Справа № 2106/1194/2012
12 грудня 2012 року Високопільський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Дамчука О.О.
при секретареві Крат С.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Високопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ВДВС Високопільського РУЮ Херсонській області про стягнення (пені) за прострочення сплати аліментів.
До суду звернулася позивач з надалі уточненим позовом посилаючись на те, що рішенням Високопільського районного суду від 29 грудня 2005 року по справі № 2-14 з відповідача стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в розмірі 200,00 грн. по день досягнення повноліття. За період з серпня 2011 року по червень 2012 року утворилась заборгованість по виплаті аліментів. Станом на 01 червня 2012 року заборгованість по аліментах становить 2 000,00 грн., неустойки за прострочення сплати аліментів та суми боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 01 серпня 2011 року по 01 жовтня 2012 року становить 6 106, 00 грн. Просила стягнути з ОСОБА_2 пеню з простроченої суми аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 6 106,00 грн.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, додатково пояснивши, що після звільнення з органів ДАЇ в липні 2011 року відповідач перестав сплачували аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, 2002 року народження. На той час сторони проживали разом, але відповідач знаючи, що повинен сплачувати аліменти згідно рішення суду, з серпня 2011 року по червень 2012 року жодної копійки аліментів не сплатив, хоча закон вказує, що незалежно від того чи проживають батьки разом чи знаходяться у шлюбі, відповідач повинен сплачувати аліменти. За період роботи в органах ДАЇ відповідач сплачував аліменти вчасно, а після звільнення перестав платити. Також позивач пояснила, що заборгованість по аліментам у розмірі 2000,00 грн. отримала 31.10.2012 року через пошту. Таким чином просила стягнути з ОСОБА_2 неустойку (пеню) з простроченої суми аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 6 106,00 грн. також вказала, що змінила прізвище ОСОБА_3 на до шлюбне ОСОБА_4, просила врахувати в рішенні суду.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що після звільнення з органів ДАЇ в липні 2011 року та по 01 червня 2012 року не має постійного місця роботи та проживав разом з позивачем однією сім'єю та повністю утримував сім'ю, забезпечував продуктами харчування та грошима у достатньому розмірі, оскільки працював на господарстві у батьків, які допомагали йому грошима, таким чином повністю утримував родину у тому числі і неповнолітню доньку ОСОБА_3, 2002 року народження. За час спільного проживання ОСОБА_1 претензій до відповідача з приводу аліментів не мала, також органи ВДВС не повідомляли про заборгованість. Крім цього в 2008 році відповідач перевівся на роботу до управління ДАЇ в Херсонській області та одразу з'ясував, що з його заробітної плати не проводяться утримання сум аліментів, оскільки ВДВС Суворовського РУЮ загубило виконавчий лист, відповідач звернувся до бухгалтерії із рапортом, в якому просив утримувати з його зарплатні аліменти. З тих пір до серпня місяця 2011 року (час звільнення) відрахування аліментів проводилось за його рапортом, у зв?яку з чим не мав наміру ухилятися від свого обов'язку щодо утримання своєї дитини. Таким чином з серпня 2011 року по червень 2012 року відповідач вказав, що повністю утримував сім?ю, у зв'язку з чим просив позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені по виплаті аліментів - залишити без задоволення.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що вини відповідача з невиплати аліментів не має, у зв'язку з чим просив позов залишити без задоволення.
Представник третьої особи ВДВС Високопільського РУЮ у судовому засіданні пояснила, що 14.09.2012 року з Суворовського відділу ДВС надійшов виконавчий лист до Високопільського ВДВС, відразу було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано копії сторонам. Відповідач з'явився до виконавчої служби, особисто представник ВДВС у своєму кабінеті пояснила відповідачу, що у нього є заборгованість по сплаті аліментів, але відповідач пояснив, що сплачувати заборгованість по аліментам не буде, оскільки він з колишньою дружиною проживав разом. У виконавчому листу було вказано, що заборгованість по аліментам станом на 01.09.2012 року становить 2600,00 грн., також була надано довідка розрахунок. Потім боржник з'явився до виконавчої служби надав квитанції про часткову сплату аліментів і 29.10.2012 року сплатив повністю заборгованість по аліментам.
Вислухавши сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно свідоцтва про народження від 09.07.2002 року НОМЕР_1, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Згідно рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 29.12.2005 року та виконавчого листа, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 по 200 грн. щомісячно до повноліття дитини.
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.09.2012 року, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-14 виданого 29.12.2005 року Високопільським районним судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини у розмірі 200 грн.
Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.08.2012 року, виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-14 виданого 29.12.2005 року Високопільським районним судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліменти - закінчити, оскільки боржник звільнився та проживає в с. Зарічне Високопільського району.
Згідно довідки-розрахунок відділу ВДВС Суворовського РУЮ, заборгованість по аліментам станом з серпня 2011 року по серпень 2012 року складає 2600,00 грн. (а.с. 34, 37).
Згідно копій квитанцій (а.с. 8) ОСОБА_5 сплачував аліменти ОСОБА_1 у липні, серпні, вересні, жовтні 2012 року по 200,00 грн., 29.10.2012 року (а.с.36) сплатив заборгованість у розмірі 2028,20 грн.
Згідно довідок-розрахунок Високопільського ВДВС, заборгованість по аліментам ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 станом з 01.08.2011 року по 01.07.2012 року складала 2200,00 грн.; станом з 01.08.2011 року по 23.10.2012 року складала 2400,00 грн. (а.с. 24-25)
Згідно свідоцтва про зміну імені від 28.11.2012 року серія НОМЕР_2, ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_4.
Судом встановлено, що позивачка перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у них народилась донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яку було зареєстровано на прізвище відповідача «ОСОБА_3». Рішенням Високопільського районного суду Херсонської області від 29.12.2005 року з ОСОБА_5 було стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 200,00 грн. Згідно довідки відділу ДВС Суворовського та Високопільського районного управління юстиції від 28.08.2012 року та 19.11.2012 року відповідач припинив сплачувати аліменти за виконавчим листом № 2-14/05 з серпня 20011 року по жовтень 2012 року, проплати були у липні-вересні 2012 року, повністю заборгованість відповідач погасив 29.10.2012 року.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
З досліджених в судовому засіданні документів слідує, що батьком дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2.
Згідно із ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Право визначення підстав і предмета позову належить позивачеві (ст. ст. 3, 10, 31 ЦПК України).
За положеннями ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів
У п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Таким чином, під час розгляду справи суд повинен установити обставини, з якими закон пов'язує звільнення від відповідальності платника аліментів за їх прострочення або зменшення розміру неустойки.
Як встановлено у судовому засіданні і не заперечується сторонами згідно виконавчого листа 2-14, з 2006 року по липень 2011 року з місця роботи відповідача відраховувалися аліменти на утримання дитини. Крім цього як зазначив відповідач у судовому засіданні з 2008 року відповідач перевівся на роботу до управління ДАЇ в Херсонській області та одразу з'ясував, що з його заробітної плати не проводяться утримання сум аліментів, оскільки ВДВС Суворовського РУЮ загубило виконавчий лист, відповідач звернувся до бухгалтерії із рапортом, в якому просив утримувати з його зарплатні аліменти, таким чином даний факт підтверджує те, що відповідач знав, що повинен сплачувати аліменти на користь позивача на утримання доньки, але після звільнення з серпня 2011 року перестав сплачувати аліменти посилаючись на те, що проживав разом з позивачем та повністю забезпечував матеріально сім?ю у тому числі і грошима, але жодних доказів у судовому засіданні відповідно до ст. 60 ЦПК Країни, щодо сплати аліментів у період з 08.2011 року по 10.2012 року та утримання сім'ї не надав, лише часткові проплати у липні-вересні 2012 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ст. 196 СК України, з відповідача необхідно стягнути неустойку (пеню) з простроченої суми аліментів, що утворилася через несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.08.2011 року до 29.10.2012 року. Згідно ст. 196 СК України відповідальність за прострочення сплати аліментів настає з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти. Так як батьком дитини є ОСОБА_2, то він і зобов'язаний утримувати дитину.
Згідно ст.ст. 1,10 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.129 Конституції України одним із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість зі сплати аліментів мала місце у серпні-грудні 2011 року та січні-червні, (повна невиплата аліментів), та у липні-вересні 2012 року (виплата аліментів у повному розмірі), повне погашення заборгованості відбулося 29.10.2012 року, отже, відповідно до вимог ст. 196 СК України з відповідача необхідно стягнути неустойку (пеню) з простроченої суми аліментів, що утворилася через несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Слід врахувати також, що відповідно до роз'яснень Верховного Суду України від 25.11.2009 року № 6.3-2009 пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Неустойка (пеня) нараховується у розмірі одного відсотка від суми несплати аліментів за кожен день прострочення.
Так, неустойка (пеня) за несплату аліментів за вересень 2011 року становить 200,00 грн.*1%* 333 днів прострочення = 666,00 грн.; неустойка (пеня) за несплату аліментів за жовтень 2011 року складає 200,00 грн.* 1%* 303 дні = 606,00 грн.; за листопад 2011 року - 200,00 грн.* 1%* 272 дні = 544 грн.; за грудень 2011 - 200,00 грн.* 1%* 242 дні = 484,00 грн.; за січень 2012 року - 200,00 грн.* 1%* 211 дні = 422 грн.; за лютий 2012 року - 200,00 грн.* 1%* 180 дні = 360,00 грн.; за березень 2012 - 200,00 грн.* 1%* 151 день = 320 грн.; за квітень 2012 року - 200,00 грн.* 1%* 120 днів = 240,00 грн.; за травень 2012 року - 200,00 грн.* 1%* 90 днів = 180 грн.; за червень 2012 року - 200,00 грн.* 1%* 59 днів = 360,00 грн.; за жовтень 2012 року -200,00 *1%* 29 днів = 58,00 грн.; - за неповну сплату аліментів, а всього сума неустойки (пені) складає 3980,00 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн., які необхідно стягнути з відповідача.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 щодо стягнення неустойки (пені) з простроченої суми аліментів за 2011-2012 роки знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні.
Дані висновки суду підтверджуються дослідженими в судовому засіданні копіями документів доданих до позовної заяви та в процесі розгляду справи.
Таким чином, суд проходить до висновку, що вимоги позивача до відповідача пред'явлені на законних підставах і вони підлягають частковому задоволенню. Так, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 неустойку (пеню) з простроченої суми аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.09.2008 до 29.10.2012 року до повного погашення заборгованості, не враховуючі місяці сплати аліментів липні-вересні 2012 року. Підстав для звільнення ОСОБА_2 від сплати заборгованості по аліментам згідно приписів ст. 197 СК України в судовому засіданні не встановлено.
Що стосується індексації аліментних коштів, визначених судом у твердій грошовій сумі, з урахуванням трьох відсотків річних, що передбачено ст. 184 СК України, суд не вбачає підстав для здійснення такої індексації з урахуванням трьох відсотків річних, оскільки дана вимога позивачем не заявлялася.
Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності суд дійшов до висновку, що позов є доведеним та обґрунтованим, базується на чинному законодавстві, підлягає частковому задоволенню.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 180, 196 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 226, 294 ЦПК України, суд, -
Позовом ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Зарічне Високопільського району Херсонської області на користь ОСОБА_4 неустойку (пеню) з простроченої суми аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 3 980,00 грн.
В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь Державної судової адміністрації України у сумі 214,60 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Високопільський районний суд Херсонської області в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя О.О. Дамчук