13.12.12 Справа № 5021/1714/12.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика будівельних сумішей «БудМайстер», м. Павлоград, Дніпропетровська область
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми, Сумська область
про стягнення 33 108 грн. 70 коп.
Суддя Лущик М.С.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - ОСОБА_1
За участю секретаря судового засідання Тимченко О.О.
Суть спору: позивач, відповідно до поданого позову, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 33 108 грн., яка виникла станом на 14.11.2012р., у тому числі: 29 223 грн. основного боргу, відповідно до договору поставки № 166 від 02.04.2012р., укладеного між сторонами у справі; 3 417 грн. 33 коп. неустойки (штрафу); 468 грн. 37 коп. - 3 % річних; а також 1 609 грн. 50 коп. судового збору.
Відповідач обґрунтованого відзиву на позовну заяву не подав, доказів сплати заборгованості також не подав, в судовому засіданні усно пояснив, що визнає заборгованість в повному обсязі.
03.12.2012р. позивач за клопотанням № 2421 від 29.11.2012р. надав витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.11.2012р., фіскальний чек № 5689 від 14.11.2012р. та повідомлення про вручення поштового відправлення № 5140006182830.
Подані позивачем письмові докази долучено судом до матеріалів даної справи на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та оцінивши надані докази, суд
Відповідно до договору поставки № 166 від 02.04.2012р., укладеного між сторонами у справі, (пункт 1.1 даного договору) позивач зобов'язується поставити товар у кількості і в термін зазначений у замовленні відповідача, а останній в свою чергу зобов'язується сплатити і прийняти товар в асортименті і за цінами, зазначеними в специфікаціях.
Пунктом 51. названого договору визначено, що відповідач здійснює оплату за отриманий товар з відстрочкою оплати, яка становить 30 календарних днів з моменту передачі товару, відповідно до накладної на передачу товару.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що ним на виконання умов укладеного між сторонами у справі договору, згідно видаткової накладної № 437 від 03.04.2012р. здійснено поставку відповідачеві товару на загальну суму 34 173 грн. 30 коп., а відповідачем прийнято товар та здійснено часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 4 950 грн., і у зв'язку з цим станом на 14.11.2012р., відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 29 223 грн. за поставлений товар.
Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що факт отримання відповідачем товару за укладеним між сторонами у справі договором поставки підтверджується видатковою накладною № 437 від 03.04.2012р., копію якою долучено до матеріалів даної справи.
Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.
Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 692 названого Кодексу, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором може бути передбачено розстрочення платежу.
В даному випадку перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору поставки, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
Наведеної правової практики дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 9/252-10 від 21.04.2011р.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, оскільки відповідач в супереч діючого законодавства, зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, не надав суду доказів сплати даної заборгованості та визнав борг у повному обсязі у судовому засідання, яке відбулося 13.12.2012 року, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за отриманий товар в розмірі 29 223 грн. визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 10.2 договору поставки № 166 від 02.04.2012р., позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку у вигляді штрафу в розмірі 10 % від суми постачання вказаної у відповідній видатковій накладній., і згідно наведеного у позові розрахунку сума 10 % штрафу складає 3 417 грн. 33 коп.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина 6 статті 232 названого Кодексу встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 11.2 названого договору визначено, що у відповідності до вимог статті 259 Цивільного кодексу України, встановлено спеціальний термін позовної давності у три роки, щодо стягнення штрафних санкцій (неустойки, пені, штрафу).
Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача неустойки у формі штрафу передбачене діючим законодавством України та умовами укладеного між сторонами договору, неустойка нарахована в межах строку позовної давності, то позовні вимоги в частині стягнення неустойки у вигляді штрафу в розмірі 10 % від суми постачання в розмірі 3 417 грн. 33 коп., визнаються судом правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 549-552 Цивільного Кодексу України та статті 230 Господарського Кодексу України.
Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від суми заборгованості у розмірі 468 грн. 37 коп. за період з 04.05.2012р. по 20.09.2012р., в обґрунтування зазначених вимог позивачем наведено обґрунтований розрахунок 3 % річних.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 468 грн. 37 коп. за період з 04.05.2012р. по 20.09.2012р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі статті 625 ЦК України.
Відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1 609 грн. 50 коп. покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40007, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика будівельних сумішей «БудМайстер» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, буд. 9/2, код ЄДРПОУ 33892784) 29 223 грн. основного боргу, 3 417 грн. 33 коп. неустойки (штрафу), 468 грн. 37 коп. - 3 % річних та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 17.12.2012 року.
Суддя (підпис) М.С. Лущик