Черкаський районний суд Черкаської області
Дата документу 17.12.2012
Справа № 2320/2034/12
17 грудня 2012 року м.Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Суходольського О.М.
при секретарі Івлєвій С.М.
за участю позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
за участю відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про зміну черговості одержання права на спадкування, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зміну черговості одержання права на спадкування, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що згідно рішення Черкаського районного суду від 24.03.2011р. було визнано недійсний заповіт від 29.02.2008р. реєстраційний №115 виданий ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 Відповідно до акту посмертної судово-психіатричної експертизи №321 від 30.06.2010р. ОСОБА_6 через відмічені в нього прояви вродженого недоумства, помірної розумової відсталості, ускладненої сенсоневральною глухотою, з розладами адаптації не міг самостійно усвідомлювати свої дії і керувати ними. У зв'язку з цим, ОСОБА_6 не міг самостійно проживати, вести домашнє господарство та постійно потребував стороннього догляду.
Позивачка вказує, що за час життя ОСОБА_6 та ОСОБА_1, як його тітка, постійно підтримували стосунки, остання вела господарство померлого, прала за ним, варила йому їжу, приймала участь у його лікуванні, надавала йому матеріальну допомогу, а після його смерті провела й оплатила його поховання та поминальні обіди. Спадкоємцями однієї черги за законом після смерті ОСОБА_6 є відповідачі по справі. Вказує, що згідно ст.1259 ЦК України вона за рішенням суду може одержати право на спадкування за умови, якщо вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
У зв'язку з цим позивачка звернулась з позовом до суду, просила визнати спадкоємцями однієї черги її та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5; зобов'язати Черкаську районну державну нотаріальну контору розподілити спадкове майно між нею та відповідачами по справі в рівних частках.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 підтримали вимоги позовної заяви, просили позов задовольнити. Для встановлення безпорадного стану померлого ОСОБА_6 просили провести посмертну судово-психіатричну експертизу.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 позовні вимоги не визнали, подавши письмове заперечення, просили в задоволення позову відмовити повністю, зазначивши що позовні вимоги є необґрунтованими, не підтвердженими доказами, доводи позивачки не відповідають дійсності. Вказали, що позивачка не вела господарство померлого, не здійснювала за ним догляд, не приймала участь у його лікуванні, а все це здійснювала ОСОБА_7 (мати відповідачів) та відповідачі. ОСОБА_7 згідно виданого їй доручення отримувала пенсію ОСОБА_6, купувала йому продукти харчування та інші товари.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що згідно рішення Черкаського районного суду від 24.03.2011р. було визнано недійсний заповіт від 29.02.2008р., реєстраційний №115, виданий ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 Відповідно до акту посмертної судово-психіатричної експертизи №321 від 30.06.2010р. ОСОБА_6 через відмічені в нього прояви вродженого недоумства, помірної розумової відсталості, ускладненої сенсоневральною глухотою, з розладами адаптації не міг самостійно усвідомлювати свої дії і керувати ними. У зв'язку з цим, ОСОБА_6 не міг самостійно проживати, вести домашнє господарство та постійно потребував стороннього догляду.
Згідно акту №682 амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи від 25.10.2012р., що була призначена судом, встановлено, що у ОСОБА_6 з дитинства відмічалися прояви вродженого недоумства, помірної розумової відсталості, ускладненої сенсоневральною глухотою з розладами адаптації, через що він знаходився у безпорадному стані і потребував сторонньої допомоги.
Згідно ч.2 ст.1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Відповідно до ч.1 ст.1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Судом встановлено, що померлий ОСОБА_6 був рідним дядьком відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Батько відповідачів ОСОБА_8 був рідним братом померлого ОСОБА_6 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто він мав би право на спадок за законом у другу чергу, однак на час відкриття спадщини він помер, тому за правом спадкової трансмісії відповідно до ст.1276 ЦК України відповідачі мають право на спадкування тієї частини спадщини, яка б належала їх померлому батькові.
Згідно даних Черкаської районної державної нотаріальної контори від 06.07.2012р., встановлено, що після смерті ОСОБА_6 із заявами про прийняття спадщини звернулися: 22.11.2008р. ОСОБА_1; 03.12.2008р. ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
Судом встановлено, що за час життя ОСОБА_6 та позивачка ОСОБА_1, як його тітка, постійно підтримували стосунки, остання вела господарство померлого, прала за ним, варила йому їжу, приймала участь у його лікуванні, надавала йому матеріальну допомогу, а після його смерті провела його поховання та поминальні обіди. Даний факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, поясненнями свідків та поясненнями позивачки і її представника.
Згідно довідки Руськополянської сільської ради Черкаського району від 23.07.2012р. №735 встановлено, що ОСОБА_1 дійсно проживала разом із своїм племінником ОСОБА_6 без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та вела з ним спільне господарство.
Згідно пояснень свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які були допитані в судовому засіданні, встановлено, що вказані особи є сусідами-односельчанами ОСОБА_1 Свідки вказали, що позивачка ОСОБА_1 приблизно протягом трьох останніх років до моменту смерті ОСОБА_6 доглядала за останнім, варила йому їжу, прала за ним, разом вони рубали дрова, возила його в лікарню, а після його смерті ОСОБА_1 робила поминальні обіди.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_14 пояснили, що за ОСОБА_6 доглядала не позивачка, а ОСОБА_7, забирала в ОСОБА_6 одяг, щоб випрати в себе вдома, возила його до психіатричної лікарні на обстеження, готувала йому їжу, полола город. Відповідачі різали йому дрова, готували їжу, постійно навідували ОСОБА_6 Свідки не бачили, щоб позивачка доглядала ОСОБА_6
Суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_14, оскільки ОСОБА_7 є матір'ю відповідачів по справі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а ОСОБА_14 є рідною тіткою відповідачів, тобто перебувають в родинних стосунках з відповідачами, а дані ними покази йдуть всупереч встановленим судом обставинам справи та спростовуються іншими доказами по справі.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання позивачки та відповідачів спадкоємцями однієї черги після смерті ОСОБА_6 знайшли своє підтвердження при розгляді справи, є обґрунтованими і доведеними, тому підлягають до задоволення.
Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 зобов'язати Черкаську районну державну нотаріальну контору розподілити спадкове майно між нею та відповідачами по справі в рівних частках не підлягають до задоволення, оскільки виконання рішення суду є безумовним, а розподіл спадкового майна нотаріусом проводиться у встановленому законом порядку на підставі поданого заявниками пакету документів: нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, прийняття спадкоємцями спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, наявність правовстановлюючих документів на спадкове майно, перевіряє дані про заборону або арешт щодо спадкового майна, тощо. У разі дотримання вказаних вимог та наявності відповідних документів нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину. Суд вважає, що лише у разі безпідставної відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, у позивача виникне право оскаржити неправомірні дії нотаріуса до суду та зобов'язати нотаріуса вчинити певні дії. Тому в задоволенні цієї частини позовних вимог суд вважає необхідним відмовити.
На підставі викладеного, позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст.1259, 1278 Цивільного кодексу України, ст.ст.213-215 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 спадкоємцями однієї черги після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2
В решті позовних вимог, а саме щодо зобов'язання Черкаської районної державної нотаріальної контори вчинити певні дії -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по справі, що складають 107,30грн. судового збору, по 35,77грн. з кожного.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.
Суддя: О. М. Суходольський