Копія
Іменем України
Справа № 2а-11811/11/14/0170
09.10.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Санакоєвої М.А. ,
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Бондаренко К.С.
за участю сторін: сторони не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 24.04.12 у справі № 2а-11811/11/14/0170
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим в особі Територіального підрозділу управління Державної казначейської служби в місті Керчі (вул. Свердлова, 21, місто Керч, Автономна Республіка Крим,98320)
Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко, 40, місто Керч, Автономна Республіка Крим,98300)
про скасування вимог №569 від 28.07.2011 року, №819 від30.11.2011 року спонукання до виконання певних дій, визнання незаконними дій та стягнення,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.2012 у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про скасування вимог №569 від 28.07.2011, №819 від 30.11.2011, спонукання до виконання певних дій, визнання незаконними дій та стягнення- відмовлено.
На зазначене судове рішення від ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи Фізична особа-підприємець ОСОБА_2(далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі-перший відповідач), Управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим в особі Територіального підрозділу управління Державної казначейської служби України у місті Керчі в Автономній Республіці Крим (далі- другий відповідач), з урахуванням уточнень до позовних вимог про: скасування податкових вимог Державної податкової інспекції у місті Керчі від 28.07.2011 та № 569 та від 30.11.2011 № 819; зобов'язання Державну податкову інспекцію у місті Керчі утриматися від самостійної зміни призначення платежів позивача по сплаті єдиного податку; визнання незаконними дії Державної податкової інспекції у місті Керчі по зміні призначення платежів позивача по сплаті єдиного податку сплачених: платіжним дорученням №18 від 18.03.2011 на суму 172,00грн.; платіжним дорученням № 34 від 07.06.2011 на суму 86,00грн.; платіжним дорученням №41 від 06.07.2011 на суму 86,00 грн.; платіжним дорученням №47 від 11.08.2011 на суму 86,00грн.; платіжним дорученням № 56 від 06.09.2011 в сумі 86,00грн.; платіжним дорученням №60 від 06.10.2011 в сумі 86,00грн; платіжним дорученням №65 від 07.11.2011 в сумі 86,00 грн.;стягнення з державного бюджету України збитків на транспортні витрати за проїзд до суду в розмірі 530,00 грн. за кожен день судового засідання; стягнення з відповідачів судових витрат, в тому числі добові та втрачений заробіток на підставі статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в частині скасування податкової вимоги № 569 від 28.07.2011 слід відмовити у зв'язку з відсутністю предмета спору, податкова вимога № 819 від 30.11.2011 була винесена відповідно до норм діючого законодавства, дії Державної податкової інспекції у місті Керч по зміні призначення платежів по оплаті єдиного податку законні та обґрунтовані.
Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.
Позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При апеляційному перегляді справи встановлено, позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Керченської міської ради Автономної Республіки Крим 06.02.2001,про що свідчить реєстраційний номер фізичної особи підприємця.
01.01.2011 позивач отримав Свідоцтво про сплату єдиного податку на 2011 рік, за видом діяльності: діяльність у сфері права (юридичні послуги), посередництво в оптовій торгівлі.
Як вбачається з матеріалів справи 28.07.2011 першим відповідачем винесена податкова вимога №569, згідно з якою податковий борг позивача за узгодженим податковим зобов'язанням з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб складає 28,48грн. Згідно з даними облікової картки по єдиному податку з фізичних осіб, 20.02.2011 позивачу було нараховане 86,00 грн. єдиного податку за березень 2011 року, з яких сплачено 58,00 грн., таким чином утворилась заборгованість в сумі 27,98 грн. (з урахуванням переплати 0,02 грн. за попередній період), у зв'язку з чим платнику було надіслано податкову вимогу № 418 від 02.06.2011.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Заявником апеляційної скарги не враховано, що станом на 14.06.2011 заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб 07.06.2011 позивачем погашена (п/п № 34 від 07.06.2011),податкова вимога від 02.06.2011 № 418 відкликана, що підтверджується карткою особового рахунку.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що по строку 20.06.2011 позивачу нараховане 86,00 грн. по єдиному податку за липень 2011 року, а 07.06.2011 було сплачено 86,00 грн., з них 28,37 грн.(з урахуванням 0,00 грн. пені) було погашено раніше виниклої заборгованості. Отже утворилась заборгованість в сумі 28,48грн. (з урахуванням 0,00 грн. пені), на яку 28.07.2011було сформована податкова вимога №569.
Слід зазначити, що 06.07.2011 згідно картки особового рахунку, заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб позивачем погашена (п/д) № 41 від 06.07.2011, податкова вимога від 28.07.2011 № 569 була відкликана відповідачем згідно статті 60 Податкового кодексу України.
Судова колегія зазначає, що по строку 07.11.2011 позивачу нараховане 86,00 грн. по єдиному податку за грудень 2011 року, 07.11.2011 було сплачено 86,00 грн., з яких 57,03 грн. було зараховано на погашення заборгованості, що раніше утворилась, і залишилась заборгованість в сумі 28,97 грн., на яку 30.11.2011, Державною податковою інспекцією було сформовано податкову вимогу № 819.
Згідно підпункту 14.1.156 статті14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення(пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
В силу пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Неспроможними визнаються твердження в апеляційній скарзі про те, що податковим органом неправомірно сплата зобов'язань за податкові періоди була врахована в рахунок погашення податкового боргу, оскільки згідно пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що оскільки податкова вимога № 569 від 28.07.2011була відкликана Державною податковою інспекцією у місті Керчі, згідно підпункту 60.1.1. статті 60 Податкового кодексу України, тому в частині скасування податкової вимоги № 569 від 28.07.2011 слід відмовити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Судом першої інстанції безперечно встановлено,що податкова вимога № 819 від 30.11.2011 винесена відповідно до норм діючого законодавства, дії Державної податкової інспекції в місті Керч щодо зміни призначення платежів по оплаті єдиного податку законні. Оскільки судовим рішенням позивачу відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачені ним судові витрати не повертаються, тобто, в частині стягнення з державного бюджету України збитків на транспортні витрати за проїзд до суду в розмірі 530,00 грн. за кожен день судового засідання та стягнення з відповідача судових витрат, в тому числі добові та втрачений заробіток,правильно відмовлено.
Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.
Враховуючи те, що посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.2012 у справі № 2а-11811/11/14/0170 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 жовтня 2012 р.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис М.А.Санакоєва
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко