ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 61/435 12.03.12
За позовом: Позивача-1:Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі: Київської міської ради
Позивача-2:Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»
До відповідача-1:Головного управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України
Відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратег»
Відповідача-3:Товариства з обмеженою відповідальністю «Акіра»
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інфінменеджмент»(1); Державний нотаріус Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавська В.В. (2)
Про:визнання недійсними прилюдних торгів, визнання недійсним свідоцтва про право власності та застосування наслідків недійсності правочину
та
Зустрічним позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Акіра»
До відповідача:Київської міської ради
Про:стягнення 56 225 291 грн. 00 коп.
Судді Івченко А.М. (головуючий) Спичак О.М. Шаптала Є.Ю.
Представники за первісним позовом:
Прокуратури:Холявінська І.В.
Позивача-1:Палій Є.В. -дов. від 12.12.2011 № 225-КР-2050;
Відповідача-1:Шусть І.М. -дов. від 01.01.2012 № 1;
Відповідача-2:не з'явився;
Відповідача-3:не з'явився;
Третьої особи-1: Третьої особи-2:Юморанов Д.І. -дов. від 12.09.2011 № 06/12-09; не з'явився;
Представники за зустрічним позовом:
Позивача: Юморанов Д.І. -дов. від 12.09.2011 № 06/12-09;
Відповідача:Палій Є.В. -дов. від 12.12.2011 № 225-КР-2050
У судовому засіданні 12.03.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (надалі також -позивач-1) та Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»(надалі також - позивач-2) до Головного управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України (надалі також -відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратег»(надалі також - відповідач-2); Товариства з обмеженою відповідальністю «Акіра» (надалі також -відповідач-3), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інфінменеджмент»(1) та Державного нотаріуса Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавської В.В. (2) про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання свідоцтва про право власності та застосування наслідків недійсності правочину.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2011 порушено провадження у справі № 61/435, розгляд справи призначено на 21.09.2011.
Представник прокуратури відповідно до ч. 2 ст. 58 ГПК України подав клопотання про об'єднання справ № 61/435 та № 41/294 в одне провадження. Представник відповідача заперечив проти поданого клопотання. Вирішення даного клопотання по суті відкладено.
Представник відповідача-3 надав відзив на позовну заяву, який долучений судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2011 розгляд справи відкладено на 30.09.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі від 30.09.2011 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Акіра»до Київської міської ради про стягнення 56 225 291 грн. 00 коп. до розгляду з первісним позовом по справі № 61/435.
У судове засідання 30.09.2011 з'явились представники прокуратури, позивача-1, 2, відповідача-3, представники відповідача-1 та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, проте через відділ діловодства подав відзив на позовну заяву, який долучено судом до матеріалів справи, також представником відповідача-2 подано заяву про розгляд справи без участі представника.
Представником прокуратури відкликано подане в засіданні 21.09.2011 клопотання про об'єднання справ № 61/435 та № 41/294 в одне провадження.
Представником позивача-1 подано клопотання, в якому останній просить суд зупинити реалізацію арештованого майна КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій», на яке відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України звернуто стягнення на підставі наказу від 16.12.2010 № 51/172 до вирішення даної справи. Представник прокуратури не заперечив проти даного клопотання. Представники позивача-2, відповідача-3 віддали вирішення даного клопотання на розсуд суду. Вирішення питання по суті судом відкладено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2011 розгляд справи відкладено на 14.10.2011.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.10.2011 відповідно до ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору у справі № 61/435 на п'ятнадцять днів, а розгляд справи відкладено на 28.10.2011.
Через канцелярію суду 17.10.2011 Прокуратурою Деснянського району м. Києва подані доповнення до позовної заяви.
В судовому засіданні 28.10.2011 представником відповідача-1 подано заперечення проти позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2011 розгляд справи відкладено на 07.11.2011.
В судовому засіданні 07.11.2011 представником Київської міської ради було надано письмовий відзив на зустрічну позовну заяву, який долучено на матеріалів справи.
Представником ТОВ «Акіра»подано письмовий відзив на доповнення на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.
У зв'язку зі складністю спору суддя Івченко А.М. звернувся до В.о. голови Господарського суду міста Києва із заявою щодо вирішення питання щодо колегіального розгляду справи № 61/435.
Розпорядженням В. о. Голови господарського суду міста Києва від 07.11.2011 визначено склад колегії: А.М.Івченко (головуючий), Р.В.Бойко, Є.Ю.Шаптала.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 колегією суддів розгляд справи призначено на 30.11.2011.
В судовому засіданні 30.11.2011 представником прокуратури заявлено клопотання про долучення документів до справи, яке було задоволено судом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 розгляд справи відкладено на 19.12.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2011 залучено до участі у справі № 61/435 в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом - Державного нотаріуса Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області В.В.Журавську, розгляд справи відкладено на 26.12.2011.
Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 26.12.2011, у зв'язку із відпусткою судді Р.В.Бойка, змінено склад колегії: А.М.Івченко (головуючий), О.М.Спичак, Є.Ю.Шаптала.
Через канцелярію суду третьою особою-2 подано заяву про розгляд справи без її участі.
В засідання суду 26.12.2011 представники позивача 2, відповідачів 1, 2 та третьої особи 1, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Представником прокуратури подані додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2011 у зв'язку з неявкою представників позивача 2, відповідачів 1,2 та третіх осіб 1, 2, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом, розгляд справи було відкладено на 25.01.2012.
Через канцелярію суду від залученої судом третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом - Державного нотаріуса Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області В.В.Журавської надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2012 розгляд справи було відкладено на 13.02.2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2012 розгляд справи було відкладено на 22.02.2012.
Через канцелярію суду 16.02.2012 представником прокуратури подано додаткові документи.
В засідання суду 22.02.2012 представники позивача 2, відповідачів 1, 2 та третьої особи 1,2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом вчетверте не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Представником прокуратури заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів, відповідно до ст. 69 ГПК України.
Через канцелярію суду від залученої судом третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом - Державного нотаріуса Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області В.В.Журавської надійшла заява про розгляд справи без участі 3-особи-2.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2012 продовжено строк вирішення спору по справі № 61/435, розгляд справи відкладено на 12.03.2012.
Через канцелярію суду від залученої судом третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом - Державного нотаріуса Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавської В.В. надійшла заява про розгляд справи без її участі.
В судове засідання 12.03.2012 представники відповідачів 1,2, третіх осіб 1,2 не з'явилися.
12.03.2012 представником прокуратури через канцелярію суду подано письмові пояснення та письмові заперечення на зустрічну позовну заяву ТОВ «Акіра».
В судовому засіданні 12.03.2012 було розглянуто клопотання позивача-1 про зупинення реалізації арештованого майна КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій», на яке відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України звернуто стягнення на підставі наказу від 16.12.2010 № 51/172 до вирішення даної справи. Суд відмовив в задоволенні зазначеного клопотання в зв'язку з його необґрунтованістю.
Представником прокуратури надані додаткові письмові пояснення та письмові заперечення на зустрічну позовну заяву, які долучені до матеріалів справи.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін суд, -
Рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року N 27/2603 «Про надання дозволу комунальному підприємству "Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій" на передачу під заставу майна територіальної громади міста Києва», було надано дозвіл комунальному підприємству "Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій" на передачу під заставу майна територіальної громади міста Києва для отримання кредиту для оновлення основних засобів, розвитку виробничої бази та поповнення обігових коштів, згідно з переліком, що додавався.
24.03.2005 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Хрещатик»та територіальною громадою міста Києва від імені якого діяло Комунальне підприємство «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»укладено кредитний договір № 205-34-01, відповідно до якого ВАТ «КБ Хрещатик»відкрив КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»відновлювальну кредитну лінію в сумі 10 000 000 грн. строком на 36 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом у розрахунку 23 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов'язань, що випливали з вказаного кредитного договору, 24.03.2005 року між ВАТ «КБ «Хрещатик»та Комунальним підприємством «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»був укладений договір застави № 205-34-01/03, яким передбачалося, що з метою забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 205-34-01 від 24.03.2005 року Комунальне підприємство «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»передає, а ВАТ «КБ «Хрещатик»приймає в заставу основні засоби (обладнання, машини, устаткування, пристрої). Найменування, кількість та вартість заставленого майна вказані у додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.
З метою забезпечення виконання зобов'язань, що випливали з вказаного кредитного договору, 15.04.05 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Хрещатик»та територіальною громадою міста Києва від імені якого діяло Комунальне підприємство «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»було укладено договір іпотеки № 205-34-01, відповідно до якого КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»передав, а ВАТ «КБ Хрещатик»прийняв в іпотеку наступне нерухоме майно, а саме: 8 будівель загальною площею 98 995,6 кв.м., за адресою: Київська область, м. Бровари, Промвузол, та яке належало територіальній громаді міста Києва на підставі свідоцтва про право власності, виданого 05.12.2002 року виконавчим комітетом Броварської міської ради, зареєстрованого Комунальним підприємством «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації»за реєстровим номером 681, а саме: головний корпус «Б»загальною площею 68 095,4 кв. м., вартістю 20 626 758,19 грн.; блок цexiв «В»загальною площею 16 153,0 кв. м., вартістю 3 534 966,07 грн.; прибудова до блоків цехів з АПК «И»(цех № 4, № 13) загальною площею 6904,3 кв. м., вартістю 3 673 684,49 грн.; БОС-1 з побутовим корпусом «Ж»загальною площею 5 391,3 кв. м., вартістю 2 666 213,49 грн.; БОС-2 «3»загальною площею 1700,7 кв. м., вартістю 900 209,46 грн.; комора кислот «Й загальною площею 596,6 кв. м., вартістю 203 737,69 грн.; градирня «П»площею 125,1 кв. м., вартістю 5 406,74 грн.; пожежний резервуар «Б/1» загальною площею 29,2 кв. м., вартістю 18 894,65 грн.
В подальшому, за договорами відступлення прав за іпотечними договорами ТОВ «Фінансова компанія «Інфінменеджмент»набуло прав вимоги щодо виконання КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»зобов'язань за кредитним договором. У зв'язку з простроченням термінів погашення кредиту КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»в зазначені в договорах строки, ТОВ «Фінансова компанія «Інфінменеджмент»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»про звернення стягнення на майно за договором іпотеки.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.07.07 року у справі № 18/298 позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Інфінменеджмент»задоволено повністю. 12.10.07 року Господарським судом м. Києва видано наказ про примусове виконання вказаного рішення щодо примусової реалізації майна КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій», згідно з яким звернено стягнення на 330 одиниць обладнання, машин та механізмів та на 8 будівель загальною площею 94 897,00 кв.м.
30.10.07 Підрозділом примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області було відкрито виконавче провадження по виконанню наказів Господарського суду міста Києва № 18/298 від 12.10.2007 року, виданих на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2007 року.
16.10.2008 року між Підрозділом примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області та ТОВ «Гаста»було укладено Договір № 01035/08 про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки).
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 22.10.2008 року № 2а-261 2008 року, яке набрало законної сили, за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Інфінменеджмент»до Начальника підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, третя особа ТОВ «Стратег» визнано незаконною відмову начальника підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області у задоволенні клопотання ТОВ «Фінансова компанія «Інфінменеджмент»від 12.11.2007 року, викладеного у листі № 3865 від 24.09.2008 року, зобов'язано укласти договір про надання послуг по реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів.
Вказаним рішенням суду було встановлено, зокрема, що між ТОВ «Стратег»та Міністерством юстиції України укладено Генеральний договір № 4 від 10.07.2007 року про реалізацію нерухомого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень. Виконавче провадження на підставі рішення суду щодо звернення стягнення на предмет іпотеки було відкрито в 2007 році, тобто в період дії Генерального договору № 4 від 10.07.2007 року, укладеного між ТОВ «Стратег»та Міністерством юстиції України. У ТОВ «Фінансова компанія «Інфінменеджмент», як іпотекодержателя, виникло право обрати ТОВ «Стратег»серед інших спеціалізованих організацій для організації прилюдних торгів.
08.12.2008 року між Підрозділом примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області та ТОВ «Стратег»укладено договір № 02/08 «Про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна на прилюдних торгах, аукціонах».
Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 51/60, яке набрало законної сили та не оскаржувалось сторонами, за позовом Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області до ТОВ «Гаста»було розірвано Договір № 01035/08 про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки) від 16.10.2008 року, укладений між Підрозділом примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області та ТОВ «Гаста».
На виконання Договору № 02/08 від 08.12.2008 року ТОВ «Стратег» були організовані прилюдні торги (аукціон) з продажу майна КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій».
07.05.2009 року в газетах «Експрес-об'ява», «Нове життя»м. Бровари, «Вісті»м. Бровари, було розміщено оголошення про проведення аукціону.
Повідомленням за № 1/05-1 від 07.05.2009 ТОВ «Стратег»повідомило Підрозділ примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, ТОВ «Фінансова компанія «Інфінменеджмент»та КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»про призначення на 06.06.2009 року об 11-00 годині, за адресою м. Бровари, Промвузол, актова зала, 2-й поверх адміністративно-побутового корпусу КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій».
Згідно з протоколом проведення прилюдних торгів (аукціону) з продажу арештованого нерухомого майна від 06.06.2009 року, переможцем прилюдних торгів (аукціону) є Товариство з обмеженою відповідальністю «Акіра».
На підставі протоколу проведення прилюдних торгів (аукціону) з продажу арештованого нерухомого та рухомого майна, затвердженого директором Київської обласної філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратег»від 06.06.2009 року та акту № 19/20/4-09 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та застави, затвердженого начальником підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 18.06.2009 року, покупцю - ТОВ кіpa», державним нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавською В.В., 24.06.2009 року було видано свідоцтво про придбання об'єктів нерухомого майна з реалізації заставленого майна, зареєстроване в реєстрі за № 1-1968.
Вказаним свідоцтво було посвідчено, що ТОВ «Акіра»належить право власності на майно, що складає 21/25 частки майнового комплексу, що знаходиться, що знаходиться за адресою Київська область, м. Бровари, Промвузол та складається з головного корпусу «Б»загальною площею 68 908,3 кв. м., блок цехів «В»загальною площею 16 337,2 кв. м., прибудова до блоків цехів з АПК (цех № 4, № 13, «И») загальною площею 6 977,2 кв, м.; БОС-1 з побутовим корпусом «Ж»загальною площею 5 227, 1 кв. м.; БОС-2 «3»загальною площею 1 695,4 кв. м.; градирня №1 «П1»загальною площею 125,1 кв. м.; градирня «П 2»загальною площею 125,1 кв. м.; пожежний резервуар «К/2», комора кислот «Й»загальною площею 810,6 кв. м., який придбано ТОВ «Акіра»за 61 847 820 грн. 10 коп. та раніше рахувалося на балансі КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій», та належало територіальній громаді міста Києва.
Прокуратурою Деснянського району міста Києва проведено перевірку додержання вимог законодавства при реалізації нерухомого майна Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»та відповідно до п.2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»заступник прокурора звернувся до господарського суду.
Господарський суд розглянувши всі матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову у повному обсягу та про відмову в задоволенні зустрічного позову з огляду на наступне.
Щодо первісних позовних вимог.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч. 8 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла в період спірного виконавчого провадження, примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.
Статтею 41 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Організація продажу предмета іпотеки покладається на спеціалізовані організації, які залучаються на конкурсній основі органами державної виконавчої служби. Право вибору спеціалізованої організації належить іпотекодержателю.
Реалізація предмета іпотеки здійснюється у населеному пункті за місцем його розташування, а якщо предмет іпотеки перебуває за межами населеного пункту, його реалізація здійснюється у найближчому населеному пункті або районному центрі на території, на яку поширюються повноваження відділу державної виконавчої служби, на виконанні якого перебуває рішення суду, або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Аналогічна норма закріплена Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5, в п. 1.2 якого визначено, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує i проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.
Відповідно до п. 1.2 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999р. № 42/5, реалізація арештованого майна здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу на аукціоні.
З матеріалів справи вбачається, що прилюдні торги з продажу предмета іпотеки були організовані спеціалізованою організацією -ТОВ «Стратег», з якою органом державної виконавчої служби укладено договір № 02/08 від 08.12.2008 року.
Крім того, 10.07.2007 між Міністерством юстиції України та ТОВ «Стратег»було укладено Генеральний договір № 4 про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень.
Відповідно до предмету цього договору, Мінюст України доручив, а ТОВ «Стратег»зобов'язався прийяти від органів державної виконавчої служби та реалізовувати арештоване майно, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень, шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Прокуратурою не надано доказів визнання недійсним вказаного Договору № 02/08 від 08.12.2008 року, а тому посилання на відсутність підстав у ТОВ «Стратег»для організації і проведення прилюдних торгів з реалізації майна, спростовані матеріалами справи.
При цьому, Договір № 02/08 від 08.12.2008 року було укладено між ТОВ «Стратег»та органом державної виконавчої служби на виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22.10.2008 року № 2а-261 2008 року. При вирішення вказаної справи досліджувалось саме питання неправомірності відмови Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області в укладенні договору з ТОВ «Стратег».
Відповідно до ст. 14 Цивільно-процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 51/60, яке набрало законної сили та не оскаржувалось сторонами, за позовом Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області до ТОВ «Гаста»було розірвано Договір № 01035/08 про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки) від 16.10.2008 року, укладений між Підрозділом примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області та ТОВ «Гаста».
Таким чином, посилання прокурора на порушення норм закону щодо особи, з якою укладено договір про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки) спростовується матеріалами справи.
Прокуратура також посилається на те, що частиною 3 статті 43 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що спеціалізована організація не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.
Спеціалізована організація забезпечує будь-якій зацікавленій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу.
Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації спеціалізована організація письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна (частина 5 статті 43 Закону).
При цьому, прокуратура зазначає, що ТОВ «Стратег»як організатор торгів не повідомило у встановленому законом порядку про день, час, місце проведення прилюдних торгів власника заставленого майна, що належить територіальній громаді міста Києва від імені якої правомочності щодо володіння, користування та розпорядження здійснює уповноважений орган держави в особі Київської міської ради, чим порушило його права.
Як було зазначено вище, порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна регулюються спеціальним актом - «Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. № 68/5 (далі -Положення № 68/5).
Відповідно до п.1.1. цього Положення, воно визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно.
Таким чином, саме Положення є нормативним актом, що регулює проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.
Згідно з п. 3.11. Положення, спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
З повідомлення ТОВ «Стратег»№ 1/05-1 від 07.05.2009р., копія якого додана до позовної заяви, вбачається що ТОВ «Стратег», у повній відповідності з вимогами п.3.11. Положення, повідомило про прилюдні торги державного виконавця, стягувача (ТОВ «Фінансова компанія «Інфінменеджмент») та боржника (Комунальне підприємство «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»).
Таким чином, ТОВ «Стратег»додержано вимоги нормативного акта (тобто - Положення), який регламентує порядок підготовки та проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.
Що стосується посилання прокурора на ч. 5 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», то вказаний Закон є спеціальним нормативним актом, який регулює саме питання правового регулювання іпотеки.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Вказаний Закон також передбачає можливість існування наступної іпотеки (ст. 1 Закону).
Саме в цьому випадку як у першого, так і у наступного іпотекодержателя виникають права та вимоги щодо предмету іпотеки.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що в ч.5 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», йдеться про необхідність сповіщення про день, час та місце проведення прилюдних торгів осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, тобто таких осіб, які є носіями цих прав та вимог внаслідок того, що вони є іншими (наступними) іпотекодержателями предмету іпотеки.
При цьому п.3.11. Положення визначає, що зареєстрованими в встановленому порядку особами, що мають права та вимоги на предмет іпотеки, є стягувачі у виконавчому провадженні, яких, згідно з Законами України «Про іпотеку»та «Про виконавче провадження», може бути декілька осіб.
Оскільки Київська міська рада не була іншим іпотекодержателем предмету іпотеки, а предмет іпотеки взагалі не надавався в наступні іпотеки, то ТОВ «Стратег»не повинно було здійснювати відповідне повідомлення Київській міській раді.
Крім того, прокуратура не обґрунтувала, яким чином наявність чи відсутність повідомлення Київської міської ради могла вплинути на її права та обов'язки, оскільки від імені територіальної громади міста Києва, на підставі рішення Київської міської ради, саме КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»було підписано договір іпотеки, саме він був боржником у виконавчому провадженні і саме його було повідомлено про проведення торгів.
Приймаючи рішення про передачу комунального майна в іпотеку, Київській міській раді було відомо про можливе подальше відчуження переданого в іпотеку майна, а отже Київська міська рада добровільно обмежила свої права щодо комунального майна.
Щодо посилань прокурора на невірне визначення вартості спірного майна, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, яка діяла в період проведення спірної оцінки, для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.
Тобто, закон чітко визначає процедуру оскарження оцінки майна в процесі виконавчого провадження.
Учасниками процесу не заперечується, що вартість майна була визначена згідно висновків експерта, які у встановленому порядку не оскаржувались. Отже дій виконавчої служби вчинені у відповідності до вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»та п. 5.7 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15.12.99.
Необґрунтованим є посилання прокуратури на Рішення Київської міської ради від 7 лютого 2002 року N 257/1691 «Про мораторій на застосування примусової реалізації майна, що належить територіальній громаді міста Києва», оскільки вказаний актом встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна комунальних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка територіальної громади міста Києва становить не менше 25 відсотків, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника та продажу майна в процесі провадження справ про банкрутство.
Також необґрунтованим є посилання прокуратури на ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження»оскільки вказана стаття стосується лише підприємств боржників, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а прокуратурою не надано доказів віднесення КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, зокрема як накази, що видаються судами.
Згідно статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Згідно статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Згідно статті 5 Закону України «Про іпотеку»визначено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов, зокрема, як нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про іпотеку»предметом іпотеки може бути нерухоме майно, що є об'єктом права державної чи комунальної власності і закріплене за відповідним державним чи комунальним підприємством, установою, організацією на праві господарського відання. Передача в іпотеку цього майна здійснюється після отримання у встановленому законом порядку згоди органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, до сфери господарського відання якого належить відповідне державне чи комунальне підприємство, установа або організація.
Таким чином, Закон України «Про іпотеку»передбачає можливість застави комунального майна, а розділ 5 Закону визначає порядок примусового звернення стягнення на предмет іпотеки.
Так, зокрема, стаття 41 Закону України «Про іпотеку»встановлює, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження,
передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Частина 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлює, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Тобто, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»також передбачає можливість застави комунального майна.
Як було зазначено вище, 27.01.2005 року рішенням Київської міської ради №27/2603 «Про надання дозволу комунальному підприємству «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»на передачу під заставу майна територіальної громади міста Києва», було надано дозвіл КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»на передачу під заставу майна територіальної громади, та затверджено перелік майна.
Відповідно до частини 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», на яку посилається прокуратура, чітко передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Пунктом 30 ч.1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, як прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування»врегульовано загальний порядок відчуження комунального майна, в даному ж випадку відбувається звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто майно яке у відповідності до вимог закону та рішення органу місцевого самоврядування було дозволено передавати у заставу (іпотеку), в зв'язку з чим норма зазначеної статті в даному випадку є загальною, яка визначає, що саме на пленарних засіданнях вирішуються питання про відчуження майна, а ч. 5 ст. 60 того ж Закону визначає різні шляхи використання комунального майна, в тому числі шляхом передачі в заставу.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Рішенням Господарського суду міста Києва № 18/298 від 19.07.2007 року звернено стягнення на предмет іпотеки, а отже воно підлягає обов'язковому виконанню в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, при цьому посилання прокуратури на статтю 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», щодо неможливості відчуження комунального майна без відповідного рішення прийнятого на пленарному засіданні Київської міської ради, є необґрунтованим.
Судом також не приймається посилання прокуратури на норми Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», оскільки вказаний Закон розповсюджується виключно на державні підприємства, що також підтверджує прокуратура в своїх поясненнях.
Щодо посилання прокуратури на застосування ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно з ч.2 ст.1 Цивільного кодексу України, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Постановою Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»встановлено, що при розгляді справ за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та за зверненнями учасників виконавчого провадження суди мають керуватися положеннями ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим, 4 листопада 1950 р.; ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР), Закону N 202/98-ВР, Закону N 606-XIV, гл. 31-Г Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), розд. XIV Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), іншого законодавства, яким врегульовано ці питання (п.1).
Скарги розглядаються за правилами гл. 31-Г ЦПК та ст. 121-2 ГПК, якщо вони стосуються примусового виконання документів, перелік яких наведений у ст. 3 Закону N 606-XIV, звернення - за правилами, встановленими Законом N 606-XIV, розд. V ЦПК, статтями 89, 118 - 122 ГПК, якщо цими й іншими актами законодавства передбачено вирішення судом порушуваних у зверненнях питань.
Прокурор набуває статусу учасника виконавчого провадження за умови, що в передбачених ст. 36 Закону України від 5 листопада 1991 р. N 1789-XII "Про прокуратуру" випадках він здійснював представництво інтересів громадянина або держави в суді й зазначене провадження було відкрито на підставі виконавчого документа за його заявою (п. 2 ст. 18 Закону N 606-XIV «Про виконавче провадження»).
Вказана Постанова чітко визначає, що правомірність дій державного виконавця розглядається та доводиться виключно в межах скарги на дії державного виконавця, поданої в порядку ст. 121-2 ГПК України, і лише дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна в подальшому можуть вирішуватись в позовному провадженні.
Відповідно до ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.
Скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ. Скарги по виконанню інших рішень подаються до суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби, крім скарг на дії (бездіяльність) державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, які подаються до апеляційного суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби.
Крім того, відповідно до ст. 48 Закону України «Про іпотеку»іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.
Враховуючи, що прокуратура не надала суду доказів оскарження дій державного виконавця в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», посилання на неправомірність їх дій не приймається судом до уваги.
Прокуратурою також не надано доказів оскарження прилюдних торгів протягом трьох місяців з дня проведення торгів, враховуючи, що вказаний строк, відповідно до ст.48 Закону України «Про іпотеку»є пресічним.
Відповідно до Цивільного кодексу України одним із способів захисту права власності є витребування майна із чужого незаконного володіння. Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. За приписами наведеної норми, саме позивач повинен довести в суді незаконність володіння відповідачем майном, що є предметом позову, а саме: право власності (чи інше суб'єктивне право титульного володільця) на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.
За змістом ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Відповідно до статті 33 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (стаття 34 ГПК України).
Судом встановлено, що прокуратурою не надано належних та допустимих доказів на підставі яких у визначеному законом порядку можливо встановити наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Щодо зустрічних позовних вимог.
Предметом зустрічних позовних вимог є стягнення з Київської міської ради 56 225 291,00 (п'ятдесят шість мільйонів двісті двадцять п'ять тисяч двісті дев'яносто одна) грн., які були сплачені позивачем за зустрічним позовом як ціна за 21/25 частки майнового комплексу, що знаходиться за адресою Київська область, м. Бровари, Промвузол.
У зустрічній позовній заяві позивач посилається на те, що прокурор у первісній позовній заяві просить визнати недійсним свідоцтво про придбання з прилюдних торгів та застосувати наслідки двосторонньої реституції, а тому ТОВ «Акіра» має право на отримання сплачених грошових коштів в порядку двосторонньої реституції від особи, у власність якої перейде спірне майно.
В якості доказів сплати вартості спірного нерухомого майна позивачем за зустрічним позовом було надано суду виписки по особовому рахунку ТОВ «Акіра»від 15.06.2009р.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про безпідставність вимог прокурора за первісним позовом, то підстав для застосування двосторонньої реституції та стягнення з Київської міської ради 56 225 291, 00 грн. відсутні.
З огляду на викладене, в задоволення зустрічного позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В первісному позові відмовити повністю.
2. В зустрічному позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддіА.М. Івченко (головуючий) Спичак О.М. Є.Ю. Шаптала
Дата підписання рішення: 16.03.2012