Справа № 2/0109/399/2012
2-4067/2011p
07.11.2012 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого - судді Білоусова М.М., при секретарі - Рефатовій Г.Р., за участю представника позивача адвоката ОСОБА_1, представника відповідачів адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,-
ОСОБА_3 звернувся із зазначеним позовом до суду до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_6, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2, проте його батько за життя заповіту не залишив, у зв'язку з чим виникли певні складнощі щодо оформлення права спадщини на квартиру АДРЕСА_2, оскільки спірна квартира була придбана за договором пайової участі, право власності на яку було оформлено на відповідача ОСОБА_4 вже після смерті батька. Просить встановити факт входження до складу спадкового майна спадкодавця ОСОБА_6 та визнати за ним право власності в порядку спадкування на ј частку квартири АДРЕСА_2 шляхом виділення йому одного ізольованого приміщення, а також виділити йому у власність 1/6 частку у квартирі АДРЕСА_1 у вигляді одній ізольованої кімнати, залишивши усі підсобні приміщення у загальному користуванні всіх співвласників.
Представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з мотивів викладених у позові.
Представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за довіреністю ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та зазначила, що ще за життя померлий ОСОБА_6 передав свої права на квартиру по вул. Луговій відповідачу ОСОБА_4, проте будь-яких документів, які б підтвердили дану обставину надати не може, оскільки вони не збереглися. Щодо інших вимог просить у позові відмовити, оскільки відповідно до висновку експерта поділ квартири, на яку претендує позивач, неможливий.
Вислухавши учасників процесу і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 25 березня 1978 року Гресовською селищним радою м. Сімферополя, актовий запис № 12, ОСОБА_6 25 березня 1978 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_4. Після реєстрації шлюбу дружині привласнене прізвище ОСОБА_4.
На момент реєстрації шлюбу у ОСОБА_6 мався син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого Представництвом Президента України в АРК 29 липня 2002 року ОСОБА_6 був власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1.
Крім того, відповідно до договору пайової участі у будівництві житла від 12 травня 2004 року № 7/23-04, укладеного між Центральним спеціалізованим будівельним управлінням Міністерства оборони України та ТОВ «Лугове», ТОВ «Лугове» розпочато будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2, яке, згідно з актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 22 лютого 2008 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 29 лютого 2008 року № 436 «Про затвердження акту державної приймальної комісії замовника Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України», закінчено 22 лютого 2008 року.
Відповідно до акту прийому передачі від 26 лютого 2008 року ТОВ «Лугове» передало у власність фізичній особі-комітенту ОСОБА_4 3-х кімнатну квартиру № 8, загальною площею 110,8 кв.м. житловою площею 74,1 кв.м., по АДРЕСА_2.
Згідно ст.60 СК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Оскільки кв. АДРЕСА_2 придбана ОСОБА_4 під час шлюбу з ОСОБА_6, то дану квартиру слід визнати їх спільною сумісною власністю.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть виданим 6 липня 2009 року Центральним ВРАЦС Сімферопольського міського управління юстиції в АРК, актовий запис № 2634.
Після його смерті залишилося спадкове майно, в тому числі і 1/2 частка квартири АДРЕСА_2, спадкоємцями якої, у відповідності зі ст.1261 ЦК України є позивач і відповідачка по 1/4 частки кожен.
У відповідності зі ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 11 ЦПК України передбачає розгляд цивільної справи судом не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На неодноразові прохання суду надати доказі, які б свідчили що померлий ОСОБА_6 ще при житті передав свої права на квартиру по вул. Луговій відповідачу ОСОБА_4, такі документи надані не були.
За таких обставин, провівши аналіз доказів, які були надані сторонами, суд вважає за необхідне визнати за позивачем ОСОБА_3 право власності на 1/4 частку вище вказаної квартири, вартість якої, згідно висновку судово-технічної експертизи № 12 від 09 липня 2012 року, становить 303558 гр.
Що стосується вимог позивача про розділ спадкових квартир: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, шляхом виділу йому ізольованих кімнат, то вони задоволенню не підлягають, оскільки, відповідно до вище зазначеного експертного висновку такий виділ відповідно до часток, що належать сторонам по справі, не можливий.
Не підлягає задоволенню і вимоги позивача про встановлення факту входження до складу спадкового майна АДРЕСА_2, оскільки в даному випадку ця вимога не є юридичним фактом, виходячи з положень ст.. 60 СК України.
Також не підлягає задоволенню вимога позивача про виділ йому у власність 1/6 частки у квартирі АДРЕСА_1, оскільки відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованому в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.08.2010 року за № 1-1585, ОСОБА_3 є спадкоємцем зазначеної частки, право власності на яку набувається після державної реєстрації, а отже ця вимога є зайвою.
Згідно зі ст.88 ЦПК суд вирішує питання щодо стягнення судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог суд вважає необхідним розподілити судові витрати щодо сплати позивачем судового збору (51 грн.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення (120 грн.), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з позивача підлягає стягненню недоплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1972,72 грн. за вимогу матеріального характеру та судовий збір у розмірі 107,30 грн. за вимогу нематеріального характеру, з відповідачів підлягає стягненню судовий збір по 505, 93 грн. з кожного.
На підставі ст..ст. 1216-1218, 1258, 1278 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на ? частку у квартирі АДРЕСА_2.
Стягнути з ОСОБА_3 до спеціального фонду Державного бюджету України у Київському районі м. Сімферополя судовий збір у розмірі 1972, 72 грн. та судовий збір за вимогу нематеріального характеру - 107,30 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до спеціального фонду Державного бюджету України у Київському районі м. Сімферополя судовий збір по 505, 93 грн. з кожного.
В задоволені іншої частини позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя