"24" грудня 2012 р. Справа № 5017/3214/2012
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Кутиркіна О. Г. (представник діючий на підставі довіреності);
від відповідача: не з'явились.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Комунального підприємства „Іллічівськводоканал";
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЕЛІТКОМСЕРВІС";
про стягнення 152 309.8 грн.
СУТЬ СПОРУ: Позивач -Комунальне підприємство „Іллічівськводоканал" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЕЛІТКОМСЕРВІС", в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 152 309.8 грн. та покласти на відповідача судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між КП „Іллічівськводоканал" та ТОВ „Компанія „ЕЛІТКОМСЕРВІС" договору про надання послуг водопостачання та водовідведення №69 від 01.03.2010р., позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання, між тим відповідач за послуги надані у період з квітня 2012 року по вересень 2012 року розрахувався не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2012 року суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом було порушено провадження по справі №5017/3214/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення судових відправлень, направлених на адресу м. Іллічівськ, вул. Карла Маркса, буд. 2-Б. Вказана адреса визначена у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 09.11.2012р., в порядку ст. 17 та 22-1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців". Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
03.12.2012 року до суду надійшло клопотання позивача, в порядку ст. ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого він просить суд вжити заходи до забезпечення його позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки боржника.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів щодо забезпечення позову, позивач посилається на те, що підставою для даного клопотання є велика заборгованість за житлово-комунальні послуги відповідача, при тому, що надходження коштів від громадян-споживачів відповідач скеровує на задоволення інших потреб.
Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування поданого клопотання та жодним чином не доведено підстав неможливості виконання чи утруднення виконання рішення суду у разі невжиття зазначених заходів. Так, всі обґрунтування позивача базуються лише на припущенні позивача щодо скерування відповідачем отриманих коштів від громадян-споживачів на задоволення інших потреб, між тим жодних доказів, підтверджуючих можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення позивачем не надано. У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Враховуючи викладене, суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки боржника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
01.03.2010 року між КП „Іллічівськводоканал" (надалі -водоканал) та ТОВ „Компанія „ЕЛІТКОМСЕРВІС" (надалі -абонент) укладено договір про надання послуг водопостачання та водовідведення №69 (надалі -договір), згідно з яким позивач надає послуги з водопостачання на об'єкти абонента, а також з приймання господарсько-побутових та виробничих стоків (далі стоки).
Відповідно до п. 1.3 договору передбачено, що абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному стані згідно з правилами, що зазначені в п. 2.1 даного договору та діючим законодавством.
Згідно з умовами п.2.2.1 договору, водоканал зобов'язується постачати абоненту воду та приймати стоки в обсягах, що вказані в технічних умовах, або затверджені місцевими органами виконавчої влади в розмірі м3 на місяць.
Відповідно до умов п.2.4.9 договору, абонент зобов'язується щомісячно, по встановленій формі з 25-го по 30-те число в письмовому вигляді надавати відомості про водоспоживання на своїх об'єктах.
Положеннями п. 3.1 договору передбачено, що облік спожитої води здійснюється за показами засобів обліку води, стоки -згідно засобу обліку або 100% від обсягу водокористування, встановлених на об'єктах абонента.
Відповідно до п. 3.2 договору, оплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється щомісяця до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок водоканалу.
Згідно з пунктом 3.3. договору, оплата здійснюється за тарифами, затвердженими діючим законодавством у встановленому порядку. На момент укладення договору діють наступні тарифи: водопостачання -10,02 грн. за 1 м.куб., водовідведення -4,12 грн. за 1 м.куб. При наявності у абонента відомчого житла оплата послуг водопостачання для населення здійснюється по тарифам: водопостачання -2,88 грн. за 1 м.куб., водовідведення -1,13 грн. за 1 м.куб. У разі зміни тарифів, діючих на момент укладення договору, оплата абонентами наданих їм послуг здійснюються за новими тарифами з моменту їх введення, без змін інших умов договору. Відомості про зміну діючих тарифів абонент отримує через засоби масової інформації (пресу, телебачення, радіо).
Пунктом 3.4 договору передбачено, що рахунки на оплату вручаються представнику абонента.
Відповідно до умов п. 3.6 договору, перераховані абонентом платежі зараховуються в наступному порядку: в першу чергу - заборгованість по сплаті, далі -поточний платіж.
Згідно з умовами п. 7.3. договору, договір діє з 01.03.2010р. до 01.03.2011р. Подальше продовження договору оформлюється одним з наступних шляхів: укладання додаткової угоди у разі необхідності, з внесенням відповідної позначки у даний договір; у разі, якщо сторони не заперечують відносно продовження дії даного договору, вважати останній продовженим щорічно на тих же умовах.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, жодною стороною не було заявлено про припинення дії вказаного договору або його перегляд, отже, договір є діючим.
Відповідно до додатку до договору про надання послуг водопостачання та водовідведення № 69 від 01.02.2010р. дислокацією об'єктів ТОВ „Компанія „ЕЛІТКОМСЕРВІС" які користуються послугами КП „Іллічівськводоканал" є: житлові дома по вул. К. Маркса 2-Б, вул. Героїв Сталінграду 15, вул. 1 Травня, 19, та які користуються комунальними послугами.
В матеріалах справи містяться звіти КП „Іллічівськводоканал" про водовикористання та водовідведення за квітень 2011 року, травень 2012 року, червень 2012 року та липень 2011 року, проте в судовому засіданні позивачем повідомлено, що у вказаних звітах допущено описку, а саме слід було зазначити квітень 2012 року та липень 2012 року, у зв'язку з чим суд враховує зазначені виправлення.
Відповідно до бухгалтерської довідки позивача, за відповідачем рахується заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення за період з квітня 2012 року по вересень 2012 року, які надані позивачем на виконання умов вищевказаного договору на загальну суму 200 790, 53 грн., та з яких відповідачем сплачено 48 480, 73 грн. Таким чином, згідно наданої довідки, загальна сума заборгованості відповідача складає 152 309, 8 грн., що підтверджується звітами відповідача про водопостачання за вказаний період, рахунками позивача на оплату послуг та актами про зняття показань лічильника, в зв'язку з його заміною.
Проте, згідно з виписками з банківської установи, що містяться в матеріалах справи, відповідачем в рахунок погашення боргу було сплачено 46 580, 99 грн., у зв'язку з чим загальна сума заборгованості на момент подачі позову до суду складає 154 209, 54 грн.,
При цьому, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлену позивачем суму боргу в розмірі 152 309, 8 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором про надання послуг водопостачання та водовідведення № 69 від 01.03.2010 року.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення, згідно з яким позивач зобов'язався надавати послуги з водопостачання на об'єкти відповідача, а також з приймання господарсько-побутових та виробничих стоків, а відповідач зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг щомісячно до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.
За результатами розгляду справи, судом встановлено, що відповідач порушив виконання взятих на себе зобов'язань, а саме несвоєчасно та не в повному обсязі сплатив вартість наданих послуг по водопостачанню та водовідведенню за період з квітня 2012 року по вересень 2012 року, в зв'язку з чим за ТОВ „Компанія „ЕЛІТКОМСЕРВІС" рахується заборгованість перед позивачем за договором №69 від 01.03.2010р. у розмірі 152 309, 8 грн.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед КП „Іллічівськводоканал" та не надано будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог КП „Іллічівськводоканал" та стягнення з відповідача боргу за послуги водопостачання та водовідведення за період з квітня 2012 року по вересень 2012 року за договором №69 від 01.03.2010 року у розмірі 152 309, 8 грн.
На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 3 046, 20 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЕЛІТКОМСЕРВІС" (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Карла Маркса, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 33647853) на користь Комунального підприємства „Іллічівськводоканал" (68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна 41-а; код ЄДРПОУ 32927653) 152309/сто п'ятдесят дві тисячі триста дев'ять /грн. 80 коп. заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення та 3046/три тисячі сорок шість/ грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 29.12.2012р.
Суддя Невінгловська Ю.М.