ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
20 березня 2012 р. Справа № 5010/152/2012-28/12
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.
При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент"
с. Ямниця, Тисменицького району, Івано-Франківської області, 77422
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
агропромисловий комплекс "Доброта"
вул. Коломийська, 35, с. Сопів, Коломийського району, 78217
вул. Вагилевича, 1, м. Коломия, Івано-Франківської області, 78200
про стягнення заборгованості в сумі 38036 грн. 30 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Білоус С.В. - представник, (довіреність № 01/90-02/2-1 від 26.01.12)
від відповідача: представники не з'явились
Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськцемент" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю агропромисловий комплекс "Доброта" про стягнення заборгованості в сумі 38036 грн. 30 коп.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №90/10-10 ВН про продаж продукції від 23.03.10 в частині оплати товару, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 38036 грн. 30 коп.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 28.02.12.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.12, в зв»язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 20.03.12.
20.03.12 відповідач в судове засідання повторно не з"явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 13.02.12 (вих.№ 587, 588) та від 28.02.12 (вих. № 2058-2059); отримання відповідачем зазначених вище ухвал підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 2, 42).
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 20.03.12 не надходило.
Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі та про те, що відповідачеві відомо про порушення провадження у даній справі.
Отже, відповідач мав можливість скористатися правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, що ним зроблено не було. Вищезазначене свідчить про ігнорування відповідачем вимог суду щодо забезпечення явки свого уповноваженого представника в судові засідання по розгляду даної справи та подання письмового відзиву на позов.
Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.
За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.
Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 23.03.10 між позивачем (далі - продавець) та відповідачем (далі - покупець) укладено договір №90/10-10 ВН про продаж продукції (а.с. 12-13).
Пунктом 1.1 Договору продавець зобов»язався виготовляти та систематично постачати і передавати у власність покупцю будівельні матеріали, в подальшому товар, а покупець зобов»язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
У відповідності до умов Договору, відповідачу - ТзОВ агропромисловий комплекс "Доброта" відвантажено товар (шифер та портландцемент) на суму 133490 грн. 40 коп.
Умови поставки визначені в розділі 2 Договору.
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що асортимент, кількість та терміни відвантаження кожної окремої партії товару визначає покупець разом з продавцем шляхом подання і прийняття до виконання письмових заявок (при відвантаженні залізницею) чи видачі довіреності (при поставці товару на умовах самовивозу).
Доставка портландцементу здійснювалася залізничним транспортом на підставі заявок № 02-02 від 08.02.11 та № 02-18 від 18.02.11.
Доставка шиферу -самовивозом.
Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару перевізнику.
Додатковою угодою № 1 від 28.01.11 до Договору № 90/10-10 ВН про продаж продукції (а.с. 14) сторони внесли зміни до пунктів 3.1 і 4.1 Договору і виклали їх в наступній редакції:
«Ціни на товар (п.1.2) та час їх дії будуть відновлюватись продавцем шляхом видачі покупцю рахунків на оплату. Здійснення оплати, чи надання покупцем заявки чи довіреності з посиланням на виставлений продавцем рахунок, свідчитиме про згоду покупця з запропонованою продавцем ціною. Форма розрахунків: готівкою або по перерахунку з відтермінуванням оплати товару до 14 днів з моменту відвантаження та лімітом заборгованості до 50000 гривень.»
Відповідач договірні зобов»язання належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 95454 грн. 10 коп.; за отриманий портландцемент ПЦ I-500-Н тарований (50 кг) виникла заборгованість в сумі 38036 грн. 30 коп. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи: накладною №002736/SAV від 18.02.11 (а.с. 22) та квитанцією про приймання вантажу № 35256080 (а.с. 23).
З метою досудового врегулювання спору, 24.09.11 позивачем на адресу відповідача направлено претензію №01/1214-02/2-1 з вимогою погасити існуючий борг (а.с. 29-30), що підтверджується фіскальним чеком №№ 6145, 6146 та описом вкладення у цінний лист (а.с. 32-36). Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.
Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідач в судові засідання не з"явився, письмових пояснень чи доказів оплати вартості товару не надав.
Отже, факт порушення відповідачем зобов"язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.
Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 38036 грн. 30 коп. за отриманий відповідачем на підставі накладної товар (портландцемент ПЦ I-500-Н), на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, відповідачем не спростована, отже у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з ТзОВ аргопромисловий комплекс «Доброта» 38036 грн. 30 коп. заборгованості підлягає задоволенню.
Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 629, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" до Товариства з обмеженою відповідальністю агропромисловий комплекс "Доброта" про стягнення заборгованості в сумі 38036 грн. 30 коп. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агропромисловий комплекс "Доброта" (вул. Коломийська, 35, с. Сопів, Коломийського району, 78217; код 30953524) на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" (с. Ямниця, Тисменицького району, Івано-Франківської області, 77422; код 00292988) ) -38036(тридцять вісім тисяч тридцять шість)грн. 30 коп. заборгованості та 1609(одна тисяча шістсот дев»ять) грн. 50 коп. судового збору.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.П. Кавлак
Повне рішення складено 26.03.12
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Кавлак І. П. 26.03.12