Справа № 2610/23911/2012
Провадження №1/2610/1851/2012
іменем України
13 грудня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Радчикової О.П.
при секретарі Додонь Ю.В.
з участю прокурора Ковальова А.В.
захисника ОСОБА_1
законного представника підсудного ОСОБА_2
представника Служби у справах дітей Самофала О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, з неповною середньою освітою, навчається на 1 курсі в Київському вищому професійному училищі №25, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,
22 липня 2012р. приблизно о 19 годині ОСОБА_4 знаходився в підземному переході по вул.. Щербакова, 2 в м. Києві. Проходячи біля торгового кіоску, що розташований за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 вирішив придбати продукти харчування та з цією метою зайшов через відкриті двері до приміщення зазначеного магазину.
Так, знаходячись в торговому кіоску, ОСОБА_4 виявив, що там не має продавця та звернув увагу на грошові кошти, що лежали на поличці без нагляду. В той момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаними грошовими коштами, які належать ОСОБА_5
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення та обернення його на свою користь, ОСОБА_4 підійшов до прилавку та взяв з полиці грошові кошти в сумі 1000 гривень, які поклав до кишені штанів та почав втікати з приміщення кіоску. Проте продавець ОСОБА_6 помітила його дії та на виході з кіоску намагалась затримати останнього. Однак ОСОБА_4, розуміючи, що його злочинні дії стали явними, та утримуючи при собі відкрито викрадені гроші, з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 1000 гривень.
Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини викладені вище та суду пояснив, що 22 липня 2012 року, приблизно о 19 годині він разом зі ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, йдучи в підземному переході до станції метро «Нивки», підійшли до одного з торгівельних кіосків, щоб придбати води. В той час вони помітили, що двері до кіоску відчинені, та подумали, що продукти даються в середині кіоску. Після чого він зайшов до приміщення кіоску. Так, зайшовши до приміщенні торгівельного кіоску, він побачив, що там не було продавця, помітив на прилавку грошові кошти, які він вирішив викрасти. Взявши зазначені грошові кошти, він поклав їх до кишені своїх штанів, після чого пішов до виходу з кіоску, де помітив, що двері зачинені та їх ззовні тримає раніше незнайома йому жінка. Міцно штовхнувши двері, він вибіг з кіоску та побіг в напрямку виходу з підземного переходу. Вибігши з підземного переходу, він побіг по вул. Щербакова, після чого він зустрілись зі ОСОБА_7 на вул. Щербакова, 5 в м. Києві, де він дав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 500 гривень просто так. Чи здогадувався останній, що дані грошові кошти він крав в кіоску, він не знав. В подальшому їх затримали працівники міліції, після чого в ОСОБА_7 та в нього було вилучено грошові кошти, які він викрав з торгового кіоску, а саме по 500 гривень. З вище вказаного кіоску він викрав лише 1000 гривень, а куди зникли ще гроші в сумі 500 гривень йому не відомо.
Крім повного визнання підсудним ОСОБА_4 своєї вини, його вина підтверджується показами потерпілої, свідків, що були допитані в судовому засіданні та на досудовому слідстві, показання яких оголошені в судовому засіданні.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала, що на даний час вона орендує три торгівельні кіоски, які розміщені на території Шевченківського району м. Києва, два з яких знаходиться в підземному переході по вул. Щербакова, 1 в м. Києві. В одному з вказаних кіосків підземного переходу працювала продавцем ОСОБА_6, з якою у неї укладено відповідний трудовий договір. Так, 22 липня 2012 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, на її мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_6 та повідомила, що з кіоску невідомі хлопці викрали грошові кошти в сумі 1500 гривень. Приблизно через 15-20 хвилин вона приїхала до вищевказаного кіоску та від продавця дізналась, про обставини викрадення грошей з каси, що належать їй як фізичній особі-підприємцю. Оглянувши касу кіоску вона переконалась в тому, що з каси дійсно були викрадені гроші у вищевказаній сумі. В подальшому працівниками міліції їй було повернуто викрадені раніше гроші в сумі 1000 гривень. Від цивільного позову про стягнення 500 гривень потерпіла відмовилась та просила залишити його без розгляду, оскільки по зазначеній сумі слідчим виділені матеріали для додаткової перевірки.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що з 21 липня 2012 року вона працює продавцем в кіоску по продажу продовольчих товарів, який розміщений в підземному переході за адресою м. Київ, вул. Щербакова, та в даному кіоску реалізація продуктів харчування здійснюється через віконце. Власником торгівельного кіоску є ОСОБА_5 22 липня 2012 року, о 09 годині вона прийшла на своє робоче місце та одразу приступила до виконання своїх обов'язків. Приблизно о 19 годині, вона вийшла з приміщення кіоску та пішла до сусіднього кіоску, який розташований на відстані близько 3 метрів для того, щоб поговорити з його продавцем ОСОБА_11 Виходячи з кіоску, вхідні двері залишила відкритими та перебуваючи біля сусіднього кіоску вона помітила, до її кіоску підійшли два неповнолітні хлопці. Заглянувши до приміщення свого кіоску, вона побачила, в ньому знаходяться ще два хлопці. Останні, побачивши її, швидко хотіли покинути приміщення кіоску, але вона підбігши до вхідних дверей, намагалась затримати цих хлопців, проте вони вийшовши з кіоску, побігли в напрямку виходу з підземного переходу, після чого вона зайшла до приміщення кіоску, де виявила відсутність в касі грошей в сумі 1500 гривень. В подальшому з даного приводу вона викликала міліцію.
Допитана на досудовому слідстві свідок ОСОБА_11, показання якої оголошені в судовому засіданні (а.с. 58-61), показала, що працює на посаді продавця в торговому кіоску, що розташований в підземному переході по вул. Щербакова, 2 в м. Києві. Поряд з її торговим кіоском розміщений кіоск з продажу продуктів харчування. 22 липня 2012 року з 09 години вона знаходилась на своєму робочому місці та приблизно о 19 годині до віконця, яким обладнаний її кіоск, підійшла продавець з вищевказаного сусіднього кіоску ОСОБА_6, яка хотіла щось у неї запитати. Та в цей час, вона почула якийсь шум біля кіоску останньої. Після цього вона одразу вибігла зі свого кіоску та побачила, що ОСОБА_6 стоїть біля свого кіоску, з якого вийшли раніше незнайомі їй ОСОБА_4 та ОСОБА_7 В подальшому вона дізналась від ОСОБА_6 про те, що хтось з хлопців, які перебували в її торговому кіоску, викрали грошові кошти. Безпосередньо викрадення грошей вона не бачила.
Допитаний на досудовому слідстві свідок ОСОБА_7, показання якого оголошені в судовому засіданні (а.с. 66-69), показав, що 22 липня 2012 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин він зустрівся із своїм товаришем ОСОБА_4 та його знайомими ОСОБА_8 і ОСОБА_9 біля станції метро «Нивки»в м. Києві. Погулявши деякий час, вони вирішили поїхати на станцію метро «Лівобережна»в м. Києві. Проходячи в підземному переході повз торгівельний кіоск він вирішив придбати води та підійшовши до віконця, він заглянув всередину, але там нікого не побачив. Оглянувшись, він помітив, що до кіоску відчинені двері і ОСОБА_4 уже зайшов всередину, після чого він теж зайшов до кіоску, щоб подивитись чи там є продавець, але там нікого не було. Раптом він побачив, як ОСОБА_4 забирає із полиці гроші, які там лежати, та втікає з кіоску. В цей момент підбігли раніше незнайомі йому жінки та хотіли затримати ОСОБА_4, однак він побіг по східцях на вулицю. Через декілька хвилин йому зателефонував ОСОБА_4 та вони зустрілися на зупинці громадського транспорту, неподалік станції метро «Нивки», де останній дав йому грошові кошти в сумі 500 гривень, він зрозумів, що це ті гроші, які ОСОБА_4 викрав із кіоску, проте в останнього він нічого не запитував, а він нічого не розповідав. Вказані грошові кошти, він поклав до кишені своїх шортів та чому ОСОБА_4 дав йому вказані грошові кошти він зрозуміти не міг. В подальшому, працівники міліції вилучили у нього грошові кошти в сумі 500 гривень, які йому дав ОСОБА_4
Допитаний на досудовому слідстві свідок ОСОБА_8, показання якого оголошені в судовому засіданні (а.с. 62-63), показав, що 22 липня 2012 року, в денний час, він зустрівся з ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, після чого вони гуляли по місту. Того ж дня, приблизно о 18 годині 30 хвилин приїхали до станції метро «Нивки». Проходячи по підземному переході, зупинились біля торгового кіоску з солодощами. Він разом з ОСОБА_9 стояли біля вітрини зазначеного кіоску та роздивлялись товар, тим часом ОСОБА_4 та ОСОБА_7 через двері зайшли до середини кіоску. Чи находився на той час ще хтось в середині кіоску він не звернув уваги, так як ні про що незаконне, не здогадувався. Приблизно через хвилину по тому, він побачив як ОСОБА_4 та ОСОБА_7 починають вибігати з кіоску, а раніше незнайома йому жінка, якою виявилась продавець кіоску, намагалась їх затримати. Проте зазначені хлопці вийшли з кіоску та втекли у невідомому напрямку. Тим часом він з ОСОБА_9 залишились стояти біля кіоску, коли продавець магазину повідомила їм про те, що в неї з каси викрадено гроші. Хто саме викрав з вище вказаного кіоску грошові кошти йому не відомо, безпосереднього вчинення крадіжки він не бачив.
Допитаний на досудовому слідстві свідок ОСОБА_9, показання якого оголошені в судовому засіданні (а.с. 64-65), показав, що 22 липня 2012 року він зустрівся з ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, після чого вони поїхати погуляти до станції метро «Нивки». Приблизно о 19 годині, коли вони проходили по підземному переході, що вів до станції метрополітену «Нивки», то він з ОСОБА_8 йшли попереду, а ОСОБА_7 разом з ОСОБА_4 йшли позаду їх. Трохи пройшовши, вони обернулись та побачили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 кудись зникли, а потім побачили їх всередині одного з торгових кіосків з продуктами харчування. Підійшовши ближче до кіоску, він запитав ОСОБА_4, що він там робить, але відповіді так і не почув, так як в той момент до кіоску підбігла раніше незнайома йому жінка, якою виявилась продавець та почала тримати двері до кіоску, в середині якого знаходились ОСОБА_4 та ОСОБА_7, але останні вибігли з кіоску та попрямували в напрямку виходу з метро в правий бік. Хто саме таємно викрав з вищевказаного кіоску грошові кошти йому не відомо. Безпосереднього викрадення грошових коштів він не бачив та про крадіжку він дізнався від продавця.
Допитаний в якості свідка батько підсудного ОСОБА_2 суду показав, що він проживає разом з сином ОСОБА_4 вдвох, мама померла в 2008 році. В училищі син навчається не дуже добре, однак вдома завжди допомагає йому по господарству. У вільний час син гуляє з друзями, відвідує комп'ютерні клуби, однак завжди після 20 години приходить додому. На даний час він не працює, отримують державну допомогу, також син отримує стипендію в училищі, яку він витрачає на власні потреби.
Крім показів підсудного, потерпілої та свідків винуватість ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, підтверджується доказами, зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні, а саме:
- протоколом очної ставки від 28 вересня 2012 року між свідком ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4, відповідно до якої ОСОБА_7 підтвердив свої показання, а ОСОБА_4 з ними погодився (а.с.70-72);
- протоколом огляду місця події від 22 липня 2012 року, згідно якого було зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину (а.с. 16-20);
- протоколом виявлення огляду та вилучення від 22 липня 2012 року, згідно якого у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 500 гривень, однією купюрою номіналом 200 гривень з номером ВКВХ0517179 та трьома купюрами номіналом по 100 гривень з номерами: ВЩ7522707, ЕЖ2375076, ВВ6611767 (а.с. 42-43);
- протоколом виявлення огляду та вилучення від 22 липня 2012 року, згідно якого у ОСОБА_7 було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 500 гривень, десятьма купюрами номіналом по 50 гривень з номерами: ЗМ0904395, ЗД2759662, ВЦ9113922, ЕЧ4011300, ВА1551281, ЕК6918785, АА5594517, ЕФ8120944, ВМ4572098, КЗ0368779 (а.с. 44-47).
Проаналізувавши в сукупності вищенаведені докази, суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні.
За таких обставин, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України - як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Зокрема, підсудний ОСОБА_4 раніше не судимий (а.с.104), вчинив злочин середньої тяжкості, по місцю навчання та проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с.105-106), виховується в неповній сім»ї, мати підсудного -ОСОБА_15 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на даний час ОСОБА_4 поставлений на профілактичний облік у ВКМСД Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4, є щире каяття та вчинення злочину неповнолітнім.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
З врахуванням наведених обставин справи та особи підсудного, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк із звільненням його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.
На досудовому слідстві потерпілою ОСОБА_5 було заявлено цивільний позов на суму 500 гривень, однак в судовому засіданні вона його не підтримала та просила його залишити без розгляду, у зв'язку з чим суд вважає, що зазначений цивільний позов ОСОБА_5 слід залишити без розгляду.
Арешт, накладений на майно батька підсудного ОСОБА_2 постановою слідчого від 25.09.2012р., слід скасувати.
Речові докази по справі, а саме грошові кошти в сумі 1000 гривень, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5, слід вважати власністю ОСОБА_5
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України та ст.11-1 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, поклавши на нього такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та навчання;
- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
Цивільний позов ОСОБА_5 залишити без розгляду.
Речові докази по справі, а саме грошові кошти в сумі 1000 гривень, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5, вважати власністю ОСОБА_5
Арешт, накладений на майно батька підсудного ОСОБА_2 постановою слідчого від 25.09.2012р., скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: