Ухвала від 09.10.2012 по справі 2а-0107/199/12

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-0107/199/12

09.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, ОСОБА_2- ОСОБА_3 - договір № б/н від 24.01.2011,

представник відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Залізничної районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (суддя Масалигіна Н.С.) від 17.05.2012 у справі № 2а-0107/199/12

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Управління праці та соціального захисту населення Залізничної районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Горького, 27, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Залізничної районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про зобов'язання відповідача здійснити виплату допомоги при народженні другої дитини.

Постановою Залізничного районного суду міста Сімферополь від 17.05.2012 адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Залізничної районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.

Не погодившись з даним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Залізничного районного суду міста Сімферополь від 17.05.2012 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без руху для усунення недоліків.

06.09.2012 на адресу Севастопольського апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_2 про долучення до матеріалів справи належним чином оформленої копії апеляційної скарги. Таким чином вказані недоліки було усунуто.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Залізничним районним судом міста Сімферополя Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.02.2010 у позивача народилась друга дитина. 25.02.2010 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення їй допомоги при народженні дитини. Однак таку допомогу вона не отримала, у зв'язку із чим ОСОБА_2 25.01.2012 удруге звернулась до відповідача, але отримала відповідь про відмову у призначенні такої допомоги у зв'язку із пропуском річного строку звернення з відповідною заявою.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у зв'язку з порушенням Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, в саме, з несвоєчасним зверненням позивача з заявою про призначення допомоги при народженні другої дитини, підстави для призначення і виплати такої допомоги у відповідача були відсутні.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 03.02.2012 народила другу дитину.

25.02.2010 позивач звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Залізничної районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим із заявою про призначення їй разової допомоги при народженні другої дитини відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», надавши усі необхідні документи, окрім довідки про склад сім'ї, що є порушенням пункту 11 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми від 27.12.2001 за № 1751, згідно з яким особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей, подають також довідку про склад сім'ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги.

Управлінням праці та соціального захисту населення Залізничної районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим позивачу була видана відривна розписка-повідомлення про необхідність пред'явлення довідки про склад сім'ї у строк до 25.03.2010.

29.03.2010 на підставі непред'явлення позивачем зазначеної довідки, Управлінням праці та соціального захисту населення Залізничної районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим було прийняте рішення про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини, повідомлення про яке було відправлено позивачу 01.04.2010 за вих.№865.

25.01.2012 позивач удруге звернулась до відповідача з з відповідною заявою, посилаючись на положення статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до якої громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що відповідно до положень статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Порядку допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Як зазначає позивач, вона дійсно не надала усіх документів в строк, оскільки знаходилась у лікарні і в неї не було часу на оформлення необхідної довідки.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно.

За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як свідчать матеріали справи, а саме лист заступника Управління праці та соціального захисту населення Залізничної районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 07.02.2012, позивач не дотрималась встановлених строків звернення із заявою про призначення допомоги, із заявою про неможливість представлення певних документів у встановлений строк до Управління вона не зверталася, у зв'язку з чим втратила право на отримання такої допомоги.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 17.05.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 17.05.2012 у справі № 2а-0107/199/12 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко

Попередній документ
28267353
Наступний документ
28267355
Інформація про рішення:
№ рішення: 28267354
№ справи: 2а-0107/199/12
Дата рішення: 09.10.2012
Дата публікації: 28.12.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: