Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" грудня 2012 р.Справа № Б-50/14-09 вх. № 998/2-50
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання Лук'янчук О.І.
за участю сторін: ліквідатор - Макаричев В.В.,
пр-к ТОВ "Офіциалл" - не з'явився.
розглянувши заяву ТОВ "Офіциалл" з вимогами до банкрута
По справі за заявою УПФУ в Київському районі, м. Харків
до ТОВ "ЛІК - Харківське будівельне управління", м. Харків
про визнання банкрутом
Кредитор ТОВ "Офіциалл", с. М.Олександрівка звернувся до суду з заявою з поточними вимогами на загальну суму 14 263 630,45 грн, яка в подальшому була кредитором уточнена до суми 10 593 846,66 грн, з якої основний борг 10 017 929,70 грн, 3% річних 575 916,96 грн. В поданої заяві кредитор просить суд включити вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Ліквідатор у судовому засіданні вважає заяву кредитора необґрунтованою, посилаючись на ч.2 ст. 14 Закону „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Представник кредитора в судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в зв'язку з чим, суд вважає за можливе розглянути заяву кредитора за наявними в справі матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заяву кредитора, додані до заяви кредитора документи, заслухавши пояснення ліквідатора, суд дійшов висновку про те, що заява кредитора не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено поділ кредиторів боржника на конкурсних та поточних. Нормою цієї статті встановлено, що конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі і, зобов'язання яких не забезпечені заставою майна боржника, поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
У відповідності до ч.1 ст. 14 Закону про банкрутство передбачено, що конкурсні кредиторі зобов'язані подати до господарського суду заяви з вимогам до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Згідно з приписами ч.2 ст. 14 Закону про банкрутство визначено, що вимоги кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання або не заявлені взагалі не розглядаються та вважаються погашеними.
Як встановлено судом, кредитор обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до договору № 2/Х-156 від 10.04.2007р. про інвестування будівництва нежитлових приміщень в будинку, що будується за адресою: м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 156 кредитор надав у 2007 р. 7 943 955,86 грн, а боржник ТОВ "Лік -Харківське будівельне управління", м. Харків згідно з п.1.6. цього договору зобов'язався передати у власність кредитору нежилі приміщення, які є об'єктом інвестування за даним договором.
Проте, кредитор в обґрунтування своїх вимог, що витікають з цивільних зобов'язань, не надав суду виконавчих документів щодо стягнення з боржника збитків визначених в грошовому еквіваленті за неотримання у строк нежилих приміщень, не надав суду рішення суду щодо зміни способу виконання у порядку ст. 121 ГПК (п.15 Постанови Пленуму Верховного суду від 18.12.2009р.). Також кредитор не звертався до суду з заявою з конкурсними вимогами до боржника у місячний термін після оголошення про порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника у 2009р. (газета "Голос України" № 65 від 10.04.2009р.), наслідком чого кредитором було втрачено право щодо звернення до суду у справі про банкрутство як конкурного кредитора.
Посилання кредитора в заяві з вимогами на ст. 23 Закону про банкрутство, в якій визначено, що підприємницька діяльність з дня прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом завершується технологічним циклом з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, не має під собою жодної обґрунтованої правової підстави, оскільки майна у банкрута, яке підлягає передачі кредитору (нежилі приміщення) не створено взагалі відповідно договору № 2/Х-156 від 10.04.2007р. про інвестування будівництва нежитлових приміщень.
Крім того, згідно з абз. 6 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що кредитор у розумінні вимог цього Закону є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника…..
З вищенаведеного вбачається, що вимоги кредитора до банкрута в своєї підставі є майновими, а не грошовими, оскільки зобов'язують ліквідатора банкрута передати у власність кредитора нежилі приміщення. Тобто вимога кредитора є фактично наявним речово - правовим зобов'язанням банкрута перед кредитором, яке в процедурі судової ліквідації не може брати участь і, як наслідок, вимога кредитора не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 33, 43, 75, 86 ГПК України,
1. Відмовити кредитору у задоволенні заяви про визнання поточних кредиторських вимог.
2. Ухвалу направити кредитору, ліквідатору.
Суддя Міньковський С.В.