"20" листопада 2012 р. Справа № 5027/603/2012.
За позовом виконуючого обов'язки прокурора міста Чернівці в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області
до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, м. Чернівці
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Чернівецьке міське бюро технічної інвентаризації
житлово-будівельне товариство №20
інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області
про скасування рішення
Суддя О.В. Гончарук
Представники:
від позивача -Купіна В.Ю., довіреність № 10-08-00306 від 27.01.2012;
від відповідача -не з'явився;
від третьої особи на стороні відповідача №1 -не з'явився;
від третьої особи на стороні відповідача №2 -Чабан А.В., довіреність від 15.11.2012; Білокрилий В.І. -директор.
від третьої особи на стороні відповідача №3 -Диякон М.Ф., довіреність №2 від 25.07.2012;
У судовому засіданні брав участь прокурор Єленюк О.В.
СУТЬ СПОРУ: виконуючий обов'язки прокурора міста Чернівці в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернувся до виконавчого комітету Чернівецької міської ради з позовом про скасування рішення №670/18 від 25.10.2011, яким оформлено право власності громадян, членів житлово-будівельного товариства №20, та юридичної особи, які брали дольову участь у будівництві в житловому будинку на вул. Буковинській, 43 (м. Чернівці), у зв'язку з прийняттям будинку в експлуатацію.
Прокурор у своєму позові зазначає, що спірне рішення про оформлення права власності порушує майнові інтереси держави, оскільки в будинку на вул. Буковинській, 43 у місті Чернівці наявна частка державної власності. Оскільки держава є співвласником зазначеного будинку, то, здійснене спірним рішенням оформлення права власності на будинок, на думку прокурора, позбавляє співвласника права володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном, а тому повинне бути скасоване.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 03.09.2012 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 02.10.2012.
Ухвалою від 02.102012 залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Чернівецьке міське бюро технічної інвентаризації, житлово-будівельне товариство №20 та інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області, а розгляд справи відкладено на 23.10.2012.
Ухвалою від 23.10.2012 розгляд справи відкладено на 08.11.2012, а ухвалою від 08.11.2012 -на 20.11.2012.
На день вирішення спору, 20.11.2012, представник третьої особи -Чернівецького міського бюро технічної інвентаризації у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає вирішенню спору без участі даної третьої особи.
На день вирішення спору, 20.11.2012, прокурор та представник позивача наполягають на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві. Представник відповідача та житлово-будівельне товариство №20 проти позову заперечують, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.
Так, представник відповідача зазначає, що оформлення відповідачем права власності на спірний об'єкт нерухомості відбулося на підставах, передбачених п.п.6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. Проект оскаржуваного рішення виконавчого комітету, підготовлений Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації, якому надано повноваження по підготовці таких проектів рішень. При підготовці документів міським бюро технічної інвентаризації було встановлено наявність підстави, яка в подальшому була зазначена в оскаржуваному рішенні, а саме наявність декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області 01.09.2011. При отримані вказаної декларації ЖБТ-20 та мешканці будинку надавали відповідну інформацію щодо власності об'єкту. В подальшому правовстановлюючі документи, які оформлялись на підставі прийнятого рішення оформлялись Чернівецьким міським бюро технічної інвентаризації та в подальшому реєструвались в Єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Представник житлово-будівельного товариства №20 зазначає, що позивачем не надано жодного доказу, який би свідчив про вклад держави в будівництво будинку на вул. Буковинській, 43 у місті Чернівці.
Представник інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області просить вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства України.
У судовому засіданні 20.11.2012 оголошено перерву до 17:00 цього ж дня. Присутні учасники судового процесу, у судовому засіданні підтримали свої позиції, викладені в позовній заяві та відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення прокурора представників сторін та третіх осіб, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.
Згідно з наказом №286-П від 29.06.1995 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області прийнято рішення про приватизацію орендного підприємства «Чернівціоблмолпром»шляхом перетворення його структурних підрозділів (в тому числі Чернівецької маслосирбази) в самостійні підприємства із статусом юридичних осіб. У відповідності до наказу від 30.06.1995 №289-КП позивачем створено комісію з приватизації державного майна орендного підприємства «Чернівціоблпром».
12 січня 1996 року вищезазначеною комісією розглянуто та підписано акт оцінки вартості майна Чернівецької маслосирбази орендного підприємства «Чернівціоблмолпром», згідно п. 9 якого вартість незавершеного будівництва житла становить 1076 млн. крб., в тому числі 297 млн. крб., що належать орендарю - Чернівецькій маслосирбазі орендного підприємства «Чернівціоблмолпром».
З урахуванням визначеної у вищезгаданому акті вартості об'єкта, прокурор, в межах даної справи, вважає, що у житловому будинку, що розташований за адресою м. Чернівці, вул. Буковинська, 43 наявна частка держави у невстановленому розмірі.
Разом з тим, в межах справи №5/149 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України до Житлово-будівельного товариства №20; Відкритого акціонерного товариства «Чернівецька маслосирбаза»; Агропромислового торгового об'єднання «Глобус»позивач просить визнати за державою, в особі РВ ФДМУ по Чернівецькій області, право власності на 72,40 відсотків у об'єкті незавершеного будівництва житлового будинку, що розташований за адресою м. Чернівці, вул. Буковинська, 43. На даний час, провадження у справі №5/149 зупинено.
В п.п. 20.3 акта оцінки вартості майна Чернівецької маслосирбази орендного підприємства «Чернівціоблмолпром»щодо зменшення вартості цілісного майнового комплексу на вартість майна, щодо якого органом приватизації встановлено особливий режим приватизації зазначена сума 1076 млн. крб. В п. 22 акта оцінки також вказано, що рядок 20.3 віднімається від загальної суми вартості майна акціонерного товариства (державної частки в статутному фонді), що підлягає приватизації.
Згідно п. 11 плану приватизації державного майна Чернівецької маслосирбази орендного підприємства «Чернівціоблмолпром», затвердженого 25.01.1996 начальником регіонального відділення ФДМУ по Чернівецькій області Веприцькою В.О., вартість незавершеного будівництва житлового будинку, що вилучається із статутного фонду підприємства, становить 1076 млн. крб., тобто майно щодо якого органом приватизації встановлено особливий режим приватизації.
29 січня 1996 року наказом регіонального відділення №62-АТ перетворено Чернівецьку філію «Маслосирбаза»орендного підприємства «Чернівціоблмолпром» у відкрите акціонерне товариство «Чернівецька маслосирбаза».
Згідно наказу регіонального відділення від 16.01.1998 №40-ЗПАТ процес приватизації ВАТ «Чернівецька маслосирбаза»вважається завершеним.
19.01.2006 позивач звернувся до ВАТ «Чернівецька маслосирбаза»(лист №04-77/170) з проханням провести станом на 31.01.2006 інвентаризацію державного майна, яке у процесі приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ «Чернівецька маслосирбаза», але перебуває на його балансі. У відповідь товариство повідомило, що станом на 01.03.2006 на балансі ВАТ об'єкт незавершеного будівництва по вул. Буковинській, 43 не обліковується, так як він переданий 30.04.1999 на баланс ЖБТ №20, згідно акту прийому-передачі.
Судом встановлено, що завершення будівництва спірного об'єкту здійснювалося, згідно рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 20.10.1998 №497/14, яким дозволено Асоціації переробних підприємств молочної промисловості Буковини «Буковина молоко»створити при асоціації з числа працівників, які перебувають на квартирному та кооперативному обліку житлово-будівельне товариство для завершення будівництва трьох квартир в 7-ми квартирному житловому будинку по вул. Буковинській, 43.
30.04.1999 Асоціація «Буковина молоко»передала, а ЖБТ №20 прийняв по акту приймання-передачі вартість спірного об'єкта незавершеного будівництвом житлового будинку. Сума фактичних витрат на об'єкт незавершеного будівництва у цінах відповідних періодів становила 32501,03 гривень.
Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 13.04.2004 №293/7 дозволено Асоціації переробних підприємств молочної промисловості Буковини «Буковина молоко», яка є правонаступником Чернівецького виробничого об'єднання молочної промисловості, передати функції забудовника на завершення будівництва 5 квартирного будинку з магазином «Молоко»по вул. Буковинській, 43 -ЖБТ №20, за взаємною згодою.
Спірним рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №670/18 від 25.10.2011 (п.п. 1.1.), оформлено право приватної власності громадян, членів житлово-будівельного товариства №20, та юридичної особи, які брали дольову участь у будівництві на квартири та нежитлові приміщення в житловому будинку на вул. Буковинській, 43 (м. Чернівці), у зв'язку з прийняттям будинку в експлуатацію.
Прокурор у своєму позові посилається на той факт, що спірним рішенням порушуються майнові інтереси держави, оскільки в будинку на вул. Буковинській, 43 наявна частка державної власності.
Відповідно до приписів статей 317, 319 Цивільного кодексу України право володіння, користування та розпорядження майном належить власникові майна. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 326 Цивільного кодексу України унормовано, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють органи державної влади.
За приписами статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Згідно з приписами статті 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Судом при вирішенні даного спору застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правовий статус права спільної часткової власності, оскільки фактично прокурор у своєму позові зазначає про обставини, пов'язані з визначенням вартісної частки держави у спірному майні.
За приписами статті 357 Цивільного кодексу України якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.
Частиною 1 статті 386 Цивільного кодексу України унормовано, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до приписів статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судом в процесі розгляду справи встановлено, що будинок на вул. Буковинській, 43 у місті Чернівці є об'єктом з завершеним будівництвом, яке здійснювалася на підставі рішень міської ради №837/21 від 07.11.2000, №889/21 від 23.10.2001, №805/21 від 14.10.2003 саме за кошти Житлово-будівельного товариства №20 і Агропромислового торгового об'єднання «Глобус»та мешканців будинку. В процесі розгляду справи прокурором не надано жодних доказів в підтвердження будь-якого вкладу держави в будівництво спірного будинку.
Акт оцінки вартості майна Чернівецької маслосирбази від 12.01.1996, план приватизації державного майна Чернівецької маслосирбази, довідки ВАТ «Чернівецька маслосирбаза» про фактичне виконання капіталовкладень по роках будівництва без індексації по об'єкту: незавершеному житловому будинку по вул. Буковинській, 43 в м. Чернівці, аудиторський висновок від 20.09.2002, свідчать лише про документальну фіксацію вартості об'єкту незавершеного будівництва -житлового будинок по вул. Буковинській, 43 в м. Чернівці, однак зазначені документи не підтверджується той факт, що сам об'єкт незавершеного будівництва був переданий особам, за якими спірним рішенням оформлено право власності на житловий будинок.
Крім того, саме право власності на 72,40 відсотків у об'єкті незавершеного будівництва житлового будинку, що розташований за адресою м. Чернівці, вул. Буковинська, 43, є предметом спору у вищезгаданій справі №5/149.
Зазначені обставини унеможливлюють висновок про доведеність факту наявності частки державної власності у майні щодо якого прийнято спірне рішення.
Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Факт недоведення у встановленому порядку наявності частки державної власності у будинку на вул. Буковинській, 43 у місті Чернівці, унеможливлює встановити порушення прийнятим спірним рішенням майнових прав держави в особі Фонду держмайна, що виключає можливість визнання недійсним рішення з підстав, зазначених у позові.
За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення підписано 26.11.2012.
Суддя О.В. Гончарук