04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"05" грудня 2012 р. Справа№ 08/5026/1242/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Синиці О.Ф.
суддів: Зеленіна В.О.
Мальченко А.О.
при секретарі: Вінницькій О.В.
За участю представників:
від позивача -Биченко І.Я.,
від відповідача -Скопич Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» від 26.10.12 б/н
на рішення господарського суду Черкаської області від 17.10.2012
у справі № 08/5026/1242/2012
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівна компанія "Тот - Стійл", м. Черкаси
до дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", м. Київ
про стягнення 423 988грн.22 коп.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 17.10.2012 (суддя Кучеренко О.І.) задоволенео позов ТОВ "Машинобудівна компанія "Тот - Стійл" та стягнуто з ДК"Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" 420000грн. заборгованості за поставлений позивачем товар (фронтальний навантажувач) згідно укладеного сторонами договору про закупівлю товарів за державні кошти № УГВ5061/22/1-12 від 26.01.2012, 432грн.60коп. пені, 3555грн.62коп. - 3% річних, 8000грн. витрат на правову допомогу адвоката та 8479грн.76 коп. судового збору. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачем не надано доказів належного виконання зобов'язання перед позивачем щодо оплати отриманого товару.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просив рішення скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт вважає, що позивач не виконав взяті на себе договором зобов'язання щодо строків та кількості поставки, а саме: повинен був поставити товар протягом січня-березня 2012, а поставив в травні; поставлено лише один навантажувач, замість трьох передбачених умовами договору. Враховуючи зазначене, відповідач на підставі ч. 3 ст. 538 ЦК України, зупинив виконання свого обов'язку по оплаті поставленого товару до повного виконання обов'язку позивача з поставки. Крім того, скаржник вказує і про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо неприйняття рішення про задоволення чи відмови в заяві позивача про відмову від позову в частині заявлених вимог до ТОВ "Укр Євро Трейд".
Перевіривши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
26.01.2012 року між ТОВ "Машинобудівна компанія "Тот-Стайл" (постачальник- позивач) та ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" (покупець-відповідач) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №УГВ 5061/22/1-12, предметом якого є поставка постачальником і прийняття та оплата покупцем товарів, зазначених у специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 1.2 договору найменування товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікації.
За пунктом 5.1 договору, строк поставки, умови та місце поставки товару, перелік вантажовідправників і вантажоотримувачів вказуються в специфікації до цього договору.
Згідно специфікації № 1 до договору № УГВ 5061/22/1-12 від 26.01.2012, позивач зобов'язався поставити відповідачеві у січні-березні 2012 року фронтальний навантажувач Т-156В-09 у кількості 3 шт. на загальну суму 1 260 000грн.
21.05.2012 позивач поставив фронтальний навантажувач Т-156В-09 у кількості 1 шт., що підтверджується актом приймання -передачі товару №1/196 від 21.05.2012, підписаним та скріпленим печатками підприємств.
21.05.2012 відповідачеві був виставлений рахунок на оплату одного поставленого навантажувача вартістю 420 000грн.
Відповідач за поставлений навантажувач з позивачем не розрахувався, що і стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення 420 000грн. заборгованості, 432грн.60коп. пені, 3555грн.62коп. 3 % річних. Позовні вимоги зазначені з врахуванням заяв позивача про збільшення та зменшення позовних вимог, які прийняті судом згідно ухвали від 02.10.2012.
Крім того, необхідно зазначити, що позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості солідарно з ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Укр Євро Трейд", яке є поручителем ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" згідно договору поруки від 26.05.2012. Проте, згідно заяви від 02.10.2012 позивач відмовився від позову в частині вимог заявлених до товариства "Укр Євро Трейд", як солідарного боржника, яку прийнято судом згідно ухвали від 02.10.2012.
Стаття 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.
Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, позивачем здійснено поставку фронтального навантажувача Т-156В-09 у кількості 1 шт., що підтверджено актом приймання -передачі товару № 1/196 від 21.05.2012., який є достатнім доказом факту поставки позивачем та отримання відповідачем товару. Вказаний акт підписаний відповідачем та скріплений його печаткою. Отже, факт поставки товару відповідачеві належним чином доведений наявними в матеріалах справи доказами.
Сам відповідач не заперечує, що отримав товар від позивача. Його заперечення зводяться до того, що позивач не виконав взяті на себе договором зобов'язання щодо строків та кількості поставки, а саме: повинен був поставити товар протягом січня-березня 2012, а поставив в травні; поставлено лише один навантажувач. Враховуючи зазначене, відповідач зупинив виконання свого обов'язку по оплаті одного навантажувача до поставки ще двох.
Проте, апеляційний господарський суд критично відноситься до таких заперечень відповідача, оскільки факт підписання акту приймання-передачі товару з боку покупця уповноваженим представником останнього та вчинення дій щодо прийняття одиниці продукції засвідчує його волю до настання відповідних правових наслідків. Також, необхідно зазначити, що п. 7.8 укладеного сторонами договору передбачено відповідальність постачальника за порушення взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені в специфікаціях до договору, що не позбавляє відповідача звернутись до позивача з відповідними вимогами про стягнення штрафних санкцій за прострочку поставки товару. Посилання відповідача на положення ч. 3 ст. 538 ЦК України в даному випадку є безпідставними, оскільки позивач завершив передачу одиниці техніки яка передбачена договором та має свою визначену вартість. У випадку неможливості подальшої поставки, чи відмови кредитора від прийняття простроченого зобов'язання щодо двох інших навантажувачів, прийнята покупцем продукція підлягає оплаті.
За вказаних обставин відповідач повинен був оплатити отриманий товар, відповідно до вимог п. 1 ст. 692 ЦК України.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача суми основного боргу за отриманий товар в розмірі 420 000грн.
Відповідальність за порушення строків виконання грошових зобов'язань, передбачена пунктом 7.9 договору, відповідно до якого за порушення строків оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,001% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Відповідачем порушено вимоги договору щодо оплати отриманого товару, тому висновки суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 432грн.60коп., в зв'язку з простроченням платежу за договором є вірними.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно вимог ст.625 ЦК України стягнення з відповідача суми 3555грн.62коп. - 3% річних, за перевіреним судом розрахунком, є, також, правомірним.
Правомірними є й висновки суду про стягнення з відповідача 8000грн. витрат на правову допомогу адвоката, оскільки позивачем надано всі необхідні докази понесеннгя таких витрат (договір про надання адвокатом правової допомоги від 15.08.2012; платіжне доручення №210 від 01.10.2012 про сплату 8000грн. за послуги адвоката згідно договору від 15.08.2012; свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю виданого Биченко І.Я.).
Щодо заперечень про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо неприйняття рішення про задоволення чи відмови в заяві позивача про відмову від позову в частині заявлених вимог до ТОВ "Укр Євро Трейд" то такі не відповідають дійсності, оскільки ухвалою господарського суду від 02.10.2012 судом прийнято відмову позивача від позову в частині вимог до відповідача 2.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Викладені представником відповідача заперечення в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Черкаської області від 17.10.2012 у справі №08/5026/1242/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» - без задоволення.
2. Справу №08/5026/1242/2012 повернути господарському суду Черкаської області.
Головуючий суддя Синиця О.Ф.
Судді Зеленін В.О.
Мальченко А.О.