25 грудня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7400/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
при секретарі - Пехоті М.О.,
за участю:
представників позивача - Коваленко І.М., Збиранник А.Ю.,
представників відповідача - Войтенка В.В., Дем'яненко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Дортехкомплект" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
26 листопада 2012 року Приватне підприємство "Дортехкомплект" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновок відповідача про відсутність фінансово-господарських операцій між підприємством ТОВ "Ріст" та ПП "Лон і Компані" та неправомірність включених до складу витрат сум сплачених у зв'язку з придбанням товарів у вказаних підприємств ґрунтується лише на підставі даних про перевірки контрагентів. Під час проведення перевірки відповідачем не було взято до уваги належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи складені за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ "Ріст" та ПП "Лон і Компані".
Представники позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.
Представники відповідача в судових засіданнях позовні вимоги не визнали. У наданих до суду письмових запереченнях просили в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що проведеною перевіркою позивача встановлено порушення ним п. 138.1 ст. 138 та ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму витрат підприємства на 10 514,00 грн. Крім того, ВПМ Олександрійської ОДПІ листом № 2847/7/26-27 від 26.03.2012 надано висновок щодо ознак фіктивності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Ріст".
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.10.2012 працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року поданої Приватним підприємством "Дортехкомплект".
За результатами перевірки складено акт № 44236/15-121 від 26.10.2012, яким зафіксовано порушення позивачем п. 138.1 ст. 138 та ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого було завищено суму витрат підприємства на 10514,00 грн.
За результатами розгляду вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 13.11.2012 № 0003421501/1699 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 13 142,50 грн (в тому числі за основним платежем 10 514 грн та за штрафними санкціями 2 628,50 грн).
З вимогою про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані розділом ІІІ Податкового кодексу України.
Відповідно до приписів пункту 14.1.27 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Поняття господарської діяльності визначено в пунктом 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність -це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно із приписами абзаці 1 підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Судом встановлено, що 27.01.2012 між позивачем (покупець) та ТОВ "Ріст" (продавець) укладено договір поставки № 7, за умов якого продавець приймає на себе зобов'язання на підставі письмового або усного замовлення покупця в період з 27.01.2012 по 31.12.2012 придбати та укомплектувати заявлені запчастини та комплектуючі до асфальтних заводів різних модифікацій, а покупець зобов'язується здійснити оплату згідно пред'явленого рахунку та отримати їх по дорученню.
Крім того, 19.01.2012 між позивачем (покупець) та ПП "Лон і Компані" укладено договір поставки № 5, за умов якого продавець приймає на себе зобов'язання на підставі письмової або усної заявки покупця в період з 19.01.2012 по 31.12.2012 придбати та укомплектувати замовлені запасні частини та комплектуючі до асфальтних заводів різних модифікацій, а покупець зобов'язується здійснити оплату згідно пред'явленого рахунку та отримати їх по дорученню.
На підтвердження правильності формування валових витрат позивачем до суду надано рахунки № 25/1 від 25.01.2012, № КБ-0000007 від 19.01.2012, податкові накладні № 14 від 30.01.2012, № 7 від 20.01.2012, видаткові накладні № 14 від 06.02.2012, № КБ-0000026 від 23.01.2012.
На підтвердження здійснення оплати за придбаний товар та його транспортування позивачем суду надано банківські виписки, платіжні доручення № 8 від 30.01.2012, № 6 від 20.01.2012 та подорожні листи легкового автомобіля № 4 від 06.2012 та № 9 від 23.01.2012.
Наявність у позивача легкового автомобіля за допомогою якого здійснювалось перевезення придбаних товарів підтверджується наявними в матеріалах справи копією договору позички автомобіля та актом приймання передачі транспортного засобу в оренду.
В акті перевірки Кременчуцька ОДПІ вказує на лист ВПМ Олександрійської ОДПІ № 2847/7/26-27 від 26.03.2012, як на доказ відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Ріст".
Разом з тим, відповідачем на вимогу суду вказаний лист не надано, як пояснив представник позивача в судовому засіданні у Кременчуцької ОДПІ вказаний лист відсутній, відповідач звернувся до ВПМ Олександрійської ОДПІ з проханням надати копію зазначеного листа, однак до цього часу відповіді не надходило.
Отже посилання відповідача на вказаний лист в акті перевірки та в запереченнях на позов є необґрунтованими.
На підтвердження використання придбаного товару суду надано договори, рахунки, податкові накладні, банківські виписки, накладні, довіреності на отримання ТМЦ.
Судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів того, що на час укладання та виконання умов договорів поставки № 7 та № 5 ТОВ "Ріст" та ПП "Лон і Компані" були відсутні за місцезнаходження.
Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що висновок акту камеральної перевірки про порушення позивачем п. 138.1 ст. 138 та ст. 139 Податкового кодексу України, зроблено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідно до ст. 75 вказаного кодексу результатом камеральної перевірки є виявлення арифметичних та методологічних помилок, а не достовірність, повнота та сплата податків та зборів, що є результатом проведення документальної перевірки.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, обов'язок щодо доказування правомірності спірних податкових повідомлень-рішень покладено на відповідача у справі - Кременчуцьку ОДПІ.
В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 13.11.2012 № 0003421501/1699.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Дортехкомплект" витрати зі сплати судового збору в сумі 131 грн. 43 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 29 грудня 2012 року.
Суддя С.С. Бойко