ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-18/1964-2012 13.03.12
За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування
житлового фонду»Солом'янської районної у м. Києві ради;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні
мережі»;
про розірвання договору встановлення сервітуту
Суддя Мандриченко О.В.
Представники
Від позивача: Вовченко С. М., представник, довіреність №66 від 27.02.2012 р.;
Від відповідача: Донченко О. Г., представник, довіреність №01-1/12 від 27.12.2011 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/1964-2012, справа призначена слуханням на 13.03.2012 р.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить розірвати договір встановлення сервітуту від 01.04.2008 р. №141-С/СР, укладений між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі»; стягнути з відповідача на користь позивача 1 073,00 грн. з мотивів, вказаних у позовній заяві.
У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі», у своєму відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з наступним:
- договір є обов'язковим для виконання сторонами;
- прийняте Київською міською радою рішення №378/5765 від 14.07.2011 р. та розпорядження Київської міської ради від 29.08.2011 р. №1542 «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 р.»не мають відношення до предмету спору;
- жодної інформації щодо розірвання або переукладення вже укладених (діючих) договорів сервітуту дані акти не містять;
- відповідні акти не позбавляють жодне з комунальних підприємств м. Києва права укладати та виконувати договори сервітуту;
- згідно з п. 4.1.3. договору на відшкодування витрат утримання місць розміщення телекомунікаційних мереж від 01.09.2011 р. №09.М/015 за позивачем закріплено обов'язок здійснювати контроль самостійно або із залученням експлуатаційних організацій за прокладанням телекомунікаційних мереж суб'єктами господарювання;
- положення ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України пов'язують можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 цього кодексу, при істотній зміні обставин. Жодна з вищенаведених умов для розірвання договору, у випадку прийняття органам місцевої влади рішення, яким обмежуються права комунального підприємства на укладення договорів сервітуту -не виконується.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
01.04.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Київські телекомунікаційні мережі»та КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної в м. Києві ради.
Предметом даного договору є встановлення сервітуту (п. 2.1. договору).
Відповідно до п. 2.2. договору, зміст сервітуту:
- сервітут полягає у наданні підприємством оператору права користування каналами, нішами, замоноліченими трубами в будинках, які зазначено в додатку №1 до цього договору, трубами-стояками, закладними деталями, шафами для електропроводок в будинках для розміщення, технічного обслуговування технічних засобів телекомунікацій оператора з метою забезпечення надання телекомунікаційних послуг мешканцями будинків;
- сервітут полягає у наданні оператору права безперешкодного доступу до технічних засобів телекомунікацій оператора, розташованих біля будинків та в будинках;
- сервітут не надає права користування приміщеннями будинків;
- сервітут не є виключним, він може встановлюватися для інших операторів та/або провайдерів в аналогічному обсязі наданому оператору;
- сервітут є оплатним. Оператор здійснює оплату за надане підприємством право на умовах, що визначені договором.
Відповідно до п. 6.1. договору, строк дії сервітуту, що надається за даним договором, встановлюється терміном на три роки.
Згідно з п. 8.4. договору, у випадку, якщо за 30 календарних днів до моменту закінчення строку дії договору, жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про намір розірвати договір, дія договору продовжується на той самий строк на тих самих умовах.
Тобто, договір вважається чинним до 01.04.2014 р.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про телекомунікації», взаємодія операторів телекомунікацій з органами державної влади та органами місцевого самоврядування стосовно отримання ними телекомунікаційних послуг здійснюється на договірних засадах відповідно до законодавства України.
Відповідно до частини 6 статті 27 Закону України «Про телекомунікації», органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані створювати сприятливі умови для функціонування розвитку телекомунікаційних мереж загального користування та повноцінного надання телекомунікаційних послуг.
В рішенні Київської міської ради №378/5765 від 14.07.2011 р. «Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій»зазначено, що Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація»доручено здійснювати моніторинг та координацію розміщення суб'єктами господарювання телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності, а також укладати договори на розміщення телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності.
Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято розпорядження від 29.08.2011 р. №1542 «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 року №121», яким виключено реалізацію районними у місті Києві державними адміністраціями повноважень щодо контролю розміщення суб'єктами господарювання телекомунікаційних мереж у будинках комунальної власності.
На виконання рішення Київської міської ради №378/5765 від 14.07.2011 р. «Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій»між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»та Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у м. Києві ради 01.09.2011 р. було укладено договір №09.Н/015 на відшкодування витрат утримання місць розміщення телекомунікаційних мереж, відповідно до умов якого, спільна діяльність сторін направлена на виконання Закону України «Про телекомунікації»та рішенні Київської міської ради №378/5765 від 14.07.2011 р. «Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій»в питанні доступу споживачів до загальнодоступних телекомунікаційних послуг, які необхідні їм для задоволення власних потреб, участі в політичному, економічному та громадському житті та взаємодія сторін в питанні розміщення суб'єктам господарювання телекомунікаційних мереж у житлових і нежитлових будівлях комунальної власності та підвищення ефективності використання об'єктів комунальної власності.
Відповідно до п. 3.1. договору, балансоутримувач надає підприємству або уповноваженим ним особам доступ до будівель комунальної власності для прокладання телекомунікаційних мереж згідно з переліком відповідно до додатку №1, а балансоутримувач самостійно або з залученням експлуатаційних організацій утримує місця розміщення телекомунікаційних мереж.
Пунктом 7.1. договору, він вступає в дію після підписання його сторонами і діє протягом 3 років.
Позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-пропозицію від 20.09.2011 р. №2179/57 року про розірвання договору встановлення сервітуту №141-С/СР від 01.04.2008 р.
У відповідь на вищевказаний лист відповідачем було направлено лист вих. №4-1399 від 20.10.2011 р. про те, що розірвання договору в односторонньому порядку законодавством України не допускається, а тому договір №41-С/СР від 01.04.2008 р. є чинним до 01.04.2014 р.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві зазначає, що, відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися або щодо його розірвання, договір може бути розірваний в судовому порядку.
Даною статтею передбачено право на односторонню вимогу про розірвання договору в разі істотної зміни обставин.
У позовній заяві зазначено, що позивач не може бути стороною у договорі встановлення сервітуту від 01.04.2008 р. №141-С/СР, що в свою чергу позбавить відповідача його права користування каналами, нішами, замоноліченими трубами в будинках комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва. На момент укладення договору сторони не могли передбачити такі обставини.
Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України, зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Положення частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України пов'язують можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 цього кодексу, при істотній зміні обставин.
У відповідності до приписів частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1. в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2. зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3. виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4. із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторонами.
Тобто, для того, щоб у суду були підстави для розірвання договору, необхідна наявність усіх чотирьох умов. В той же час, фактично немає третьої умови для розірвання договору - виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала б при укладенні договору. Мова йде про зменшення цінності отримуваного стороною за договором, включаючи випадки коли виконання взагалі більш не має ніякої цінності для сторони, що отримує виконання. Зменшення цінності отримуваного стороною за договором відбувається у випадку, коли суттєво змінюється договірна рівновага у силу істотного підвищення вартості виконуваного або у силу зменшення отримуваного стороною за договором.
Рішення Київської міської ради №378/5765 від 14.07.2011 р. «Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій»та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.08.2011 р. №1542 «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 року №121»жодним чином не вплинули на зменшення цінності отримуваного за договором. Умова договору про оплатність сервітуту залишилася і плата не зменшилася.
Крім того, поняття «істотна зміна обставин»є оціночним. Статтею 6.2.2 Принципів УНІДРУА надано визначення "ускладнень", які є тими виключеннями, які є достатніми для зміни та розірвання договору за згодою сторін, а саме: "уcкладненням вважаються випадок, коли відбуваються події, суттєвим чином змінюючи рівновагу договірних обов'язків в силу збільшення для сторони вартості виконання, або зменшення цінності отримуваного стороною виконання".
В даному випадку немає суттєвої зміни рівноваги договірних обов'язків в силу збільшення для сторони вартості виконання або зменшення цінності отримуваного стороною виконання.
В рішенні Київської міської ради №378/5765 від 14.07.2011 р. «Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій»та розпорядженні виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.08.2011 р. №1542 «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 року №121»йдеться лише про те, що на майбутнє Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація»доручено здійснювати моніторинг та координацію розміщення суб'єктами господарювання телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності, а також укладати договори на розміщення телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності і на майбутнє виключено реалізацію районними у місті Києві державними адміністраціями повноважень щодо контролю розміщення суб'єктами господарювання телекомунікаційних мереж у будинках комунальної власності.
У вищезазначених документах не йдеться про те, що договори, які укладалися до їх прийняття, втрачають чинність. Обмежилася можливість укладення таких договорів після прийняття рішення Київської міської ради №378/5765 від 14.07.2011 р. та розпорядження від 29.08.2011 р. №1542. Також позивача не було зобов'язано розірвати вже існуючі договори, зокрема договір №141-С/СР встановлення сервітуту від 01.04.2008 р.
Враховуючи вищевикладене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяО.В. Мандриченко
Дата складання рішення 20.03.2012 р.