Справа № 0304/1949/12
Провадження №2/0304/487/12
іменем України
24 грудня 2012 рокум.Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Гончарука О.Н.,
за участю секретаря - Раковець Р.М.,
позивача - ОСОБА_1.
відповідача - ОСОБА_2,
представника Верхівської сільської ради - її сільського голови Гошиної Валентини Михайлівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області, ОСОБА_2, Камінь-Каширського реєстраційно-виробничого відділу ВРФ ДП «Центр ДЗК», про скасування рішення сільської ради та визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку
встановив:
У поданій до суду позовній заяві позивач зазначає, що рішенням Верхівської сільської ради від 03 жовтня 2012 року №22/3 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1. На підставі вказаного рішення останньому було видано Державний акт на право приватної власності на цю ділянку.
Вважає, що вказаним рішенням порушені його права і законні інтереси, так як він є власником жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1 вказаного села, які він успадкував від своїх батьків. Спірною земельною ділянкою, яка вказаним рішенням надана ОСОБА_2, за життя користувались його спадкодавці, а тому він прийнявши від них спадщину, став її користувачем.
Передачею ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки, межі якої з ним не узгоджувались, він позбавлений можливості права користування як нею, заїздом на своє подвір'я, так і частиною успадковуваних ним жилого будинку, господарських та надвірних будівель, які опинились на цій земельній ділянці.
Просить суд згадане рішення сільської ради скасувати та визнати недійним виданий на його підставі ОСОБА_5 Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, що по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, які зазначені в позовній заяві.
Представник Верхівської сільської ради, відповідач ОСОБА_5, позовні вимоги не визнали. Просять у їх задоволенні відмовити, оскільки спірна земельна ділянка не є присадибною і передана у власність відповідача на законних підставах.
Представник відповідача - Камінь-Каширського реєстраційно-виробничого відділу ВРФ ДП «Центр ДЗК», до суду не з'явився. Її начальником подано суду письмову заяву про розгляд справи у відсутності представника відділу та про не визнання позовних вимог.
Позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 04 липня 2012 року за позивачем визнано право власності на жилий будинок та надвірні будівлі, що по АДРЕСА_1 с.Верхи Камінь-Каширського району, успадковані ним від батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Матір позивача ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
За життя присадибну земельну ділянку, розмір якої згідно довідки Верхівської сільради №393 від 17 грудня 2012 року становить 0,25 га., вони не приватизовували.
Її межі в установленому порядку не визначались.
Рішенням згаданої сільради №22/3 від 03 жовтня 2012 року внуку батьків позивача відповідачу ОСОБА_2 передано безоплатно у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд передано земельну ділянку площею 0,25 га., що по АДРЕСА_1.
На підставі цього рішення йому на неї за кадастровим номером 0721481201:01:001:0085 26 жовтня 2012 року видано Державний акт на право її власності серії ЯМ №613764.
Як вбачається з плану меж цієї земельної ділянки, який міститься у вказаному Державному акті, пояснень сторін, вона по межі позначеній буквами Б. і В. межує із земельною ділянкою, на якій розміщені успадковані позивачем будівлі.
На відміну від інших нерівність цієї межі сторони пояснили наявністю між обома згаданими земельними ділянками гаража, збудованого братом позивача, а відповідача батьком ОСОБА_8, за життя батьків останнього.
Те, що передана у власність відповідача земельна ділянка призначена для будівництва на ній індивідуального житла, тобто віднесена до земель громадської і житлової забудови, підтверджено викопіюванням з генерального плану забудови с.Верхи, який міститься в проекті землеустрою щодо відведення її відповідачу.
Згідно доданого Камінь-каширським реєстраційно-виробничим відділом ВРФ ДП «Центр ДЗК» кресленням перенесення меж земельної ділянки відповідача (а.с.21), її межа від кута жилого будинку позивача ближчого до вул.Глинянка, враховуючи його розміщення до цієї межі, проходить на віддалі 1м. 86 см., а від іншого на віддалі 4м. 14 см. Надвірних та господарських будівель позивача на ній немає.
Цим кресленням спростовані твердження останнього в тій частині, що частина його жилого будинку, надвірних та господарських будівель в результаті на його думку незаконної приватизації відповідачем землі опинились на спірній земельній ділянці.
Згідно ст.116, п.г ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах в розмірах не більше 0,25 га.
Набуття таких земельних ділянок у власність провадиться за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
Як вбачається із вже згаданого креслення (а.с.21), жилий будинок, господарські будівлі і споруди успадковані позивачем розміщені на земельній ділянці площею 0,3172 га., що значно перевищує передбачені ст.121 ЗК України розміри, у яких вони можуть надаватись в селах для їх, тобто будівель, обслуговування.
Враховуючи встановлені обставини суд доходить висновку, що передачею відповідачу у власність уповноваженим на те органом у передбачених законом розмірах спірної земельної ділянки права позивача як землекористувача суміжної земельної ділянки, на якій розміщені успадковані ним будівлі, не порушені.
Зважаючи на це у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.
Згідно акту встановлення та узгодження меж між землекористувачами суміжних земельних ділянок (а.с.19), межу спірної земельної ділянки зі сторони позивача погодив представник Верхівської сільської ради.
Посилання останнього на те, що з ним такої межі ніхто не погоджував, не є само по собі підставою для визнання недійсними оскаржуваних ним рішення та Державного акту.
Не заслуговують уваги його посилання і на відсутність проїзду до його подвір'я зі сторони земельної ділянки відповідача, оскільки згідно пояснень представника Верхівської сільської ради в особі її сільського голови Гошиної В.М., такий проїзд можливий з іншої сторони успадкованого ним жилого будинку.
Зазначена обставина підтверджена згаданим кресленням (а.с.21), згідно якого ширина земельної ділянки зі сторони вул.Глинянка, якою користується позивач, становить 25 м. 24 см., тоді як спірної - 21м. 58 см.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ч.1 ст.22, ч.1 ст.23 ЗК Української РСР в редакції 1991 року, ст.ст.19, 38-40, ч.1 ст.81, ст.ст.116, 121, 125, 126, 158 ЗК України (в редакції 2001 року), суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Верхівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області, ОСОБА_2, Камінь-Каширського реєстраційно-виробничого відділу ВРФ ДП «Центр ДЗК», про скасування рішення вказаної сільської ради №22/3 від 03 жовтня 2012 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,25 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, що по АДРЕСА_1, про визнання недійсним виданого на підставі цього рішення ОСОБА_2 Державного акту на право приватної власності на згадану земельну ділянку, відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржено до судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційних скарг через Камінь-Каширський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення - в той же строк з дня отримання його копії.
Головуючий: О. Н. Гончарук