Справа № 1815/4141/2012
Номер провадження 2/1815/1195/2012
20 грудня 2012 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області
в складі : головуючої судді КОНДРАТЕНКО Л.П.
при секретарі БЕЗРУЧКО О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області про виключення майна з акту опису і визнання права власності на 1/2 частину майна без реального виділення
Позивач звернулась до суду з позовом про виключення майна з акту опису і визнання права власності на 1/2 частину майна без реального виділення. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням господарського суду Сумської області від 22 липня 2010 року за позовом ФОП ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про зобов'язання передати шиномонтажне обладнання і стягнення на користь позивача штрафу в сумі 76950 грн. та судових витрат позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Державним виконавцем 05.04.2011 року на виконання рішення господарського суду було накладено арешт на майно, про що було складено відповідний акт. Наклавши арешт на вказане майно було порушено її право на долю в описаному майні, як співвласника, оскільки вона є дружиною ОСОБА_3 і зазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя. Тому прохає постановити ухвалу, якою заборонити відчуження майна, розташованого по АДРЕСА_1, виключити із акту опису й арешту майна, складеного державним виконавцем 05.04.2011 року, об'єкти нерухомості, розташовані за вищевказаною адресою: молочний блок літ. «В1», бригадний будинок літ. «А1», корівник літ «В2, в2», приміщення бойні літ. «Д», телятник літ. «Б, б», силосховище літ. «л», визнати за нею право власності на 1/2 частину зазначеного майна та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали і просили його задоволити.
Позивач до суду не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у ї відсутності, позов підтримала.
Відповідач та його представник позов не визнали, суду пояснили, що рішенням господарського суду Сумської області від 22 липня 2010 року у справі №8/39-10 було зобов'язано ФОП ОСОБА_3 передати ОСОБА_2 шиномонтажне обладнання і стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 штраф в сумі 76950 грн. та судові витрати. Ухвалою господарського суду Сумської області від 08 грудня 2010 року було змінено спосіб виконання зазначеного вище рішення і звернуто стягнення в сумі 76950 грн. штрафу, 972 грн. держмита та 236 грн. витрат з ІТЗ на нерухоме майно молочний блок літ. «В1», бригадний будинок літ. «А1», корівник літ «В2, в2», приміщення бойні літ. «Д», телятник літ. «Б, б», силосховище літ. «л», що по АДРЕСА_1. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31 січня 2011 року у справі №8/39-10 ухвалу господарського суду Сумської області від 08 грудня 2010 року у справі 8/39-10 залишено без змін. Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20 серпня 2008 року Комунальним підприємством «Роменське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» було зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_3 Статтею 128 ГК України передбачено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи. Відповідно до ст. 58 цього кодексу громадянин підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення. Тому доводи ОСОБА_1, що вона є власником зазначеного майна не відповідають дійсності. Всі ці обставини судовими рішеннями були встановлені ,тому в силу ч.3 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.
Відповідач ОСОБА_3 до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності , у своїх письмових поясненнях зазначив, що під час шлюбу з позивачем за спільні кошти придбали у СФГ «ОСОБА_5.» шість об'єктів нерухомості: молочний блок, бригадний будинок, критий тік (корівник), приміщення бойні з холодильником, силосховище і телятник. Згідно положень Сімейного кодексу України зазначене майно слід вважати таким, що належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності . Тому у розумінні ч.1 ст. 73 вказаного кодексу на таке майно не може бути звернуто стягнення. Рішенням Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі за конституційним зверненням ПП «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст. 61 СК України було визначено, що положення ч.1 ст. 61 СК України треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таким чином наявність у нього статусу фізичної особи - підприємця жодним чином не впливає на правовий режим майна, яке придбане під час перебування у шлюбі та за спільні кошти подружжя (а.с.90).
Представник третьої особи ВДВС Роменського міськрайонного управління юстиції позов не визнав, суду пояснив, що на виконання рішення господарського суду Сумської області від 22 липня 2010 року по справі №8/39-10, 9 серпня 2010 року господарським судом Сумської області видано наказ №8/39-10 про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 76950 грн. 00 коп. штрафу, 972 грн. 00 коп. держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою державного виконавця ВДВС Роменського міськрайонного управління юстиції від 21 серпня 2010 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Сумської області №8/39-10 від 09 серпня 2010 року та надано боржнику строк для добровільного виконання - до 27 серпня 2010 року. В установлений строк боржник рішення не виконав. Під час примусового виконання зазначеного наказу у боржника не були виявлені грошові кошти і майно, на яке можна звернути стягнення. Ухвалою господарського суду Сумської області від 8 грудня 2010 року у справі №8/39-10 подання державного виконавця про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Сумської області від 22.07.2010р. по справі №8/39-10 задоволено і змінено спосіб виконання рішення від 22.07.2010 року по справі № 8/39-10, а саме звернуто стягнення в сумі 76 950 грн. 00 коп. штрафу, 972 грн. 00 коп. держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на нерухоме майно: молочний блок за літ. «В1», бригадний будинок за літ. «А1», корівник за літ «В, В2, в, в2», приміщення бойні за літ. «Д», телятник за літ. «Б, б», силососховище за літ. «л», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31 січня 2011 року у справі №8/39-10 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Сумської області від 8 грудня 2010 року у справі №8/39-10 залишено без змін. Державним виконавцем ВДВС Роменському МРУЮ Воронцовим А.В. було описано та накладено арешт виключно на нерухоме майно, на яке було звернуто стягнення ухвалою господарського суду Сумської області від 8 грудня 2010 року у справі №8/39-10 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31 січня 2011 року у справі №8/39-10. Тому позовна заява є незаконною і необгрунтованою.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом справи встановлено, що рішенням господарського суду Сумської області від 22 липня 2010 року у справі №8/39-10 за позовом ФОП ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 зобов'язано останнього передати позивачу шиномонтажне обладнання, а також стягнуто 76950 грн. штрафу, 972 грн. держмита та 236 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи (а.с. 34-35). Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2010 року справа № 8/39-10 апеляційна скарга ФОП ОСОБА_3 залишена без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 22 липня 2010 року по справі №8/39-10 залишено без змін (а.с.36-38).
Ухвалою господарського суду Сумської області від 08 грудня 2010 року було змінено спосіб виконання зазначеного рішення суду від 22 липня 2010 року і звернуто стягнення в сумі 76950 грн. штрафу, 972 грн. держмита та 236 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи на нерухоме майно: молочний блок за літ. «В1», бригадний будинок за літ «А1», корівник літ «В,В2, в, в2», приміщення бойні за літ «Д», телятник за літ. «Б, б», силосховище за літ. «л», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.39-40). Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31 січня 2011 року справа №8/39-10 (а.с. 41-43) та постановою Вищого господарського суду України від 31 січня 2012 року справа №8/39-10 ухвала господарського суду Сумської області від 08 грудня 2010 року була залишена без змін ( 44-45).
Відповідно до ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.
Статтею 128 Господарського кодексу України передбачено, що громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернуто стягнення.
У пункті 29 Постанови № 11 від 21.12.2007 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено що відповідно до положень ст.ст. 57, 61 СК , ст. 52 ЦК майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший з подружжя має право тільки на частку доходів від цієї діяльності.
15 жовтня 2011 року приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу ОСОБА_7 видано свідоцтво, зареєстроване в реєстрі № 2177, яким посвідчено, що ОСОБА_2 належить на праві власності майно, що складається з молочного блоку за літ «В1», площею 246, 3 кв.м., бригадного будинку за літ «А1», площею 130, 3 кв.м., корівника за літ «В, В2, в, в2», площею 3012, 2 кв.м., приміщення бойні за літ. «Д», площею 61, 4 кв.м., телятника за літ. «Б, б», площею 743, 0 кв.м., силососховища за літ. «л», загальною площею 4193, 2 кв.м., під номером АДРЕСА_1, вартістю 105127 грн., яке раніше належало ОСОБА_3 на підставі рішення господарського суду Сумської області від 04 серпня 2008 року у справі №9/345/-08. Зазначене майно позивач придбав на прилюдних торгах по реалізації нерухомого майна.
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 серпня 2012 року у справі № 1815/669/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_8 про витребування майна з чужого незаконного володіння було зобов'язано ОСОБА_8 передати ОСОБА_2 нерухоме майно, що складається з : молочного блоку за літ «В1», площею 246, 3 кв.м., бригадного будинку за літ «А1», площею 130, 3 кв.м., корівника за літ «В, В2, в, в2», площею 3012, 2 кв.м., приміщення бойні за літ. «Д», площею 61, 4 кв.м., телятника за літ. «Б, б», площею 743, 0 кв.м., силососховища за літ. «л», загальною площею 4193, 2 кв.м., під номером АДРЕСА_1, вартістю 105127 грн.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2012 року зазначене рішення було залишено без змін.
Таким чином судом встановлено, що спірне майно належало фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, що підтверджується судовими рішеннями господарських судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій , які набрали законної сили , тому покладені ОСОБА_1 в обґрунтування позову доводи, що зазначене майно належить їй на праві спільної сумісної власності, суперечать фактичним обставинам справи. Відповідно до ч.3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Саме на указане вище майно і було звернуто стягнення ухвалою господарського суду Сумської області від 08 грудня 2010 року.
Посилання позивача та відповідача ОСОБА_3 на Рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі за конституційним зверненням ПП «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст. 61 СК України є безпідставними, оскільки дане рішення зворотної сили не має і не поширюється на ті правовідносини, які виникли до його прийняття.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню .
У відповідності до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідач ОСОБА_2 просив стягнути витрати, понесені ним , у зв'язку з наданням правової допомоги при підготовці заперечень на позов ОСОБА_1 та участь представника у судовому засіданні відповідно до угоди про надання правової допомоги (а.с.63).
Відповідно до ч.2 ст.84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
На даний час це питання врегульоване Законом України " Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".
Так, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. З 1 жовтня 2012 року мінімальна заробітна плата, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» становила 1118 грн, з 1 грудня - 1134 грн.
Враховуючи викладене з позивача на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути витрати на правову допомогу відповідно до граничних розмірів компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах та кількості затраченого робочого часу представником позивача, згідно журналів судових засідань та довідки фізичної особи-підприємця (а.с.64) про затрачений ним час, в сумі 2500 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 52 ЦК України, ст.ст. 57, 61 СК України, п. 29. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. 1 ЗУ "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", ст. 13 ЗУ "Про державний бюджет України на 2012 рік", ст. 3, 4, 10, 11, 60, ч.3 61, 212, ч. 2 ст. 84, 88 ЦПК України,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області про виключення майна з акту опису і визнання права власності на 1/2 частину майна без реального виділення - відмовити .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом 10-днів з дня його проголошення, а особами які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя підпис…
Копія вірна
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Л. П. Кондратенко