01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"09" серпня 2012 р. Справа № 02-03/692/19
Суддя Карпечкін Т.П., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
за позовом прокурора Таращанського району Київської області в інтересах держави в особі державного підприємства «Київпассервіс», м. Київ
до ОСОБА_1, м. Тараща
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 1117 вих від 25.07.2012 р. прокурора Таращанського району Київської області в інтересах держави в особі державного підприємства «Київпассервіс»до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Подана позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
У поданій прокурором Таращанського району Київської області позовній заяві вказано, що її подано в інтересах держави в особі державного підприємства «Київпассервіс». Проте, у позовній заяві повинно бути зазначено, що прокурор звертається з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який у разі прийняття позовної заяви набуває статусу позивача. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам», господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора. У випадках неправильного визначення прокурором (його заступником) позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Таким чином, прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі державного підприємства «Київпассервіс», яке не є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. Отже, прокурором у даному випадку не визначено орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.
Окрім того, слід зазначити, що згідно зі ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі - іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Між тим, зазначаючи у позові в якості відповідача -ОСОБА_1, прокурор не вказує, що дана особа є суб'єктом підприємницької діяльності та не надає документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності.
А також, у позовній заяві не зазначається повне ім'я, по-батькові та ідентифікаційний номер відповідача, що не відповідає п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України.
Згідно з приписами пункту 2 частини першої ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано, зокрема, повного найменування сторін.
Поряд з цим, згідно з п. 2 частини 1 статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Окрім того, відповідно до Закону України «Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви»№ 3382-VI від 19.05.2011 р., позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Фактично до позовної заяви прокурора Таращанського району Київської області № 1117 вих від 25.07.2012 р. в інтересах держави в особі ДП «Київпассервіс»на підтвердження направлення відповідачу позовної заяви додано оригінал фіскального чеку № 5439 від 01.08.2012 р., а також незасвідчену ксерокопію опису вкладення у цінний лист, в якому відсутні найменування об'єкта поштового зв'язку, підпис працівника зв'язку на засвідчення перевірки вкладення та відбиток календарного штемпеля місця приймання.
Таким чином, долучена до позовної заяви ксерокопія опису вкладення не може бути належним доказом, що підтверджує направлення позовної заяви № 1117 вих від 25.07.2012 р. відповідачу.
Згідно приписів п. 6 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не додано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Отже, позовна заява з вказаних вище підстав підлягає поверненню без розгляду.
З урахуванням наведеного, керуючись п.п. 1, 2, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву прокурора Таращанського району Київської області в інтересах держави в особі державного підприємства «Київпассервіс»№ 1117 вих від 25.07.2012 р. повернути без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя Карпечкін Т.П.