Справа № 2610/11685/2012
Провадження №2/2610/6462/2012
іменем України
20 грудня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Мальцева Д.О.,
при секретарі Жигня І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа -Головне управління юстиції у м. Києві про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, -
У травні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити йому, додатковий строк для прийняття спадщини, що залишилась за заповітом після смерті ОСОБА_5 на три місяці після набрання чинності рішення суду.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в Клінічній лікарні № 15 Подільського району м. Києва помер ОСОБА_5 -батько позивача. Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_5.
16 травня 2007 року ОСОБА_6 було складено заповіт, посвідчений державним нотаріусом Третьої Київської державної нотаріальної контори Бєлах Л.А. зареєстровано в реєстрі за № 3 -1000.
Маючи намір прийняти спадщину, 04.02.2010 року позивач звернувся до Третьої Київської державної нотаріальної контори. Оскільки, окрім заповіту ніяких документів у позивача не було, йому роз'яснили, що він повинен написати заяву про прийняття спадщини і подати її у будь -яку нотаріальну контору, яка збере усі необхідні документи, після чого направити на адресу Третьої Київської державної нотаріальної контори поштою. Після чого, позивач звернувся 04.02.2010 року до приватного нотаріуса ОСОБА_8, яка встановила наявність іншого заповіту від 20.01.2010 року.
Дізнавшись про інший заповіт позивач оспорив його, оскільки батько, перебуваючи в лікарні в тяжкому стані не міг самостійно написати інший заповіт. Внаслідок чого, 04.04.2012 року Подільським районним судом м. Києва постановлено рішення про задоволення позову позивача і визнано недійсним заповіт від 20.01.2010 року, складений ОСОБА_6 у лікарні. Отримавши вказане рішення, 03.05.2012 року позивач звернувся до Третьої державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Але позивачу було відмовлено у зв'язку із пропущенням строку для подання заяви. У зв'язку з чим, позивач був змушений звернутися до суду із вказаним позовом.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 (пр-к відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3) щодо позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, пояснення відповідача ОСОБА_2 та представника відповідачів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис № 1796 від 26 січня 2010 року (а.с. 5). Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_5.
Згідно заповіту, який був складений ОСОБА_5 16 травня 2007 року, він на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну йому квартиру АДРЕСА_1, заповів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (позивачу) та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в рівних частках кожному зазначений заповіт посвідчено державним нотаріусом Третьої державної нотаріальної контори Бєлах Л.А. (а.с. 9).
Відповідно до положень ст. 1234, 1235 ЦК України заповідач, володіючи на момент складання заповіту повною цивільною дієздатністю, вправі призначити своїми спадкоємцями будь-яких осіб, які є учасниками цивільно-правових відносин.
Після смерті ОСОБА_5, позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, йому було відмовлено у зв'язку з тим, що він пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в Клінічній лікарні № 15 Подільського району м. Києва помер ОСОБА_5 -батько позивача. Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_5.
Маючи намір прийняти спадщину, 04.02.2010 року позивач звернувся до Третьої Київської державної нотаріальної контори. Оскільки, окрім заповіту ніяких документів у позивача не було, йому роз'яснили, що він повинен написати заяву про прийняття спадщини і подати її у будь -яку нотаріальну контору, яка збере усі необхідні документи, після чого направити на адресу Третьої Київської державної нотаріальної контори поштою.
Крім того, позивач звернувся 04.02.2010 року до приватного нотаріуса ОСОБА_8, яка встановила наявність іншого заповіту від 20.01.2010 року (витяг зі Спадкового реєстру від 04.02.2010 року). Зміст останнього заповіту позивачу невідомо.
Дізнавшись про інший заповіт позивач оспорив його, оскільки його батько ОСОБА_5, перебуваючи в лікарні в тяжкому стані не міг самостійно написати інший заповіт.
04.04.2012 року Подільським районним судом м. Києва постановлено рішення про задоволення позову позивача і визнано недійсним заповіт від 20.01.2010 року, складений ОСОБА_6 у лікарні. Отримавши вказане рішення, 03.05.2012 року позивач звернувся до Третьої державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Але позивачу було відмовлено у зв'язку із пропущенням строку для подання заяви. Вказані вище обставини призвели до пропущення позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Крім того, відповідно до довідки вих. 097 від. 10.12.2012 року виданої з місця роботи позивача в періоди:
з 17.10.2010 року по 01.112010 року; - з 02.12.2010 року по 17.12.2010 року; з 25.12.2010 року по 02.01.2011 року; - з 07.01.2011 року по 16.01.2011 року; з 06.02.2011 року по 13.02.2011 року; - з 04.03.2011 року по 11.03.2011 року; з 21.03.2011 року по 27.03.2011 року; - з 08.04.2011 року по 17.04.2011 року; з 11.05.2011 року по 21.05.2011 року; - з 02.06.2011 року по 18.06.2011 року; з 30.07.2011 року по 18.08.2011 року; - з 09.09.2011 року по 16.09.2011 року; з 07.10.2011 року по 16.10.2011 року; - з 06.11.2011 року по 26.11.2011 року; з 09.02.2012 року по 19.02.2012 року; - з 03.03.2012 року по 12.03.2012 року; з 04.04.2012 року по 13.04.2012 року; - з 15.05.2012 року по 21.05.2012 року; з 03.06.2012 року по 18.06.2012 року; - з 18.07.2012 року по 22.07.2012 року, позивач перебував у службових відрядженнях, в тому числі за межами України, а тому з об'єктивних підстав не мав змоги своєчасно звернутись із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори у встановлені законом строки.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1268, ч. 2 ст. 1269 та ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»від 30 травня.2008 року № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач з поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини, а тому визначає позивачу додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини у три місяці.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом та за законом, з причин, які судом можуть бути визнані поважними, своєчасно не подав до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини, суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа -Головне управління юстиції у м. Києві про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом -задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_5.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: