29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"16" листопада 2012 р.Справа № 15/5025/1073/12
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 смт. Нова Ушиця, Хмельницької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" с. Гуменці, Кам'янець - Подільського району, Хмельницької області
про стягнення 74 171,63 грн.
Суддя Муха М.Є.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В судовому засідання відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся із позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача борг за договором поставки в сумі 74 171,63 грн. в т.ч. 58 046 грн. основного боргу, 10 593,66 грн. втрат від інфляції, 5 526,15 грн. 3% річних та 5,82грн. пені, обґрунтовуючи позовні вимоги наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав. 16.11.12р. від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. В судовому засіданні 15.10.12р. представником подано клопотання в якому останній просить відмовити в позові у зв'язку із пропуском строку позовної давності для звернення із позовом до суду.
Позивачем на адресу суду направлено заперечення на заяву про застосування строків позовної давності яку останній вважає безпідставною враховуючи наступне. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України). Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. В силу положень ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Зазначає, що у коментованій статті кодексу встановлено, що діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підпис боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість. Звертає увагу суду, що до матеріалів справи позивачем додано акт звірки взаєморозрахунків який складався між сторонами і містить підписи обох сторін, в тому числі засвідчені печаткою відповідача. Зазначений акт містить нарахування за період з 22.04.2009р. по 30.09.2010р. в розмірі 58046,00 грн. що дозволяє, на його думку, вважати його документом, що підтверджує визнання наявності у відповідача заборгованості по договору поставки № 22/04/09-1 від 22.04.2009р., оскільки саме вказана сума міститься в загальному розрахунку позивача. Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново; час, що минув до переривання перебігу позовної давності до нового строку не зараховується. Таким чином, враховуючи, що строк позовної давності у відношенні вимог стягнення заборгованості, яка нарахована по договору поставки № 22/04/09-1 від 22.04.2009р. у періоді до 30.09.2010 року (існував за період по 30.09.2010р. в сумі 58 046,00 грн.) переривався вчиненням відповідачем дії, що свідчить про визнання ним свого боргу (шляхом підписання акта взаєморозрахунків за вказаний період), строк позовної давності, при зверненні позивачем з позовною заявою у вересні 2012 року до суду не закінчився. Враховуючи зазначене позов просить задовольнити в повному об'ємі.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
22.04.2009р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" (покупець) укладено договір поставки № 22/04/09-1 відповідно до п.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору кукурудзу із кількісними та якісними показниками, що визначаються умовами цього договору.
Поставка товару здійснюється до 31 грудня 2009р. Передача від постачальника покупцю здійснюється за видатково - прибутковою накладною, яка виписується на дату оформлення товарно - транспортної накладної. У видатково - прибутковій накладній сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, загальну вартість з ПДВ товару, що постачається. Дата, вказана покупцем у видатково - прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником. Акт прийому - передачі повинен бути підписаний сторонами протягом 3-х робочих днів з моменту поставки останньої партії товару. (п.5 договору).
Згідно п.6 договору ціна встановлюється за тону товару в українських гривнях та визначається згідно специфікації, з ПДВ і є незмінною на протязі дії даного договору.
Оплата за даним договором здійснюється покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів, що становлять 100% від вартості поставленого товару, на протязі 14 банківських днів з дати поставки.
В разі прострочення здійснення оплати вартості товару відповідно до п.7.1 договору більше ніж на 3 банківські дні, сторони п.п.8.1 договору передбачили, що покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,01% від вартості частини товару, що був поставлений, але не оплачений.
Позивачем відповідно до видаткових накладних № РН-0000001 від 24.04.09р., №01 від 22.05.09р., №02 від 25.05.09р., №3 від 16.06.09р., №4 від 19.06.09р., №6 від 02.07.09р., №8 від 14.07.09р., №12 від 27.07.09р. було поставлено відповідачу товару на загальну суму 130 046грн. Відповідачем частково сплачено вартість отриманого товару, про що свідчать банківські виписки. На день звернення із позовом до суду заборгованість становить 58 046грн.
Сторонами за результатами звірки за період з 22.04.09р. по 30.09.10р. складено акт, який підписано представниками сторін та скріплено печатками сторін, в якому заборгованість ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" становить 58 046 грн.
У зв'язку із несплатою відповідачем боргу позивачем було направлено останньому вимогу про його повернення на протязі 7 банківських днів, яка ним отримана 19.12.11р., про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції.
Оскільки відповідачем в добровільному порядку заборгованість в сумі 58046 грн. не сплачена, позивач звернувся із позовом до суду. Крім того просить стягнути інфляційні втрати в сумі 10 593,66 грн. за травень 2009р. із суми 14 086,80грн., за червень 2009р. із суми 10 086,80грн., за липень 2009р. із суми 31 950грн. та за серпень 2009 року по липень 2012 року із суми 58 046 грн.; 3% річних в сумі 5 526,15 грн. та 5,82грн. пені.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:
У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Положеннями ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З матеріалів справи слідує, що між сторонами укладено договір поставки згідно умов якого на підставі видаткових накладних № РН-0000001 від 24.04.09р., №01 від 22.05.09р., №02 від 25.05.09р., №3 від 16.06.09р., №4 від 19.06.09р., №6 від 02.07.09р., №8 від 14.07.09р., №12 від 27.07.09р. було поставлено відповідачу товару на загальну суму 130 046грн., яка відповідачем оплачена частково. На день звернення до суду заборгованість становить 58 046 грн. Доказів щодо її погашення суду не надано.
За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру правовідносин.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі - продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
За таких обставин, суд вважає правомірною вимогу про стягнення заборгованості в сумі 58 046 грн., яка підлягає задоволенню та стягненню із відповідача.
Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В разі прострочення здійснення оплати вартості товару відповідно до п.7.1 договору більше ніж на 3 банківські дні, сторони п.п.8.1 договору передбачили, що покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,01% від вартості частини товару, що був поставлений, але не оплачений.
Щодо нарахованих позивачем 5 526,15 грн. 3 % річних судом таке нарахування перевірено та встановлено, що вони заявлені обґрунтовано, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення інфляційних витрат в сумі 10 593,66грн. в т.ч. за травень 2009р. із суми 14 086,80грн., за червень 2009р. із суми 10 086,80грн., за липень 2009р. із суми 31 950грн. та за серпень 2009 року по липень 2012 року із суми 58 046 грн.; то судом до уваги приймається таке.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки Індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться „ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р. №265 „Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін"). Аналогічна позиція щодо правової природи інфляційних витрат викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10.08.2011р. №16/1812-10.
Враховуючи те, що простроченням платежу є періоди, що становлять від 1 до 24 днів, нарахування інфляційних витрат за період, менший за базовий місяць, не є підставою для обрахування сум інфляційних втрат.
За таких обставин, інфляційні витрати в сумі 181,38 грн. за період травень - червень 2009 року нараховані позивачем безпідставно, відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню. Обґрунтованими є інфляційні в сумі 10 412,28 грн.
Нормами статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки.
Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6 ст. 232 ГК України).
Перевіривши правильність проведеного позивачем розрахунку заявленої до стягнення пені в сумі 5,82грн., суд прийшов до висновку про обгрунтваність останнього.
Щодо позиції відповідача про відмову в позові у зв'язку із закінченням строків позовної давності для звернення за захистом порушених прав судом враховується, що відповідно до ст.256 та 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Поряд із цим судом зважається на те, що ч.1 ст.264 ЦК України передбачає переривання перебігу позовної давності вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Матеріалами справи встановлено, що сторонами за результатами проведеної звірки за період з 22.04.09р. по 30.09.10р. складено акт, який підписано представниками сторін та скріплено печатками сторін, в якому заборгованість ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" становить 58 046 грн. Тобто відповідач станом на 30.09.10р. підтвердив наявність боргу в сумі 58 046грн.
Зважаючи на викладене, доводи відповідача судом до уваги не приймається.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 58 046 грн. основного боргу, 5 526,15 3% річних, 10 412,28 грн. інфляційних та 5,82 грн. пені.
В позові про стягнення 181,38 грн. інфляційних втрат належить відмовити.
У відповідності до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 смт. Нова Ушиця, Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" с. Гуменці, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області про стягнення 74 171,63 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" с. Гуменці, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, вул. Вербецьке шосе, 1 (код ЄДРПОУ 13655286) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ідентиф. номер НОМЕР_1) - 58 046 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сорок шість гривень) основного боргу, 5 526,15 грн. (п'ять тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 15 коп.) 3% річних, 10 412,28 грн. (десять тисяч чотириста дванадцять гривень 28 коп.) інфляційних, 5,82 грн. (п'ять гривень 82 коп.) пені та 1605,56 грн. (одну тисячу шістсот п'ять гривень 56 коп.) судового збору.
Видати наказ.
У позові про стягнення 181,38 грн. інфляційних втрат відмовити.
Повний текст рішення складено 20.11.2012р.
Суддя М.Є. Муха
Віддруковано 3 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу (АДРЕСА_1), 3 - відповідачу (32325, Хмельницька область, с.Гуменці, вул. Вербецьке шоссе, 1).