Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області
Справа № 1420/2737/2012
Провадження 1/1420/199/2012
Іменем України
26 грудня 2012 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого -судді Головко Л.І.
при секретарі Гречці С.Є.,
за участю потерпілої ОСОБА_1,
підсудної ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за скаргою приватного обвинувачення ОСОБА_1 за обвинуваченням:
ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у сел. Бояковщина Оршанського району Вітебської області, є громадянкою України, має повну вищу освіту, є незаміжньою, не працює, в силу ст. 89 КК України є раніше не судимою, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 125 КК України, -
ОСОБА_2 01 листопада 2011 року близько 12 год., знаходячись на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, на ґрунті неприязних особистих стосунків, навмисно кинула у ОСОБА_1 каміння, поціливши в руку, внаслідок чого заподіяла їй легкі тілесні ушкодження.
Крім того, 06 серпня 2012 року близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_2, знаходячись на вулиці біля будинку за вказаною вище адресою, на ґрунті неприязних особистих стосунків, нанесла ОСОБА_1 кілька ударів куском шиферу в область рук, голови та живота, в результаті чого заподіяла їй легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 у пред'явленому їй ОСОБА_1 обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 125 КК України, винною себе не визнала та дала показання про те, що потерпілу не била та не вчиняла інших дій, які б могли завдати потерпілій тілесні ушкодження. Вважає, що остання її оговорює на ґрунті особистих неприязних стосунків.
Не дивлячись на це, вина підсудної у заподіянні ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень 01 листопада 2011 року та легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я 06 серпня 2012 року, за викладених вище обставин, підтверджується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні, зокрема показаннями потерпілої, свідків, а також висновком судово-медичної експертизи.
Так, потерпіла у судовому засіданні дала показання про те, що 01 листопада 2011 року приблизно об 11 годині ОСОБА_2 в результаті неприязних стосунків, що виникли між ними з приводу меж земельних ділянок, штовхнула її в стіну будинку, а потім жбурнула каменем, чим спричинила забиття правого ліктя. Крім того, 06 серпня 2012 року приблизно о 15 год. 30 хв. підсудна знову побила її шифером по голові, руках та кілька разів вдарила в живіт. Останньою бійкою заподіяла легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. За таких обставин вимушена звернутися до суду, оскільки не може самостійно забезпечити собі спокійне життя.
Зазначені вище показання потерпілої в частині одержання нею тілесних ушкоджень
об'єктивно підтверджуються висновком судово-медичної експертизи № 100/124-10/141-11/69-12 від 26 жовтня 2012 року (а. с. 33-34), відповідно до якого під час огляду потерпілої ОСОБА_1 02 листопада 2011 року в останньої мали місце тілесні ушкодження у вигляді садна та синців тіла і кінцівок, що могли утворитися у час та за обставин, які повідомлені потерпілою. Відповідно до вказаного висновку судово-медичної експертизи, зазначені вище тілесні ушкодження належать до категорії легких. Під час огляду потерпілої 07 серпня 2012 року в неї мали місце тілесні ушкодження у вигляді синців лобку, садна тіла і кінцівок, забита рана голови та струс головного мозку, що могли утворитися у час та за обставин, які повідомлені потерпілою. Відповідно до вказаного висновку судово-медичної експертизи, зазначені вище тілесні ушкодження належать до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Характер і локалізація вказаних тілесних ушкоджень узгоджуються з механізмом їх утворення, повідомленим потерпілою, що вказує на достовірність її показань.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомила, що 07 серпня 2012 року вона дізналась про те, що ОСОБА_2 побила її подругу ОСОБА_1, відвідувала її у лікарні і остання розповідала їй обставини події. Її показання узгоджуються зі свідченнями ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що був очевидцем сварки між ОСОБА_1 та підсудною, в процесі якої останні наносили удари одна одній. Скільки ударів та в які частини тіла конкретно удари наносились, стверджувати не може.
Зазначені вище докази узгоджуються між собою, підтверджують вину підсудної у заподіянні потерпілій легких тілесних ушкоджень 01 листопада 2011 року та легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я 06 серпня 2012 року, а також спростовують її показання в частині заперечення цих фактів. Суд вважає неправдиві показання підсудної в цій частині способом захисту від пред'явленого їй обвинувачення, не бере їх до уваги та кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України як легке тілесне ушкодження та за ч. 2 ст. 125 КК України -як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При призначенні покарання підсудній суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує, що вона вчинила злочини невеликої тяжкості, її особу, а саме те, що вона є раніше не судимою пенсіонеркою, характеризується посередньо, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Враховуючи викладене, суд вважає призначення ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України покарання у виді штрафу, за ч. 2 ст. 125 КК України - у виді обмеження волі в межах санкції цієї статті -достатнім та таким, що відповідає особі підсудної та тяжкості вчинених нею злочинів. Суд також переконаний, що виправлення підсудної можливе без відбування покарання, але за умови контролю за її поведінкою. Тому для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів, її, на підставі ст. 75 КК України, можливо звільнити від відбуття призначеного покарання з випробуванням.
Згідно ч. 3 ст. 72 КК України, основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю злочинів складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Оскільки підстави для призначення інших видів покарання, зазначених в санкціях ч. 1, ч. 2 ст. 125 КК України, не вбачаються, враховуючи данні про особу підсудної, кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини та мотиви, тяжкість наслідків, суд приходить до висновку, що в даному випадку необхідно застосувати принцип поглинення менш суворого покарання у виді штрафу більш суворим покаранням у виді обмеження волі, а не принцип складання, а тому даний вирок в частині призначення покарання у виді штрафу не потрібно виконувати самостійно.
Обрання до набрання вироком законної сили запобіжного заходу щодо підсудної суд не вважає за необхідне.
Судових витрат у справі немає, цивільний позов не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, -
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст.
125 КК України, та призначити їй покарання:
- за ч. 1 ст. 125 КК України -у виді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десяти) гривень;
- за ч. 2 ст. 125 КК України -у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2, за сукупністю злочинів, покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України, засуджену ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання звільнити, якщо вона протягом одного року від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на неї судом обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України, покласти на засуджену ОСОБА_2 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий: