ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 10/576 13.03.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Захід»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «МГБ Метро груп байінг Україна»
про стягнення коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.
У засіданні брали участь:
від позивача: Романовський О.В. (представник за довіреністю);
від відповідачів: не з'явились.
В судовому засіданні 13 березня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка Захід»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна»(відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «МГБ Метро груп байінг Україна»(відповідач-2) про стягнення заборгованості в розмірі - 56 294,93 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором, зокрема, не здійснив оплати вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача-1 утворилась заборгованість перед позивачем.
Відповідач-1 надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову про стягнення суми боргу у розмірі 56 294,93 грн. та судового збору у розмірі 1 411,50 грн.
Відповідач-2 відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2011 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 30.01.2012 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року розгляд справи було відкладено до 21.02.2012 року.
В судових засіданнях 21.02.2012р. та 28.02.2012р. оголошувалась перерва, про що сторін було повідомлено під розписку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2012 року судом, за клопотанням відповідача-1, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
07 грудня 2006 року між позивачем (надалі -Постачальник або Продавець) та відповідачем-1 (далі по тексту -Покупець або Метро) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 22062 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір купівлі-продажу), згідно п. 1.1. якого Постачальник постачає і передає у власність Метро, а Метро приймає та оплачує товари згідно з замовленнями Метро та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину Договору (Додаток № 2 «Бланк замовлення»), на умовах Договору.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передавав, а Покупець приймав товари, однак в повному обсязі товар не оплачував, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач-1 має заборгованість за Договором в розмірі - 56 294,93 грн.
З викладеними позивачем у позові твердженнями відповідч-1 не погоджувався та у своєму відзиві на позовну заяву вказав, що позивач, нехтуючи положеннями договору та додатків до нього та вимогами чинного законодавства, звернувся з безпідставним позовом з вимогою виконати відповідачем-1 свої зобов'язання, строк виконання яких не настав виключно через невиконанням самим позивачем умов договору належним чином. Окрім цього, відповідач-1 звернув увагу суду на той факт, що у його діях відсутні ознаки порушення умов договору та додатків по відношенню до позивача.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Як вже було встановлено судом, 07 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем-1 укладено договір поставки № 22062 відповідно до п. 1.1. якого Постачальник постачає і передає у власність Метро, а Метро приймає та оплачує товари згідно з замовленнями Метро та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину Договору (Додаток № 2 «Бланк замовлення»), на умовах Договору.
З матеріалів справи вбачається, що в період з грудня 2010 року по березень 2011 року позивач передав, а відповідач-1 прийняв товар згідно видаткових накладних: № НЛ101221017 від 23.12.2010 року на суму 6648,40 гривень; № НЛ101221018 від 23.12.2010 року на суму 649,39 гривень; № НЛ101229012 від 30.12.2010 року на суму 318,78 гривень; № НЛІ01229013 від 30.12.2010 року на суму 1178,39 гривень; № НЛ110118002 від 20.01.2011 року на суму 5002,92 гривень; № НЛ110118003 від 20.01.2011 року на суму 5984,68 гривень; № НЛ110118004 від 20.01.2011 року на суму 2651,68 гривень; № НЛ110118005 від 20.01.2011 року на суму 315,04 гривень; № НЛ110118006 від 20.01.2011 року на суму 89,88 гривень; № НЛ110126004 від 27.01.2011 року на суму 207 гривень; № НЛ110126005 від 27.01.2011 року на суму 1514,24 гривень; № НЛ110202009 від 03.02.2011 року на суму 2665,68 гривень; № НЛ110202018 від 03.02.2011 року на суму 59,90 гривень; № НЛ 110209001 від 10.02.2011 року на суму 5845,80 гривень; № НЛ110209002 від 10.02.2011 року на суму 850,39 гривень; № НЛ110216009 від 17.02.2011 року на суму 615,05 гривень; № НЛ110216010 від 17.02.2011 року на суму 5606,29 гривень; № НЛ110223008 від 24.02.2011 року на суму 8638,58 гривень; № НЛ110223009 від 24.02.2011 року на суму 1153,22 гривень; № НЛ110302006 від 03.03.2011 року на суму 860,42 гривень та № НЛ110302007 від 03.03.2011 року на суму 6974,18 гривень (копії накладних містяться в справі).
Відповідно до умов Додатку № 1 до Договору «Угода стосовно умов торгівлі»(належним чином засвідчена копія додатку міститься в матеріалах справи), Метро оплачує товари протягом 26 днів з дня отримання товарів у магазині Метро за умови, що Постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні (у формі відповідно до інструкції Метро та правил поставок товарів Метро) на адресу Метро, яка вказана в статті 9 Договору, протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки. Якщо Постачальник не надасть товарні та податкові накладні вчасно, Метро має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів.
Так, з конструкції п. 1.1. слідує, що обов'язок Метро оплатити товари протягом 26 днів з дня отримання товарів у магазині Метро кореспондує до обов'язку Постачальника надати на адресу Метро податкові та товарні накладні у визначеній формі відповідно до інструкції Метро, протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки. У випадку ж, якщо Постачальник не надасть товарні та податкові накладні вчасно, Метро має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів.
Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 1 статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
За ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Належних доказів надання Постачальником на адресу Метро податкових накладних у визначеній формі відповідно до інструкції Метро, протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки, з моменту чого, по суті, з урахуванням обставин надання і товарних накладних, Метро оплачує товари протягом 26 днів з дня отримання товарів у магазині Метро, позивачем до суду не представлено.
З наявної в матеріалах справи претензії № 1011/1 від 20.10.2011р., яка була надіслана на адресу відповідачів 20.10.2011р., що підтверджується поштовими повідомлення про відправлення реєстр. № 79016 0182322 8 та № 79016 0182321 0 (копії документів в справі), а також з доданих позивачем до позовних матеріалів товарних накладних не випливає обставин надсилання/надання Продавцем Покупцю податкових накладних.
З огляду на викладене, зважаючи на передбачене п. 1.1. Додатку № 1 до Договору право відповідача-1 затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів /про що зазначено відповідачем-1 у відзиві на позов/, враховуючи відсутність в матеріалах справи достатніх доказів щодо надання позивачем відповідачу-1 податкових накладних протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки товарів, недоведеним з боку позивача є факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати товару по видаткових накладних: № НЛ101221017 від 23.12.2010 року на суму 6648,40 гривень; № НЛ101221018 від 23.12.2010 року на суму 649,39 гривень; № НЛ101229012 від 30.12.2010 року на суму 318,78 гривень; № НЛІ01229013 від 30.12.2010 року на суму 1178,39 гривень; № НЛ110118002 від 20.01.2011 року на суму 5002,92 гривень; № НЛ110118003 від 20.01.2011 року на суму 5984,68 гривень; № НЛ110118004 від 20.01.2011 року на суму 2651,68 гривень; № НЛ110118005 від 20.01.2011 року на суму 315,04 гривень; № НЛ110118006 від 20.01.2011 року на суму 89,88 гривень; № НЛ110126004 від 27.01.2011 року на суму 207 гривень; № НЛ110126005 від 27.01.2011 року на суму 1514,24 гривень; № НЛ110202009 від 03.02.2011 року на суму 2665,68 гривень; № НЛ110202018 від 03.02.2011 року на суму 59,90 гривень; № НЛ 110209001 від 10.02.2011 року на суму 5845,80 гривень; № НЛ110209002 від 10.02.2011 року на суму 850,39 гривень; № НЛ110216009 від 17.02.2011 року на суму 615,05 гривень; № НЛ110216010 від 17.02.2011 року на суму 5606,29 гривень; № НЛ110223008 від 24.02.2011 року на суму 8638,58 гривень; № НЛ110223009 від 24.02.2011 року на суму 1153,22 гривень; № НЛ110302006 від 03.03.2011 року на суму 860,42 гривень та № НЛ110302007 від 03.03.2011 року на суму 6974,18 гривень, та, за обставин не представлення Продавцем до суду відповідних доказів в підтвердження викладених в позові обставин, про відсутність у позивача матеріально-правових підстав для стягнення заборгованості в розмірі 56 294,93 грн. за невиконання відповідачем-1 грошового зобов'язання, строк виконання якого, в силу умов Договору є таким, що не настав.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 19.03.2012р.