04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"24" грудня 2012 р. Справа №35/233-46/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Тищенко О.В.
Чорної Л.В.
Розглянувши апеляційну скаргу Фонду державного майна України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2012
за скаргою Фонду державного майна України
на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі №35/233-46/14 (суддя Омельченко Л.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТ-ВЕСТ ТРАНСПОРТ ГРУП"
до Фонду державного майна України
про спонукання до укладення договору оренди
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2012 у справі №35/233-46/14 відмовлено Фонду державного майна України у відновленні пропущеного процесуального строку на подання скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, скаргу Фонду державного майна України повернено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Фонд державного майна України звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2012, та направити справу №35/233-46/14 до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті скарги Фонду державного майна України.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Фонду державного майна України передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського судді Смірновій Л.Г.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського від 24.12.2012 сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Тищенко О.В. та Чорної Л.В.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги Фонду державного майна України, колегія суддів встановила, що зазначена апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Правові засади справляння судового збору об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності 1 листопада 2011року.
Відповідно до частини 1 статті 4 вищезазначеного закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частини 2 статті 4 Законом України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у сумі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2012 складає 1073,00грн.
Фонд державного майна України оскаржує ухвалу місцевого господарського суду №35/233-46/14, а тому за подання апеляційної скарги повинен бути сплачений судовий збір у сумі 536,50грн.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги Фонду державного майна України на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі не додано жодного доказу, натомість, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Розглянувши зазначене клопотання суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
У відповідності до статті 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з вимогами статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Отже, скаржником в протиріч вищезазначених норм до матеріалів апеляційної скарги не додано жодного належного та допустимого доказу, що підтверджував би тяжкий майновий стан та відсутність грошових коштів для звернення до апеляційного суду.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, колегією суддів встановлено, що скаржником до апеляційної скарги не додано клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, не міститься й даного клопотання в тексті апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану ухвалу було прийнято 03.12.2012.
У відповідності до статті 50 ГПК України передбачено, що процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом. Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Згідно статті 51 ГПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Отже, останнім днем строку на подання апеляційної скарги на вказану ухвалу, відповідно до вимог статті 93 ГПК України, є 10.12.2012.
Враховуючи, що скаржник звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2012 - 11.12.2012, що підтверджується відбитком штемпелю поштового відділення зв'язку на конверті, в якому була надіслана апеляційна скарга, то вказана скарга подана з пропуском строку, встановленого для її подання частиною 1 статті 93 ГПК України.
Крім того, слід зазначити, клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження в апеляційній скарзі не заявлено, відсутнє таке клопотання і в переліку додатків до апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Враховуючи викладене, керуючись п. 3, 4 ч. 1 ст. 97, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2012 у справі №35/233-46/14 з доданими документами повернути без розгляду.
2.Копію ухвали апеляційного господарського суду направити учасникам провадження.
3.Матеріали справи №35/233-46/14 повернути до Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Смірнова Л.Г.
Судді Тищенко О.В.
Чорна Л.В.