25 грудня 2012 року Справа № 5020-1067/2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплава Л.М.,
суддів Антонової І.В.,
Латиніна О.А.,
за участю представників сторін:
прокурор, не з'явився, прокурор Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері;
позивача, не з'явився, Державний концерн "Укроборонпром";
відповідача, Турчин Дмитро Сергійович, довіреність № 08-1-13 від 01.10.12, Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець";
відповідача, Баранець Олег Васильович, довіреність № 10/09-12 від 10.09.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж";
третьої особи, не з'явився, товарна біржа "Центральна універсальна біржа";
третьої особи, не з'явився,товариство з обмеженою відповідальністю "МСМ";
розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Єфременко О.О.) від 19 листопада 2012 року у справі № 5020-1067/2012
за позовом прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (вул. Леніна, 41,Севастополь,99011)
в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" (вул. Дегтярівська, 36,Київ 119,04119)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж" (мікрорайон "Бази", буд.8,Кінчеш,Ужгородський район, Закарпатська область,89435)
Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" (вул. В. Морська, 1,Севастополь,99011)
3-тя особа товарна біржа "Центральна універсальна біржа" (вул. Марини Раскової, 23, офіс 918,Київ2,02002)
Товариство з обмеженою відповідальністю "МСМ" (вул. Інститутська, 12-а,Київ 1,01001)
про визнання договору недійсним
Прокурор Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж", Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" про визнання недійсним договору купівлі -продажу інженерно-лабораторного корпусу і господарських споруд.
Позовні вимоги, з посиланням на статтю 75 Господарського кодексу України, статті 203, 215 Цивільного кодексу України, Закон України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонному -промисловому комплексі" та Порядок відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №803 від 06.06.2007, обґрунтовані тим, що укладений договір суперечить положенням чинного законодавства та укладений без надання на це згоди або дозволу уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в обороно-промисловому комплексі - Державного концерну "Укроборонпром".
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19 листопада 2011 року у справі № 5020-1067/2012 (суддя Єфременко О.О.) у позові прокурору Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж", Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" про визнання недійсним договору відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що майно, яке було відчужене за оспорюваним договором, було списане у встановленому порядку, а тому не відносилося до основних фондів. З огляду на що, дійшов висновку про те, що при відчуженні цього майна не було порушені вимоги ст..75 ГК України, тобто не треба було згоди на укладення договору купівлі продажу інженерно-лабораторного корпусу з господарськими спорудами.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, прокурор Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована необґрунтованістю оскарженого судового рішення, невідповідністю його нормам матеріального та процесуального права.
Прокурор Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері зазначає, що суд першої інстанції невірно розтлумачив і невірно застосував положення порядку списання спірного майна.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2012 року апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі : головуючий-суддя Заплава Л.М., судді Антонова І.В. та Фенько Т.П.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2012 року у зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача та третіх осіб розгляд апеляційної скарги був відкладений на 25 грудня 2012 року.
За розпорядженням керівництва суду від 25 грудня 2012 року, у зв'язку з відпусткою, суддю Фенько Т.П. замінено у складі колегії на суддю Латиніна О.А.
У судове засідання 25 грудня 2012 року представники позивача не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили.
Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність не з'явившихся учасників судового процесу, повідомлених належним чином, за наявними у справі доказами, оскільки, відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність, обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського кодексу України судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі свідоцтва про право власності на інженерно-лабораторний корпус та господарські споруди, виданого 07.07.2007 року Фондом комунального майна Севастопольської міської ради на підставі наказу №572 від 22.06.2007 року, державі Україна в особі Міністерства промислової політики України належить на праві державної власності: 1, 2, 3 поверх інженерно-лабораторного корпусу, підвал, стенд для випробувань, консервації і розконсервації, стенд глибоководний "Автоклав", стенд морської випробувальний із причалом № 2 та берегоукріплень № 1, будівля ВОХР, павільйон громадського харчування "Мрія", насосна станція перекачки фекальних вод, резервуар запасу питної води, насосна станція питної води, сарай, огорожі, сходи, інші споруди.
З протоколу від 13.07.2011 року засідання інвентаризаційної комісії Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорморець", органом управління якого є Міністерство промислової політики України, вбачається, що вищевказані об'єкти основних засобів у господарської діяльності підприємства не беруть участь, об'єкти не експлуатуються більш ніж 15 років, у підприємства немає коштів для їх утримання, знос більшої частини їх до 100%.
7 жовтня 2011 року Міністерством промислової політики України було видано наказ № 277 „Про надання згоди на списання майна", яким Державному підприємству "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" надана згода на здійснення списання державного майна згідно з переліком (т .1 арк. с. 146).
Наказом Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" № 41 від 12.10.2011, на виконання наказу Міністерства промислової політики України № 277 від 07.10.2011, постійно діючі й комісії по списанню основних засобів підприємства наказано скласти акти списання основних засобів (форма ОЗ-3) згідно переліку (т.2 арк.с.79-81).
З матеріалів справи вбачається, що основні засобі, визначені у наказі Міністерства промислової політики України № 277 від 07.10.2011, були списані, про що були складені відповідні акти на списання основних засобів (т.2 арк.с.21-78).
З актів на списання основних засобів вбачається що вищевказане в додатку до наказу Міністерства промислової політики України основні засоби знаходяться в аварійному стані і не підлягають експлуатації.
Пунктами 2, 3 цього наказу визначено, що на підставі актів списання основних засобів головному бухгалтеру належить списати з балансу підприємства основні засоби з відповідним відображенням на рахунках бухгалтерського обліку; для забезпечення максимально швидкого та ефективного продажу списаного майна, провести його продажу на конкурентних засадах."
На виконання наказу Міністерства промислової політики № 41 від 07.10.2011 року був проведений аукціон з продажу майна Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорморець", переможцем якого стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж"(т.2 арк.с. 77-90).
07.12.2011 між Державою України, в особі Міністерства промислової політики України, від імені якого діє Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець"(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж"(Покупець) був укладений договір купівлі продажу (далі -Договір), відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність інженерно-лабораторний корпус і господарські будівлі у вигляді: Б- 1, 2, 3 поверхи інженерно-лабораторного корпусу, загальною площею -4703,30 кв.м.; - підвал; И стенд випробувань, консервації та розконсервації, загальною площею 243,4 кв.м.; П - стенд глибоководний "Автоклав", загальною площею 316,7 кв.м.; П - тамбур; Р - стенд морський випробувальний, загальною площею 17.1 кв.м; з причала №2; №1 -берегоукріплення; Т - будівля ВОХР 15,1 кв.м.; У - павільйон загальнодержавного харчування "Мрія"47,0 кв.м.; Ф - насосна станція перекачки фекальних вод 17,7 кв.м; Х - резервуар запасу питної води 43,0 кв.м.; Х1 - насосна станція питної води 7,0 кв.м.; Ц - сарай; №1-9 -огородження; №10 -сходи; №11-14 -інші споруди, які розташовані за адресою: м.Севастополь, вул. Якорна, будинок 15/Старосеверна набережна, будинок 11.
Договір від Продавця підписаний Бородиним О.Г., якій діяв на підставі довіреності, посвідченої 02.12.2011 приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Андрієвською О.В. за № 4949, та наказу Міністерства промислової політики України № 277 від 07.10.2011.
Від покупця договір підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж", який на виконання умов договору купівлі-продажу майна бере на себе обов'язок по розбиранню, демонтажу, подальшому вивезенню і очистці (утилізації) території від матеріалів (їх остатків), що з'являться в результаті розбирання вказаного майна, та бере на себе обов'язки по отриманню всіх необхідних узгоджень та дозволів на розбирання, демонтаж, вивезення матеріалів (їх остатків).
На думку прокурора зазначений договір укладений із порушенням вимог діючого законодавства України, оскільки зазначене майно було відчужене у порушення вимог статті 75 Господарського кодексу України та Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №803 від 06.06.2007, що і стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинами справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно статті 29 Господарського процесуального кодексу України та статті 36-1 Закону України „Про прокуратуру" прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за заявою інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів держави.
Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.
У рішенні Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08 квітня 1999 року про офіційне тлумачення статті 2 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
Також, вказаним рішенням Конституційного Суду України встановлено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності правових підстав для визнання договору купівлі-продажу від 07.12.2011 року недійсним.
Статтею 4 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" передбачено, що Державний концерн "Укроборонпром" є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства, на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності.
Відповідно до ст.7 цього закону Державний концерн „Укрпронпром" в процесі управління об'єктами державної власності надає згоду на відчуження та списання об'єктів управління державної власності в оборонно - промисловому комплексі.
18.11.2011 Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" було передано із сфери управління Міністерства промислової політики України в управління Державного концерну "Укроборонпром", про що був складений відповідний акт прийому-передачи. (т.1 арк.с. 44-47).
Додатком до зазначеного акту прийому-передачи стали, зокрема, копія наказу Міністерства промислової політики України про надання згоди на списання майна від 07.10.2011 № 277, копія наказу Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" від 28.10.2010 № 30а про проведення інвентаризації, копія протоколу № 10 від 13.01.2011 засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець", копія інвентаризаційних відомостей Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" станом на 01.04.2011.
Враховуючи, то згоду на списання об'єктів основних засобів було отримано ще до передачі цих об'єктів позивачу, тому згода позивача на списання майна не потрібна.
Порядком списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1314 від 08.11.2007 (далі -Порядок) визначений механізм списання об'єктів державної власності, якими є об'єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами). Списання майна здійснюється у спосіб, передбачений цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку списанню підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне), у разі, коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб'єктом господарювання, зокрема у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха та відновленню не підлягає, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.
Даний порядок не передбачає, що списання майна можливе виключено після розбирання та демонтажу майна, яке пропонується до списання.
Пунктом 40 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 561 від 30.09.2003 передбачено, що об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пунктом 28 Порядку зазначено, що суб'єкти господарювання, на балансі яких перебувало майно, подають суб'єктам управління у місячний строк після закінчення процедури розбирання, демонтажу та оприбуткування звіт про списання майна згідно з додатком 3. У разі наявності зауважень до звіту суб'єкт управління повертає його суб'єктові господарювання для врахування зауважень та подання протягом 10 робочих днів звіту для нового розгляду.
Супровідним листом за вих. № 08-01-109 від 12.03.2012 Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" направило на адресу Державного концерну "Укроборонпром" звіт про списання майна та використання грошових коштів, отриманих в результаті списання (т.2 арк.с.84).
При цьому, зауважень до зазначеного звіту суб'єкт управління не висловив.
враховуючи, що майно Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" на день укладення договору купівлі-продажу від 07.12.2012, не належало до основних фондів (засобів) підприємства, оскільки було списано, доводи прокурора про необхідність отримання згоди Державного концерну "Укроборонпром" на відсудження майна, є необґрунтованими.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України).
По-друге, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійними" № 9 від 06.11.2009 правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом..
Прокурор в обґрунтування своїх доводів зазначає про порушення Державним підприємством "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" при укладенні договору купівлі -продажу від 07.12.2011 вимог пункту "г" частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна"в частині продажу, зокрема, причалу №2.
З матеріалів справи вбачається, що Міністерством промислової політики України погоджено списання саме майна - "Стенд морський досліджувальний з причалом №2", що відображено у додатку до наказу № 277 від 07.10.2011.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" загальнодержавне значення мають, зокрема, акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення тощо.
Загальнодержавне значення, з огляду на положення пункту "г" частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", зокрема, мають: акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту), навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій; водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди.
Відповідно до Інструкції щодо складання державного статистичного спостереження за формою № 2-вод "Звіт про наявність власних морських і річкових суден, вантажних та пасажирських причалів-набережних", затвердженої наказом Державного комітету статистики України №102 від 22 лютого 2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 березня 2001 року за №221/5412 - причал - гідротехнічна споруда (або їх комплекс), яка функціонує у складі порту або самостійно і призначена для підходу, швартування, стоянки та обслуговування суден, посадки і висадки пасажирів, вантажних операцій тощо. Механізований причал - берегова споруда, оснащена закріпленими береговими і плавучими навантажувально-розвантажувальними механізмами.
Відповідно до ГОСТ 19185-73 "Гідротехніка. Основні поняття" та ОСТ 31.0006-77 "Гідротехніка. Морські гідротехнічні споруди. Терміни та визначення" до гідротехнічних споруд відносяться: набережна (огороджувальна або захисна споруда уздовж берегової смуги); причал (гідротехнічна споруда, яка має швартовні та вбійні пристрої та призначена для стоянки, обробки та обслуговування суден).
Правила технічної експлуатації річкових портових гідротехнічних споруд, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 29.03.2004 року за № 251 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 27.07.2004 року за № 932/9531 (надалі -Правила), в п. 1.4 берегоукріплювальну споруду визначають як гідротехнічну споруду для захисту берега від розмивання та обвалів, гідротехнічну споруду (ГТС) - як споруду для використання водних ресурсів, а також для боротьби зі шкідливою дією вод, причальну споруду - як гідротехнічну споруду для швартування суден. Правила технічної експлуатації річкових портових гідротехнічних споруд регламентують порядок експлуатації, підтримання у робочому стані і ремонту причальних, загороджувальних та берегоукріплювальних споруд, а також акваторій рейдів і підхідних каналів у річкових портах України (п. 1.1).
Прокурором не надано належних та допустимих доказів того, що зазначена споруда є саме причалом, відповідно до якого встановлено заборону на відчуження з державної власності.
Отже, укладення відповідачами спірного Договору не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, вимогам Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Таким чином, жодна з підстав недійсності правочину, які наводив прокурор в обґрунтування заявленої позовної вимоги, не знайшли свого підтвердження.
Також прокурор не обґрунтував в чому саме полягає порушення чи загроза інтересам держави, та не врахував, що позивач не є стороною спірного договору.
Заявляючи позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу прокурор посилался на порушення порядку списання майна, однак з відповідним позовом до суду не звертався.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростували висновків суду.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що господарський суд правомірно відмовив у позові, тому підстав для скасування не має.
Керуючись статтями 101,103 (пунк1),105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу заступника прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 19 листопада 2012 року у справі № 5020-1067/2012 залишити без змін.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді І.В. Антонова
О.А.Латинін
Розсилка :
1. Прокурор Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (вул. Леніна, 41,Севастополь,99011)
2.Державний концерн "Укроборонпром" (вул. Дегтярівська, 36,Київ 119,04119)
3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж" (мікрорайон "Бази", буд.8,Кінчеш,Ужгородський район, Закарпатська область,89435)
4.Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" (вул. В. Морська,1, Севастополь,99011)
5. Товарна біржа "Центральна універсальна біржа" (вул. Марини Раскової, 23, офіс 918,Київ2,02002)
6.Товариство з обмеженою відповідальністю "МСМ" (вул. Інститутська, 12-а,Київ 1,01001)