01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"09" серпня 2012 р. Справа № 26/074-12
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області, Київська обл., смт. Іванків
до Закритого акціонерного товариства „АЕС Київобленерго" в особі Іванківського районного підрозділу, Київська обл., смт. Іванків
про стягнення 2 701,00 грн.,
за участю представників:
позивача:Даниленко М.К. (дов. № 3258/02 від 13.07.2012 року);
відповідача:Терещенко Н.Й. (дов. № 318 від 15.05.2012 року).
У травні 2012 року до Господарського суду Київської області з позовом звернулось Управління Пенсійного Фонду у Іванківському районі Київської області до Закритого акціонерного товариства „АЕС Київобленерго" в особі Іванківського районного підрозділу про відшкодування завданих збитків на суму 2 701,00 грн., у зв'язку з тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем пп. 2.2.2. п. 2.2. Договору про постачання електричної енергії № 29/230002726 від 20.08.2010 р., а саме подачі на вхід робочої станції ВМС-1199 та телефону 22 Т 301 з невідповідністю його параметрів специфікації, останні вийшли з ладу, у зв'язку з чим позивач був змушений придбати нову робочу станцію ВМС-1199 та телефон 22 Т 301 вартістю 2 701,00 грн.
Ухвалою від 11.06.2012р. суд порушив провадження у справі № 26/074-12 та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 05.07.2012 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2012р. суд відклав розгляд справи на 09.08.2012 р.
Присутній в засіданні суду 09.08.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві, представник відповідача проти позову заперечив.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ?
20.08.2010 р. між Закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго»(за договором -постачальник) та Управлінням Пенсійного Фонду України в Іванківському районі (за договором -споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії № 29/230002726, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід'ємною частиною даного договору. Під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією. Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 20.08.2012р. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 9.4. договору).
Підпунктом 2.2.2. договору передбачено, що постачальник зобов'язується продавати (постачати) споживачу електричну енергію, як товар з врахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик: в межах дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 договору (Додаток № 2 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу»); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених у додатку № 3 «Режими постачання електричної енергії»; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами України (Додаток № 10 «Узгоджені показники якості електричної енергії на межі балансової належності»).
Як стверджує позивач, 27.03.2012 р. в приміщенні Управління Пенсійного Фонду України у Іванківському районі Київської області відбувалось часте відключення електроенергії. Як наслідок частих вимикань та перенапруги електроенергії в приміщенні вийшли з ладу робоча станція ВМС-1199 та телефон 22 Т 301. Даний факт, як вказує позивач, підтверджується Актом технічного огляду від 27.03.2012 р., складеного працівниками позивача та особи, яка здійснює гарантійне обслуговування робочої станції ВМС-1199 інв. № 10480411, в якому надано висновки щодо його пошкоджень.
Згідно з висновками акту від 27.03.2012 року робоча станція ВМС-1199 інв. № 10480411 ремонту не підлягає.
Проте, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
В силу ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою, збитками та виною.
Для покладення відповідальності на відповідача за завдані позивачеві збитки необхідна наявність обумовлених підстав, суть яких в елементах складу правопорушення.
Таким чином, кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести факт порушення зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених збитків, а також причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.
Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до пп. 3.2.2. договору, споживач має право вимагати відшкодування збитків, завданих йому внаслідок порушення постачальником умов цього договору в порядку, визначеному чинним законодавством України.
Однак, як вбачається з наданих суду доказів умови договору відповідачем порушені не були, а саме: 26 березня 2012 р. в результаті складних погодних умов о 6 год. 35 хв. на повітряній лінії - Л-12 «Комінтерн»спрацював захист МСЗ (максимальний струмовий захист) і відбулось аварійне відключення вказаної лінії, а о 18 год. 25 хв. лінія була включена виписка з оперативного журналу та довідка метереологічної станції Чорнобиль доданої до матеріалів справи.
Згідно пп. 6.1.1. договору, електропостачання споживача може бути припинено постачальником без попередження у разі виникнення аварійних ситуацій в електроустановках постачальника -на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів споживача відповідної категорії.
У відповідності з Додатком № 3 до договору, позивач відноситься до 3 категорії.
Підпункт 1.2.20. Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), передбачає для електроприймачів 3 категорії, що електропостачання може виконуватись від одного джерела живлення за умови, що перерви електропостачання, необхідні для ремонту або заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, не перевищують 1 доби.
Відповідно до довідки про спрацювання захистів в результаті складних погодних умов о 6 год. 35 хв. на повітряній лінії - Л-12 «Комінтерн»спрацював захист МСЗ (максимальний струмовий захист) і відбулось аварійне відключення вказаної лінії, а о 18 год. 25 хв. лінія була включена (виписка з оперативного журналу та довідка метереологічної станції Чорнобиль наявні в матеріалах справи).
Згідно оперативного журналу ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»Іванківського РП, виписка з якого додана до матеріалів справи, , в період з 8 год. 49 хв. по 9 год. 14 хв. для завершення аварійних робіт та відновлення постачання електроенергії споживачам були проведенні роботи по перемиканню ліній, в результаті чого постачання електроенергії споживачам, що здійснювалось через J1-12 «Комінтерн», переключили на Л-18 «Полімер»і о 9 год. 14 хв. постачання електроенергії було відновлено.
Відповідно до п.6.1.1. Договору електропостачання Споживача може бути припинено Постачальником без попередження у разі виникнення аварійних ситуацій в електроустановках Постачальника -на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів Споживача відповідної категорії. Згідно додатку №3 до Договору Позивач відноситься до 3 категорії. П.1.2.20. Правил улаштування електроустановок (ГІУЕ) передбачає для електроприймачів 3 категорії, що електропостачання може виконуватись від одного джерела живлення за умови, що перерви електропостачання, необхідні для ремонту або заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, не перевищують 1 доби. Відповідно до довідки про спрацювання захистів на ПЛ-10 кВ № 12 «Комінтерн»та виписки із оперативного журналу, постачання електроенергії Позивачу було відновлено своєчасно.
Точка продажу електричної енергії (межа балансової належності), відповідно до Акту від 20.03.2010 р. № 29 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід'ємною частиною Договору, встановлена на ізоляторах опори № 12 від ПЛ-0,4 кВ КТП -255. а далі від вказаної опори йде лінія Позивача.
Пунктом 6.6.1. Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (надалі ПТЕЕС), затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 р. за № 258 передбачено, що «Електрообладнання підстанцій, електричних мереж, електроустановок споживача, повітряні та кабельні лінії електропередавання повинні бути захищені від коротких замикань і порушень нормальних режимів пристроями релейного захисту, автоматичними вимикачами або запобіжниками й оснащені засобами електроавтоматики та телемеханіки відповідно до ПУЗ та інших чинних НД».
Позивач не надав суду доказів, з яких вбачається постачання відповідачем електроенергії з порушенням дотримання граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами України.
Відповідно до наданої представником відповідача виписки з журналу обліку заявок споживачів про порушення електропостачання 27 березня 2012 р. заяви, скарги та повідомлення про перенапругу чи пошкодження електроприладів в мережі живлення Позивача до Відповідача не надходили та не були зафіксовані.
Також Позивачем не надані документи на пошкоджену електроустановку, що підтверджують право власності та її технічні характеристики, чим позбавили Відповідача можливості перевірити правильність підключення установки, відповідність захисних пристроїв, організацію експлуатації відповідно до вимог інструкції заводу-виробника, гарантійний термін, дату придбання.
Відповідно до п. 5.1.2. Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕЕС), власник електроустановки повинен забезпечити організацію: надійної роботи електроустановок.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Позивач не надав суду доказів, з яких вбачається постачання відповідачем електроенергії з порушенням дотримання граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами України.
При цьому, суд звертає увагу на те, що в Договорі про постачання електричної енергії № 29/230002726 від 20.08.2010 р. сторонами взагалі не зазначена межа дозволеної потужності електричної енергії, що поставляється.
Крім того, згідно п. 1.1.7. Правил безпечної експлуатації електроустановок споживача, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці 09.01.1998р. за № 4, електрообладнання, конструкції, комплектувальні деталі, вузли вітчизняного та іноземного виробництва повинні відповідати вимогам чинних нормативних документів в Україні. Електрообладнання, яке підлягає в Україні обов'язковій сертифікації, повинно супроводжуватись сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката згідно з Державною системою сертифікації УкрСЕПРО. У разі постачання електрообладнання з-за кордону організація - замовник повинна отримати сертифікат відповідності до укладення контракту на його поставку. Паспорт, інструкція та інша експлуатаційна документація, що поставляється з обладнанням чи виробами, повинна мати переклад українською (або також і російською) мовою.»
Позивач не надав суду доказів введення обладнання в експлуатацію та доказів дотримання вимог інструкції заводу-виробника під час його підключення, що також не дає підстав стверджувати, що пошкоджене обладнання експлуатувалось у відповідності з Інструкцією по експлуатації.
Судом також не приймається в якості належного доказу висновок технічної експертизи, проведеної ФОП Сергієчко А.М. та викладений в Акті технічного стану робочої станції BMC-1199 інв. № 10480411 від 27 березня 2012 р., оскільки вказаний суб'єкт підприємницької діяльності не є спеціалізованою експертною установою, яка має відповідну акредитацію, дозволи та ліцензію на проведення таких досліджень.
Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність причинного зв'язку між порушенням відповідачем договірних зобов'язань та настанням наслідків у вигляді збитків, заподіяних позивачу.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають віднесенню на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 13.08.2012 р.
Суддя Т.Д. Лилак