04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"20" грудня 2012 р. Справа№ 5028/2/73/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Смірнової Л.Г.
Тищенко О.В.
при секретарі судового засідання Марченко Ю.І.
за участю представників:
від позивача: Верескун А.І. - за довіреністю
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігівський молокозавод"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.11.2012 року
у справі № 5028/2/73/2012 (суддя Михайлюк С.І.)
за позовом : Публічного акціонерного товариства "Чернігівський молокозавод"
до відповідача: управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області
про: визнання права власності на транспортні засоби та зобов'язання здійснити їх державну реєстрацію
Публічне акціонерне товариство "Чернігівський молокозавод" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області про визнання права власності на причеп-цистерну шасі № М0400958, причеп-цистерну шасі № L0393048, причеп-цистерну АЦП-2Т-0,9 шасі № 16658; зобов'язання реєстраційного відділення відповідача здійснити державну реєстрацію транспортних засобів.
Наведені позовні вимоги були вмотивовані втратою документів, які б засвідчували правомірність придбання позивачем причепів-цистерн, що є підставою для визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України. Позивачем було також зазначено, що на його заяву від 04.09.2012 року, щодо проведення державної реєстрації транспортних засобів, відповідачем було відмовлено.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 01.11.2012 року у справі № 5028/2/73/2012 (суддя Михайлюк С.І.) у задоволенні позовних вимог про визнання права власності було відмовлено, провадження у справі щодо зобов'язання здійснити державну реєстрацію транспортних засобів - припинено.
Не погодившись з вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство "Чернігівський молокозавод" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Смірнова Л.Г., Тищенко О.В., апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Чернігівський молокозавод" прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.12.2012 року.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, та твердження суду про те, що позивачем не надано доказів існування документів, які б засвідчували право власності на спірне майно, не може бути підставою для відмови у визнанні права власності позивача. Апелянт стверджує, що первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували придбання спірного майна, були списані, про що свідчать відповідні акти списання; в матеріалах справи наявні документи, які підтверджують належність спірного майна на праві власності позивачу.
Відповідач, згідно з відзивом на апеляційну скаргу, проти її задоволення заперечив, посилаючись на те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки спірні причепи ніколи не були зареєстровані на території Чернігівської області, а тому не могли бути продані (передані) позивачу.
Відповідачем також зазначено, що його відмова в реєстрації спірного майна не є свідченням про не визнання або оспорювання права власності чи втрати позивачем документів, який засвідчує право власності.
Відповідач до судового засідання, що відбулось 20.12.2012 року, не з'явився, у наданому відзиві заявив до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судовою колегією встановлено, що неявка представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності відповідача є можливим.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Довідкою від 24.09.2012 року № 3010 позивачем повідомлено Господарський суд Чернігівської області про те, що спірне транспортні засоби станом на 01.09.2012 року обліковуються на балансі ПАТ «Чернігівський молокозавод», та використовуються у господарській діяльності останнього.
Обставини знаходження спірного майна на балансі позивача підтверджуються наявними в матеріалах справи Інвентаризаційними описами товарно-матеріальних цінностей від 01.10.007 року та від 01.12.2008 року.
З матеріалів справи, зокрема, актів приймання-передачі, накладними на передачу та повернення з оренди, актами проведення ремонту, списання матеріалів на виробництво, вбачається здійснення позивачем таких операцій щодо спірного майна, як передання його в оренду та здійснення ремонту.
Листом від 30.05.2012 року № 8/5-2078 відповідачем було повідомлено позивача про те, що згідно автоматизованої бази АІПС «Угон» спірні причепи-цистерни у розшуку не значаться.
04.09.2012 року позивач звернувся до відповідача з заявою від 040.92.012 року № 2804 про проведення державної реєстрації причепів-цистерн з номерами шасі М0400958, L0393048, 16658, які знаходяться на балансі позивача та документи щодо придбання яких втрачені.
Листом від 07.09.2012 року відповідачем було повідомлено позивача про те, що, оскільки документи, які підтверджують придбання транспортних засобів, відсутні, то право власності на такі транспортні засоби може бути визнано лише в судовому порядку.
Як зазначалось, позивач звернувся до суду з вимогою, зокрема, про визнання права власності на причеп-цистерну шасі № М0400958, причеп-цистерну шасі № L0393048, причеп-цистерну АЦП-2Т-0,9 шасі № 16658.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового або особистого немайнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються із ст. 20 Господарського кодексу України, якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання своїх прав і законних інтересів.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право та обґрунтування необхідності його захисту. право на позов у особи виникає після порушення або невизнання відповідачем цих прав.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що відповідач - управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області, оспорює або не визнає право власності позивача на спірне майно. Навпаки, відповідач заявляє, що наявним чином право власності позивача не оспорює, а відмова в реєстрації транспортних засобів є наслідком виконання ним вимог нормативних документів, що регулюють таку реєстрацію.
Судом встановлено, що обставина відмови відповідачем в здійсненні реєстрації транспортних засобів з мотивів відсутності документів, які б свідчили про наявність права власності, не свідчить про те, що відповідач оспорює або не визнає право власності позивача.
З огляду на обставини справи, суд робить висновок про те, що з боку відповідача не відбувалось порушення прав позивача, право власності позивача на спірне майно відповідачем не оспорюються.
З огляду на вищевикладене, правових підстав звертатися до суду з вимогами до відповідача про визнання права власності у позивача не було, та, з огляду на безпідставність таких позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову в їх задоволенні.
Позивачем також були заявлені до суду вимоги про зобов'язання реєстраційного відділення відповідача здійснити державну реєстрацію транспортних засобів.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі визначені в цій статті спори, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; адміністративний суд - суд загальної юрисдикції, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
За приписами п. 7 ч.1 ст.3 наведеного кодексу суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як зазначалось, позивач звернувся з вимогами до управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області про зобов'язання його реєстраційного відділення здійснити державну реєстрацію транспортних засобів.
Згідно з порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1988 року № 1388, державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції.
З огляду на таке, судова колегія робить висновок про те, що повноваження Державної автомобільної інспекції щодо здійснення державної реєстрації транспортних засобів відносяться до владних управлінських функцій на основі законодавства, та, з огляду на п. 7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач є суб'єктом владних повноважень у даних правовідносинах.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що даний спір є публічно-правовим та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на таке, вимоги позивача про зобов'язання реєстраційного відділення відповідача здійснити державну реєстрацію транспортних засобів, не підлягає вирішенню у господарських судах України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
З огляду на таке суд першої інстанції дійшов вірного висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання здійснити державну реєстрацію транспортних засобів.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції відповідають дійсним обставинам справи, а тому рішення господарського суду Чернігівської області від 01.11.2012 року у справі № 5028/2/73/2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Разом з тим, доводи Публічного акціонерного товариства "Чернігівський молокозавод", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Чернігівський молокозавод" на рішення господарського суду Чернігівської області від 01.11.2012 року у справі № 5028/2/73/2012 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігівський молокозавод" на рішення господарського суду Чернігівської області від 01.11.2012 року у справі № 5028/2/73/2012 - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 01.11.2012 року у справі № 5028/2/73/2012 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 5028/2/73/2012 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Гончаров С.А.
Судді Смірнова Л.Г.
Тищенко О.В.