Справа № 1324/2132/12
номер провадження №1/1324/166/12
15 листопада 2012 року Трускавецький міський суд Львівської
області
в складі : головуючого-судді Грицьківа В.Т.
при секретарі Ринді О.О.
з участю прокурора Шведа С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Черемхів, Коломийського району, Івано-Франківської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаний, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, 31.07.1995 року Дрогобицьким міським судом, за ч. 2 ст. 141 КК України до 2 років позбавлення волі; 12.01.1999 р. Трускавецьким міським судом за ст. 17, ч. 3 ст. 81 КК України до 3 років позбавлення волі; 05.04.1999 р. Трускавецьким міським судом за ч. 3 ст.81, ч. 1 ст. 89 КК України до 5 років позбавлення волі; 16.11.2006 р. Трускавецьким міським судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, у вчиненні злочину передбаченого ст. 383 ч. 1 КК України,
ОСОБА_1, 09.09.2012 року будучи ознайомлений зі ст. 383 КК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору,слідчому або органу дізнання про вчинення злочину, умисно, звернувся у Трускавецький MB ГУ МВСУ у Львівській області з письмовою заявою з завідомо неправдивим повідомленням про вчинення відносно нього злочину - заподіяння тілесних ушкоджень громадянами - ОСОБА_2. та ОСОБА_3, що не відповідало дійсності, оскільки тілесних ушкоджень йому ніхто не заподіював.
В ході судового розгляду підсудний ОСОБА_1 повністю визнав себе винним в скоєному злочині, щиро розкаявся у вчиненому, а по суті пред'явленого йому обвинувачення пояснив, що 09.09.2012 року повертаючись з робити із санаторію «Женева», він вирішив піти на вул. Стуса 5, до своєї знайомої ОСОБА_4, оскільки в даний вечір, по телевізорі, повинні були транслювати бій ОСОБА_5. Ідучи на вище згадану вулицю, він вирішив зайти в магазин «Едем», щоб купити пляшку горілки. Купивши 0.5 літри горілки, він пішов до своєї знайомої ОСОБА_4, що проживає на АДРЕСА_2. Зайшовши в дану квартиру, він побачив, що ОСОБА_4 не сама, в цей час у квартирі також були ОСОБА_2 та ОСОБА_6. Привітавшись з ними, він витягнув пляшку горілки, яку придбав у магазині «Едем», та запропонував їм разом її розпити. Вони погодились, та разом з ним випили дану пляшку горілки. Десь близько 22 год. 00 хв. він звернувся до своєї знайомої ОСОБА_4 з проханням залишитись у неї переночувати. На що вона йому відповіла, що не хоче, щоб він залишався у неї на ніч, так як вона себе погано почуває і сказала, щоб він ішов до себе додому. Проте він і на далі продовжував настоювати на своєму, та говорити, щоб вона дозволила йому залишитись у неї заночувати. Однак ОСОБА_4 нічого не хотіла слухати і разом із ОСОБА_2. та ОСОБА_6 просили його піти. Почувши це, він розвернувся і нічого не кажучи вийшов з квартири. Йдучи по сходах, десь на рівні другого поверху, він спіткнувшись на сходинці впав на бетон обличчям вперед. Падаючи, він не встиг виставити руки і головою вдарився до бетонної сходинки, після чого втратив свідомість. Прийшовши до тями, він нічого не кажучи своїм знайомим, пішов у Трускавецьке відділення міліції, з метою написати заяву, на своїх знайомих ОСОБА_2 та ОСОБА_6, що нібито вони його побили, однак жодних тілесних ушкоджень в той вечір ніхто із них йому не наносив. Прийшовши в Трускавецький МВ ГУМВСУ у Львівській області, він написав заяву про те, що його побили ОСОБА_6 та ОСОБА_2, вказавши не правду, хоча попередньо був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, згідно ст. 383 КК України. Після того, як він написав заяву у міліції, пішов до своєї тітки, яка проживає у АДРЕСА_3, де пробув до понеділка. В понеділок зранку близько 09.30 год. він вирішив піти в міліцію і розповісти правду, про те що ні ОСОБА_2 ні ОСОБА_6 жодних тілесних ушкоджень йому не наносили, заяву на них написав через те, що приревнував їх до своєї знайомої ОСОБА_4, з якою він колись разом проживав.
Крім визнання підсудним своєї вини, його вина у вчиненому злочині доведена і іншими доказами, зібраними по справі, які в судовому засіданні не досліджувались, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду і фактичні обставини справи ніким не оспорювалися, тому суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.
Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ст. 383 ч. 1 КК України, з чим погоджуються як він так і інші учасники процесу, оскільки ОСОБА_1 вчинив завідомо неправдиве повідомлення органу дізнання про вчинення злочину.
При обранні виду і розміру покарання підсудному ОСОБА_1, суд приймає до уваги те, що підсудний вину визнав повністю, позитивно характеризується по місцю проживання, однак раніше неодноразово судимий, ніде не працює.
Враховуючи в совокупності особу ОСОБА_1, суд вважає, що єдиним видом покарання для виправлення особи засудженого буде примусова ізоляція та поміщення його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст. 383 ч. 1 КК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 383 ч. 1 КК України і призначити йому покарання за ст. 383 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі строком один рік.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обрану відносно ОСОБА_1 зміни в залі суду з підписку про невиїзд на взяття під варту і строк відбування покарання рахувати засудженому ОСОБА_1 з 15 листопада 2012 року.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом пятнадцяти діб з моменту проголошення, а для засудженого ОСОБА_1 з дня отримання копії вироку.
Суддя: В. Т. Грицьків