Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "25" грудня 2012 р. Справа № 21/5007/1238/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Васильків-млин" (м.Васильків, Київська область)
до Малого приватного підприємства "ЮМА" (м. Житомир)
про стягнення 67354,36 грн.
Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 67354,36грн., з яких 66400,00грн. основного боргу, 952,46грн. пені та 1,90грн. 3% річних.
Згідно заяви позивача про збільшення позовних вимог від 22.11.12р. та від 05.12.12р., прийнятих до розгляду ухвалами суду від 22.11.12р. та від 05.12.12р., позовні вимоги збільшено до 68881,84грн., з яких: 66400,00грн. основного боргу, 2068,20грн. пені та 413,64грн. 3% річних.
10.12.12р. на адресу суду від позивача надійшла заява від 05.12.12р., з доказами направлення її відповідачу (а.с. 79-85).
Крім того, 18.12.12р. до суду надійшло письмове пояснення позивача, згідно якого він повідомляє, що жодних правочинів, крім договору купівлі-продажу №77 від 07.05.12р., з відповідачем укладено не було (а.с. 86).
Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на викладене, спір розглядається в межах заяви від 05.12.12р., згідно якої позовні вимоги збільшено до 68881,84грн., з яких: 66400,00грн. основного боргу, 2068,20грн. пені та 413,64грн. 3% річних.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить підписана представником позивача розписка про відкладення розгляду справи (а.с. 73).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 10.12.12р. на адресу суду повернулася копія ухвали господарського суду Житомирської області від 22.11.12р., направлена відповідачу за адресою: м. Житомир, пров.Каретний, 6, кв. 157, з відміткою відділення поштового зв'язку: "За закінченням терміну зберігання" (а.с. 76-78).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Оскільки позивач у позовній заяві вказав юридичну адресу відповідача: м. Житомир, провулок Каретний, 6, кв. 157, яка відповідає відомостям, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 36-37), і вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи наявні у справі документи, суд вважає, що неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
З матеріалів справи вбачається, що 07 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничою фірмою "Васильків-млин (продавець, позивач) та Малим приватним підприємством "ЮМА" (покупець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу №77 (далі - Договір (а.с.9)), згідно п. 1.1. якого продавець приймає на себе зобов'язання поставити покупцю борошно вищого та першого ґатунку, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар у порядку і на умовах, передбачених цим договором.
Позивач вказує, що на виконання Договору купівлі-продажу поставив, а відповідач прийняв товар у загальній кількості 25 тон на суму 66400,00грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 08.05.12р. та видатковою накладною №650 від 08.05.12р. (а.с. 10-11).
Зазначає, що у зв'язку з тим, що Договором купівлі-продажу №77 від 07.05.12р. не передбачено строків оплати за поставлений товар, керуючись ст. 530 Цивільного кодексу України, 12.09.12р. направив відповідачу лист з вимогою про оплату за поставлений товар згідно Договору. Однак, вказаний лист повернувся за закінченням терміну зберігання (а.с. 14-15).
Вказує, що у жовтні 2012 року повторно направив вимогу на адресу відповідача, яка залишена без відповіді та задоволення (а.с. 50).
За даними позивача, станом на 25.10.12р. заборгованість відповідача у повному обсязі не погашена, та становить 66400,00грн.
Посилаючись на п. 7.1. Договору та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 2068,20грн.
Крім того, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано 413,68грн. 3% річних.
Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів проведених розрахунків не надав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів, інших юридичних фактів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник в процесі виконання ними умов договору купівлі-продажу від 07.05.12р.
За умовами п. 5.1. Договору, продавець постачає продукцію за цінами, узгодженими сторонами за усною домовленістю на момент заявки, вказаними в рахунках-фактурах та накладних на кожну партію продукції.
Згідно п. 3.3. Договору, сторони узгодили, що датою поставки буде вважатись дата отримання продукції покупцем.
За умовами п. 5.2. Договору, загальна сума Договору складається на підставі підписаних сторонами приходних накладних, в т.ч. ПДВ, з наданням довіреності на отримання продукції. В разі відсутності довіреності, отримання продукції підтверджується круглою печаткою та підписом уповноваженого представника покупця.
З наявних у справі товарно-транспортної та видаткової накладних (а.с. 10-11) вбачається, що позивачем 08.05.12р. було поставлено відповідачу товар - борошно пшеничне в/г у кількості 20 тонн на суму 45333,33грн. (без ПДВ) та борошно пшеничне 1 гат. у кількості 5 тонн на суму 10000,00грн. (без ПДВ), всього на суму 66400,00грн. з урахуванням ПДВ.
Матеріали справи містять довіреність №182 від 08.05.12р. (а.с. 47), видану ТОВ "ЮМА" Андрієвичу Юрію Михайловичу на отримання від ТОВ "Васильків-млин" товарних цінностей, а саме: борошно в/г кількістю 50 тон та борошно 1/г кількістю 50 тон.
Таким чином, наявність підпису на Андрієвичем Ю.М. на видатковій накладній №650 від 08.05.12р. підтверджує факт отримання відповідачем товару на суму 66400,00грн.
На підтвердження факту поставки товару згідно вищевказаного Договору позивачем було надано податкову накладну №42 від 08.05.12р. (а.с. 49), з якої вбачається, що умовою поставки товару на суму 66400,00грн. зазначено саме Договір №77 від 07.05.12р.
Згідно п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7. ст. 201 ПКУ).
За п.201.14. ст.201 ПКУ, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.
За п. 201.15. вказаної статті, зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.
Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.
Орган державної податкової служби розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) як шляхом надання доступу до копіювання такої програми, як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.
Таким чином, враховуючи викладене, факт оформлення позивачем податкової накладної, внесення відомостей про її видачу до реєстру податкових накладних, є належним підтвердженням поставки відповідачу товару саме згідно договору купівлі-продажу від 07.05.2012року №77 (а.с. 9).
Так, ст. 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 3.2. Договору сторони визначили порядок розрахунків, згідно якого оплата проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця 100% попередньої оплати, згідно виписаних продавцем рахунків-фактур.
Матеріалами справи підтверджено, що рахунок на оплату товару відповідачу було виставлено 08.05.12р. (а.с 46). Однак, останній залишився неоплаченим. При цьому, як вбачається з товарно-транспортної, видаткової та податкової накладних (а.с. 10-11, 49), саме 08.05.12р. відбулася поставка товару відповідачу.
Таким чином, оскільки сторонами не було дотримано умови п. 3.2. Договору щодо здійснення попередньої оплати, в силу ст. 692 ЦК України, у відповідача виник обов'язок здійснити розрахунок з позивачем після отримання товару за накладною, тобто, 08.05.12 року.
У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, що відповідає приписам ст. 526 ЦК України.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення 66400,00грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягають задоволенню.
За п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Так, згідно п. 7.2. Договору, за невиконання, або неналежне виконання зобов'язань, передбачених п. 5.3. Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 5% від вартості несплаченої суми за кожен день прострочки платежу.
Як вбачається з позовної заяви та розрахунку позивача (а.с. 79-80), пеню останнім нараховано у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 20.09.12р. по 05.12.12р. на суму боргу 6600,00грн., що складає 2068,20грн. При цьому, позивачем враховано приписи ст. 3 Закону України "Про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно якої розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Суд, перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку, що остання в сумі 2068,20грн. нарахована позивачем обґрунтовано, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем, на підставі ст. 625 ЦК України, нараховано до стягнення з відповідача 413,64грн. 3% річних (а.с. 79-80).
Так, приписами ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, вважає, що їх нарахування в сумі 342,89грн. здійснено позивачем вірно та обґрунтовано.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню на суму 68881,84грн., з яких: 66400,00грн. основного боргу, 2068,20грн. пені та 413,64грн. 3% річних.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-36, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства "ЮМА" (10014, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., пров. Каретний, буд. 6, кв. 157, код 31678188)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Васильків-млин" (08600, Київська обл., Васильківський р-н., м. Васильків, вул. Комінтерна, 75, код 30463507):
- 66400,00грн. основного боргу;
- 2068,20 грн. пені;
- 413,64 грн. 3% річних;
- 1609,50 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 29.12.12
Суддя Вельмакіна Т.М.
Віддрукувати:
1 - до справи;
2,3 - сторонам (рек. з пов. про вруч.).