Головуючий у 1-й інстанції: Гришковець А.Л.
Суддя-доповідач:Євпак В.В.
іменем України
"19" грудня 2012 р. Справа № 617/14684/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Капустинського М.М.
Мацького Є.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "12" листопада 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
ОСОБА_4 24.09.2012 року звернувся до Овруцького районного суду Житомирської області з позовом до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про зобов'язання відповідача поставити його на чергу для отримання компенсації в сумі 67675 грн. за втрачене домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 12 листопада 2012 року позов задоволено.
Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації поставити ОСОБА_4 на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 67675 грн..
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову. Вважають, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Позивач та представник відповідача в судове засідання не з"явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
З врахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією за відсутності позивача та представника відповідача, в порядку письмового провадження
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлено, що позивач ОСОБА_4 отримав у спадщину домоволодіння АДРЕСА_1 яке відповідно до Переліку населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.1991 року та розпорядженням КМ України №17 від 12.01.1993 року відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" кожен громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, має право на підставі наданої йому об'єктивної інформації про радіаційну обстановку, дози опромінення і можливі їх наслідки для здоров'я самостійно приймати рішення про подальше проживання на цій території чи відселення.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.35 Закону компенсацію, передбачену ст.4 Закону, у повному розмірі за цінами, встановленими на момент звернення щодо неї, мають право отримати громадяни, які не проживали на територіях радіоактивного забруднення, але одержали у спадщину майно (жилі, дачні, садові будинки, гаражі, господарські будівлі та споруди), яке не може бути перевезено із зазначених територій.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було серед інших виключено і п.6 частини 1 ст.35 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року п.28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" вказану норму визнано такою, що не відповідає Конституції України.
Встановлено , що позивач отримав у спадщину житловий будинок АДРЕСА_1. З 1989 року ОСОБА_4 проживає в м. Києві, яке не відноситься до зони радіоактивного забруднення, тобто позивач на момент прийняття спадщини проживав в екологічно чистій зоні.
Вказане домоволодіння позивач здав на баланс Городецької сільської ради 06 серпня 2012 року, що підтверджується копією акту прийняття житлового будинку.
Порядком виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивної території, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2009 року №1243, який є підзаконним нормативним актом, не визначено механізм виплати компенсації спадкоємцям за втрачене нерухоме майно.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу) акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств та відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов"язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Таким чином, застосуванню підлягає саме правова норма закріплена в п.6 ч.1 ст.35 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка є чинною на час розгляду справи і згідно якої компенсацію, передбачену ст.4 Закону, у повному розмірі за цінами, встановленими на момент звернення щодо неї, мають право отримати громадяни, які не проживали на територіях радіоактивного забруднення, але одержали у спадщину майно (жилі, дачні, садові будинки, гаражі, господарські будівлі та споруди), яке не може бути перевезено із зазначених територій.
Відповідно до звіту про оцінку втраченого нерухомого майна (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, Житомирської області) сума грошової компенсації становить 67675 грн.
З урахуванням викладеного, колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на постановку на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене домоволодіння.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "12" листопада 2012 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_2
3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області вул. Леніна, 17,м. Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11101