Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
в порядку письмового провадження
07 вересня 2012 року Справа № 1170/2а-881/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд, в складі судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд»до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Державне підприємство «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд»(надалі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - відповідач), в якому просить суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000242310 від 11.10.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 726 008,00 грн., у тому числі основного платежу -653 844,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій -72 164,00 грн.;
- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000232310 від 11.10.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 639 900,00 грн.;
- зобов'язати відповідача утриматись від використання в подальшій роботі даних (результатів) Акту податкової перевірки №722/2310/04853709 від 26.09.2011 року.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд»(код за ЄДРПОУ 04853709) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, заявленого в рахунок майбутніх платежів по декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року, було складено Акт №722/23 І0/04853709 від 26.09.2011 року. На підставі зазначеного акту начальником Долинської МДПІ 11.10.2011 р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0000242310 про визначення ДП «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд»суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, відповідно до якого сума податкового зобов'язання - 726 008,00 грн., у тому числі основного платежу - 653 844,00 грн. і штрафних (фінансових) санкцій - 72 164,00 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000232310 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі
1 639 900,00 грн..
Підставою для винесення зазначених рішень стала позиція начальника Долинської МДПІ
С.В. Тертичного про порушення підприємством п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та п.198.1 ст.198, п.200.1, 200.2, 200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями).
Державне підприємство «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд»вважає податкові повідомлення-рішення, що прийняті на підставі акту, а також рішення про результати розгляду первинної скарги від 19.12.2011 р. №4353/10/25-014 ДПА у Кіровоградській області, необґрунтованими та такими, що суперечить чинному законодавству України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження /а.с.115 т.2/.
Представник відповідача також не з'явився у судове засідання та надав до суду заяву по розгляд справи в порядку письмового провадження /а.с.114 т.2/. З наданих до суду письмових запереченнях пояснив суду, що в акті документальної позапланової виїзної перевірки ДП «ДКГЗКОР» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, заявленого в рахунок майбутніх платежів по декларації з ПДВ за червень 2011 р. від 26.09.2011 р. №722/2310/04853709 зазначено, що згідно з поданою ДП «ДКГЗКОР»до Долинської МДПІ податковою декларацією з ПДВ за червень 2011 р. (вх.№9716 від 20.07.11 р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування, за відповідний звітний період (вх.№9718 від 20.07.11 р.) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню заявленого в рахунок майбутніх платежів по декларації з ПДВ складає 1 639 900 грн.. Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України»на 2009-2011 роки та на виконання бюджетних програм ДП «ДКГЗКОР»на протязі 2009-2011 років отримувало бюджетне фінансування за КПВКВК 2601190 «Забезпечення життєдіяльності Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд".
Згідно з поданими звітами про надходження та використання коштів (форма 2д), поданими ДП «ДКГЗКОР»до управління державного казначейства у Долинському районі Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області використання коштів проведено по класифікації КЕКВ 2410 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».
Перевіркою правильності формування податкового кредиту за період з 01.09.09 по 01.07.11 рр. на підставі даних бухгалтерського обліку, аналізу по рахунках 631/1 «Розрахунки з постачальниками (відомість 3.3 аналітичного обліку з постачальниками), аналізу розрахункового рахунку 311/5 «Розрахункові рахунки»та первинних документів (платіжні доручення по розрахункових рахунках №35236001003924 ГУДКУ у Кіровоградській області, №35243005003924 ГУДКУ у Кіровоградській області) встановлено проведення оплати за ТМЦ за рахунок коштів, які були отримані позивачем як капітальні трансферти в зв'язку з фінансуванням з бюджету. Згідно з даними податкового обліку суми ПДВ по придбаних ТМЦ, оплата яких здійснена за рахунок коштів, отриманих як капітальні трансферти в зв'язку з фінансуванням з бюджету також віднесено до складу податкового кредиту в деклараціях з ПДВ відповідно до первинних документів: податкових накладних та реєстру отриманих податкових накладних. Розрахунок віднесених до складу податкового кредиту сум ПДВ по не придбаних безпосередньо підприємством, а за рахунок отриманих з бюджету капітальних трансфертів товарно-матеріальних цінностей в розрізі підприємств та безпосередньо по податкових накладних та платіжних дорученнях, наведено в додатку №3 до акту перевірки.
Перевіркою зроблено висновок, що в порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.1.1, 7.1.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.198.1 ст.198, п.200.1, 200.2, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України позивач завищив суму бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2011 р. на 1 639 900 грн. та занизив ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет, на загальну суму 653 844 грн..
Крім того, відповідач зазначив, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням.
Таким чином, враховуючи вище викладене, відповідач вважає даним позов необґрунтованим та просить суд у задоволені позовних вимог відмовити повністю /а.с.1-5 т.2/.
Згідно частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Беручи до уваги позицію представників сторін щодо подальшого розгляду справи, суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Дослідивши подані представниками сторін документи і матеріали, взявши до уваги їх пояснення, які вони надали в минулих судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до наступних правових висновків.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідний обов'язок закріплює також ч.1 ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно з якою посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Судом встановлено, що відповідачем в період з 29.08.2011 по 13.09.2011 року, на підставі пп. 75.1,2, п.75.1, ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, пп.200.11 ст.200 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями (надалі - ПК України), проведено позапланову виїзну документальну перевірку Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд»(скорочена назва ДП «Дирекція КГЗКОР»), код за ЄДРПОУ 04853709, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів по декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 1 639 900 грн., за результатами якої складено Акт №722/2310/04853709 від 26 вересня 2011 року /а.с.25-36 т.2/.
Згідно висновків даного акту, на порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97-ВР та пункту 198.1 ст.198 пунктів 200.1, 200.2, 200.4, ст.200 розділ V Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI Державним підприємством «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд", що призвело до завищення суми бюджетного відшкодував ПДВ у червні 2011 року на 1 639 900 гривень та заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 653 844 грн., в тому числі:
- за жовтень 2009 року на суму 51 708 грн.,
- за липень 2010 року на суму 165 458 грн.,
- за серпень 2010 року на суму 14 942 грн.,
- за жовтень 2010 року на суму 22 927 грн.,
- за грудень 2010 року на суму 33 613 грн.,
- за квітень 2011 року на суму 292 079 грн.,
- за червень 2011 року на суму 73 117 грн..
Не погодившись з даними висновками перевіряючих, позивачем подано заперечення до акту, яке залишено без задоволення /а.с.25-26, 27 т.1/.
На підставі висновків акт перевірки №722/2310/04853709 від 26.09.2011 р., відповідачем 11 жовтня 2011 року винесено:
1) податкове повідомлення-рішення №0000242310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 726 008,00 грн., у тому числі за основним платежем - 653 844,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 72 164,00 грн. /а.с.23 т.2/;
2) податкове повідомлення-рішення №0000232310, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 639 900,00 грн. /а.с.24 т.2/.
Позивачем подано до ДПА у Кіровоградській області первинну скаргу на вказані вище податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої податкове повідомлення-рішення від 11.10.11 р. №0000242310 скасовано в частині сплати штрафної (фінансової) санкції з ПДВ в сумі 1,00 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення від 10.11.11 р. №0000232310 залишені без змін /а.с.28-34 т.1/.
Позивачем подано до ДПС України повторну скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої останні залишені без змін, а скарга -без задоволення /а.с.35-41 т.1/.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 11.10.2011 р. №0000242310 та №0000232310, суд зазначає наступне.
Як встановлено в ході проведення перевірки, згідно з поданою позивачем до Долинської МДПІ податковою декларацією з податку на додану вартість за червень 2011 року (вх.№9716 від 20.07.11) та розрахунком суми бюджетного відшкодування, за відповідний звітний період (вх.№9718 від 20.07.11) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню заявленого в рахунок майбутніх платежів по декларації з ПДВ, складає 1 639 900 грн. /а.с.130-131 т.1/.
Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України»на 2009-2011 рр. та на виконання бюджетних програм позивач на протязі 2009-2011 рр. отримував бюджетне фінансування за КПВКВК 2601190 «Забезпечення життєдіяльності Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд». Паспорти бюджетних програм на 2010-2011 рр. затверджено спільними наказами Міністерства промислової політики України та Міністерства фінансів України від 11.06.10 №280/398 «Про затвердження паспорту бюджетної програми на 2010 рік»; від 09.09.10 №428/1003 «Про внесення змін до паспорта бюджетної програми на 2010 рік»; від 13.04.11 №06/505 «Про затвердження паспорту бюджетної програми на 2011 рік».
Відповідно до п.7 розділу «Капітальні видатки»розділу II «Видатки бюджету»додатку 5 до Постанови Верховної Ради України від 12.07.96 №327 «Про структуру бюджетної класифікації України»визначено економічну структуру видатків -«Капітальні трансферти»та на підставі розділу II «Класифікації видатків та кредитування бюджету»додатку І до наказу Міністерства фінансів України від 27.12.01 №604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження та наказу Міністерства фінансів України від 14.01.11 №11 «Про бюджетну класифікацію відображено код економічної класифікації видатків -«2410 - Капітальні трансферти підприємствам що затверджено в Паспортах бюджетних програм. Бюджетні кошти, відповідно до кошторису та плану використання бюджетних коштів на 2010-2011 рр., направлено на: оплату праці працівників; нарахування на заробітну плату; енергоносії, в т.ч. електроенергія та паливно-мастильні матеріали; поточний ремонт та придбання основних засобів, в тому числі придбання матеріалів /а.с.42-48 т.1/.
Згідно з поданими звітами про надходження та використання коштів (форма 2д), поданими позивачем до управління державного казначейства у Долинському районі ГУ ДКУ у Кіровоградській області, використання коштів проведено по класифікації КЕКВ 2410 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям).
Перевіркою правильності формування податкового кредиту за період з 01.09.2009 по 01.07.2011 року на підставі даних бухгалтерського обліку, аналізу по рахунках 631/1 «Розрахунки з постачальниками»(відомість 3.3 аналітичного обліку з постачальниками), аналізу розрахункового рахунку 311/5 «Розрахункові рахунки» та первинних документів (платіжні доручення по розрахункових рахунках №35236001003924 ГУДКУ у Кіровоградській області, №35243005003924 ГУДКУ у Кіровоградській області) встановлено проведення позивачем оплати за ТМЦ за рахунок коштів, які були ним отримані як капітальні трансферти в зв'язку з фінансування з бюджету.
Згідно з даними податкового обліку суми ПДВ по придбаних ТМЦ, оплата яких здійснена за рахунок коштів, отриманих як капітальні трансферти в зв'язку з фінансуванням з бюджету також віднесено до складу податкового кредиту в деклараціях з ПДВ відповідно до первинних документів: податкових накладних та реєстру отриманих податкових накладних. Розрахунок віднесених до складу податкового кредиту сум ПДВ по не придбаних безпосередньо позивачем, а за рахунок отриманих з бюджету капітальних трансфертів товарно-матеріальних цінностей в розрізі підприємств та безпосередньо по податкових накладних та платіжних дорученнях, наведено в додатку №3 до акту перевірки.
Таким чином, перевіркою зроблено висновок, що в порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.1.1 ,7.1.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.198.1 ст.198, п.200.1, 200.2, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2011 р. на 1 639 900 грн. та занижено ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет, на загальну суму 653 844 грн..
Представник позивача не заперечував проти того, що оплата за придбані підприємством ТМЦ здійснювалась за рахунок коштів, отриманих як капітальні трансферти в зв'язку з фінансуванням з бюджету зазначивши при цьому, що кошти виділені ДП «Дирекція КГЗКОР» з бюджету як капітальні трансферти, використовувались підприємством на придбання електроенергії, паливно-мастильних матеріалів, матеріалів згідно їх цільового призначення, отже, відповідно до п.137.2 ст.137 ПК України, є доходами платника податку. Крім того, згідно із пп.135.5.10 п.135.5 ст.135 розділу III ПК України, суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку, включаються до інших доходів такого платника податку.
Таким чином, товари/послуги, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді дотацій, субсидій та капітальних трансфертів, вважаються придбаними безпосередньо платником і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, можуть бути включені до складу податкового кредиту.
Проте, суд не погоджується з даною позицією з огляду на наступне.
Згідно пункту 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями (надалі - Закон №168), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Пунктом 1.8 статті 1 Закону №168/97-ВР визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
З аналізу зазначеної норми вбачається, що право на формування податкового кредиту платник податків має у разі придбання або виготовлення товару, основних фондів за власні кошти.
При цьому, на думку суду, при наданні трансферту з бюджету виглядає економічно недоцільним оподатковувати дану суму та відносити її до складу валових доходів одержувача цих коштів, або формувати податкове зобов'язання і податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки за своїм змістом трансферт це витрати, що фактично здійснені державою, а не платником податку.
Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Підпункт 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР вказує, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;
залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;
залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.
Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п.200.2 ст.200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Пунктом 200.3 ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від- нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Чинним Податковим кодексом України не визначено поняття «капітальні трансферти». Проте, в абзаці «а»пп.14.1.81 ПК України є визначення терміна «капітальні інвестиції», а це - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм ПК України. Разом з тим, кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям), зокрема, на придбання об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу), мають цільове призначення.
Порядок оподаткування таких доходів визначається п.137.2 ст.137 ПК України, а саме: доходом, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування, визнається сума коштів, що дорівнює частині амортизації об'єкта інвестування (основних засобів, нематеріальних активів), пропорційній долі отриманого платником податку з бюджету цільового фінансування капітальних інвестицій у загальній вартості таких інвестицій в об'єкт, у тому звітному періоді, у якому здійснено нарахування амортизації на такі об'єкти.
Згідно із пп.135.5.10 п.135.5 ст.135 розділу ІІІ ПК України, суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку, включаються до інших доходів такого платника податку.
Відповідно до п.144.1 ст.144 розділу ІІІ ПК України, амортизації підлягають капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень пп.137.2.1 п.137.2 ст.137 ПКУ.
На думку суду, якщо придбання основних засобів або їх ремонт провадяться не за рахунок платника податку, а за рахунок сум капітальних інвестицій, що отримані таким платником з бюджету та мають цільове призначення, то в цілях оподаткування суми ПДВ, сплачені у зв'язку з такими витратами, не можуть бути включені до складу податкового кредиту.
Крім того необхідно зазначити наступне.
Наказом Держказначейства України від 25.11.2008 р. за №495 (втратив чинність), затверджено Інструкцію щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету. Відповідно до п. 4.1 розділу третього цієї Інструкції код 2410 -«Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».
Під капітальними трансфертами розуміють невідплатні, безповоротні платежі, які мають одноразовий і нерегулярний характер як для надавача, так і для їх отримувача. Підприємства та організації, що отримують з державного та місцевого бюджетів дотації, субсидії, поточні та капітальні трансферти, використовують їх для фінансування заходів цільового призначення, тобто дотації та субсидії, отримані на фінансування конкретних заходів, програм і проектів, є коштами цільового фінансування та цільових надходжень. І, відповідно, це зобов'язує підприємства використовувати такі кошти виключно за цільовим призначенням.
Статтею 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(за текстом - Закон № 334/94-ВР) визначено, що валовий дохід -це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Відповідно до норм підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) бюджетні кошти, одержані платником податку у вигляді дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, включаються до складу валових доходів такого платника податку. Водночас витрати, що здійснюються платником податку за рахунок таких коштів в цілях, пов'язаних із господарською діяльністю платника податку, включаються до складу його валових витрат у загальному порядку відповідно до норм статті 5 зазначеного Закону України.
Щодо капітальних трансфертів, які надаються суб'єктам підприємницької діяльності з іншою, ніж державне регулювання цін, метою, зокрема на фінансування невиробничого (об'єктів соціально-культурного призначення) та виробничого будівництва, то кошти, що передаються з бюджетів розвитку із зазначеною метою, не включаються до валового доходу платників податку. Зазначені кошти (капітальні трансферти) не відповідають ознакам валового доходу платника податку, встановленим п.4.1 ст.4 Закону №334/94-ВР, і не підлягають оподаткуванню відповідно до пп.4.1.6 цього пункту як доходи з інших джерел, оскільки їх одержання з бюджету прямо не пов'язано з будь-яким видом діяльності підприємства і спрямовано на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави, а також не є тотожним поняттю дотації або субсидії.
Водночас з метою оподаткування платники податку не зменшують скоригований прибуток на суму амортизаційних відрахувань на основні фонди, придбані (створені) ними за рахунок капітальних трансфертів. Відповідно до пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону №334/94-ВР амортизації підлягають витрати на придбання, самостійне виготовлення основних фондів для власного виробничого використання (власних виробничих потреб). Оскільки вищезазначені витрати здійснено за рахунок трансфертів, тобто фактично понесено державою, а не платником податку, то для цілей оподаткування немає підстав для амортизації платником податку основних фондів.
Таким чином, на думку суду, кошти, які отримано позивачем у вигляді капітальних трансфертів і використано за їх цільовим призначенням, не включаються до складу валових доходів. Таку позицію підтверджує і лист Комітету Верховної ради України з питань податкової та митної політики від 10.07.2009 р. №04-27/754.
З огляду на вищевказане, суд вважає правомірними дії відповідача щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що в свою чергу вказує на те, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідачем надано суду всі необхідні матеріали на доведення правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Згідно частини 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись ст.ст.3, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько