0539/2153/2012
4/0539/100/2012
06.12.2012 Першотравневий районний суд
Донецької області
у складі:
головуючого судді Трегубенко С.В.
при секретарі Павлічевій А.І.
прокурора Тохтамиш В.В.
зацікавленої особи ОСОБА_1
розглянувши у залі суду пгт. Мангуш скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Першотравневого РВ ГУМВС України в Донецькій області про закриття кримінальної справи від 31.07.2012 року, за фактом погрози вбивством ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, -
17.08.2012 року до Першотравневого районного суду Донецької області надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Першотравневого РВ ГУМВС України в Донецькій області Кабакової Т.Ю. від 31.07.2012 року про закриття провадження по кримінальній справі за фактом погрози вбивством ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 129 ч. 1 КК України, на підставі ст. 6 п.2 КПК України.
У скарзі заявник зазначив, що слідство проводилося односторонньо, поверхово, з боку слідчого була спрямованість на спростування його показань як потерпілої особи, показань свідків з його боку, саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та необґрунтованого надання переваги поясненням ОСОБА_2 та свідків, які знаходяться у залежності від нього, та виявляють зацікавленість у результатах справи. На його думку, за наявності не усунутих у ході слідства протиріч у поясненнях допитаних осіб, у слідчого не було підстав для закриття провадження по кримінальній справі за фактом погрози вбивством йому з боку ОСОБА_2 на підставі ст. 6 п. 2 КПК України. Більш того, факт перебування у користуванні ОСОБА_2 газового пістолета був встановлений в ході слідства, що свідчить про правдивість його пояснень про обставини злочину. Його дії, пов'язані з необхідною обороною проти протиправних посягань ОСОБА_2, коли він у відповідь на погрозу його життю пістолетом з боку ОСОБА_2, замахнувся на останнього палицею, не свідчать про те, що він не побоювався за своє життя на той час, як викладено в оскаржуваній постанові. Вважає, що з урахуванням особи ОСОБА_2, який раніше був засуджений за вчинення тяжких злочинів, неприязних стосунків між ними, які існують протягом тривалого часу, у наслідок виконання ним у минулому професійних обов'язків працівника МВС, умов вчинення злочину, наявності у ОСОБА_2 пістолета як засобу посягання, слідчий необґрунтовано прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст. 129 ч. 1 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свою скаргу та просить суд скасувати постанову слідчого Кабакової Т.Ю. від 31.07.2012 року про закриття провадження по кримінальній справі, бо слідство проводилося односторонньо, поверхово, без урахування особи ОСОБА_2 який раніше був засуджений за вчинення тяжких злочинів. Крім того, його не визнали потерпілим по справі, не зважаючи на його письмову заяву слідчому.
Прокурор скаргу ОСОБА_1 не визнала, оскільки постанова слідчого про закриття провадження у справі від 31.07.2012 року законна та обґрунтована.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи, приходить до наступного:
Відповідно до вимог ст. 236-5 КПК України постанова органів дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується або її представником до районного суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову. Під час розгляду такої скарги у суді у порядку передбаченому ст. 236-6 КПК України суддя отримує справу, знайомиться з нею, а у разі необхідності заслуховує пояснення особи яка звернулася зі скаргою на постанову.
Розглянувши скаргу, суддя у залежності від того, чи були при закритті справи виконані вимоги ст. ст. 213, 214 КПК України приймає одне з наступних рішень:
1) залишає скаргу без задоволення;
2) скасовує постанову про закриття справи та спрямовує справу прокурору для поновлення слідства або дізнання.
Згідно ст. 236-6 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову слідчого про закриття кримінальної справи повинен з'ясувати виконання слідчим при закритті справи вимог ст. ст. 213, 214 КПК України.
Стаття 213 КПК України передбачає підстави для закриття справи:
1) за наявності підстав передбачених ст. 6 КПК України;
2) при недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину.
Відповідно до порядку закриття справи, передбаченому ст. 214 КПК України слідчий закриває справу мотивованою постановою, в якій, крім даних, вказаних у ст. 130 КПК України повинні бути зазначені відомості про особу обвинуваченого, суть справи підстави для закриття справи, рішення про скасування запобіжних заходів та заходів по забезпеченню позову, а також рішення про речові докази. Копія постанови про закриття справи направляється прокурору, особі, яка притягається до кримінальної відповідальності, особі за заявою якої була порушена справа, а також потерпілому та цивільному позивачу.
З наведених норм КПК України вбачається, що при вирішенні питання про закриття справи слідчим повинні бути виконані всі вимоги КПК України про порушення кримінальної справи, проведення та закінчення досудового слідства, притягнення особи, яка підозрюється у вчиненні злочину у якості підозрюваного, обвинуваченого, за наявності підстав, притягнення особи, яка повідомила про вчинення злочину щодо неї, у якості потерпілого, цивільного позивача, проведення за участю вказаних осіб, свідків, інших слідчих дій, передбачених КПК України.
Однак, постановою слідчого від 31.07.2012 року, справу фактично було закрито за відсутністю складу злочину передбаченого ст. 129 ч. 1 КК України у діях ОСОБА_2 на підставі ст. 6 п. 2 КПК України. Одночасно з тим, з матеріалів справи № 60-11-1-69 за фактом заяви ОСОБА_1 про вчинення щодо нього злочину передбаченого ст. 129 ч. 1 КК України, яка була закрита на підставі ст. 6 п.2 КПК України, вбачається, що після порушення кримінальної справи 06.12.2011 року, особа, яка звернулася з заявами про злочин і про визнання її потерпілою, не була притягнута у якості потерпілого, особа яка підозрювалася у вчиненні злочину під час досудового слідства не була притягнута у якості підозрюваного та обвинуваченого, всі слідчі дії: очні ставки, відтворення обстановки та обставин події, проводилися між свідками ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що призвело до порушення їх процесуальних прав, в тому числі і права на захист.
Таким чином, суд вважає, що при проведенні досудового слідства по справі мали місце порушення вимог ст. 214 КПК України, і тому постанова слідчого СВ Першотравневого РВ ГУМВС України в Донецькій області Кабакової Т.Ю. про закриття кримінальної справи від 31.07.2012 року, за фактом погрози вбивством ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, підлягає скасуванню.
При відновлені слідства необхідно вирішити питання:
- про визнання потерпілим ОСОБА_1;
- про притягнення ОСОБА_2 в якості підозрюваного та обвинуваченого;
- провести між ними слідчі дії, з урахуванням їх процесуальних прав, у тому числі права на захист;
- з'ясувати мотиви дій: ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_1 підчас конфлікту;
- у разі необхідності, провести інші необхідні слідчі дії, після чого прийняти законне та обґрунтоване рішення по даній справі.
Керуючись ст. ст. 234, 236-5, 236-6 УПК Украины, суд -
Скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Першотравневого РВ ГУМВС України в Донецькій області про закриття кримінальної справи від 31.07.2012 року, за фактом погрози вбивством ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 на підставі ст. 6 п. 2 КПК України та направити кримінальну справу прокурору для відновлення слідства.
На постанову протягом 7 діб з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі, через Першотравневий районний суд Донецької області.
Суддя: С.В. Трегубенко