24 жовтня 2012 р.Справа № 2а-6006/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
суддів -Подобайло З.Г., Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання -Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року по справі за позовом підприємства «Кобальт»Харківської міської асоціації воїнів-інтернаціоналістів до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-
У травні 2012 року позивач підприємство «Кобальт»Харківської міської асоціації воїнів-інтернаціоналістів (далі -підприємство «Кобальт») звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень рішень відповідача -Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі -Основ'янська МДПІ) від 27.01.2012 року:
№ 0000162330, яким за встановлені актом перевірки від 16.01.2012 року за № 89/233/30655306 порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (ПДВ) на 1.382.923 грн. 25 коп., з яких: 1.207.593 грн. за основним платежем, 175.330 грн. 25 коп. -штрафні (фінансові) санкції (штрафи)
№ 0000172330, яким за встановлені актом перевірки 89/233/30655306 від 16.01.2012 року порушення п. 198.1 та п. 1986.6 ст. 198 ПК України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі за період з січня 2011 року по липень 2011 року на загальну суму 3.652.997 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 73.449 грн. 25 коп.
Позовні вимоги вмотивовані хибністю висновків Основ'янської МДПІ, викладених у акті перевірки, щодо порушення ним вимог податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року позовні вимоги підприємства «Кобальт»задоволені в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду, в апеляційній скарзі Основ'янська МДПІ, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення з прийняттям нового -про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судом встановлено, що у період з 28.12.2011 року по 06.01.2012 року спеціалістом Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (правонаступником якої є Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби) проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача - Підприємства «Кобальт»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ Фірма «Ліон»(код ЄДРПОУ 30590155) з питання реальності та повноти відображення в обліку за період лютий-березень 2011 року, ТОВ «Трубопласт Україна»(код ЄДРПОУ 35245578) з питання реальності та повноти відображення в обліку за період червень-липень 2011 року, ПП «Сапсан»(код ЄДРПОУ 31092608) з питання реальності та повноти відображення в обліку за період січень 2011 року, ТОВ «ЮСАЕМ»(код ЄДРПОУ 33010817) з питання реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2011 року, за результатами якої було складено акт №89/233/30655306 від 16.01.2012 року (т. 1, а.с. 29-60).
За даними перевірки встановлено, що позивачем в наслідок порушень п. 198.3 ст. 198 ПК України занижено податок на додану вартість на загальну суму 1.501.150 грн., а саме:
- за липень 2011 року на суму 403.744 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ЮСАЕМ»;
- за березень 2011 року на суму 69.400 грн., за квітень 2011 року на суму 11.157 грн., за травень 2011 року на суму 116.320 грн., за червень 2011 року на суму 212.614 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Трубопласт Україна»;
- за лютий 2011 року на суму 182.223 грн., у березні 2011 року на суму 20.8511 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Фірма «Ліон»;
- за січень 2011 року на суму 297.181 грн. по взаємовідносинам з ПП «Сапсан».
Зазначений висновок ґрунтується на інформації, що міститься в актах перевірок отриманих від :
№ 2576/234/33010817 від 15.11.2011 року Харківської ОДПІ про результати проведеної документальної позапланової перевірки ТОВ «Южспецатоменергомонтаж»(ТОВ «ЮСАЕМ»);
№ 2843/23-212/30590155 від 31.08.2011 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Фірма «Ліон» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 30.06.2011 року;
№ 3017/23-3/37189531 від22.08.2011 року ДПІ у Київському районі м. Харкова про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Трубопласт Україна»з питань дотримання правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період 01.01.2011 року по 31.05.2011 року;
№ 3762/2305/31092608 від 19.08.2011 року про проведення позапланової окументальної невиїзної перевірки ПП «Сапсан»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2011 року
в ході дослідження змісту яких, відповідачем було зроблено висновки щодо відсутності підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача з ТОВ «ЮСАЕМ»на загальну суму сформованого податкового кредиту 403.744 грн.; ТОВ Фірма «Ліон»на суму сформованого податкового кредиту на загальну суму 390.734 грн. у т. ч. за лютий 2011 року у сумі 182.223 грн., у березні 2011 року на суму 208.511 грн.; ТОВ «Трубопласт Україна»на загальну суму сформованого податкового кредиту у розмірі 409.492 грн., а саме: у березні 2011 року -69.400 грн., у квітні 2011 року -11.157 грн., у травні 2011 року -116,320 грн., у червні 2011 року -212.614 грн.; ПП «Сапсан»на загальну суму сформованого податкового кредиту 297.181. грн., а саме: за січень 2011 року на суму 297.181 грн.
Не погодившись з висновками акту перевірки №89/233/30655306 від 16.01.2012 року позивач надав Основ'янській МДПІ заперечення до вищезазначеного акту перевірки від 20.01.2012 року №70/12 (т. 1, а.с. 61-74), за результатами розгляду яких в листі №1773/10/23-382 від 27.01.2012 року про розгляд заперечень відповідачем зазначено, що у перевіряємому періоді підприємство «Кобальт»декларувало від'ємне значення. В результаті розрахунку податку на додану вартість, з урахуванням від'ємного значення, сума заниженого податку складає 1.207.593 грн., а саме: за травень 2011 у сумі 103.690 грн., за червень 2011 у сумі 402.590 грн., за липень 2011 у сумі 701.313 грн., зменшення від'ємного значення складає: за січень 2011 року у сумі 259.068 грн., за лютий 2011 року у сумі 479.404 грн., за березень 2011 року у сумі 479.404 грн., за квітень 2011 року у сумі 768.688 грн., за травень 2011 року у сумі 781.318 грн., за червень 2011 року у сумі 591.342 грн., за липень 2011 року у сумі 293.773 грн.; а також підтверджено висновки акту перевірки №89/233/30655306 від 16.01.2012 року (т. 1, а.с. 61-83).
На підставі акту перевірки №89/233/30655306 від 16.01.2012 року відповідачем прийнятті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000162330 від 27.01.2012 року та №0000172330 від 27.01.2012 року (а.с. 84-85 том 1).
Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку шляхом подання до Державної податкової адміністрації у Харківській області відповідної скарги від 03.02.2012 року (т. 1, а.с. 86-102) та повторної скарги до Державної податкової служби України від 06.04.2012 року (т. 1, а.с. 109-135), за результатами розгляду яких Державною податковою службою у Харківській області винесено рішення №1435/10/10-212 від 30.03.2012 року, яким скасовано податкове повідомлення-рішення №0000162330 від 27.01.2012 року в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 грн., №0000172330 від 27.01.2012 року в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції у загальному розмірі 73.449,25 грн. (т. 1, а.с. 103-108); Державною податковою службою України винесено рішення №7293/6/10-2115 від 24.04.2012 року, якими оскаржувані рішення залишені без змін з урахуванням рішення Державної податкової служби у Харківській області №1435/10/10-212 від 30.03.2012 року (т. 1, а.с. 136-139).
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою
їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що Підприємством «Кобальт»документально підтверджено факт здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами. Крім того, Основ'янська МДПІ не встановила порушень позивача щодо відображення в податкових деклараціях сум податкових зобов'язань, а недотримання контрагентами позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог ст. 200 ПК України.
Так, судом встановлено, що між позивачем та:
ТОВ «ЮСАЕМ»укладено договір на поставку товару №67/11 від 01.07.2011 року зі специфікаціями №1 від 01.07.2011 року, №2 від 04.07.2011 року, №3 від 05.07.2011 року, №4 від 06.07.2011 року, №5 від 07.07.2011 року, №6 від 20.07.2011 року, №7 від 21.07.2011 року, №8 від 22.07.2011 року, №9 від 25.07.2011 року, №10 від 27.07.2011 року (т. 1, а.с. 140-153), предметом якого є товар - обладнання, автодорожня техніка та запасні частини. 01.07.2011 року між сторонами зазначеного договору укладено додаткову угоду № 1 (т. 1, а.с. 154), згідно з якою п. 4.1 викладено в наступній редакції: «4.1. Поставка товару здійснюється за рахунок і силами Покупця зі складу Постачальника».
ТОВ Фірма «Ліон»укладено договір на поставку товару №17/11К від 01.02.2011 року зі специфікаціями №1 від 01.02.2011 року, №2 від 02.02.2011 року, №3 від 10.02.2011 року, №4 від 10.0.2011 року, №5 від 01.03.2011 року, №6 від 02.03.2011 року (т. 1, а.с. 208-217), предметом якого є товар - обладнання, автодорожня техніка та запасні частини. 01.02.2011 року сторони зазначеного договору уклали додаткову угоду № 1 до цього договору (т. 1, а.с. 218), згідно з якою п.4.1 виклали в наступній редакції: «4.1. Поставка товару здійснюється за рахунок і силами Покупця зі складу Постачальника».
ТОВ «Трубопласт Україна»укладено договір на поставку товару №18/11К від 04.03.2011 року зі специфікаціями №1 від 09.03.2011 року, №2 від 21.03.2011 року, №3 від 04.04.2011 року, №4 від 07.04.2011 року, №5 від 04.05.2011 року, №6 від 06.05.2011 року, №7 від 23.05.2011 року, №8 від 27.05.2011 року, №9 від 01.06.2011 року, №10 від 06.06.2011 року, №11 від 20.06.2011 року, №12 від 22.06.2011 року, №13 від 27.06.2011 року (т. 1, а.с. 245-250, т. 2, а.с. 1-14), предметом якого є товар - обладнання, автодорожня техніка та запасні частини. 01.02.2011 року позивач та ТОВ «Трубопласт Україна»уклали додаткову угоду № 1 до Договору №18/11К від 04.03.2011 року (т. 2, а.с. 15), згідно з якою п.4.1 виклали в наступній редакції: «4.1. Поставка товару здійснюється за рахунок і силами Покупця зі складу Постачальника».
ПП «Сапсан»укладено договір на поставку товару №8/11К від 04.01.2011 року зі специфікаціями №1 від 04.01.2011 року, №2 від 06.01.2011 року, №3 від 10.01.2011 року (т. 2, а.с. 81-85), предметом якого є товар - обладнання, автодорожня техніка та запасні частини. 04.01.2011 року сторони зазначеного договору уклали додаткову угоду № 1 до цього договору (т. 2, а.с. 86), згідно з якою п.4.1 виклали в наступній редакції: «4.1. Поставка товару здійснюється за рахунок і силами Покупця зі складу Постачальника».
Судом досліджені первинні бухгалтерські документи на підтвердження обставин отримання послуг за договорами із зазначеним контрагентами позивача, в т.ч. докази понесення витрат у спірних правовідносинах; докази використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності; докази проведення фізичного переміщення товарів; копії реєстрів отриманих податкових накладних за періоди виписування спірних податкових накладних та за періоди включення спірних податкових накладних до податкового кредиту з ПДВ; докази отримання спірних податкових накладних саме в тому звітному податковому періоді, коли ці податкові накладні були віднесені на збільшення податкового кредиту з ПДВ.
Отримані від ТОВ «ЮСАЕМ», ТОВ фірма «Ліон», ТОВ «Трубопласт Україна», ПП «Сапсан»матеріально-товарні цінності позивачем було оприбутковано та використано у виробництві, що підтверджено бухгалтерськими проводками за січень-липень 2011 року, бухгалтерськими довідками з накладними на внутрішнє переміщення комплектуючих та актами ВТК щодо руху товару на виробництві в розрізі контрагентів позивача, приєднаними до матеріалів справи.
В подальшому отриманий від ТОВ «ЮСАЕМ», ТОВ фірма «Ліон», ТОВ «Трубопласт Україна», ПП «Сапсан»товар було використано в господарській діяльності позивача, що не заперечується відповідачем.
Придбані товарно-матеріальні цінності використані, як комплектуючі складові обладнання, яке позивачем в подальшому у повному обсязі реалізовано та використано при наданні послуг технічного обслуговування авто техніки спецпризначення, що підтверджено наданими позивачем до суду видатковими накладними, податковими накладними, актами приймання-передачі транспортних засобів, актами виконаних робіт (наданих послуг), довіреностями, бухгалтерською довідкою щодо реалізації готової продукції, товару, наданих послуг, оборотно-сальдовими відомостями, приєднаними до матеріалів справи.
З наданих позивачем до суду бухгалтерської довідки щодо змін у власному капіталі, оборотно-сальдової відомості та аналізу рахунки, що приєднані до матеріалів справи, вбачається, що за підсумками 2011 року бухгалтерський прибуток по вищезазначеним господарським операціям позивача склав 706.062,97 грн. (з урахуванням понесених витрат), що підтверджує наявність фактичного руху активів та відповідних змін у власному капіталі позивача.
Під час розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару у господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаних товарів, оплаті вартості придбаного товару не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.
На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ Фірма «Ліон», ТОВ «Трубопласт Україна», ПП «Сапсан»та ТОВ «ЮСАЕМ»мали реальний характер, а висновки податкової інспекції про недотримання приписів ч. 1 ст. 203, 215, ч. 1 ст. 216, ст.228 ЦК України при укладанні договорів із вказаними контрагентами та заниження податку на додану вартість є помилковими.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення відповідно до положень ст. 200 КАС України -без змін.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
Керуючись ст.ст. 160, 166, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року -без змін.
Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) З.Г. Подобайло
(підпис) А.М. Григоров
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 29 жовтня 2012 року.
З оригіналом згідно Мельнікова Л.В.