Справа: № 2а-12903/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"19" грудня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Безименної Н.В., Лічевецького І.О.,
при секретарі: Блажієвській А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2012 року по справі за їх позовом до Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування податкової вимоги та рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ОДПС -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС про визнання протиправними дій щодо винесення податкової вимоги від 28 серпня 2012 року № 41 та рішення про опис майна у податкову заставу від 30 серпня 2012 року № 8121/10/19-048; визнання протиправною та скасування даної податкової вимоги та рішення; зобов'язання утриматись від вчинення дій, направлених на погашення суми податкового боргу, що визначена в податковій вимозі від 28 серпня 2012 року № 41.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 26.07.2012 року позивачем було подано податкову декларацію по податку на прибуток за II півріччя 2012 року, згідно з якою визначено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 20860995грн.
17.08.2012 року ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»було подано уточнюючу податкову декларацію по податку на прибуток (згідно з п. 50.1 ПК уточнююча податкова декларація подається у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації).
В свою чергу, податковим органом зазначено, що податкова декларація не містила заповнених полів щодо виправлення помилок (р. 23-32 не заповнені). Відповідно сума податкового зобов'язання, визначена в декларації від 26.07.2012 платником податків не була відкоригована.
Крім того, 17.08.2012 року позивачем було подано повторну уточнюючу податкову декларацію по податку на прибуток, в якій внаслідок допущеної помилки податкове зобов'язання, визначене у декларації від 26.07.2012 року не було відкориговане.
Таким чином, за результатами звітного податкового періоду позивачем визначено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 20860995грн.
ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»20.08.2012 року подано повторну уточнюючу податкову декларацію по податку на прибуток , яка була заповнена платником податків з порушенням вимог п. 48.3, 48.4 ст. 48 ПК України (невірно зазначено найменування органу державної податкової служби, до якого подається декларація).
Відповідно до и.49.11. ст. 49 ПКУ у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний
надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Згідно з и. 48.7.Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
На виконання п. 49.11. ст. 49, з урахування п. 48.7 ПК України Центральний офіс по роботі з ВПП ДПС повідомили платника податків про те, що уточненій податковій декларації по податку на прибуток № 9050418031 буде надано статус «до відома».
Апеляційна інстанція одразу зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем зазначеного вище повідомлення, а тому, станом на 19.08.2012 року у зв'язку з непогашенням у встановлені терміни повної суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, самостійно визначеного платником податків у податковій звітності, у платника податків виник податковий борг по даному платежу у сумі 6 676 233, 06 грн.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, відповідачем на виконання вищезазначених норм закону ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»направлено спірну податкову вимогу від 28.08.2012 року № 41 з зазначенням, що сума податкового борг позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 6676233,06 грн. Вимога отримана товариством 05.09.2012 року, про що свідчить копія конверту з відтиском поштового штемпелю з цією датою.
30.08.2012 року з метою погашення податкового боргу податковим органом прийнято рішення № 8121/10/19-048 про опис майна у податкову заставу згідно п. 88.1 ст. 88 ПК України (з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу).
За таких обставин, колегія суддів приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку про правомірність дій відповідача щодо прийняття податкової вимоги та повідомлення про включення майна у податкову заставу, а також законність даної вимоги і повідомлення.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання утриматись від вчинення дій, направлених на погашення суми податкового боргу, що визначена в податковій вимозі від 28 серпня 2012 року № 41, судова колегія також знаходить її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки таке зобов'язання було б доцільним лише в разі скасування даної податкової вимоги.
Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до наведених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірності своїх дій щодо дотримання порядку та процедури винесення податкової вимоги та повідомлення .
За таких обставин Окружним адміністративним судом м. Києва зроблено правильний висновок щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи»-залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2012 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Безименна Н.В.
Лічевецький І.О.
Повний текст ухвали виготовлено 21.12.2012 року.