Справа № 2/2218/3108/2012
Копія
11 жовтня 2012 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі :головуючого -судді Баса О.Г.,
суддів : Карпусь С.А., Гринчука Р.С.
при секретарі Щербань А.В.
з участю сторін, їх представників
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22ц/2290/2291/12 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 03 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Полі Буд Плюс»про стягнення заробітної плати та вихідної допомоги при звільненні, зобов'язання повернути трудову книжку.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників розгляду, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
В лютому 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного підприємства «Полі Буд Плюс» про стягнення заробітної плати та вихідної допомоги при звільненні, зобов'язання повернути трудову книжку. В обґрунтування своїх вимог зазначала, що на підставі строкового трудового договору від 01 жовтня 2011 року була прийнята на роботу в ПП «Полі Буд Плюс»на посаду старшого менеджера з продажу. В порушення вимог ст. 115 КЗпП України підприємство нерегулярно виплачувало їй заробітну плату, що згідно ст. 39 КЗпП України є підставою для дострокового розірвання трудового договору. Заяву з вимогою про звільнення з цих підстав 03 лютого 2012 року вона надіслала поштовим відправленням підприємству, яке отримало її 10 лютого 2012 року. Посилаючись на те, що днем звільнення з роботи є наступний після дати отримання даної заяви робочий день, тобто 13 лютого 2012 року, просила звільнити її з займаної посади на підставі ст. 39 КЗпП України з 13 лютого 2012 року, зобов'язати відповідача видати наказ про звільнення, внести запис до трудової книжки та видати її, а також стягнути на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за весь час її роботи на підприємстві і вихідну допомогу у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. Після неодноразових збільшень позовних вимог вона остаточно просила зобов'язати відповідача звільнити її з займаної посади за ст. 39 КЗпП України, видати їй трудову книжку, внісши у неї відповідний запис про звільнення, видати їй наказ про звільнення та стягнути з відповідача на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 5064,31 грн. і вихідну допомогу в розмірі 3689, 76 грн.. Також визнати незаконним її звільнення за п.4 ст. 40 КЗПП України та скасувати відповідний наказ про її звільнення.
Головуючий у першій інстанції -Дручкова С.П. Справа №22ц/2290/2291/12
Доповідач -Карпусь С.А. Категорія № 51
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 03 серпня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з приватного підприємства «Полі Буд Плюс»на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату в розмірі 1470 грн. 02 коп. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Рішення в частині стягнення заробітної плати у розмірі 1000 грн. допущено до негайного виконання. Вирішено питання про судові витрати.
Ухвалою цього ж суду від 22 серпня 2012 року в рішенні Хмельницького міськрайонного суду від 03 серпня 2012 року виправлено арифметичну помилку та стягнуто з приватного підприємства «Полі Буд Плюс»на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату в розмірі 1924, 07 грн..
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, просить його змінити та стягнути на її користь невиплачену заробітну плату в розмірі 2993, 76 грн., вихідну допомогу при звільненні в розмірі 3689 грн. 76 коп. в решті рішення суду залишити без змін. Посилається на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що її було звільнено з підприємства за ст. 39 КЗпП України, тому згідно ст. 44 цього ж Кодексу підлягає виплаті вихідна допомога у розмірі передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку, тобто 3689, 76 грн., однак суд не застосував дану норму закону та не обґрунтував відмову у виплаті такої. Крім того, судом невірно визначено розмір заборгованої заробітної плати, яка підлягає стягненню з ПП «Полі Буд Плюс». Згідно документів про виплату заробітної плати наданих підприємством до суду та які суд узяв до уваги при визначенні розміру заборгованості, їй виплачено 1720 грн. заробітної плати, проте дані документи не є належними доказами у справі. Вона визнала, що із суми заробітної плати, яка підлягала виплаті за весь час роботи на підприємстві, а саме 5714, 31 грн. їй було виплачено 650 грн. та отримано будівельних матеріалів в рахунок заробітної плати на суму 2070,24 грн..
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду в оскаржуваній частині - скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
У зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права оспорюване рішення підлягає скасуванню.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що приватне підприємство не виплатило позивачці за час її роботи 1720 грн. заробітної плати, яка підлягає стягненню, в іншій частині вимоги задоволенню не підлягають.
Однак з такими висновками суду повністю не можна погодитись.
У відповідності з ч.1 ст 115 КЗПП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми,
належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 01 жовтня 2011 року перебувала у трудових відносинах з приватним підприємством „Полі Буд Плюс" . 13 лютого 2012 року була звільнена з займаної посади старшого менеджера з продажу згідно поданої заяви за ст. 39 КЗпП України. За період роботи власник нерегулярно виплачував позивачці заробітну плату, із нарахованих їй 5714 грн. заробітної плати, виплатив авансами 650 грн. та в рахунок заробітної плати на суму 2070 грн. 24 коп. видав будівельних матеріалів. В день звільнення відповідач не виплатив їй нараховану заробітну плату в розмірі 2993 грн. 76 коп..
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, в тому числі наказом № 31-к від 01 жовтня 2011 року, заявою від 03 лютого 2012 року, копіює наказу від 13 лютого 2012 року № 41-к , розрахунково-платіжними відомостями про виплату заробітної плати за жовтень 2011 року - лютий 2012 року, довідкою про розмір заборгованості від 28 березня 2012 року вих. № 4/03.
В судовому засіданні позивачка підтвердила, що працюючи у відповідача отримала 650 грн. авансу, будівельних матеріалів в рахунок заробітної плати на суму 2070 грн. 24 коп., інших сум авансу не отримувала.
Заперечуючи проти позову представник відповідача зазначав, що під час роботи позивачка отримала авансами заробітну плату в розмірі 1720 грн.. Проте належних та допустимих доказів, якими мають бути відомості про отримання заробітної плати та авансу, не надав. У зв'язку з чим не можна визнати такими доказами письмові записи на а.с. 31 та вказівки директора підприємства про видачу авансу від 18.11.2011 року, 12.12.11 року, 29.12.2011 року, 06.02.2012 року (а.с. 33, 35), на яких відсутній підпис позивачки про отримання зазначених у них сум.
Згідно ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Встановлено, що в лютому 2012 року позивачка звернулась до власника з заявою про звільнення з займаної посади у зв'язку з недотриманням роботодавцем законодавства про оплату праці. Наказом директора підприємства за № 41-к від 13 лютого 2012 року вона звільнена з займаної посади з 13 лютого 2012 року згідно поданої заяви за ст. 39 КЗпП України, її середньомісячний заробіток складає 1229 грн. 92 коп., а за три місяці становитиме 3689 грн. 76 коп.
Ці обставини підтверджуються матеріалами справи, в тому числі заявою позивачки від 03 лютого 2012 року та змістом зазначеного наказу від 13 лютого 2012 року, довідкою про нараховану та не виплачену заробітну плату. Крім того, в засіданні апеляційного суду представник приватного підприємства підтвердив, що позивачка була звільнена з займаної посади з підстав, зазначених в її заяві про звільнення від 03 лютого 2012 року.
Вирішуючи даний спір, суд зазначені обставини та вимоги наведеного закону до уваги не прийняв і ухвалив рішення при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи та неправильному застосуванні норми матеріального права.
Ухвалюючи нове рішення в оскаржуваній частині та враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про доведеність обставин про те, що власник не виплатив позивачці в день звільнення 2993 грн. 76 коп. заборгованої заробітної плати та 3689 грн. 76 коп. вихідної допомоги, які підлягають стягненню з приватного підприємства „Полі Буд Плюс" на користь позивачки, без утримання з цих сум податків та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржувалось і підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 03 серпня 2012 року в частині розміру стягнутої невиплаченої заробітної плати та відмови у виплаті вихідної допомоги скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з приватного підприємства „Полі Буд Плюс" на користь ОСОБА_1 2993 грн. 76 коп. заробітної плати та 3689 грн. 76 коп. вихідної допомоги, врахувавши, що суму обов'язкових платежів та податків утримано.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду С.А.Карпусь