01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"13" серпня 2012 р. Справа № 17/039-12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „CЕТАВ СТАЛЬСЕРВІС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування „Червоний Жовтень"
про стягнення 105 408,21грн.
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача Малік І.В. (дов. від 16.07.2012р.);
від відповідача не з'явилися.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю „CЕТАВ СТАЛЬСЕРВІС" (далі -позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування „Червоний Жовтень" (далі -відповідач) про стягнення 198 142,82грн. заборгованості, з яких: 197 605,07грн. боргу за переданий на підставі видаткової накладної № СК-000181 від 02.08.2011р. згідно договору № 082-10 від 13.10.2010р. товар, 1,78грн. пені та 535,97грн. 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 082-10 від 13.10.2010р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.07.2012р. порушено провадження у справі № 17/039-12, розгляд справи призначено на 20.07.2012р.
19.07.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 11492 від 19.07.2012р.), згідно якого останній в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 150 408,21грн. заборгованості, з яких: 150 000грн. боргу за переданий на підставі видаткової накладної № СК-000181 від 02.08.2011р. згідно договору № 082-10 від 13.10.2010р. товар, 1,36грн. пені та 406,85грн. інфляційних втрат, у зв'язку з помилковим неврахуванням в позовній заяві часткових оплат відповідача за отриманий на підставі видаткової накладної № СК-000181 від 02.08.2011р. згідно договору № 082-10 від 13.10.2010р. товар у розмірі 27 604,37грн. та 20 000грн. 15.03.2012р. та 25.04.2012р. відповідно. Вказане клопотання прийнято судом.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.2012р. розгляд справи відкладено на 06.08.2012р.
06.08.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 12325 від 06.08.2012р.), згідно якого останній в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 105 408,21грн. заборгованості, з яких: 105 000грн. боргу за переданий на підставі видаткової накладної № СК-000181 від 02.08/2011р. згідно договору № 082-10 від 13.10.2010р. товар, 1,36грн. пені та 406,85грн. 3 % річних, оскільки після порушення провадження у справі (07.07.2012р.) відповідач сплатив на рахунок позивача 25 000грн. та 20 000грн. 24.07.2012р. та 02.08.2012р. відповідно. Вказане клопотання задоволено судом.
Абзацами четвертим та п'ятим пункту 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі. Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України „Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.
В судовому засіданні 06.08.2012р. оголошено перерву до 13.08.2012р.
10.08.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання № 45 від 09.08.2012р. (вх. № 12637 від 10.08.2012р.), згідно якого останній просив суд оголосити перерву в судовому засіданні для надання сторонам можливості провести переговори щодо укладення мирової угоди, яке прийнято судом.
10.08.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання № 46 від 09.08.2012р. (вх. № 12638 від 10.08.2012р.), згідно якого останній просив суд продовжити строк розгляду даної справи, яке прийнято судом.
В судовому засіданні 13.08.2012р. представник позивача підтримав позов повністю та заперечив проти відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи, а також наполягав на вирішенні справи в даному судовому засіданні у зв'язку з відсутністю підстав для відкладення розгляду справи та тим, що у нього відсутня інформація щодо ведення між сторонами переговорів щодо вирішення справи мирним шляхом.
Суд, розглянувши вказані клопотання відповідача та заслухавши пояснення представника позивача, вирішив відмовити у задоволенні вказаних клопотань відповідача з огляду на наступне.
Згідно ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Чи є той чи інший випадок винятковим, вирішує суд з урахуванням конкретних обставин даної справи, в тому числі її складності, кількості учасників судового процесу, значного обсягу доказів, які підлягають збиранню та оцінці, тощо (абз. 2 п. 3.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р.).
У відповідності до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України двохмісячний строк розгляду даної справи закінчується 07.09.2012р.
Враховуючи те, що відповідачем, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 33, 34 ГПК України, не доведено існування виняткових випадків для продовження розгляду справи, клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду справи є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню судом.
Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання. Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Представник відповідача в судове засідання 13.08.2012р. не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом останнього на бланку перерви від 06.08.2012р. (а.с. 76).
Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на те, що нез'явлення в судове засіданні 13.08.2012р. належним чином повідомленого представника відповідача не перешкоджає вирішення спору та те, що проведення переговорів між сторонами для укладення мирової угоди у справі не є підставою для відкладення розгляду справи у розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги, що представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду справи є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Водночас суд звертає увагу відповідача, що останній не скористався наданим йому правом подати суду відзив на позовну заяву у відповідності до ст. 59 ГПК України.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
13.10.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „CЕТАВ СТАЛЬСЕРВІС" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування„Червоний Жовтень" (Покупець) укладено договір № 082-10, згідно якого продавець зобов'язався продати металопродукцію (далі -продукцію), а покупець -купити продукцію.
Датою поставки (продажу) продукції вважається дата товарної (видаткової) накладної (п. 3.4. договору).
Пунктами 4.1., 4.2. договору передбачено, що оплата продукції здійснюється згідно умов, визначених в специфікаціях до договору. Розрахунки проводяться по фактичній кількості продукції у відповідності з товаросупровідними документами.
Згідно п. 10.6. договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011р.
На виконання п. 1.1. договору № 082-10 від 13.10.2010р. позивач 02.08.2011р. передав відповідачу товар на загальну суму 559 237,08грн., на підставі видаткової накладної № СК-000181 від 02.08.2011р. (а.с. 12), який отриманий представником відповідача -Моленковим Сергієм Олександровичем на підставі довіреності № 421 від 02.08.2011р. (а.с. 13), що підтверджується підписом останнього на вказаній накладній.
Крім того, позивач виставив відповідачу для оплати рахунок № СК-000181 від 14.07.2011р. на суму 559 237,08грн. (а.с. 11), який залишився частково оплаченим відповідачем.
Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 4.2. договору, з оплати отриманого згідно договору товару, виконав частково, сплативши на рахунок позивача 552 604,37грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 14-20) та довідкою ПАТ „Златобанк" № 222-ДВ від 18.07.2012р. (а.с. 45).
20.07.2011р. відповідач звернувся до позивача з листом № 20/07 від 20.07.2011р. (а.с. 21), згідно якого ТОВ НВО Фастівського заводу хімічного машинобудування„Червоний Жовтень" просило ТОВ „CЕТАВ СТАЛЬСЕРВІС" повернути надмірно перераховані грошові кошти у розмірі 143 367,29грн. на рахунок відповідача.
Як вбачається з банківської виписки (а.с. 22) 21.07.2011р. позивач повернув відповідачу 143 367,29грн. надмірно перерахованих грошових коштів.
Крім того, суд встановив, що після подання позову (07.07.2012р.) відповідач сплатив на рахунок позивача 45 000грн., що підтверджується довідкою ПАТ „Златобанк" № 233-ДВ від 03.08.2012р. (а.с. 63).
Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що борг відповідача перед позивачем за переданий на підставі видаткової накладної № СК-000181 від 02.08.2011р. товар на момент судового розгляду справи склав 105 000грн. (559 237,08грн. -552 604,37грн. + 143 367,29грн. -45 000грн.), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 14-20, 22) та довідками ПАТ „Златобанк" (а.с. 45, 63).
Предметом позову з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 58-62) є вимоги про стягнення 105 000грн. боргу за переданий на підставі видаткової накладної № СК-000181 від 02.08.2011р. згідно договору № 082-10 від 13.10.2010р. товар товар, 1,36грн. пені та 406,85грн. 3 % річних.
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 3 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Абзацами третім, четвертим та п'ятим Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. передбачено, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
Суд встановив, що на виконання 1.1. договору № 082-10 від 13.10.2010р. позивач 02.08.2011р. передав відповідачу товар на загальну суму 559 237,08грн., на підставі видаткової накладної № СК-000181 від 02.08.2011р. (а.с. 12), який отриманий представником відповідача -Моленковим Сергієм Олександровичем на підставі довіреності № 421 від 02.08.2011р. (а.с. 13), що підтверджується підписом останнього на вказаній накладній, за отриманий від позивача на підставі видаткової накладної № СК-000181 від 02.08.2011р. згідно договору № 082-10 від 13.10.2010р. товар відповідач розрахувався частково, сплативши на рахунок позивача 552 604,37грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 14-20) та довідкою ПАТ „Златобанк" № 222-ДВ від 18.07.2012р. (а.с. 45); 21.07.2011р. позивач повернув відповідачу 143 367,29грн. надмірно перерахованих грошових коштів, що підтверджується банківською випискою (а.с. 22); після подання позову (07.07.2012р.) відповідач сплатив на рахунок позивача 45 000грн., що підтверджується довідкою ПАТ „Златобанк" № 233-ДВ від 03.08.2012р. (а.с. 63), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 105 000грн. (559 237,08грн. -552 604,37грн. + 143 367,29грн. -45 000грн.), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 14-20, 22) та довідками ПАТ „Златобанк" (а.с. 45, 63).
Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 105 000грн. боргу за переданий на підставі видаткової накладної № СК-000181 від 02.08.2011р. згідно договору № 082-10 від 13.10.2010р. товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 082-10 від 13.10.2010р., позивачем за період з 02.06.2012р. по 04.07.2012р. нарахована пеня в сумі 1,36грн. на суму боргу 150 000грн.
Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 9.2. договору сторін погоджено, що у випадку порушення строків оплати продукції у встановлені строки покупець зобов'язаний заплатити продавцю пеню в розмірі 0,01 % від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення, але не більше 5 % від суми специфікації.
Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 61), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 02.06.2012р. по 04.07.2012р. на суму боргу 150 000грн. становить 495грн. Оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог, вимога про стягнення 1,36грн. пені підлягає задоволенню повністю у розмірі 1,36грн. пені.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем за період з 02.06.2012р. по 04.07.2012р. нараховано 406,85грн. 3 % річних.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, арифметично вірний розмір 3 % річних, нарахованих за період з 02.06.2012р. по 04.07.2012р. складає 406,85грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 406,85грн. 3 % річних підлягає задоволенню повністю.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 105 000грн. боргу за переданий на підставі видаткової накладної № СК-000181 від 02.08.2011р. згідно договору № 082-10 від 13.10.2010р. товар, 1,36грн. пені та 406,85грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування „Червоний Жовтень" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Орджонікідзе, буд. 50; код ЄДРПОУ 33438379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „CЕТАВ СТАЛЬСЕРВІС" (49051, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, проспект газети „Правда", буд. 66, кв. 33; код ЄДРПОУ 36842029) 105 000 (сто п'ять тисяч гривень) 00 коп. боргу за переданий на підставі видаткової накладної № СК-000181 від 02.08.2011р. згідно договору № 082-10 від 13.10.2010р. товар, 1 (одну гривню) 36 коп. пені, 406 (чотириста шість гривень) 85 коп. 3 % річних та 3 008 (три тисячі вісім гривень) 16 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 14.08.2012р.
Суддя П.В. Горбасенко