 року №36 на суму ПДВ 60333,33 грн.
Податковий ревізор-інспектор в акті перевірки вказує, що заява зі скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбувався факт сплати податку постачальнику або факт отримання товарів/послуг та відповідно права на податковий кредит покупця.
Оскільки, отримання товарів відбулося в серпні 2012 року, то ПАТ "Полтавакондитер" подано заяву зі скаргою на постачальників після закінчення встановленого Податковим кодексом України терміну звітного податкового періоду, у якому виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту, відтак, на думку ревізора, дана заява не є підставою для включення до складу податкового кредиту вересня 2012 року податкових накладних, виписаних продавцями ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Восточная топливная компания» у серпні 2012 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 14.1.18 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.
Так, згідно пункту 200.1 статті 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).
Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Судом встановлено, що реальність господарських операцій між ПАТ "Полтавакондитер" та ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Восточная топливная компания» підтверджується долученими до матеріалів справи документами, а саме: договорами, податковими, видатковими та прибутковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.
Слід зазначити, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Восточная топливная компания» податковим органом під сумнів не ставиться.
Системний аналіз положень розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Восточная топливная компания» за фактом відвантаження товарів виписані податкові накладні на загальну суму 438 888 грн., в тому числі ПДВ - 73148 грн.
Як вбачається з реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2012 року податкова накладна № 36, виписана ТОВ «Восточная топливная компания» 31.08.2012 року, позивачем фактично отримана 28.09.2012 року, а податкова накладна № 55, виписана ФОП ОСОБА_3 29.08.2012 року, отримана позивачем 19.09.2012 року, після чого ПАТ "Полтавакондитер" суму ПДВ за серпень 2012 року в розмірі 73148 грн. включено до податкової декларації за вересень 2012 року, що підтверджується додатком №5 до вказаної декларації.
Отже, у зв'язку із відсутністю у позивача вказаних податкових накладних в серпні 2012 року, право на податковий кредит по вказаних накладних згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України в серпні 2012 року у ПАТ "Полтавакондитер" не виникло, оскільки не було підтверджено податковими накладними.
Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Отже, заява зі скаргою на постачальників подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Оскільки в порушення вимог Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Восточная топливная компания» не зареєстрували, виписані ними на користь позивача податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, разом з декларацією з ПДВ за вересень 2012 року ПАТ "Полтавакондитер" подано додаток №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)", а також всі документи, що підтверджують факт придбання товарів у вказаних вище контрагентів.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що ПАТ "Полтавакондитер" правомірно включило до складу податкового кредиту за вересень 2012 року суму ПДВ у розмірі 73 148 грн. згідно податкових накладних, виписаних ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Восточная топливная компания», та заяви зі скаргою про порушення продавцями порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Твердження податкового органу про те, що заява зі скаргами повинна подаватися позивачем разом з деклараціями за відповідні періоди, у яких відбувалися господарські операції із ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Восточная топливная компания», суперечить положенням Податкового кодексу України, зокрема, пункту 198.2 статті 198, який пов'язує факт виникнення права на податковий кредит з отриманням податкової накладної, та пункту 198.6 статті 198, який передбачає право платника податку на включення до податкового кредиту суми ПДВ протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2012 року № 0000801507.
Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 12.12.2012 року № 0000801507.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" (ідентифікаційний код 00382208) витрати зі сплати судового збору в сумі 731,48 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 02 січня 2013 року.
Суддя А.Б. Головко