"25" грудня 2012 р.Справа № 5017/2973/2012
Позивач: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1
Відповідач: Фізична особа -підприємець ОСОБА_2
Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі Саратського РЕМ
Про усунення перешкод у користуванні майном, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення
Та
За зустрічним позовом: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2
До відповідача: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1
Про усунення перешкод у користуванні
Суддя Рога Н.В.
Представники сторін:
Від ФОП ОСОБА_1: ОСОБА_3- довіреність № 2854 від 12.10.2012р.
Від ФОП ОСОБА_2: ОСОБА_4.- довіреність № 1845 від 15.11.2012р.
Від ВАТ „ЕК Одесаобленерго": Хомич Р.В. - довіреність № 280 від 27.07.2012р.
В засіданні брали участь:
Від ФОП ОСОБА_1:ОСОБА_3- довіреність №2854 від 12.10.2012р.
Від ФОП ОСОБА_2: ОСОБА_4.- довіреність №1845 від 15.11.2012р.
Від ВАТ „ЕК Одесаобленерго": не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) та Саратського РЕМ Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" про зобов'язання ФОП ОСОБА_2 не чинити перешкоди позивачу у користуванні орендованим майном, а саме: нежитловим приміщенням АДРЕСА_3, стягнення з ФОП ОСОБА_2 збитків у сумі 12 551 грн. 84 коп., а також зобов'язання Саратського РЕМ Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" підключити електропостачання до нежитлового приміщення АДРЕСА_3.
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.
В ході розгляду справи, на підставі наданих Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (далі - ВАТ „ЕК Одесаобленерго") установчих документів здійснено заміну неналежного відповідача - Саратський РЕМ ВАТ „ЕК Одесаобленерго" на належного- ВАТ „ЕК Одесаобленерго" в особі Саратського РЕМ. Відповідач - ВАТ „ЕК Одесаобленерго" в особі Саратського РЕМ, проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідач - ФОП ОСОБА_2 проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того, в ході розгляду справи подав зустрічну позовну заяву про усунення перешкод у користуванні ФОП ОСОБА_2 майном, а саме: комплексом Торгівельного центру „Космос" загальною площею 288, 4 кв.м (в тому числі: магазином площею 205, 3 кв.м, баром площею 83, 1 кв.м), що належить їй на підставі свідоцтва про право власності на знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 шляхом примусового виселення ФОП ОСОБА_1
ФОП ОСОБА_1 проти зустрічного позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву.
Розглянув матеріали справи та заслухав пояснення представників сторін, суд встановив:
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Саратською селищною радою 27.01.2010р., ОСОБА_2 є власником комплексу: магазин-бар, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, приміщення 1, загальною площею 288, 4 кв.м, який складається з магазину площею 205, 3 кв.м та бару площею 83,1 кв.м.
01 квітня 2012р. ФОП ОСОБА_2 (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) підписали Договір оренди, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування строком на 1 рік магазин площею 45 кв.м Торгівельного центру „Космос", що розташований за адресою: АДРЕСА_3.
Крім того, у той же день, 01 квітня 2012р. ФОП ОСОБА_2 (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) підписали Договір оренди, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування строком на 1 рік приміщення бару площею 80 кв.м Торгівельного центру „Космос", що розташований за адресою: АДРЕСА_3.
ФОП ОСОБА_1 зазначає, що зазначені приміщення були передані у користування за актом приймання-передачі.
Умовами Договорів оренди розмір орендної плати сторонами не встановлений. Позивач зазначає, що за усною домовленістю між сторонами за Договорами замість орендної плати Орендар мав здійснити в орендованих приміщеннях поточний ремонт, здійснювати оплату за користування електроенергією у нічний час та оплату за охорону орендованого приміщення. Зазначені платежі у подальшому мали зараховуватись у якості орендної плати за весь час користування приміщеннями.
З метою здійснення в орендованих приміщеннях господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 придбала ліцензію на право здійснення торгівельної діяльності, на здійснення роздрібної торгівлі тютюновими та алкогольними виробами, придбала два касові апарати, взяла в оренду торгівельне устаткування, у зв'язку з чим понесла відповідні витрати, а саме: внески за торговий патент у розмірі 1 113 грн. 84 коп., витрати на придбання касових апаратів у розмірі 3 200 грн., витрати на оренду торгівельного устаткування у сумі 4 500 грн., витрати на охорону у сумі 3 738 грн. Загальна сума витрат складає 12 551 грн. 84 коп.
Крім того, позивач зазначає, що нею від імені ОСОБА_2 щомісяця сплачувалася плата за користування електричною енергією, яка використовувалась при здійсненні підприємницької діяльності і у нічний час.
У липні 2012р. ФОП ОСОБА_1 стало відомо про укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у квітні 2012р. попереднього договору купівлі-продажу приміщень Торгівельного центру „Космос". Крім того, за заявою ОСОБА_2 Саратським РЕМ ВАТ „ЕК Одесаобленерго" було здійснено відключення орендованих ФОП ОСОБА_1 приміщень від електропостачання, що унеможливлює здійснення підприємницької діяльності в орендованому приміщенні.
Дії ФОП ОСОБА_2 позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд зобовязати ФОП ОСОБА_2 не чинити перешкоди позивачу у користуванні орендованим майном, а саме: нежитловим приміщенням АДРЕСА_3, а також стягнути з ФОП ОСОБА_2 збитки у сумі 12 551 грн. 84 коп.
Крім того, позивач вважає неправомірними дії Саратського РЕМ ВАТ „ЕК Одесаобленерго" по відключенню орендованих ФОП ОСОБА_1 приміщень від електропостачання, так як це унеможливлює здійснення підприємницької діяльності в цих приміщеннях. За таких обставин, позивач просить суд зобов'язати Саратського РЕМ ВАТ „ЕК Одесаобленерго" підключити електропостачання до нежитлового приміщення АДРЕСА_3.
В обґрунтування позову позивач посилається на ст. 623 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, яких порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки та ст. 22 цього ж Кодексу, відповідно до якої особа, які завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Крім того, позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідачів витрати у сумі 3 000 грн., що були понесені ним у зв'язку із необхідністю отримання юридичної допомоги.
ВАТ „ЕК Одесаобленерго" в особі Саратського РЕМ, проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір на постачання електричної енергії № 10 від 18.02.2008р. був укладений між ВАТ „ЕК Одесаобленерго" та ФОП ОСОБА_2 Саме відповідно до цього договору здійснювалося електропостачання на об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_3.
Договором передбачено, що при виконанні умов цього договору, а також вирішенні усіх питань, які не обумовлені даним договором, сторони зобов'язуються керуватися Правилами користування електричною енергією. Відповідно до п. 7.8. зазначених Правил електроустановка може бути відключена електропередавальною організацією за заявою власника цієї електроустановки у зазначений заявником термін.
Відповідач зазначив, що на адресу ВАТ „ЕК Одесаобленерго»надійшла заява ФОП ОСОБА_2 про припинення електропостачання на об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_3. На виконання зазначеної заяви, 12.07.2012р. у присутності ФОП ОСОБА_2 було проведено технічну перевірку схеми обліку електричної енергії об'єкта електропостачання, здійснено опломбування електроустановок споживача та припинено електропостачання, про що зазначено в Акті технічної перевірки №81 від 12.07.2012р. та Акті про опломбування № 273 від 12.07.2012р.
За таких обставин, відповідач вважає, що він не допускав порушень прав та інтересів позивача, та діяв у повній відповідності до норм законодавства та умов договору.
Крім того, відповідач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 до ВАТ „ЕК Одесаобленерго»з заявою щодо укладання договору на постачання електричної енергії на об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_3, не звертався. Договірні відносини між ФОП ОСОБА_1 та ВАТ „ЕК Одесаобленерго»відсутні, у зв'язку з чим у ВАТ „ЕК Одесаобленерго»відсутні підстави для підключення об'єкта до електропостачання за заявою ФОП ОСОБА_1
Відповідач - ФОП ОСОБА_2 проти позову ФОП ОСОБА_1 заперечує.
Відповідач вважає необґрунтованою вимогу ФОП ОСОБА_1 щодо стягнення збитків на загальну суму 12 551 грн. 84 коп., посилаючись на те, що витрати, понесені ФОП ОСОБА_1 на придбання торгового патенту, касових апаратів, платежі за орендоване устаткування є звичайними витратами на організацію підприємницької діяльності. Такі витрати мали бути понесені позивачем у будь-якому випадку, незважаючи на перешкоджання або не перешкоджання у користуванні орендованим приміщенням. Відтак, відсутня вина відповідача у понесенні позивачем таких збитків.
Відповідач також заперечує проти задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів 3 000 грн., що були сплачені позивачем у якості оплати за надану юридичну допомогу. При цьому, відповідач зазначає, що у якості судових витрат відшкодуванню підлягають лише витрати, понесені на оплату послуг адвокатів, а не будь-які юридичні послуги. Позивачем до матеріалів справи доказів того, що юридичні послуги були надані саме адвокатом не надано.
Крім того, ФОП ОСОБА_2 до початку розгляду справи по суті надала до суду зустрічну позовну заяву до ФОП ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні ФОП ОСОБА_2 майном, а саме: комплексом Торгівельного центру „Космос" загальною площею 288, 4 кв.м ( в тому числі : магазином площею 205, 3 кв.м, баром площею 83, 1 кв.м), що належить їй на підставі свідоцтва про право власності на знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, шляхом примусового виселення ФОП ОСОБА_1
В обґрунтування позову ФОП ОСОБА_2 зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду , а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Виходячи зі змісту ст. 283 Господарського кодексу України, ст. 759 Цивільного кодексу України позивач за зустрічним позовом вважає, що істотними умовами договору найму є предмет (майно, визначене індивідуальними ознаками) та розмір орендної плати.
На думку ФОП ОСОБА_2 Договір оренди від 01.04.2012р. є неукладеним, адже сторонами за цими договором не досягнуто згоди щодо такої істотної умови договору оренди як орендна плата. Крім того, сторони не визначили конкретно та не деталізували конкретними ознаками об'єкти оренди. Посилання ФОП ОСОБА_1 на наявність усної домовленості щодо здійснення Орендарем інших платежів в рахунок орендної плати ФОП ОСОБА_2 спростовує. Будь-яких доручень щодо сплати за користування електроенергією та оплати за охорону приміщення ФОП ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_1 не надавала. Посилання позивача за первісним позовом на наявність акту приймання-передачі об'єкта оренди, в якому визначено, які платежі здійснює орендар в рахунок орендної плати ФОП ОСОБА_2 вважає безпідставним, враховуючи відсутність оригінала такого документу , а також посилаючись на те, що акт приймання -передачі за своєю правовою природою взагалі не може бути документом, який визначає розмір та порядок оплати орендної плати.
За таких обставин, позивач за зустрічним позовом вважає, що ФОП ОСОБА_1 використовує нежитлові приміщення Торгівельного центру „Космос" загальною площею 288, 4 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, безпідставно.
ФОП ОСОБА_1 проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що договори оренди від 01.04.2012р. між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 були підписані сторонами та скріплені печатками. За усною домовленістю між сторонами за Договорами замість орендної плати Орендар здійснює в орендованих приміщеннях поточний ремонт, сплачує за користування електроенергією у нічний час та оплату за охорону орендованого приміщення. Зазначені платежі у подальшому мали зараховуватись у якості орендної плати за весь час користування приміщеннями. На думку відповідача за зустрічним позовом, встановлення такого порядку оплати орендної плати згідно акту приймання-передачі не суперечить ст. 286 Господарського кодексу України.
Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що одностороння відмова від договору не допускається, договір оренди припиняється лише у разі закінчення строку, на який його було укладено, викупу (приватизації) об'єкта оренди, ліквідації суб'єкта господарювання -орендаря, загибелі (знищення) об'єкта оренди. Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. ФОП ОСОБА_2 відмови від договору зроблено не було, що, на думку ФОП ОСОБА_1, свідчить про відсутність заборгованості по орендній платі.
Розглянув матеріали справи, суд доходить до такого висновку:
Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, відшкодування збитків та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 квітня 2012р. ФОП ОСОБА_2 (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) підписали Договір оренди, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування строком на 1 рік магазин площею 45 кв.м Торгівельного центру „Космос", що розташований за адресою: АДРЕСА_3
Крім того, у той же день, 01 квітня 2012р. ФОП ОСОБА_2 (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) підписали Договір оренди, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування строком на 1 рік приміщення бару площею 80 кв.м Торгівельного центру „Космос", що розташований за адресою: АДРЕСА_3
Відповідно до п. 3.1 Договорів орендна плата встановлюється щомісячно згідно розрахунку 0 грн., в т.ч ПДВ 20%. Отже, у Договорах сторони фактично не передбачили такої умови, як розмір орендної плати.
Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. За приписами ч. 1 ст. 284 цього ж Кодексу істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. При цьому, відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Виходячи з викладеного, враховуючи відсутність у Договорах оренди від 01.04.2012р. такої істотної умови як орендна плата з урахуванням її індексації, можна дійти висновку про те, що зазначені договори є неукладеними, адже, відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За таких обставин, відсутні правові підстави для користування ФОП ОСОБА_1 приміщень магазину та бару Торгівельного центру „Космос", що розташовані за адресою: АДРЕСА_3.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.
Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 є власником комплексу: магазин-бар, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 288, 4 кв.м, який складається з магазину площею 205, 3 кв.м та бару площею 83,1 кв.м., правомірною є вимоги позивача за зустрічним позовом щодо усунення перешкод у користуванні нею своєю власністю. Але, враховуючи те, що предметом договорів оренди від 01.04.2012р. було користування Орендарем лише частиною приміщень, власником яких є ОСОБА_2, зустрічна позовна заява підлягає частковому задоволенню, у частині усунення перешкод у користуванні ФОП ОСОБА_2 нерухомим майном, а саме частиною Торгівельного комплексу «Космос»загальною площею 288,4 кв.м: приміщенням магазину площею 45 кв.м та приміщенням бару площею 80 кв.м , шляхом виселення з зазначених приміщень ФОП ОСОБА_1
Що стосується первісного позову ФОП ОСОБА_1, то на думку суду, він задоволенню не підлягає, виходячи з такого: Як вже було зазначено вище, підставою для користування приміщеннями магазину та бару, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, ФОП ОСОБА_1 вважає договори оренди від 01.04.2012р. Але, згідно висновку суду, зазначені договори є неукладеними, отже, не породжують прав та обов'язків сторін. За таких обставин, у ФОП ОСОБА_1 відсутні правові підстави для використання спірних приміщень.
Статтею 22 Цивільного Кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода. Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Визначення поняття збитків наводяться також у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Отже, майнова шкода може бути стягнута в порядку ст. 1166 Цивільного кодексу України, при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи як: протиправність поведінки; шкода; причинний зв'язок між ними; вина заподіювача шкоди.
Позивач під збитками в даному випадку визначає реальні збитки, понесені ним з метою здійснення в орендованих приміщеннях господарської діяльності. Зокрема, за придбання ліцензії на право здійснення торгівельної діяльності, на здійснення роздрібної торгівлі тютюновими та алкогольними виробами, придбання двох касових апаратів, оренду торгівельного устаткування, у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_1 понесла відповідні витрати, а саме: внески за торговий патент у розмірі 1 113 грн. 84 коп., витрати на придбання касових апаратів у розмірі 3 200 грн., витрати на оренду торгівельного устаткування у сумі 4 500 грн., витрати на охорону у сумі 3 738 грн. Загальна сума витрат складає 12 551 грн. 84 коп.
Слід зауважити, що позивачем до матеріалів справи не надано належних і допустимих доказів у підтвердження понесених збитків. Зокрема, до матеріалів справи не надано доказів оплати вартості касових апаратів. Наявні у матеріалах справи незасвідчені ксерокопії рахунку №806 від 02.02.2012р. та накладної №1 від 02.04.2012р., а також додатку до ліцензії АД046124 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з 05.04.2012р. до 05.04.2013р. по-перше, не відповідають вимогам щодо оформлення копій документів, які подаються стороною у якості доказів по справі (оригінали зазначених документів позивачем до огляду судом надані не були). наявності можливості реалізації зерна за будь-якою ціною. По-друге, не підтверджують, що ФОП ОСОБА_1 вже понесла витрати саме у сумі 3 200 грн., адже, існує можливість відстрочки або розстрочення платежу.
Надана позивачем незасвідчена копія квитанції до прибуткового касового ордеру №100 від 29.06.2012р. , що виданий ТОВ „Аграрно-виробнича фірма „АЛМАЗ-94", на суму 4 500 грн. у якості оплати за ІІІ квартал 2012р., згідно якого підставою для сплати цієї суми є договір оренди від 01.04.2012р., також не може бути належним і допустимим доказом, адже, оригінал такої квитанції на вимогу суду позивачем не надавався. Крім того, позивачем не надавався і договір, що був підставою для сплати цієї суми. З самої ж квитанції неможливо встановити за оренду якого саме майна був здійснений цей платіж та чи має це майно будь-яке відношення до використання в орендованому ФОП ОСОБА_1 у ФОП ОСОБА_2 приміщеннях.
У якості доказу оплати на охорону об'єкта оренди у сумі 3 738 грн. ФОП ОСОБА_1 надано лише довідку ТОВ „Охорона -Комплекс-Сарата „ від 01.10.2012р. про те, що об'єкт - Торговий комплекс АДРЕСА_3, в період з 01.04. по 01.10.2012р. не має заборгованості за оплату. Але, жодних доказів того, що ФОП ОСОБА_1 здійснювала таку оплату до матеріалів справи не надано.
Що стосується витрат ФОП ОСОБА_1 на придбання торгового патенту, то зазначені витрати по-перше є витратами, пов'язаними із неправомірними діями ФОП ОСОБА_2, адже є здійсненням підготовчих дій до розпочатку господарської діяльності.
Отже, позивачем не доведено наявність у нього збитків.
Відповідно до Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007р. №04-5\239 „ Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.03.1994р. №02-5\215 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків , господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Виходячи з вимог ст. 33 ГПК України позивач повинен довести, що протиправна дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки , які виникли у потерпілої особи,- наслідком такої протиправної поведінки.
На думку суду, ФОП ОСОБА_1 не доведено вини ФОП ОСОБА_2 у спричиненні ФОП ОСОБА_1 збитків на суму 12 551 грн. 84 коп.
Що стосується вимоги ФОП ОСОБА_1 до ВАТ „ЕК Одесаобленерго" в особі Саратського РЕМ про зобов'язання Саратського РЕМ ВАТ „ЕК Одесаобленерго" підключити електропостачання до нежитлового приміщення АДРЕСА_3, то ця вимога також не підлягає задоволенню, адже, як вбачається з матеріалів справи, договір на постачання електричної енергії №10 від 18.02.2008р. був укладений між ВАТ „ЕК Одесаобленерго" та ФОП ОСОБА_2 Саме відповідно до цього договору здійснювалося електропостачання на об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_3. Договором передбачено, що при виконанні умов цього договору, а також вирішенні усіх питань, які не обумовлені даним договором, сторони зобов'язуються керуватися Правилами користування електричною енергією. Відповідно до п. 7.8. зазначених Правил електроустановка може бути відключена електропередавальною організацією за заявою власника цієї електроустановки у зазначений заявником термін.
На адресу ВАТ „ЕК Одесаобленерго»надійшла заява ФОП ОСОБА_2 про припинення електропостачання на об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_3. На виконання зазначеної заяви, 12.07.2012р. у присутності ФОП ОСОБА_2 було проведено технічну перевірку схеми обліку електричної енергії об'єкта електропостачання, здійснено опломбування електроустановок споживача та припинено електропостачання, про що зазначено в Акті технічної перевірки №81 від 12.07.2012р. та Акті про опломбування №273 від 12.07.2012р.
За таких обставин, ВАТ „ЕК Одесаобленерго»не допускало порушень прав та інтересів ФОП ОСОБА_1, та діяло у повній відповідності до норм законодавства та умов договору.
Крім того, ФОП ОСОБА_1 до ВАТ „ЕК Одесаобленерго» з заявою щодо укладання договору на постачання електричної енергії на обєкт , розташований за адресою: АДРЕСА_3, не звертався. Договірні відносини між ФОП ОСОБА_1 та ВАТ „ЕК Одесаобленерго» відсутні, у зв'язку з чим у ВАТ „ЕК Одесаобленерго»відсутні підстави для підключення об'єкта до електропостачання за заявою ФОП ОСОБА_1
У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача за зустрічним позовом відповідно до ст..ст.44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. У задоволенні позову Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 -відмовити повністю.
2. Зустрічну позовну заяву фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 -задовольнити частково.
3. Усунути перешкоди у користуванні фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) нерухомим майном, а саме частиною Торгівельного комплексу «Космос»загальною площею 288,4 кв.м: приміщенням магазину площею 45 кв.м та приміщенням бару площею 80 кв.м, що належать на праві власності ОСОБА_2 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 шляхом виселення з зазначених приміщень фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) .
4. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у сумі 1073 грн.
5. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 29 грудня 2012р.
.
Суддя Рога Н. В.