Копія
Іменем України
Справа № 2а-7961/09/10/0170
09.10.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Санакоєвої М.А. ,
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Бондаренко К.С.
за участю сторін:
представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан"- Єсіпова Ольга Петрівна, довіреність № 01-02-14/98 від 12.01.12
представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
прокурор, Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (колегії суддів Кудряшова А.М., Ольшанська Т.С., Сидоренко Д.В.) від 29.03.12 у справі № 2а-7961/09/10/0170
за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" (Північна промзона, місто Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим,96012)
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)
за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
заявник апеляційної скарги: Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.2012 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від 16.06.2009 №0000122310/0 та від 17.08.2009 №0000122310/1, прийняти стосовно Закритого акціонерного товариства "Кримський Титан" про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16891936,80грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 8445968,40 грн., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від 17.08.2009 № 0000182310/1, прийняте стосовно Закритого акціонерного товариства "Кримський Титан", про визначення суми податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 22626569,52грн.,в тому числі 11313284,76грн.за основним платежем та 11313284,76грн.за штрафними санкціями, вирішено питання про судові витрати.
На зазначене судове рішення від Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи Приватне акціонерне товариство "Кримський Титан"(далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом з урахуванням уточнень про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції від 16.06.2009 №0000122310/0, від 17.08.2009 №0000122310/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16891936,80грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 8445968,40 грн., а також від 17.08.2009 № 0000182310/1 про визначення суми податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 22626569,52грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те,що Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція не надала суду доказів та не довела суду правомірність дій щодо прийняття податкових повідомлень-рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16891936,80грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 8445968,40грн. та про визначення суми податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 22626569,52грн.,в тому числі: 11313284,76грн.за основним платежем та 11313284,76грн.за штрафними санкціями.
Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При апеляційному перегляді справи встановлено, 16.06.2009 Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим прийняте податкове повідомлення-рішення№0000122310/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16891936,80грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 8445968,40грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000112310/0 про визначення суми податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища у загальному розмірі 26639775,50грн., у тому числі: основний платіж - 13319887,75грн., штрафні санкції- 13319887,75грн.
За результатами адміністративного оскарження Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим первинну скаргу позивича було задоволено частково, залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000122310/0 від 16.06.2009, а податкове повідомлення-рішення №0000112310/0 від 16.06.2009 в частині обчислення податкових зобов'язань по збору за забруднення навколишнього середовища по основному платежу у сумі 2006602,99грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 2006602,99грн. скасоване, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін. У зв'язку з цим, Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.08.2009 №0000122310/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16891936,80грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 8445968,40грн., а також прийнято податкове повідомлення-рішення №0000182310/1 від 17.08.2009 про визначення суми податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 11313284,76грн. за основним платежем та 11313284,76грн. за штрафними санкціями, всього на загальну суму 22626569,52грн. (том 19 аркуші справи104-105).
Передумовою прийняття оскаржуваних рішень став акт перевірки № 727/23-0/32785994 від 02.06.2009 документальної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування по податку на додану вартість при здійсненні операцій по експорту продукції через комісіонера ТОВ «Нафта-К»на адресу JETSON CAPITAL LIMITED та з питання достовірності нарахування та своєчасності сплати до бюджету збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.01.2005 по 31.12.2008.
Перевіркою встановлені порушені порушення:пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», яке виразилося у безпідставному застосуванні нульової ставки по податку на додану вартість без додержання вимог підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 вказаного Закону, в результаті чого занижено базу оподаткування операцій по ставці 20% на 167561804,28грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за перевірений період на загальну суму 33512361,00грн. та завищення суми податку на додану вартість, заявлених до відшкодування на 33512361,00грн. За результатами попередніх перевірок зменшено податок на додану вартість, безпідставно заявленого до відшкодування з бюджету, 15550425,00грн., в тому числі: по акту планової виїзної перевірки № 1553/23-0/32785994 від 16.12.2008 - 13963215,00грн. та по акту невиїзної документальної перевірки № 1554/23-0/32785994 від 16.12.2008- 1587210,00грн. Таким чином, сума завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість,встановлена за результатами перевірки за вирахуванням податку на додану вартість,зменшеного за результатами попередніх перевірок, складає 33512361,00грн. - 13963215,00грн. - 1587210,00грн. = 17961966грн.; пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7 Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, введеної постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України 19.07.1999 № 162/379, яке виразилося у заниженні суми збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.01.2005по 31.12.2008на суму 17891485,91грн., у тому числі: по акту документальної перевірки № 1553/23-0/32785994 від 16.12.2008 за період з 01.07.2007по 30.06.2008 донараховано збору за забруднення навколишнього природного середовища за 3 квартал, а також жовтень, листопад 2007року у сумі 4 571 598,16грн. Підлягає донарахуванню за актом даної перевірки усього 13319887,75грн., в тому числі: за 2006рік - 8061327,82грн., за 1 півріччя 2007року - 5258559,93грн.
Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги щодо правомірності зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16891936,80грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8445968,40грн. згідно спірним податковим повідомленням-рішенням від 16.06.2009 №0000122310/0 та від 17.08.2009 №0000122310/1 через наступне.
Пунктом 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.
Згідно підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на долдану вартість»товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України у випадку, якщо їх експорт засвідчений належним чином оформленою митною вантажною декларацією.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ «Нафта-К»було укладено договори комісії № 124/з від 19.01.2006, з наступними доповненнями та №2860/з від 19.12.2006 з наступними доповненнями до договору.
В силу пунктів 6.1 вказаних договорів усі валютні кошти від реалізації товару зараховуються на валютний рахунок комісіонера. Комісіонер зобов'язаний продати кошти, що надійшли на його валютний рахунок і перерахувати отримані від продажу кошти в національній валюті України, за мінусом комісійної винагороди, на розрахунковий рахунок Комітента. Комісіонер приймає на себе зобов'язання по виконанню контракту з іноземним контрагентом.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що на виконання умов цих договорів комісіонер (ТОВ «Нафта-К») уклав із покупцем-компанією ОN CAPITAL LIMITED»- зовнішньоекономічний контракт № NК 05/03 ЕХ від 01.03.2005 на поставку пігментного двоокису титана.
У пункті10 контракту «Юридичні адреси сторін»зазначено, що CAPITAL LIMITED»зареєстрована 4th Fіoor-Westminster Tower, 3 Albert Embankment London SEI 7SP.
Заявником апеляційної скарги не враховано, що проведеною по справі судово-економічною експертизою, позивач передав на комісію товар - двоокис титану ТОВ «Нафта-К», а ТОВ «Нафта-К»прийняло на комісію цей товар та виконало умови договорів комісії (реалізувало товар нерезиденту - компанії ОN CAPITAL LIMITED», отримало валютну виручку, здійснювало продаж отриманих валютних коштів на валютному ринку України та перерахувало отримані від продажу валюти кошти на поточний рахунок Комітента).
Слід зазначити, що виконання умов комісійних угод Комісіонером підтверджується звітами комісіонера ТОВ «Нафта-К», зокрема, за період з травня 2006року по липень 2007року, тобто за період, за який відповідачем зменшено бюджетне відшкодування. Відвантаження комісіонером по зовнішньоекономічному контракту від 01.03.2005 № NК 05/03 ЕХ товару нерезиденту «JETSОN CAPITAL LIMITED»оформлено вантажними митними деклараціями.
Судова колегія звертає увагу на те, що чинним законодавством України, зокрема ЦК України, ГК України, Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», постановою Кабінету Міністрів України і Національного Банку України від 21.06.1995 № 444 «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті, Положенням №201, а також вживаним в Україні нормам міжнародного права (Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу від 11.04.1980, Правила ІНКОТЕРМС) на резидента України не покладений обов'язок витребування у контрагента резидента документального підтвердження його реєстрації як платника податків.
Не заслуговують на увагу твердження в апеляційній скарзі про неналежність оформлення ВМД та неможливість їх покладення в основу застосування нульової ставки податку на додану вартість по експортним операціям на те, що відповідно до відповіді компетентних органів Великобританії від 27.11.2007станом на 22.11.2007компанія «JETSON CAPITAL LIMITED»не зареєстрована як платник податків у Великобританії,оскільки відповідно до наявного в матеріалах справи Апостилю від 24.09.2008 за № Н-08990.08 та Свідоцтва про юридичний статус та фінансовий стан компанії від 17.09.2008,Реєстратор компаній на Британських Віргінських островах, спираючись на Закон 2004року «Про комерційні компанії», засвідчив, що компанія «JETSОN CAPITAL LIMITED»зареєстрована на Британських Віргінських островах під № 335260, внесена до Реєстру компаній, сплатила всі належні до сплати збори, щорічні податки та неустойки, не знаходиться в стадії добровільної ліквідації, а також, що дій, пов'язаних з видаленням компанії із Реєстру компаній не здійснювалося.
Заявником апеляційної скарги не враховано, що надана компетентними органами Великобританії інформація про те, що станом на 22.11.2007 компанія JETSОN CAPITAL LIMITED не зареєстрована як платник податків у Великобританії, визнається судом такою, що не заслуговує на увагу, оскільки положення підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» не ставить право платника податку на застосування «0»ставки податку в залежність від того, чи зареєстрований нерезидент платником податків. Єдина підстава для застосування «0»ставки податку це засвідчення експорту належно оформленою митною вантажною декларацією.
Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Будь-яких доказів на підтвердження того, що зовнішньоекономічний контракт від 01.03.2005 № NК 05/03 ЕХ визнано судом недійсним або його недійсність прямо встановлена законом, Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією не наведено.
Судом першої інстанції безспірно встановлено, що у графі 8 вантажно-митних декларацій «Одержувач»вказано: ОN CAPITAL LIMITED»14 th Fіоог - Wеstmіпstег Тоweг 3 АІвеrt Еmваnkment Lоndоп SЕІ 7SР ВЕЛИКОБРИТАНІЯ», а також фірма ge Ninanyum Kimyevi Maddeler Sanayi Ve Tic LTD»Istanbul Turkey (Стамбул, Туреччина), яка згідно умовам контракту та інструкціям контрактоотримувача (компанії ОN CAPITAL LIMITED») була вантажоодержувачем і відомості про яку зазначалися на зворотному боці вантажної митної декларації.
На всіх вантажних митних деклараціях, що були надані комісіонером та перелічені відповідно до його звіту, проставлені підписи й відбитки особистої номерної печатки інспектора митного органу, тим самим підтверджено завершення митного контролю і митного оформлення.
Для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт) платник податку на додану вартість, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації, що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу(підпункт 7.7.4 пункту7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 №243 «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції»).
На всіх вантажних митних деклараціях, що були надані комісіонером та перелічені відповідно до його звіту, проставлені підписи й відбитки особистої номерної печатки інспектора митного органу, тим самим підтверджено завершення митного контролю і митного оформлення. Також на всіх експортних вантажних митних деклараціях, що надав комісіонер, є підтвердження, отримане в установленому порядку, про те, що задекларовані в цій ВМД товари вивезені за межі митної території України у повному обсязі.
При таких обставинах справи у суду немає правових підстав до висновку про відсутність у позивача права на застосування «0»ставки з податку на додану вартість за експортними операціями з поставки товару компанії JETSОN CAPITAL LIMITED.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що акти попередніх перевірок позивача до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, а тому не можуть бути доказом завищення бюджетного відшкодування. Крім того, прийняті на підставі акту планової виїзної документальної перевірки №1553/23-0/32785994 від 16.12.2008 податкові повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим №0000532310/0 від 19.12.2008, №0000532310/1 від 24.01.2009, №0000532310/2 від 14.05.2009,№0000532310/3 від 22.06.2009 про зменшення Закритому акціонерному товариству «Кримський Титан»суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 12913153грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 645676,50грн. були оскаржені позивачем до суду і постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.07.2010 по справі №2а-6938/09/8/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011, вищевказані податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані.
Прийняте на підставі акту невиїзної планової документальної перевірки № 1554/23-0/32785994 від 16.12.2008 податкове повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008року на 1587210,00грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 793605,00грн. також було оскаржено позивачем до суду і постановою Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 27.01.2010 по справі № 2а-7876/09/2/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010,вищевказане податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано.
Судова колегія звертає увагу на те, що постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.04.2009 у справі № 2а-3035/09/5/0170 задоволені у повному обсязі позовні вимоги ТОВ «Нафта-К» до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яким підприємству донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з виконанням укладеного з компанією ОN CAPITAL LIMITED»експортного контракту № NК 05/03 ЕХ від 01.03.2005.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Таким чином, слід зазначити, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не потрібно доводити в даній справі, оскільки постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.04.2009 у справі № 2а-3035/09/5/0170 має преюдиціальне значення.
Відповідно до приписів Закону України «Про податок на додану вартість»сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).
Судом першої інстанції безперечно встановлено та підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 28/11 від 18.11.2011, висновки акту перевірки Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції № 727/23-0/32785994 від 02.06.2009 щодо завищення позивачем сум бюджетного відшкодування за період з лютого 2006року по липень 2008року всього на загальну суму 16891936,80грн. документами первинного бухгалтерського та податкового обліку підприємства не підтверджені.
Судова колегія дослідивши висновок експерту, оцінив його в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, не знайшла підстав не довіряти висновкам експерта. Тому зменшення Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією бюджетного відшкодування позивачу за період з лютого 2006 року по липень 2008 року, всього на загальну суму 16891936,80грн. є протиправним.
Заявником апеляційної скарги не враховано, що наявні в матеріалах справи податкові декларації з податку на додану вартість за період з лютого 2006 року по липень 2008 року, а також додані до них довідки щодо залишків сум від'ємного значення попередніх податкових періодів, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунки сум бюджетного відшкодування свідчать про те, що позивачем дотримано процедуру подання податкової звітності, встановлену підпунктом 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Оскільки судом встановлено необґрунтованість висновків Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції щодо заниження позивачем у перевіреному періоді суми податкового зобов'язання в розмірі 16891936,80грн. за наслідками то і застосування штрафних санкцій в розмірі 8445968,40грн. на підставі підпункту17.1.3. пункту 17.1 слід визнати таким, що порушує визначені законом умови такого застосування, отже Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція неправомірно застосувала до операцій з продажу товарів на експорт через комісіонера - ТОВ «Нафта-К»- ставку оподаткування 20 %, внаслідок чого було зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16891936,80 грн.та застосовані штрафні санкції у розмірі 8445968,40 грн.
Помилковими визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги щодо правомірного винесення спірного податкового повідомлення-рішення №0000182310/1 від 17.08.2009 про визначення суми податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 11313284,76грн. за основним платежем та 11313284,76 грн. за штрафними санкціями, всього на загальну суму 22626569,52 грн. через наступне.
Перевіркою встановлено, що позивач 24.06.2008 та 14.07.2008 надав до Армянського відділення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції уточнюючі розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2007 року з урахуванням уточнюючих коефіцієнтів. Зокрема, у розрахунках збору за забруднення навколишнього природного середовища за ІІІ квартал 2007 року та жовтень, листопад 2007 року в розділі «Розміщення відходів»при розрахунку речовин, що скидалися у кислотонакопичувач, застосовувався коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця розміщення відходів - 1 замість 3.
Відповідач дійшов висновку про заниження позивачем суми збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 11313284,76грн. внаслідок чого до позивача були застосовані штрафні санкції в розмірі 11313284,76 грн.
Згідно Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, введеної постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 №303, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України 19.07.1999 № 162/379, коригуючі коефіцієнти застосовуються відповідно до місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (Таблиця 2.4 Інструкції) та залежно від місця розміщення відходів (Таблиця 2.5 Інструкції).
Неспроможними визнаються доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування позивачем коригуючого коефіцієнту, який встановлюється залежно від місця розміщення відходів через наступне.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивач є промисловим підприємством з випуску хімічної продукції і в процесі виробництва продукції утворюються відходи, які розміщуються позивачем у кислотонакопичувачі, що є місцем видалення відходів.
Відповідно до вимог природоохоронного законодавства позивачем отримано ліміт на утворення відходів та дозвіл на розміщення відходів № 430001 від 08.08.2006.
Розміщення відходів -це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах. Спеціально відведені місця чи об'єкти місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами(стаття 1 Закону України «Про відходи»).
У таблиці 2.5 додатку № 2 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору встановлені корегуючи коефіцієнти "1" або "3", які застосовуються залежно від характеру місця розміщення відходів, зокрема: за розміщення відходів на спеціально створених місцях складування (полігонах), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення, застосовується корегуючий коефіцієнт "1"; за розміщення відходів звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, застосовується корегуючий коефіцієнт «3».
Заявником апеляційної скарги не враховано, що документом, який є підставою для визначення категорій екологічної безпеки місць видалення відходів для навколишнього природного середовища, є виключно дані паспортів, які складаються відповідно до пункту 5 Порядку ведення реєстру місць видалення відходів на кожне місце видалення відходів.
Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що позивачем надано Паспорт місця видалення відходів, який в установленому порядку затверджений: Радою міністрів Автономної Республіки Крим(реєстраційний № 16, дата реєстрації 22.12.2004) та Херсонською облдержадміністрацією (реєстраційний № 34, дата реєстрації 19.11.2008). Експлуатація даного кислотонакопичувача здійснюється відповідно до Інструкції з експлуатації кислотонакопичувача, розробленої Українським державним проектним конструкторсько-технологічним інститутом «УКРГІДРОСПЕЦБУДПРОЕКТ»у 1995 році на підставі проекту. Термін дії Інструкції по експлуатації кислотонакопичувача продовжено до 2011 року протоколом технічної наради від 21.11.2001.
Колегія суддів зазначає, що згідно Паспорту та проектного завдання кислотонакопичувач є спеціально створеним і обладнаним місцем видалення відходів, призначеним для скиду промислових стоків позивача, які представляють собою сірчану і інші неорганічні кислоти, а також сульфати їх солей. В паспорті також зазначено, що до кислотонакопичувача скидаються відходи 2-го та 4-го класу небезпеки.
Разом з цим, у Паспорті не міститься жодних даних про те, що кислотонакопичувач є звалищем, яке не забезпечує повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів від забруднення. Згідно з паспортом килотонакопичувача він відноситься до категорії ММВ, яке захищає підземні води (пункт 4.1. паспорта) та не призводить до газових викидів (пункт4 розділ 5).
Звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин на кислотонакопичувач, розроблений ВТП "СВ-2" від 25.12.2005, на який посилається в акті інспекція, не може бути прийняти судом як належний доказ, оскільки він складений у 2005 році, а податкове зобов'язання позивачу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища визначено за 3 квартал 2007 року, жовтень та листопад 2007 року, і до того ж даний звіт не містить даних, що кислотонакопичувач є звалищем.
Будь-яких доказів, які б свідчили про те, що кислотонакопичувач позивача є звалищем, Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією суду не надано. Більш того вказаний звіт не містить висновку про забруднення повітря від розміщення відходів в кислотонакопичувачі. Отже, Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в акті перевірки зробила висновок про необхідність застосування коефіцієнту «3»на підставі звіту, який зроблений на припущеннях, а не конкретних фактах та дослідженнях.
Слід зазначити, що Управлінням екологічної інспекції Перекопського регіону Республіканського комітету Автономної Республіки Крим при проведенні щоквартальних перевірок позивача з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, не встановлені порушення щодо експлуатації кислотонакопичувача.
Отже заявником апеляційної скарги не надано суду доказів та не доведено правомірності визначення коефіцієнту "3" в залежності від місця розміщення відходів, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів.
Судова колегія зауважує, що постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2009 по справі № 2а-6939/09/7/0170, яка набрала законної сили згідно з ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010, встановлена правомірність застосування позивачем при розрахунку збору за розміщення відходів на спеціально створених місцях складування (полігонах), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення, корегуючого коефіцієнту 1 за 2 півріччя 2007року.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, зокрема, відповідачем суду не були надані докази правомірності винесення податкових повідомлень-рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16891936,80грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 8445968,40 грн. та про визначення суми податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 22626569,52грн.,в тому числі 11313284,76грн.за основним платежем та 11313284,76грн.за штрафними санкціями, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінюючи дії Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції щодо правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16891936,80грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 8445968,40 грн. та про визначення суми податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 22626569,52грн.,в тому числі 11313284,76грн.за основним платежем та 11313284,76грн.за штрафними санкціями, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже, «на підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Отже, «у межах повноважень»означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
Отже, «у спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що, приймаючи стосовно позивача податкові повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16891936,80грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 8445968,40 грн. та про визначення суми податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 22626569,52грн.,в тому числі 11313284,76грн.за основним платежем та 11313284,76грн.за штрафними санкціями, Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція діяла не на підставі закону.
Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні заявником апеляційної скарги наведених правових норм.
Враховуючи те, що посилання скаржника в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.2012 у справі № 2а-7961/09/10/0170 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 жовтня 2012 р.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис М.А.Санакоєва
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко