Україна
11-сс/490/20/12 Головуючий у 1 й інстанції - Слюсар Л.П.
Справа № 4/0417/1458/12 Доповідач - Лісняк В.С.
21 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого-судді: Лісняк В.С.
суддів: Живоглядової І.К., Кухаря О.В.
за участю прокурора: Постолова М.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську матеріали за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 07 грудня 2012 року.
Зазначеною постановою суду відмовлено у задоволення скарги ОСОБА_2 на постанову начальника СО ПМ Лівобережного МДПІ м.Дніпропетровська від 12.03.2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
В постанові про порушення кримінальної справи від 12.03.2012 року вказано, що директор ТОВ «Будопт 2008»ОСОБА_2 в період за січень- лютий 2009 року, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні та подачі податкової звітності, використовуючи реквізити та первинні фінансово-господарські документи підприємства ТОВ „Цифрон", яке має ознаки фіктивності, складені та підписані невстановленими слідством особами при фактичній відсутності фінансово-господарських взаємовідносин між вказаними підприємствами, умисно занизила податкові зобов'язання на загальну суму 1 705 544,41 грн. В ході відпрацювання ТОВ «Цифрон»встановлено наступне: у період 2008-2009 років директором ТОВ «Цифрон»був громадянин ОСОБА_3, який був формально зареєстрований керівником вказаного підприємства та ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності не мав.
Таким чином, директор ТОВ «Будопт 2008»ОСОБА_2, з метою надання проведеним операціям законного вигляду, достовірно знаючи про те, що ніяких угод з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Цифрон»не було, і що операції, відображені в деклараціях з ПДВ - безтоварні і служили метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ, в період за січень-лютий 2009 року, занизила податок на додану вартість підприємства на суму 1 705 544,41 грн., що в 5000 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах.
Справа №11-сс/490/20 /12
Головуючий в 1 інстанції - суддя Слюсар Л.П.
Доповідач - суддя Лісняк В.С.
Суд залишаючи скаргу ОСОБА_2 без задоволення послався на те, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи винесена з додержанням вимог кримінально-процесуального закону, тобто відповідає вимогам ст.ст.94-98 КПК України та на момент порушення кримінальної справи були приводи і підстави для порушення даної справи, а саме в матеріалах справи присутні достатні дані: укладення експертного економічного дослідження від 15.12.2011 року, допит директора підприємства, копії декларацій, а також рапорти співробітників податкової міліції, тобто були наявні ознаки вчинення злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
В апеляції ОСОБА_2 просить скасувати постанову Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 07 грудня 2012 року, що кримінальну справу від 12 березня 2012 року відносно неї порушено в супереч ст.ст.94, 98 КПК України та без наявних приводів і підстав, а саме: висновок СВ ПМ Лівобержної МДПІ м.Дніпропетровська щодо безтоварності даних правочинів жодним чином не підтверджений, оскільки дані висновки зроблені на підставі невстановлених та не підтверджуючих належними доказами фактів.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважає апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, а постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведенні у апеляції, колегія суддів вважає що апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з постанови суду, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи у відповідності зі ст.236-8 КПК України перевірив виконання на момент порушення кримінальної справи, вимоги ст.ст. 94, 97, 98 КПК України.
Доводи апеляції про те, що кримінальну справу порушено без достатніх підстав, є на думку колегії суддів, необґрунтованими.
Так із постанови видно, що в представлених суду матеріалах дійсно має місце достатня сукупність фактів, які дозволяють вважати, що кримінальну справу було порушено за наявності достатніх приводів та підстав, відповідно до кримінально-процесуального закону перевірка даних, які вказують на наявність ознак злочину збір та процесуальне закріплення доказів винності або не винність особи можливе тільки за умови порушення кримінальної справи і в рамках слідства по ньому.
Перевіряючи законність постанови суду першої інстанції, колегія приходить до висновку про те, що рішення суду винесено законно і обґрунтовано, порушень
ст.236-8 КПК України колегія не вбачає і підстав для задоволення апеляції не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 07 грудня 2012 року -без змін.
Судді апеляційного суду: