04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"19" грудня 2012 р. Справа№ 14/5026/2391/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Мартюк А.І.
Шипка В.В.
за участю представників:
від боржника: Сироткін О.О. - представник за довіреністю від 01.11.2011 р.; голова ліквідаційної комісії Іванюк О.О. - паспорт серії АЕ 482802
Вінник С.В.:паспорт серії НЕ 621499;
Зибін А.О.: паспорт серії АЕ 570235;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу голови ліквідаційної комісії ВАТ «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів» на постанову господарського суду Черкаської області від 24.11.2011 р.
у справі № 14/5026/2391/2011 (суддя Хабазня Ю.А.)
за заявою боржника Відкритого акціонерного товариства «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів»
про визнання банкрутом
Постановою господарського суду Черкаської області від 24.11.2011 р. по справі №14/5026/2391/2011 визнано Відкрите акціонерне товариство «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; у задоволенні клопотання боржника від 14.11.2011 р. № 64 про призначення ліквідатором банкрута Зибіна А.О. відмовлено; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Вінника Сергія Васильовича, інше.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, голова ліквідаційної комісії ВАТ «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Черкаської області від 24.11.2011 р. по справі № 14/5026/2391/2011 в частині призначення ліквідатором Відкритого акціонерного товариства «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів» арбітражного керуючого Вінника С.В. та призначити ліквідатором арбітражного керуючого Зибіна Антона Олександровича.
Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом при прийнятті постанови від 24.11.2011 р. статей 3-1 та 24 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2012 постанову господарського суду Черкаської області від 24.11.2011 в частині призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Вінника С.В. було скасовано і справу скеровано до місцевого суду для подальшого розгляду її в цій частині. В решті оскаржувану постанову залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2012 касаційну скаргу ліквідатора - арбітражного керуючого Вінника С.В. задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2012 скасовано. Справу №14/5026/2391/2011 направлено до Київського апеляційного господарського суду на новий апеляційний розгляд.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 постанову господарського суду Черкаської області від 24.11.2011 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2012 р. касаційну скаргу Голови ліквідаційної комісії Відкритого акціонерного товариства «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів» задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 у справі № 14/5026/2391/2011 в частині признання ліквідатором боржника Вінника С.В. скасовано; справу №14/5026/2391/2011 в цій частині направлено до Київського апеляційного господарського суду на новий апеляційний розгляд з тих підстав, що апеляційний суд не в повному обсязі розглянув всі доводи апеляційної скарги стосовно призначення ліквідатора ВАТ «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів», не виконавши повністю, в порушення ст. 11112 ГПК України, в цій частині, вказівки викладені в постанові ВГСУ від 29.05.2012 р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 р. апеляційну скаргу голови ліквідаційної комісії ВАТ «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.12.2012 р.
В зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному та враховуючи необхідність призначити 3 суддю для розгляду апеляційної скарги з іншої судової палати, розгляд справи 03.12.2012 р. не відбувся.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 р. в звязку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному та беручи до уваги доповідну судді Верховця А.А., змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Верховець А.А., судді Мартюк А.І., Шипко В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 р. розгляд апеляційної скарги голови ліквідаційної комісії ВАТ «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів» призначено до розгляду на 19.12.2012 р.
03.12.2012 р. на адресу Київського апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Вінника С.В. надійшли письмові пояснення по справі, в яких останній просить суд залишити без змін постанову господарського суду Черкаської області від 24.11.2012 р.
В судовому засіданні 19.12.2012 р. представники боржника та Зибін А.О. зазначили, що при прийнятті оскаржуваної постанови місцевий господарський суд порушив процедуру призначення ліквідатора банкрута, а отже апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова господарського суду Черкаської області від 24.11.2011 р. скасуванню в частині призначення ліквідатором Відкритого акціонерного товариства «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів» арбітражного керуючого Вінника С.В. та призначити ліквідатором арбітражного керуючого Зибіна Антона Олександровича.
Арбітражний керуючий Вінник С.В. в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд постанову господарського суду Черкаської області від 24.11.2011 р. залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої постанови норм матеріального і процесуального права Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон) передбачено особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.
Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника, ВАТ «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів», судову процедуру ліквідації на підставі статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено особливості банкрутства юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 вказаного Закону за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.
Інших питань щодо призначення ліквідатора вказана спеціальна норма Закону не врегульовує. Наведене свідчить про те, що при призначенні ліцензованого ліквідатора у процедурі банкрутства за статтею 51 Закону застосовуються норми Закону, які регулюють питання призначення і діяльність ліквідатора у загальних судових процедурах у справі про банкрутство.
Відповідно до частини 2 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.
Частиною 2 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України.
До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб ( частина 2 п.3 ст.3-1 Закону про банкрутство).
Як вбачається з матеріалів справи та правильно з'ясовано судом першої інстанції вищим органом боржника (загальними зборами акціонерів) 14.02.2011 р. прийнято рішення про ліквідацію боржника та призначено головою ліквідаційної комісії боржника Іванюка О.І. (а.с. 12-19, т. 1).
14.11.2011 р. до господарського суду Черкаської області від голови ліквідаційної комісії Іванюк О.І. надійшла заява, в якій останній повідомляв, що в звязку з необхідністю здійснювати службові обов'язки за основним місцем роботи не може надалі здійснювати ліквідацію Товариства та одночасно просить суд призначити арбітражного керуючого Зибіна А.О., який надав згоду здійснювати ліквідацію Товариства, ліквідатором ВАТ «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів» (а.с. 58, т.1).
24.11.2011 р. до господарського суду Черкаської області надійшла заява арбітражного керуючого Вінника С.В. в якій останній зазначив, що згоден на призначення арбітражним керуючим ВАТ «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів» (а.с. 1, т.1).
Відповідно до ч. 1 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.
При виборі кандидатури ліквідатора боржника судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язки.
За наявності конкуренції кандидатур на призначення ліквідатора боржника судом повинні бути розглянуті всі кандидатури та дана належна оцінка кожній із них у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як вбачається з постанови господарського суду Черкаської області від 24.11.2011 р. у справі № 14/5026/2391/2011 судом належним чином не було проаналізовано досвід та показник роботи запропонованих кандидатур, наявність у них організаційних та технічних можливостей виконувати обовязки ліквідатора у даній справі, не було перевірено кандидатури арбітражних керуючих на предмет їх незацікавленості по відношенню до боржника та кредиторів, наявності матеріальних та технічних засобів, тощо, а також, належним чином, виходячи з вимог Закону не обгрунтовано, з яких підстав надано перевагу одній кндидатурі перед іншою при призначенні ліквідатором ВАТ «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів».
Вирішуючи питання про призначення ліквідатора банкрута, суд першої інстанції відхилив кандидатуру арбітражного керуючого Зибіна А.О. з огляду на віддаленість його проживання та на те, що боржнику не надано права внесення пропозицій щодо кандидатури арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та з посиланням на те, що остаточне право визначення особи для призначення на посаду ліквідатора банкрута належить суду, але не надав належної оцінки доданим до заяви Зибіна А.О. документам (а.с. 59-64, т.1).
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає про те, що боржник, як сторона у справі про банкрутство відповідно до статті 1 Закону та статей 4-2, 22 ГПК України має рівні права щодо участі в судовому процесі в порівнянні з іншою стороною (кредитором, комітетом кредиторів), зокрема, права щодо подання заяв та клопотань про призначення того чи іншого арбітражного керуючого розпорядником майна боржника. А господарський суд за наявності конкурентних кандидатур на призначення ліквідатора боржника зобов'язаний розглянути кожну кандидатуру, незалежно від того ким з учасників провадження (чи самим арбітражним керуючим) подано клопотання (заява) про призначення тієї чи іншої особи ліквідатором боржника та відповідно мотивувати своє рішення про призначення тієї чи іншої кандидатури.
З матеріалів справи виходить, що підставою для призначення ліквідатором боржника - арбітражного керуючого Вінника С.В., була його заява від 24.11.2011 р. про надання згоди на призначення ліквідатором боржника - ВАТ «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів», але до вказаної заяви не було додано ніяких підтверджуючих документів на право здійснення такої діяльності.
Слід також відмітити, що згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. Ч. 3 ст. 17 цього ж Закону встановлює чітку вимогу: одночасно з винесенням ухвали про санацію господарський суд своєю ухвалою призначає керуючого санацією за наявності у нього ліцензії, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, призначення ліквідатора господарським судом не може відбуватися інакше, як на підставі встановлення факту наявності у кандидата дійсної ліцензії на право ведення такої дільності. Однак такий порядок був порушений судом першої інстанції, який призначив ліквідатором особу, яка не надала до матеріалів справи копію ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Окрім того, на дату призначення ліквідатора боржника Вінник С.В. не наддав інформації та підтверджуючих документів щодо можливості виступити ліквідатором боржника (інформація про досвід роботи, освіту, кількість справ, в яких задіяний, тощо).
Аналізуючи заяву Зибіна А.О. в якій останній повідомляє, що згоден на призначення ліквідатором ВАТ «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів» та додані документи слід зазначити, що Зибін А.О. має вищу юридичну освіту, закінчив курси арбітражних керуючих (свідоцтво ДН № 0006 від 28.01.2000 р.), курси підвищення кваліфікації арбітражних керуючих (свідоцтво № 1008-Н від 21.01.2005 р.), здійснює діяльність арбітражного керуючого з 14.02.2000 р., ліцензії: № 00214 видана 14.02.200 р. по 13.02.2005 р., замінена на серії АА № 047942 видана 19.10.2001 р.; серії АБ № 216741 від 24.02.2005 р. по 23.02.2010 р.; серії АВ № 470331 від 01.04.2010 р. на необмежений термін. Здійснював діяльність арбітражного керуючого на підприємствах різних областей; має штат помічників, технічні засоби та автотранспорт. За весь час діяльності арбітражним керуючим рішень про анулювання ліцензії останнього не приймалося.
Крім того, матеріали справи не містять доказів, які у розумінні наведених в постанові норм можуть розглядатися в якості правових підстав вважати Зибіна А.О. заінтересованою особою відносно боржника, або свідчать про те, що відповідна особа належить до категорії осіб, що не можуть бути призначені арбітражними керуючими у справі про банкрутство.
Таким чином, кандидатура арбітражного керуючого Зибіна А.О. мала значні переваги над кандидатурою арбітражного керуючого Вінника С.В. при призначенні ліквідатором ВАТ «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів».
За наведеного господарський суд Черкаської області вирішуючи питання про призначення ліквідатора банкрута, безпідставно відхилив кандидатуру арбітражного керуючого Зибіна А.О.
Статтею 101 ГПК України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Так, суд першої інстанції, належним чином не з'ясував дійсні обставини справи, не дав належної оцінки всім зібраним по справі доказам та доводам сторін, належним чином не обґрунтував свої висновки, та порушив процедуру банкрутства щодо призначення ліквідатора, що дає підстави вважати оскаржувану постанову суду першої інстанції такою, що не відповідає зазначеним вище вимогам.
За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга голови ліквідаційної комісії ВАТ «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів» підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Черкаської області від 24.11.2011 р. скасуванню в частині призначення ліквідатором Відкритого акціонерного товариства «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів» арбітражного керуючого Вінника С.В.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Виходячи з вище наведеного та враховуючи обставини справи Київський апеляційний господарський суд відповідно до ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" призначає ліквідатором ВАТ "Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів" арбітражного керуючого Зибіна Антона Олександровича.
Керуючись ст.ст. 99, 101 - 106, ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу голови ліквідаційної комісії ВАТ "Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів" задовольнити.
2. Постанову господарського суду Черкаської області від 24.11.2011р. у справі № 14/5026/2391/2011 в частині призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Вінника С.В. - скасувати.
3. Призначити ліквідатором ВАТ "Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів" арбітражного керуючого Зибіна Антона Олександровича.
4. Справу № 14/5026/2391/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили
Повний текст складено та підписано 21.12.2012 р.
Головуючий суддя Верховець А.А.
Судді Мартюк А.І.
Шипко В.В.