ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-1/1793-2012 19.03.12
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»
До Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування»
Про стягнення 9 261,04 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Куксюк А.Л., довіреність № 80 від 01.01.2012
від відповідача Дудко А.П., довіреність № 77-ЮР від 16.03.2012
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»(далі -позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування»(далі -відповідач) про стягнення 9 261,04 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування 210.68477 від 03.12.2010р., було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 9261,04 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.
Ухвалою суду від 16.02.2012р. порушено провадження у справі № 5011-1/1793-2012 та призначено розгляд на 05.03.2012 р.
05.03.2012 позивач подав до канцелярії суду додаткові документи по справі.
05.03.2012р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по суті спору, проте вимог ухвали суду від 16.02.2012 в частині надання полісу не виконав..
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд відклав розгляд справи на 19.03.2012р.
19.03.2012 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав витяг по інформації щодо полісу.
Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на відсутність доказів понесення фактичних витрат.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
03.12.2010р. між ТДВ «СК «Наста»(далі -позивач) та Коробкою Р.В. як страхувальником, було укладено договір страхування № 210.68477, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак АА 0573 ЕР.
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/4056935, страховиком ПАТ «ХДІ Страхування»(далі -відповідач), було забезпечено транспортний засіб -автомобіль марки «ЗАЗ ДЕУ Т13110», державний номерний знак АА 2109 ВО.
25.03.2011 в м. Києві на пл. Ленінградська сталася ДТП за участю транспортного засобу «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак АА 0573 ЕР, під керуванням Коробки Р.В. та транспортного засобу «ЗАЗ ДЕУ Т13110», державний номерний знак АА 2109 ВО, що належить Ганус Є.В., під керуванням Котляр М.Є.
Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 20.04.2011р., гр. Котляр М.Є. визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до звіту № 13 від 01.04.2011 про визначення матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, пошкодження транспортного засобу марки «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак АА 0573 ЕР та калькуляції до нього, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 9261,04 грн.
Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 9261,04 грн. боргу та судових витрат.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".
Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
19.03.2012 у судовому засіданні судом встановлено, що позивачем суму страхового відшкодування у розмірі 9261,04 грн., було списано в рахунок недоотриманих страхових платежів згідно страхового акту № 2011-03-25/002 від 06.04.2011р., також в цьому страховому акті зазначено, що відшкодування страхової виплати проведено у розмірі 0,00 грн. тобто вказане свідчить про відсутність з боку позивача фактичних витрат щодо страхового відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не були надані суду належні докази в обґрунтування позову, а саме понесення фактичних витрат по здійсненню страхової виплати у зв'язку з настанням ДТП.
Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 9261,04 грн. заборгованості, є не обґрунтованою, документально не підтверджено, та такою, що не підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Мельник В.І.
(Дата складання повного тексту рішення: 22.03.2012)