ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
25 грудня 2012 р. Справа № 5010/1422/2012-5/83
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З.Цюх, при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001
до відповідача: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" вул. Б.Хмельницького, 59-а, м. Івано-Франківськ, 76007
про стягнення заборгованості в сумі 22649329,03 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Пац В.О.-заст. начальника відділу особливого та окремого проваджень Управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту, довіреність № 14-333 від 16.03.12р., посвідчення № 435
від відповідача: не з'явилися.
Публічне акціонерне товариство "НАК "Нафтогаз України", м.Київ звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", м.Івано-Франківськ заборгованості в сумі 22649329,03 грн., з яких: 17383838,40 грн. - основний борг, 235571,61 грн. - інфляційні, 527281,14 грн. - 3 % річних, 1930573,62 грн. - пеня та 2572064,26 грн. - 7% штрафу.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.11.12 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 11.12.12. Ухвалою суду від 11.12.12 розгляд справи відкладено на 25.12.12.
Представник позивача в засіданні суду позов підтримав. В обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу природного газу №14/2308/11 від 30.09.11.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних документів ухвалою суду від 11.12.12 не подав, направив суду клопотання за вх.№8597/2012-свх від 24.12.12 про відкладення розгляду справи в зв"язку з перебуванням представника на лікарняному. Представник відповідача в судовому засіданні 11.12.12 визнав основний борг в сумі 17383838,40 грн., а в стягненні пені, 3% річних, інфляційних та штрафу просив відмовити (відзив на позов за вх. № 8271/2012 свх від 11.12.12), оскільки несвоєчасність погашення заборгованості перед позивачем зумовлена низьким рівнем розрахунків за отримані послуги теплопостачання ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", а також наявністю невідшкодованої різниці в тарифах на теплову енергію.
Представник позивача щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечував, пояснив, що відповідач навмисне затягує процес, недобросовісно користується своїми правами.
Суд дане клопотання Відповідача відхилив та звертає увагу Відповідача на те, що відповідно до ст. 28 ГПК України, надання повноважень на представництво інтересів сторони у процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.
Відповідно до абзацу п'ятого підпункту 3.6. пункту 3 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника позивачем не доведена.
Крім того, відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, якщо суд дійде висновку про можливість вирішення спору в даному судовому засіданні .
Слід зазначити, що розгляд справи вже 11.12.12 відкладався на 25.12.12. на підставі ст. 77 ГПК України.
Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.
Між сторонами по справі 30.09.11 укладено Договір купівлі-продажу природного газу №14/2308/11, згідно з умовами якого позивач (продавець) зобов"язався передати у власність відповідачу (покупцю) у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (п. 1.1 договору).
На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу протягом жовтня-грудня 2011 року, січня-серпня 2012 року природний газ на загальну суму 68 734 018, 62 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу (а.с.25-35).
Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отриманий природний газ, заборгованість перед позивачем станом на день звернення до суду становила 17 383 838,40 грн.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, чого відповідач не зробив, чим порушив умови укладеного договору.
Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено в ч.1 ст. 188 ГК України
Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищенаведене та визнання позову відповідачем в частині стягнення основного боргу, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 17 383 838,40 грн. заборгованості за переданий природний газ обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.
Також обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення 235571,61 грн. інфляційних, 527281,14 грн. - 3 % річних, 1930573,62 грн. пені та 2572064,26 грн. 7% штрафу, а заперечення відповідача щодо їх нарахування безпідставними, враховуючи наступне:
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що позивачем дотримано .
Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору покупець зобов'язується сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять днів) додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Продавця (вимога та доказ направлення її відповідачу міститься в матеріалах справи - а.с.8-11).
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, до стягнення підлягають 17383838,40 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 235571,61 грн. інфляційних, 527281,14 грн. - 3 % річних, 1930573,62 грн. пені та 2572064,26 грн. 7% штрафу.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 64380 грн. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 232, 233 ГК України, ст.ст.509, 526, 530, 546, 549, 612, 617, 624, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за спожитий природний газ у сумі 22649329,03 грн. - задоволити.
Стягнути з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б.Хмельницького, 59-а, м. Івано-Франківськ, 76007 код 03346058) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ-1, 01001, код 20077720) - 17 383 838 (сімнадцять мільйонів триста вісімдесят три тисячі вісімсот тридцять вісім) грн. 40 коп. основного боргу, 235 571 (двісті тридцять п"ять тисяч п"ятсот сімдесят одну) грн. 61 коп. інфляційних, 527 281 (п"ятсот двадцять сім тисяч двісті вісімдесят одну) грн. 14 коп. - 3 % річних, 1 930 573 (один мільйон дев"ятсот тридцять тисяч п"ятсот сімдесят три) грн. 62 коп. пені, 2 572 064 (два мільйони п"ятсот сімдесят дві тисячі шістдесят чотири) грн. 26 коп. - 7% штрафу та 64380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 27.12.12
Суддя Цюх Г.З.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
______помічник судді Шунтов О. М. 27.12.12