ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
17 грудня 2012 року 09:37 № 2а-16368/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі суду головуючого судді Маруліної Л.О., при секретарі судового засідання Шередько А.В., вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровської районної в м. Києві адміністрації
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Костюк Н.І. (довіреність від 02.11.2012 р. №64-7114)
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17.12.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 21.12.2012 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі №2а-16368/12/2670 за позовом ОСОБА_1 (далі також - Позивач, ОСОБА_1) до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровської районної в м. Києві адміністрації (далі також -Відповідач), в якому Позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровської районної в м. Києві адміністрації щодо несвоєчасного та неповного надання відповіді на письмовий запит від 10 вересня 2012 року;
- зобов'язати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровської районної в м. Києві адміністрації в передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації»порядку надати письмово достовірну, точну та повну інформацію на запит Позивача від 10 вересня 2012 року.
Позивачем в судовому засіданні позовні вимоги підтримано в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог посилається на недотримання Відповідачем вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації»в частині надання достовірної, точної та повної інформації на запит Позивача від 10 вересня 2012 року, а також дотримання термінів надання відповіді на запит.
Відповідач проти позову заперечує (письмові заперечення від 12.12.2012 р. №64-8056), зазначає, що відповідно до вимог діючого законодавства надано повну та обґрунтовану відповідь на кожне запитання заяви Позивача від 10.09.2012 р.
Звертає увагу суду, що Позивачем не обґрунтовано, в чому саме полягає недостовірність та неповнота інформації, наданої на заяву від 10.09.2012 р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що ОСОБА_1 подано 10.09.2012 року начальнику ЖРЕО №420 Дніпровського району заяву, яку зареєстровано 10.09.2012 р. за №Г-213.
В своїй заяві Позивач просив надати в установленому законодавством порядку наступну інформацію:
1. за які саме житлово-комунальні послуги проводився розрахунок плати у травні 2012 року на суму 126 гривень 80 копійок?
2. за які саме житлово-комунальні послуги проводився перерахунок плати у травні 2012 року на суму 65 гривень 38 копійок?
3. які саме послуги відносяться до комунальних послуг?
4. хто саме (П.І.Б.) та в який саме час проводяться роботи відповідно до переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме:
1) підмітання тротуарів та дворових територій;
2) очищення кулястих урн сміття;
3) вологе підмітання місць встановлення бачків для харчових відходів;
4) вологе підмітання сходових площадок і маршів перших трьох поверхів, місць перед завантажувальними камерами сміттєпроводів;
5) підмітання та миття майданчиків перед входом у під'їзд;
6) контроль за своєчасною заміною електроламп на входах до під'їздів, у вестибулях та на сходових клітинах;
7) догляд за домовим устаткуванням.
У відповіді просив вказувати П.І.Б. виконавців та точний час проведення цих робіт. Хто відповідальний за проведення цих робіт?
Листом від 18.09.2012 р.№230 Позивачу надано відповідь.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію»від 02.10.1992р. № 2657-ХІІ, інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно ст. 5 вказаного Закону, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 13.01.2011р. № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (далі також -Закон № 2939-VІ) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, визначені в ст. 3 Закону № 2939-VІ, полягають у обов'язку розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VІ).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VІ визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Відповідно до преамбули Закону України від 24 червня 2004 року №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» із змінами і доповненнями (далі також -Закон №1875-IV) цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Частиною першою ст. 16 Закону №1875-IV встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (частина перша ст. 19 Закону №1875-IV)
Відповідно до п. 1 частини третьої ст. 20 Закону №1875-IV споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Зі змісту заяви про надання інформації від 10.09.2012 року вбачається, що Позивач звертався з проханням надання індивідуальної інформації щодо виконання Відповідачем договірних відносин в сфері житлово-комунальних послуг.
Таким чином, суд дійшов висновку, що запитувана інформація, яка була предметом заяви Позивача, не може вважатися такою, що отримана або створена в процесі виконання суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, а тому не є публічною інформацією в розумінні Закону № 2939-VІ.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до частин першої -п'ятої ст. 19 Закону № 2939-VІ запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Таким чином, з системного аналізу норм Закону № 2939-VІ, форма звернення за запитуваною інформацією визначена законодавцем як запит на інформацію.
Відтак, вимоги Закону № 2939-VІ не розповсюджуються щодо порядку розгляду заяви Позивача про отримання інформації від 10.09.2012 р.
Слід вказати, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи, або нездійснення суб'єктом владних повноважень дій, які випливають із його повноважень на виконання вимог чинного законодавства та впливають на права, свободи та інтереси фізичної чи юридичної особи.
Проте, суд зауважує, як вбачається з відповіді від 18.09.2012 року №230, Відповідачем надано відповіді та роз'яснення на всі запитання, викладені в заяві Позивача, а саме, на запитання 1-2 відповідь надано абзацами 14-21 листа Відповідача; запитання 3 -відповідь надано в абзаці 3 листа Відповідача; запитання 4 з підпунктами -відповідь надано в абзацах 3-13, 22-23 листа Відповідача.
Одночасно суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Відтак, судом не встановлено наявності порушеного права Позивача у публічно-правових відносинах, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Таким чином, на підставі встановлених фактичних обставин справи, суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про те, що в даній адміністративній справі Позивачем не доведено існування факту порушення його законних прав та інтересів, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем в даній адміністративній справі доведено правомірність вчинених дій та надання відповіді.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача та відсутність підстав для їх задоволення.
Разом з тим суд враховує, що в рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кампус Коттон клаб»щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) в п. 3 зазначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у т.ч. судовий захист. Для забезпечення судового захисту Конституція України у ст. 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами. Із змісту частини другої ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням.
Таким чином, Позивач скористався своїм правом на судовий захист і його право не може бути обмежене, однак при встановлених обставинах підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровської районної в м. Києві адміністрації про
визнання протиправною бездіяльності Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровської районної в м. Києві адміністрації щодо несвоєчасного та неповного надання відповіді на письмовий запит від 10 вересня 2012 року;
зобов'язання Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровської районної в м. Києві адміністрації в передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації»порядку надати письмово достовірну, точну та повну інформацію на запит Позивача від 10 вересня 2012 року
відмовити повністю.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили.
Постанову суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Головуючий суддя Маруліна Л.О.