Справа № 1-408/12
іменем України
04.07.2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської областів складі:
головуючого Лисенко В. В.,
при секретарі: Ярмольській І.В.
за участі прокурора: Литвиненка Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Строків Попільнянського району Житомирської області, українця, громадянина України, що має середню освіту, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -
- у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 ст. 286 КК України -
ОСОБА_1 01.10.2011 року близько 19 год. 30 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «ЗАЗ-DAEWOO Т13110» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись в напрямку до с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області по автодорозі Київ-Одеса навпроти зупинки громадського транспорту «Гатне», що на території Києво-Святошинського району Київської області, діючи необережно в порушення вимог п.п. 2.3., згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього рух; 12.2., згідно якого у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; 18.1., згідно якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, під час руху невірно врахував дорожню обстановку, проявив неуважність та безпечність, що в подальшому призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_2, яка перетинала проїжджу частину по пішоходному переході з ліва на право по ходу руху автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 114/Д від 06.03.12 року згідно наданій медичній документації у ОСОБА_2 мались: хребтово-спинномозкова травма: компресійний перелом тіла першого поперекового хребця із частковим стисненням спинного мозку та порушення його функції (нижній помірний в'ялий парапарез, радикулопатія корінців на цьому рівні з двох боків, періодичні порушення функції тазових органів за центральним типом; перелом зовнішнього виростка великогомілкової кістки. Описанні тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, можливо, в термін та за обставин, вказаних в постанові. Судово-медичних даних для визначення сторони тіла, з якого відбувся первинний контакт з автомобілем, немає. Хребетно-спинномозкова травма: компресійний перелом тіла першого поперекового хребця із частковим стисненням спинного мозку та порушення його функції відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Судово-медичних даних для відповіді на запитання, якою частиною тіла була обернена потерпіла до автомобіля під час первинного контакту, немає. Згідно записів в історії хвороби ОСОБА_2 при госпіталізації 01.10.11 року в 20:30 була твереза.
Допущені порушення п.п. 2.3 «б», «д»; 12.2; 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходяться в прямому причинному зв'язку з даною ДТП та призвели до настання вище вказаних тяжких наслідків.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та суду пояснив, що 01.10.2011 року біля 17 години він їхав по автодорозі Одеса-Київ. Біля 19 години 20 хвилин він здійснив поворот в напрямку с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області. Рухався він зі швидкістю біля 30 км/ год., оскільки знав, що попереду є пішохідний перехід. Коли під'їхав до пішохідного переходу, побачив пішохода, який вже наблизився до тротуару. Він натиснув на гальма, але уникнути зіткнення з пішоходом не встиг.
У вчиненому розкаявся. Просив його суворо не карати та не позбавляти волі.
Крім повного визнання вини підсудним, його вина у вчиненні злочину повністю підтверджується:
- показами на досудовому слідстві потерпілої ОСОБА_2, яка не з'явилась в судове засідання з поважних причин і її покази були оголошені в судовому засіданні, що 01.10.2011 року вона приблизно о 19 год. виїхала з с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області, де знаходиться районний будинок культури. Разом з нею була її онука ОСОБА_3, 2001 року народження та син її колишнього чоловіка ОСОБА_4, 2002 року народження, з якими вона їздила в будинок культури на танці. З с. Новосілки вони на маршрутному автобусі приїхали в смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, де перейшли автодорогу Київ-Одеса по надземному пішохідному переході та підійшли до пішохідного переходу, що поблизу зупинки «Гатне», що на автодорозі с. Гатне а/д Київ-Одеса, та мала намір перейти вказана дорогу по наявному пішохідному переході типу «зебра» на іншу сторону для того, щоб на зупинці «Гатне» сісти на маршрутний автобус до с. Крюківщина. На той час, а саме приблизно о 19 год. ЗО хв., вже було темно. Вказана ділянка дороги не освітлюється взагалі. Дорога має дві смуги для руху в кожному напрямку і на проїзній частині нанесена дорожня розмітка пішохідний перехід «зебра» та встановлені відповідні знаки. На той час дорога була порожньою в обох напрямках. Чи були на той час інші люди в районі пішохідного переходу не звертала уваги. Підійшовши до краю пішохідного переходу зі сторони смуги для руху, що веде в напрямку автодороги Київ-Одеса вона впевнилась в тому, що з обох боків транспортні засоби не рухаються. Після чого вона розпочала рух таким чином, що вона розташовувалася ближче до автодороги Київ-Одеса і лівою рукою тримала ОСОБА_3, а вона в свою чергу тримала ОСОБА_4. На той час була суха осіння погода без опадів і дорожнє покриття перебувало в сухому стані.
Продовжуючи рух вони вже перейшли смугу для руху в напрямку автодороги Київ-Одеса і вже почали рухатися в темпі спокійного кроку по частині дороги в напрямку с. Гатне. Коли розпочала рух по смузі для руху в напрямку с. Гатне то помітила, що праворуч від неї зі сторони автодороги Київ-Одеса в її бік із-за повороту рухається легковий автомобіль. З якою він рухався швидкістю сказати не може. В цей час зі сторони с. Гатне також рухалися автомобілі, але вони були на досить великій відстані від пішохідного переходу. Вона продовжуючи рух була впевнена, що водій їх бачить і знизить швидкість, щоб дати змогу закінчити перехід дороги. Але водій рухався і їй здалося, що він не зменшує швидкості і взагалі їх не бачить. В цей час вона помітивши, що автомобіль дуже близько до неї і продовжує свій рух в один момент відштовхнула дітей від себе і в цей момент відбувся удар. Удар відбувся передньою частиною легкового автомобіля, а саме правою фарою в її праву ногу. Наїзд відбувся на пішохідному переході, а саме ближче до тротуару, що примикає праворуч до смугу руху в напрямку с. Гатне. Від удару вона впала на проїзну частину і в цей час до неї підбігли невідомі люди, яких вона до початку руху не бачила. Автомобіль зупинився на пішохідному переході. Хтось викликав швидку та працівників міліції та по приїзду швидкої її госпіталізували в ЦРЛ Києво-Святошинського району, звідки перевези до інституту Нейрохірургії, де вона тривалий час лікувалася від отриманих тілесних ушкоджень.
Діти від ДТП не постраждали і їх з місця пригоди посадили в маршрутку, де їх зустріла донька в с. Крюківщина.
Крім того, вину підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину повністю підтверджують докази, які є в матеріалах справи і які були досліджені в ході судового слідства, а саме:
- протокол огляду місця події від 01.10.2011 року (а.с. 17-18);
- протокол огляду технічного стану автотранспорту, об'єктом якого являється автомобіль марки „ЗАЗ”, д/н НОМЕР_1 (а.с. 19);
- висновок експерта № 114/Д від 06.03.2012 року, згідно якого згідно наданій медичній документації у ОСОБА_2 мались: хребтово-спинномозкова травма: компресійний перелом тіла першого поперекового хребця із частковим стисненням спинного мозку та порушення його функції (нижній помірний в'ялий парапарез, радикулопатія корінців на цьому рівні з двох боків, періодичні порушення функції тазових органів за центральним типом; перелом зовнішнього виростка великогомілкової кістки. Описанні тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, можливо, в термін та за обставин, вказаних в постанові. Судово-медичних даних для визначення сторони тіла, з якого відбувся первинний контакт з автомобілем, немає. Хребетно-спинномозкова травма: компресійний перелом тіла першого поперекового хребця із частковим стисненням спинного мозку та порушення його функції відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Судово-медичних даних для відповіді на запитання, якою частиною тіла була обернена потерпіла до автомобіля під час первинного контакту, немає. Згідно записів в історії хвороби ОСОБА_2 при госпіталізації 01.10.11 року в 20:30 була твереза (а.с. 48);
- протокол відтворення обстановки та обставин події від 20.04.2012 року за участі ОСОБА_1 (а.с. 52-54);
- висновок експерта № 301 А від 25.04.2012 року, згідно якого за даних дорожніх умов залишеному на проїжджій частині сліду гальмування автомобіля марки „ЗАЗ" відповідає швидкість 24...25 км/год. За даних дорожніх обставин водія автомобіля марки „ЗАЗ”, д/н НОМЕР_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2 та 18.1 Правил дорожнього руху України, тобто у темну пору доби швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги та тобто водій транспортного засобу, що наближався до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. В даній дорожньо-транспортній ситуації швидкість руху автомобіля відповідала видимості дороги в напрямку руху. В заданій дорожній ситуації водій автомобіля марки „ЗАЗ" мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для руху водію (а.с. 61-63).
Суд визнає, що підсудний ОСОБА_1 давав правдиві покази суду, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в ході судового слідства.
Суд визнає, що потерпіла ОСОБА_2 давала правдиві покази в ході досудового слідства, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в ході судового слідства.
Тому, оцінивши зібрані по справі та досліджені в ході судового слідства докази, суд приходить до переконання, що вина підсудного ОСОБА_1 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ч 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд крім обставини, що пом'якшує його покарання, враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого злочину, а також особу підсудного ОСОБА_1, який вчинив тяжкий злочин з необережності, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, тому з урахуванням обставин справи і даних про особу підсудного, суд приходить до переконання про необхідність призначити підсудному покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті 286 ч 1 КК України.
Враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину, особу підсудного, який розкаявся у вчиненому, раніше не вчиняв протиправних діянь, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання і на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням, покладаючи на нього частину обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Враховуючи, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 настали тяжкі наслідки у вигляді заподіяння потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, підсудний грубо порушив правила дорожнього руху, не зупинившись перед пішохідним переходом, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, що передбачено санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.
Суд визнає, що злочинними діями підсудного ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 завдано матеріальної шкоди, яка складається із витрат на лікування і ця шкода відповідно до ст. 1166 ЦК України повинна бути відшкодована особою, що її заподіяла, тобто підсудним, тому суд задовольняє цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди з підсудного.
Суд визнає, що злочинними діями підсудного ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 завдано моральної шкоди, яка полягає у стресі та переживаннях, завданих фізичним болем та стражданнями, завданими ОСОБА_2 неправомірними діями ОСОБА_1, і ця шкода відповідно до ст. 1167 ЦК України повинна бути відшкодована особою, що її заподіяла, тобто підсудним ОСОБА_1, тому суд задовольняє цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з підсудного моральної шкоди.
При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності та виваженості. Також суд враховує матеріальний стан підсудного ОСОБА_1
Судові витрати суд відповідно до ст. 93 КПК України стягує з підсудного.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання, у вигляді позбавлення волі, з випробуванням - іспитовим строком 2 (два) роки.
Зобовязати ОСОБА_1 в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, - залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 33 281 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят одну) гривню завданого матеріального збитку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 100000 (сто тисяч) гривень завданого матеріального збитку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (одержувач: НДЕКЦ МВС України (м. Київ, вул. Воздвиженська, 2); Код ЗКПО: 25574713; реєстраційний рахунок: 31250272210700; Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Київській області, МФО: 821018, призначення платежу: (з приміткою 6.2) за проведення експертизи і дослідження) 1471 (одну тисячу чотириста сімдесят одну) гривню 20 (двадцять) копійок судових витрат.
Речовий доказ - автомобіль марки «ЗАЗ-DAEWOO Т13110» реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на зберігання ОСОБА_1 - залишити ОСОБА_1.
Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області прокурором, потерпілою, представником потерпілої, а засудженим - в той же термін з моменту вручення йому копії вироку.
СУДДЯ: / В.В. Лисенко