29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"21" грудня 2012 р.Справа № 17/5025/1329/12
Господарський суд Хмельницької області у складі:
Суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Будреал", с. Антоніни Красилівського району
до приватного підприємства „Гама-Техніка", м. Хмельницький
про визнання недійсним договору №1 на виконання оздоблювальних робіт на будівництві 82-х квартирного житлового будинку по вул. Володимирській, 1\2, укладеного 16.05.2011р. між ТОВ „Будреал" та ПП „Гама-Техніка"
За участю представників сторін:
від позивача: Столяр О.О. -за довіреністю №4 від 17.12.2012р.
від відповідача: Ляндебурська О.Г. -за довіреністю №1 від 15.04.2012р. (в судовому засіданні 18.12.2012р.)
В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення (вступна та резолютивна частини) проголошено 21.12.2012р., оскільки в судовому засіданні 18.12.2012р. оголошувалась перерва.
Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору №1 на виконання оздоблювальних робіт на будівництві 82-х квартирного житлового будинку по вул. Володимирській, 1\2, укладеного 16.05.2011р.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ним та відповідачем укладено договір №1 від 16.05.2011р., згідно з умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання виконати оздоблювальні роботи будинку №1/2 по вул. Володимирській, а позивач зобов'язався прийняти їх та оплатити. Стверджує, що сторони спірного договору повністю виконали взяті на себе зобов'язання. Вказує, що відповідач, використовуючи надане йому п. 5.2. договору право, залучив згідно договору №160511 від 16.05.2011р. до виконання робіт субвиконавця - приватне підприємство „Лакшми", м. Миколаїв. Зазначає, що факт укладення договору №160511 від 16.05.2011р. та інші обставини взаємовідносин між ПП „Лакшми" та відповідачем підтверджуються актом від 26.10.2012р. №497/22/36475413 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Будреал" з питань достовірності нарахування різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість за червень, липень 2011 року, складеного Красилівською міжрайонною ДПІ. Зауважує, що зазначеним актом органу Державної податкової служби України стверджується, що в ході перевірки було встановлено відсутність необхідних умов для здійснення ПП „Лакшми" своїх обов'язків щодо постачання ТМЦ для ПП „Гама-Техніка" та відповідно ПП „Гама-Техніка" не могло поставити на адресу ТОВ „Будреал" на загальну суму ПДВ 80968 грн. за вказаними вище угодами у червні 2011р. - липні 2011р., що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків" (стор. 9 акту). Позивач вказує, що в акті також зазначено (стор. 32): „операції „Лакшми" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо -складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого виду робіт, які було виконано, або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку із цим посадові особи ПП "Лакшми" не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного."
Крім того, як зазначає позивач, актом встановлено, що у червні - липні 2011 року єдиним постачальником ПП "Лакшми" було ТОВ "Світ Імпекс". Посилається на те, що як стверджується в акті ТОВ "Світ Імпекс" зареєстроване на підставну особу без мети здійснення господарської діяльності. Також у зазначеного товариства відсутні трудові ресурси, основні засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності, а саме виконання ремонтних робіт. Підприємству "Лакшми" постачальником - ТОВ "Світ Імпекс" надавались видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт (послуг) без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Зауважує, що проведеною перевіркою органом ДПС встановлено, що взаємовідносини між ТОВ "Світ Імпекс" та ПП "Лакшми" не мали реального товарного характеру, а тому документи (акти виконаних робіт, податкові накладні), що складені в результаті, не є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту споживачами цих робіт (послуг). З огляду на викладене, на думку позивача, будь-які взаємовідносини між ТОВ "Світ Імпекс" та його контрагентами - покупцями (в т.ч. ПП "Лакшми") не спричиняють реального настання правових наслідків. Тобто, як вважає позивач, правочин, укладений ПП "Лакшми" з ТОВ "Світ Імпекс" є таким, що не спрямований на реальне настання правових наслідків (п.5 ст.203 та ст.235 Цивільного кодексу України) та згідно ч.ч. 1-3 ст. 203 ЦК України суперечить інтересам держави. Тому, на думку позивача, правочини, пов'язані із реалізацією виконаних ТОВ "Світ Імпекс" робіт по оздобленню 82-х квартирного житлового будинку по вул.Володимирській, 1/2 в м. Хмельницькому підприємствам "Лакшми", "Гамма-Техніка" та товариству "Будреал", є також такими, що укладені без мети реального настання правових наслідків, передбачених ними, та суперечать інтересам держави, а тому підлягають визнанню недійсними.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обгрунтовані та підтвердежні наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх безпідставність. В обгрунтування своїх доводів посилається на те, що сторони спірного договору від 16.05.2011р. повністю виконали взяті на себе по вказаній угоді обов'язки. На думку відповідача, жодна з підстав визнання угоди недійсною, що наведені в ст. 203 ЦК України, не мала місце при укладанні та виконанні договору.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:
16.05.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Будреал", с. Антоніни Красилівського району (замовник) та приватним підприємством „Гама-Техніка", м. Хмельницький (підрядник) укладено договір №1 на виконання оздоблювальних робіт на будівництві 82-х квартирного житлового будинку по вул. Володимирській, 1\2, згідно з умовами якого підрядник зобов'язався на свій ризик виконати власними силами і за погодженням із замовником оздоблювальні роботи на будівництві 82-х квартирного житлового будинку по вул. Володимирській Ѕ в м. Хмельницькому, а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи і оплатити їх (п. 1.1.).
В розділі 2 сторонами погоджено ціну договору, а саме: договірна ціна визначається згідно ДБН-Д.1. 1-1-2002 і листа Держбуду України від 20.03.02р. №7/7-258. Договірна ціна оформляється додатком до договору і є невід'ємною частиною договору. Договірна ціна є динамічною. Кінцева ціна договору визначається по фактично виконаних об'ємах робіт, що надаються підрядником.
В розділі 3 договору сторонами обумовлено умови платежу: розрахунки за виконані роботи здійснюються шляхом оплати в 7-ми денний термін з моменту підписання акту виконаних робіт по формі КБ-2в, КБ-3 замовником та підрядником. Форма оплати -перерахування коштів на розрахунковий рахунок. Кінцевий розрахунок за договором проводиться замовником на протязі 30 днів після повного завершення робіт, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків.
В розділах 5 та 6 договору сторони визначили права, обов'язки та відповідальність сторін.
В розділі 8 обумовлено порядок зміни та доповнення до договору.
В матеріалах справи наявні акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, підписані між позивачем та відповідачем, за травень 2011 року на суму 160922,78 грн, за червень 2011 року на суму 211 782,60 грн., за липень 2011 року на суму 274 028,35 грн.
В обгрунтування оплати вартості виконаних робіт позивачем надано платіжні доручення №244 від 08.06.2011р. на суму 190 000,00 грн., №255 від 07.07.2011р. на суму 250 000,00 грн., №267 від 14.09.2011р. на суму 206 733,73 грн., а також акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2011р.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Підстави недійсності правочинів передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України. Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 Цивільного кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Судом відзначається, що пунктом 3 ст. 3, ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В силу ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Тобто, зміст договору сторони визначають на основі вільного волевиявлення та мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Однак, для того, щоб договір вважався укладеним, сторони у належній формі повинні досягнути згоди з усіх істотних його умов.
Істотні умови договору, визначені у ч. 1 ст. 638 ЦК України, а саме: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За результатами аналізу договору №1 на виконання оздоблювальних робіт на будівництві 82-х квартирного житлового будинку по вул. Володимирській, 1\2 від 16.05.2011р. судом приймається до уваги, що:
1) зміст договору №1 від 16.05.2011р. відповідає вимогам ст. 837 ЦК України, іншим актам цивільного законодавства та не суперечить моральним засадам суспільства, оскільки сторони у цьому договорі дійшли згоди щодо предмета договору (розділ 1 договору), ціни договору (розділ 2 договору), порядку розрахунків за договором ( розділ 3 договору), в розділах 5 та 6 договору визначено права та обов'язки сторін та їх відповідальність, а також інші умови, які сторони вважали за необхідне узгодити в договорі.
2) волевиявлення сторін договору щодо укладення цього договору є вільним і відповідає їх внутрішній волі, а договір №1 від 16.05.2011р. вчинений у формі, встановленій законом, оскільки із наявної в матеріалах справи належними чином посвідченої копії договору вбачається, що договір укладений в письмовій формі, підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.
3) правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки сторонами надано суду докази виконання ними взятих на себе зобов'язань згідно вказаного договору.
Отже, сторони, укладаючи договір від 16.05.2011р., досягли домовленості щодо усіх істотних умов. Зміст та форма вказаного договору не суперечать вимогам законодавства, будь-які докази на підтвердження того, що даний договір укладено особами, які на це не мали належних повноважень, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, суд приходить до висновку, що при укладенні договору №1 на виконання оздоблювальних робіт на будівництві 82-х квартирного житлового будинку по вул. Володимирській, 1\2 від 16.05.2011р. сторонами дотримано всіх передбачених ст. 203 ЦК України вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, тому відсутні підстави для його недійсності.
З огляду на викладене, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним договору №1 на виконання оздоблювальних робіт на будівництві 82-х квартирного житлового будинку по вул. Володимирській, 1\2 від 16.05.2011р. є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Доводи позивача не можуть слугувати підставою для задоволення позову. Тому у позові належить відмовити.
Витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові товариства з обмеженою відповідальністю „Будреал", с. Антоніни Красилівського району до приватного підприємства „Гама-Техніка", м. Хмельницький про визнання недійсним договору №1 на виконання оздоблювальних робіт на будівництві 82-х квартирного житлового будинку по вул. Володимирській, 1\2, укладеного 16.05.2011р. між ТОВ „Будреал" та ПП „Гама-Техніка" відмовити.
Повне рішення складено 24 грудня 2012 року.
Суддя В.В. Димбовський
Віддруковано 3 примірника:
1 -до справи,
2 -позивачу,
3 -відповідачу (м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88/6).