33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
25 грудня 2012 року Справа № 20/5025/466/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Маціщук А.В.
судді Гулова А.Г. ,
судді Петухов М.Г.
за участю представників сторін:
позивача - пред-к ОСОБА_1 (пост.дов. ВРР№995859 від 21.05.2012 р., а.с. 15-17)
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Хмельницької області від 19.06.12 р.
у справі № 20/5025/466/12 (суддя Гладій С.В. )
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до відповідача виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ЛТД"
про стягнення 693596,46 грн.
Відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 19.06.2012 р. частково задоволено позов ОСОБА_3 до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Антей ЛТД" про стягнення 693596,46 грн. Відповідно до рішення постановлено стягнути з виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Антей ЛТД" на користь ОСОБА_3 528143,00 грн. основного боргу, 46166,28 грн. відсотків річних, 109488,39 грн. заборгованності з урахуванням індексу інфляції, 13675,96 грн. судових витрат. Відмовлено у позові в частині стягнення 6174,93 грн. нарахувань інфляції та 3623,86 грн. відсотків річних.
Відповідач не погодився із прийнятим рішенням і подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 19.06.2012 р. у справі №20/5025/466/12 як незаконне та необґрунтоване, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
На підтвердження доводів апеляційної скарги, скаржник зазначає, що згідно зі ст.208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі. Відповідно до п.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з п.6.1. договору купівлі-продажу частки в статутному фонді від 03 лютого 2009 року цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його сторонами.
Проте, всупереч наведеним нормам договір купівлі-продажу частки в статутному фонді ВК ТОВ "Антей ЛТД", укладений 03 лютого 2009 року ВК ТОВ "Антей ЛТД" та ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4, а також акт приймання-передачі частки, яка належить ОСОБА_3 в статутному фонді ВК ТОВ "Антей ЛТД" від 11 лютого 2009 року, не був підписаний повноважною стороною за договором, тобто - ОСОБА_4
Цей факт був встановлений під час вивчення матеріалів справи та вказаний відповідачем в заперечені (відзиві) на позов. Зокрема, під час ознайомлення з копією довіреності, виданої ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_4 27 листопада 2008 року в м. Торонто, Канада на право від її імені підписувати всі документи для продажу частки в статутному фонді товариства, виявлено, що вона не відповідає встановленому законодавством порядку оформлення таких документів.
Зокрема, відповідно до ст.13 Закону України "Про міжнародне приватне право" від 23.06.2005 р. документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Водночас, між Україною та Канадою відсутня двостороння угода про правову допомогу, яка б по-іншому врегульовувала питання визнання документів, виданих органами однієї з цих держав. Канада також не являється учасницею Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року, а тому всі офіційні документи, видані уповноваженими органами Канади для їх використання на території України підлягають обов'язковій легалізації відповідно до порядку, визначеного Інструкцією про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні за кордоном, затвердженої наказом МЗС України від 04.06.2002 р. № 113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 р. за № 535/6823.
Оскільки довіреність від 27 листопада 2008 року не є легалізованою, тому не може надавати ОСОБА_4 повноваження підписувати договір купівлі-продажу частки у статутному фонді ВК ТОВ "Антей ЛТД" від імені ОСОБА_3.
Даний факт судом першої інстанції до уваги не був узятий та в судовому засіданні не досліджувався, чим порушено норми ч.1 ст.43 ГПК України відповідно до якої, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
По-друге, судом першої інстанції хоча і були прийнятті до уваги заперечення відповідача про те, що договір купівлі-продажу частки у статутному фонді ВК ТОВ "Антей ЛТД", укладений між ОСОБА_3 в особі її представника ОСОБА_4 та ВК ТОВ "Антей ЛТД" від 03 лютого 2009 року, є недійсним, оскільки не був підписаний повноважною стороною за договором, проте з невідомих причин суд цими доказами не керувався.
Натомість, в оспорюваному рішенні суд свої висновки обґрунтовує посиланням на ст.241 ЦК України, відповідно до якої правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Така позиція суду першої інстанції, на думку скаржника, є помилковою, оскільки довіреність на вчинення даного правочину була надана ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_4. Відповідно до перевірки, проведеної відділом податкової міліції Кам'янець-Подільської ОДПІ за заявою ОСОБА_4, підписи ОСОБА_4 на документах про викуп частки в статутному фонді ВК ТзОВ "Антей ЛТД", який був вчинений від імені ОСОБА_3, за висновком спеціаліста НДЕКЦ УМВС України в Хмельницькій області від 27.01.2012 р. № 111, виконані іншою особою, Сама ж ОСОБА_4, в своїй заяві до Кам'янець-Подільської ОДПІ стверджує, що жодних документів, в т.ч. договір купівлі-продажу частки в статутному фонді, не підписувала.
Також, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував аргументів відповідача про те, що даний спір не підвідомчий господарським судам, а також не надав оцінку таким доводам у своєму рішенні.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує її доводи, вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просить залишити рішення господарського суду Хмельницької області від 19.06.2012 р. у справі № 20/5025/466/12 без змін, а апеляційну скаргу відповідача -без задоволення.
Обґрунтовуючи свої доводи, позивач зазначає, що на сьогоднішній день відповідач безпідставно ухиляється від виконання договірних зобов'язань та користується грошовими коштами позивача.
17.07.2012 р. провадження у справі було зупинено до завершення розгляду справи №20/5025/697/12 за позовом приватної компанії "Eurotraders Ltd" до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю " Антей ЛТД" та до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному фонді товариства та акту приймання-передачі частки в статутному фонді ВК ТОВ "Антей ЛТД".
05.12.2012 р. від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі №20/5025/466/12, до якої долучено постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 р. Із вказаної постанови вбачається, що Рівненським апеляційним господарським судом розглянуто справу №20/5025/697/12 за позовом приватної компанії "Eurotraders Ltd" до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Антей ЛТД" та до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному фонді товариства та акту приймання-передачі частки в статутному фонді ВК ТОВ "Антей ЛТД". Рішення господарського суду Хмельницької області у справі №20/5025/697/12, залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду, набрало законної сили 30.10.2012 р.
06.12.2012 р. провадження у справі поновлено, про що винесено ухвалу.
У судовому засіданні 25.12.2012 р. представник позивача заперечила доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві. Додатково пояснила, що відповідно до постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 р. було скасовано рішення господарського суду Хмельницької області від 08.10.2012 р. у справі № 20/5025/940/12 за позовом виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ЛТД" до фізичної особи ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача приватної компанії "Eurotraders Ltd." та громадянина ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному фонді ВК ТзОВ "Антей ЛТД". Рівненським апеляційним господарським судом прийнято нове рішення про відмову у позові, і ця постанова набрала законної сили.
Відповідач/скаржник явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с.118/.
25.12.2012 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку зі складними погодними умовами на території Хмельницької області.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не задовольняється колегією суддів з врахуванням такого.
Викладені у клопотанні обставини нічим не підтверджені і, як пояснила в судовому засіданні представник позивача, вона прибула у судове засідання апеляційного суду з м.Хмельницького, тому заперечує наведені відповідачем обставини як поважну причину неявки.
Разом з тим, суд не визнав явку представників в судове засідання обов'язковою, додаткові докази судом не витребовувались. Сторонам надавалась можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи і міркуваня стосовно обставин спору. Враховуючи наведене, судова колегія вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обгрунтованність рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що згідно зі статутом виробничо-комерційного товариства "Антей ЛТД"(в редакції від 09.04.2007 р., номер запису 16761050001000223 від 24.04.2007 р.) ОСОБА_3 була одним із засновників даного товариства з розміром частки в статутному фонді 16,6% /а.с.14/.
15 січня 2008 року, загальними зборами засновників ВК ТОВ "АНТЕЙ ЛТД" було збільшено статутний фонд товариства за рахунок внеску ПК "Eurotraders LTD" в розмірі 1000000,00 доларів США, що мали надходити траншами на протязі 3-х років. Протоколом від 11 квітня 2008 року, у зв'язку із надходженням двох траншів грошових коштів від "Eurotraders LTD", було перерозподілено статутний фонд товариства:
- ОСОБА_6 - з часткою 31,68 % статутного фонду товариства, що становить 32 978,84 грн. або 137 868,00 доларів США;
- ОСОБА_3 - з часткою 15,76 % статутного фонду товариства, що становить 16407,38 грн. або 68 590,00 доларів США;
- ПК "Eurotraders LTD" - з часткою 52,56 % статутного фонду товариства, що становить 160 934,05 грн. або 228 685,58 доларів США.
Статутний фонд було встановлено в розмірі 210 320, 27 грн. або 435 143,58 доларів США.
16 травня 2008 року внесені зміни до Статуту зареєстровані виконкомом Кам'янець-Подільської міської ради за № 16761050009000223.
27 листопада 2008 року ОСОБА_3 нотаріально посвідченою довіреністю, виданою на три роки, уповноважила ОСОБА_4 провести продаж її частки статутного фонду ВКТ "АНТЕЙ ЛТД" самому товариству "АНТЕЙ ЛТД", для чого надала їй право підписувати усі документи, необхідні для продажу частки, та отримувати кошти за продану частку, користуватись усіма правами щодо цієї продажі, одержувати копії документів, довідок, сплатити податки, розписуватись за неї (ОСОБА_3.) та виконувати всі дії, пов'язані з продажем /а.с.17/.
За формою і змістом довіреність відповідає нормам ст.ст.1000-1003 ЦК України, зокрема, у довіренності чітко вказаний перелік дій, які уповноважена здійснити повірена. Посилання скаржника на норми ст.13 Закону України «Про міжнародне приватне право»є безпідставним, враховуючи характер цього документу.
03 лютого 2009 року загальними зборами учасників ВК ТОВ "АНТЕЙ ЛТД" було прийнято пропозицію ОСОБА_3 про продаж її частки в даному товаристві самому товариству та вирішено викупити частку ОСОБА_3 за 68590,00 доларів США, що по курсу Нацбанку України складає 528143,00 грн. та розподілити її між учасниками /а.с.18/.
03 лютого 2009 року, ОСОБА_8 в особі ОСОБА_4, яка діяла на підставі зазначеної довіреності, продавцем, та ВК ТОВ "АНТЕЙ ЛТД", в особі директора ОСОБА_5, покупцем, був укладений договір купівлі-продажу частки в статутному фонді, за яким продавець продала свою частку у розмірі 15,76 % статутного капіталу ВК ТОВ "АНТЕЙ ЛТД" даному товариству за 528 143,00 грн., що дорівнює 68 590,00 доларів США, згідно курсу Нацбанку України, а товариство зобов'язалось прийняти дану частку та протягом трьох місяців виплатити ОСОБА_4 зазначену суму /а.с.9/.
Відповідно до п.3 договору покупець сплачує вартість частки готівкою, через касу товариства по довіреності ОСОБА_4, одноразово або частками по мірі надходження коштів в касу товариства.
Договір відповідно до п.6.1 набрав чинності з моменту його підписання.
11 лютого 2009 року за актом приймання-передачі частка, яка належала ОСОБА_3 в статутному фонді товариства, була передана ВК ТОВ "АНТЕЙ ЛТД" в товариство в особі його директора прийняло цю частку /а.с.10/.
12 лютого 2009 року загальними зборами учасників ВК ТОВ "АНТЕЙ ЛТД" ОСОБА_3 було виключено зі складу товариства на підставі ст.64 Закону України "Про господарські товариства" та внесені відповідні зміни до статуту ТОВ "АНТЕЙ ЛТД", які зареєстровані виконкомом Кам'янець-Подільської міської ради 25.02.2009 р. за №16761050013000223 /а.с.11-14/, та відповідно до яких збільшився статутний фонд товариства і учасниками товариства є:
- ОСОБА_6 - з часткою 36,56% статутного фонду товариства, що становить 39 149,66 грн. або 163 664,70 доларів США;
- ПК "Eurotraders LTD" - з часткою 63,44% статутного фонду товариства, що становить 237 791,35 грн. або 284 054,18 доларів США.
Отже, позивачем повністю виконані зобов'язання за договором.
Відповідач не виконав зобов'язання щодо виплати вартості викупленої частки в сумі 528143,00 грн. за умовами договору. За наведених обставин колегія суддів погоджується із обгрунтованим висновком суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вартості частки статутного фонду в сумі 528143,00 грн.
При цьому колегія суддів враховує, що на час перегляду даної справи апеляційною інстанцією набрала законної сили постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 р. у справі № 20/5025/940/12, відповідно до якої виробничо-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю «Антей ЛТД»відмовлено у позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному фонді ВК ТзОВ "Антей ЛТД", укладеного 03 лютого 2009 року, укладеного ОСОБА_8 в особі ОСОБА_4, яка діяла від імені ОСОБА_3 на підставі доручення від 27 листопада 2008 року, та ВК ТОВ "АНТЕЙ ЛТД".
Отже, відповідність зазначеного договору нормам чинного законодавства, зокрема -нормам ст.ст.203, 207, 208 ЦК України та ст.ст.53,59 Закону України «Про господарські товариства» встановлена рішенням господарського суду і відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені судом під час вирішення справи № 20/5025/940/12, не потребують доказування при вирішенні спору у даній справі.
Крім того, доводи відповідача про недійсність договору спростовані матеріалами даної справи. Так, зазначений договір відповідає дійсному волевиявленню сторін, що не заперечується продавцем/позивачем ОСОБА_3, від імені якої був укладений цей правочин і яка подала позов у даній справі, направлений на виконання умов договору про виплату їй вартості частки, тоді як товариством/відповідачем вчинено ряд спрямованих дій (прийняття частки ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства, виключення відповідача з складу членів цього товариства, розподілено придбану її частку у статутному фонді товариства між іншими його учасниками та проведено державну реєстрацію усіх зазначених змін у статутних документах цього товариства), які вказують на повне схвалення сторонами умов договору.
Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.53 та п."б" ч.1 ст.59 Закону України "Про господарські товариства", учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства, у разі придбання частки самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до ст.52 цього Закону, вирішення питання про придбання товариством частки учасника входить до компетенції загальних зборів товариства.
Статтями 627, 629 ЦК України визначено, що, відповідно до ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог КЦ України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як зазначено вище, позивачем зобов'язання за договором виконані в повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі частки ОСОБА_3, виключенням останньої зі складу учасників ВК ТОВ «Антей ЛТД»та внесенням відповідних змін до статуту товариства. Зобов'язання щодо оплати грошових коштів відповідач не виконав, докази такого виконання суду не надана на час перегляду справи апеляційною інстанцією.
Відповідно до ст.193 ГК України та ст.538 ЦК України при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач у позові визначив період прострочення грошового зобов'язання з березня 2009 року по березень 2012 року.
Колегія суддів погоджується із висеновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних з урахуванням такого.
Відповідно до п.3, п.4 договору покупець сплачує вартість частки одноразово, або частками по мірі надходження коштів в касу товариства, і розрахунок рокупець проводить протягом трьох місяців. Право власності на частку в статутному фонді ВКТ «Антей ЛТД» переходить покупцю в момент підпису акту приймання-передачі частки.
Перехід права власності оформлений актом приймання-передачі від 11.02.2009 р. Відповідно, обов'язок щодо проведення оплати за частку у відповідача виник через три місяці - з 11.05.2009 р.
Тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 109488,39 грн. та відсотків річних в сумі 46166,28 грн., обрахованим за період прострочення з 11.05.2009 р. по 31.03.2012 р. Розрахунки суду першої інстанції перевірені колегією суддів і є правильними. У задоволенні позову в решті сум боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних правомірно відмовлено, оскільки такі вимоги є безпідставними.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 19.06.2012 р. у справі № 20/5025/466/12 прийняте на підставі матеріалів справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, і підстави для його зміни чи скасування відсутні. Доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
Доводи скаржника про непідвідомчість даного спору господарському суду, викладені ним в апеляційній скарзі, суперечать чинному законодавству. Так, спір про виплату учаснику господарського товариства, який вийшов зі складу учасників товариства, його частки у статутному фонді товариства є корпоративним відповідно до п.4 ч.1 ст.12 ГПК України. Згідно з вказаною нормою до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" усі спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язані зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства, на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від суб'єктного складу учасників спору.
Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідача виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Антей ЛТД" залишити без задоволення, рішення господарського суду Хмельницької області від 19.06.2012 р. у справі №20/5025/466/12 - без змін.
Справу №20/5025/466/12 повернути господарському суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Гулова А.Г.
Суддя Петухов М.Г.