28 вересня 2012 р. Справа № 2027/2-а-14806/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Подобайло З.Г., Григорова А.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 15.08.2011 року по справі № 2027/2-а-14806/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова
про зобов'язання вчинити певні дії,
01.08.2011 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 15.08.2011 року частина позовних вимог ОСОБА_1 за період з 11.11.2010 року по 01.02.2011 року залишена без розгляду. Дане судове рішення сторонами в апеляційному порядку не оскаржено.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Московського районного суду м. Харкова від 15.08.2011 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" з 01.02.11 року з подальшим перерахунком пенсії відповідно до вимог чинного законодавства, за відрахуванням фактично нарахованого і сплаченого підвищення пенсії, за цей період.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврегульованість на законодавчому рівні механізму та умов виплати допомоги особам, які мають статус "дитина війни", прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни та за приписами ст.6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) Кабінету Міністрів України надано право у 2010, 2011 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2010, 2011 році (до 23.07.2011 року) дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до набрання чинності Закону України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету". Виходячи з системного аналізу ч.2 ст.19 Конституції України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та приписів ч.4 ст.9 КАС України, відповідач у 2011 році не мав підстав застосовувати постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. за № 530 та був зобов'язаний діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу ніж зазначена постанова, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтоване застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів зазначає наступне.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону. Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади -Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.
Між тим, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині зобов'язання УПФУ здійснювати перерахунок та виплату доплати до пенсії позивачу в майбутньому, не відповідають змісту законодавства. А також не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача здійснювати відповідні виплати позивачу без зазначення кінцевої дати, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
З огляду на викладені обставини, через порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та прийняття нового судового рішення.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 183-2, 185, 195, 197, 198 ч. 1 п. 3,4, 202 ч.1 п.4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова - задовольнити частково.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 15.08.2011 року по справі № 2027/2-а-14806/11 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.02.11 року по 22.07.2011 року та вчинити дії щодо виплати донарахованих сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис) Мельнікова Л.В.
Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Григоров А.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мельнікова Л.В.