Постанова від 20.12.2012 по справі 13253/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. № 2-а-13253/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Харківвторсировина"

до Харківської обласної митниці

про визнання дій незаконними ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, "Харківвторсировина", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської обласної митниці, в якому просить суд:

1.Визнати протиправними та незаконними дії Харківської обласної митниці щодо проведення документальної невиїзної перевірки фактів митного оформлення приватним підприємством «Харківвторсировина» товарів «Лінія з переробки ПЕТФ пляшок, модель QZ 1000 у розібраному стані (обладнання для подрібнення та послідовної промивки ПЕТФ пластівців...»за кодом 8477809100 згідно УКТ ЗЕД, за період з 21.09.2009 по 20.09.2012, за результатами якої складений акт перевірки від 03.10.12 №0046/12/807000000/0034390768.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.12 №105 про визначення податкового зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 24528,38 грн.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.12 №106 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4905,68 грн.

4. Скасувати рішення Харківської обласної митниці щодо визначення заявленого у митній декларації № 807070005/2011/338321 від 25.11.11 коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, оформлене у вигляді акту від 03.10.12 №0046/12/807000000/0034390768 про результати проведення документальної невиїзної перевірки фактів митного оформлення приватним підприємством «Харківвторсировина»товарів «Лінія з переробки ПЕТФ пляшок, модель QZ 1000 у розібраному стані (обладнання для подрібнення та послідовної промивки ПЕТФ пластівців...»за кодом 8477809100 згідно УКТ ЗЕД, за період з 21.09.2009 по 20.09.2012.

В обґрунтування позову вказано, що право визначати митну вартість товару надається виключно декларанту, а митний орган уповноважений тільки здійснювати контроль за правильністю визначення митної вартості декларантом і вже за результатами проведеного контролю митний орган може або визнати митну вартість заявлену декларантом, або прийняти письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, яким скоригувати митну вартість визначену декларантом.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що Харківська обласна митниця під час проведення документальної невиїзної перевірки, надіслання податкових повідомлень-рішень діяла у межах та спосіб, передбачений чинним законодавством.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання наказу Харківської обласної митниці від 20.09.2012 №870 «Про проведення перевірки»робочою групою Харківської обласної митниці проведена документальна невиїзна перевірка фактів митного оформлення ПП «Харківвторсировина»товарів «Лінія з переробки ПЕТФ пляшок, модель QZ 1000 у розібраному стані (обладнання для подрібнення та послідовної промивки ПЕТФ пляшок, відділення етикетки, пробки та отримання подрібнених ПЕТФ пластівців, що потребують подальшої обробки»за кодом 8477809100 згідно УКТЗЕД, в термін з 24.09.2012 по 27.09.2012 за період з 21.09.2009 по 20.09.2012.

За наслідками перевірки 03.10.12 Харківською обласною митницею був складений акт №0046/12/807000000/0034390768 про результати проведення документальної невиїзної перевірки фактів митного оформлення приватним підприємством «Харківвторсировина»товарів «Лінія з переробки ПЕТФ пляшок, модель QZ 1000 у розібраному стані (обладнання для подрібнення та послідовної промивки ПЕТФ пластівців...»за кодом 8477809100 згідно УКТ ЗЕД, за період з 21.09.2009 по 20.09.2012 яким встановлено, що позивачем під час митного оформлення товару МД типу ІМ 40 № 807070005/2011/338321 від 25.11.2011 року невірне визначення коду товару з комерційною назвою «Лінія з переробки ПЕТФ пляшок, модель QZ 1000 у розібраному стані (обладнання для подрібнення та послідовної промивки ПЕТФ пластівців...»та класифіковано кожну складову частину зазначеного товару за окремим кодом УКТЗЕД з визначенням їх митної вартості.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: - від 22.10.12 №105 про визначення податкового зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 24528,38 грн. (основний платіж - 19622,70 грн. та штрафні санкції - 4905,68 грн.); - від 22.10.12 №106 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4905,68 грн. (основний платіж - 3924,54 грн. та штрафні санкції - 981,14 грн.).

ПП «Харківвторсировина»була розпочата процедура адміністративного оскарження рішень. За наслідками цієї процедури рішенням Державної митної служби України про результати розгляду скарги від 18.11.12 №11.1/2-15.1/12990 податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга ПП «Харківвторсировина» - без задоволення.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Що стосується позовних вимог, а саме: визнання протиправними та незаконними дій Харківської обласної митниці щодо проведення документальної невиїзної перевірки фактів митного оформлення приватним підприємством «Харківвторсировина» товарів «Лінія з переробки ПЕТФ пляшок, модель QZ 1000 у розібраному стані (обладнання для подрібнення та послідовної промивки ПЕТФ пластівців...»за кодом 8477809100 згідно УКТ ЗЕД, за період з 21.09.2009 по 20.09.2012, за результатами якої складений акт перевірки від 03.10.12 №0046/12/807000000/0034390768 то в цій частині позов не підлягає задовленю, оскільки відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 336 МКУ митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно зі ст. 345 МКУ документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Митні органи маюїь право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок Дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до ст. 351 МКУ предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно у відповідності до вимог МК України була проведена документальна невиїзна перевірка.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача, щодо скасування рішення Харківської обласної митниці щодо визначення заявленого у митній декларації № 807070005/2011/338321 від 25.11.11 коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, оформлене у вигляді акту від 03.10.12 №0046/12/807000000/0034390768 про результати проведення документальної невиїзної перевірки фактів митного оформлення приватним підприємством «Харківвторсировина»товарів «Лінія з переробки ПЕТФ пляшок, модель QZ 1000 у розібраному стані (обладнання для подрібнення та послідовної промивки ПЕТФ пластівців...»за кодом 8477809100 згідно УКТ ЗЕД, за період з 21.09.2009 по 20.09.2012 року оскільки позивачем згідно вимог ст. 71 КАС України не було надано самого рішення про визначення коду товару як того передбачає положення ст. 69 МК України.

Що стосується позовних вимог позивача, а саме: скасування податкових повідомлень-рішень Харківської обласної митниці № 105, № 106 від 22 жовтня 2012 року то в цій частині позов підлягає задоволенню, оскільки пропуск товарів через митний кордон України - надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення(пункт 49 ст. 4 МК України (далі МК))

Пункт 29 ст. 4 МК України дає визначення митної формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи;

У пункті 21 ст. 4 МК України надано визначення поняття митної процедури - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання;

Пункт 14 ст. 4 МК України визначає поняття зона митного контролю - місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через державний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні формальності;

Положення пункту 10 ст. 4 МК України містять визначення поняття дозвіл митного органу - надання особі митним органом усно, письмово (паперовим або електронним документом) чи шляхом проставляння відбитка особистої номерної печатки на супровідних документах (деклараціях, відомостях) права на вчинення певних дій;

Пункт 5 ст. 4 МК України дає поняття випуск товарів - надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети;

За змістом п. 1 ст. 206 Податкового кодексу України яка визначає особливості оподаткування операцій під час переміщення товарів через митний кордон України залежно від обраного митного режиму, під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Відповідно до 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

За змістом ст. 69 МК України митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно положень ст. 351МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Суд аналізуючи наведені вище норми приходить до висновку, що вони свідчать про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Суд зазначає, що в судовому засідання представники відповідача зазначили, що на час митного оформлення жодних сумнівів в вірності визначення позивачам коду товару у них не виникало.

Також на вимогу суду у відповідності до вимог ст. 71 КАС України позивачем не було надано доказів які б свідчили про обґрунтовані підозри що позивачем під час митного оформлення в 2011 році були допущені порушення законодавства України.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленими помилками стосовно класифікації товару.

Відповідно до положенні ст. 161 ч.2 ст.. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Така позиція повністю знайшла своє відображення в постановах Верховного Суду України від 12.06.2012 року за позовом ПТФ «Юсі»до Харківської митниці, від 18.09.2012 року та від 06.11.2012 року.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Харківвторсировина" до Харківської обласної митниці про визнання дій незаконними - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської обласної митниці № 105, № 106 від 22 жовтня 2012 року.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25.12.2012 року.

СУДДЯ Спірідонов М.О.

Попередній документ
28311339
Наступний документ
28311341
Інформація про рішення:
№ рішення: 28311340
№ справи: 13253/12/2070
Дата рішення: 20.12.2012
Дата публікації: 02.01.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі: